Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ГЕНЕТИЧНА НАУКА ДОВЕЛА: УКРА╥НЦ╤ З РОС╤ЯНАМИ НЕ “АД╤Н НАРОД” ╤ НАВ╤ТЬ НЕ “БРАТИ”
Асим╕лювати нас, як це вже довели генетики, з рос╕йським народом, – не вийде…


КОЗАЦЬКИЙ ДУХ ЛОХВИЧЧИНИ
Лохвиччина, попри все багатство етнокультурно╖ спадщини, до сьогодн╕ залишалася недостатньо...


ЩО 2022-Й В╤ДКРИВ УКРА╥НЦЯМ ПРО САМИХ СЕБЕ, А СВ╤ТОВ╤ – ПРО УКРА╥НЦ╤В
Ми остаточно в╕дбулися – ╕ як пол╕тична нац╕я, ╕ як держава.


КАМ╤НЬ ЗА ПАЗУХОЮ
Картинки з життя


СОБОРН╤СТЬ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ╤З КОЖНОГО З НАС
З╕рвав прихильн╕ оплески, к╕лька поважних у журнал╕стиц╕ персон п╕д╕йшли пот╕м, дали в╕зит╕вки,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2009 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 11.12.2009
ОБ’╢ДНАТИСЯ В ╤М’Я СПАС╤ННЯ

МИ ╢СТЬ НАРОД!

Група пров╕дних науковц╕в ╕ письменник╕в Укра╖ни утворила ╕н╕ц╕ативний ком╕тет засновник╕в позапарт╕йно╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ — Укра╖нсько╖ Нац╕онально╖ Ради, про що спов╕стила широку громадськ╕сть кра╖ни ╕ звернулася до не╖ ╕з Закликом п╕дтримати цей почин.
Мета Укра╖нсько╖ Нац╕онально╖ Ради, — заявля╓ться в Заклику, — об’╓днати громадян, як╕ прагнуть реал╕зувати сво╖ зд╕бност╕ та ╕нтелектуальний потенц╕ал у побудов╕ ╓вропейсько╖ Укра╖нсько╖ держави; сприяти створенню громадських орган╕зац╕й, що борються за здоровий спос╕б життя, за громадянську порядн╕сть ╕ антикорупц╕йн╕сть, за збереження нац╕ональних традиц╕й, за чистоту Церкви, за очищення природного житт╓вого простору. ╤ дал╕ назива╓ться ряд конкретних ╕дей ╕ спрямувань, як╕, на думку ╕н╕ц╕атор╕в, сприятимуть розбудов╕ м╕цно╖ справедливо╖ ╕ незалежно╖ ╓вропейсько╖ держави.
Одним з ╕н╕ц╕атор╕в Заклику ╕, в╕дпов╕дно, ново╖ ╕де╖ став народний депутат Укра╖ни, голова Всеукра╖нсько╖ „Просв╕ти” ╕м. Т. Шевченка, в╕домий письменник Павло Мовчан, до якого ми й звернулися з проханням детальн╕ше розказати про це новоутворення ╕ пов’язан╕ з ним спод╕вання укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖.
— Отже, Павле Михайловичу, чим викликана поява цього Заклику ╕ загалом ╕де╖ створення Укра╖нсько╖ Нац╕онально╖ Ради?
— Ми сьогодн╕ обира╓мо шлях, яким ма╓ йти Укра╖на. Або будемо сател╕тами, якщо переможе та, непатр╕отична сила, або будемо господарями у сво╓му дом╕ в ╓вропейському вим╕р╕. Це питання залиша╓ться актуальним ╕ через 18 рок╕в п╕сля здобуття незалежност╕. На жаль, за цей час укра╖нська складова в кра╖н╕ не п╕дсилилася, а навпаки. Вона подр╕бнена ╕ не склада╓ ╓диного ц╕лого. ╤ треба актив╕зувати тему вибору. Щоб в Укра╖н╕ не залишилося байдужих, тих, хто проти вс╕х, хто не п╕дтриму╓ н╕кого. Така позиц╕я означа╓ одне: за них вир╕шать ╕нш╕. А треба добиватися того, щоб доля Укра╖ни вир╕шувалася не в протистоянн╕ м╕ж трьома в╕домими великоваговиками, а самим укра╖нським народом. Цьому завданню ╕ служить цей Заклик, ╕ мета утворення Укра╖нсько╖ Нац╕онально╖ Ради.
— Ваше звернення назване закликом, в чому вбача╓мо якусь додаткову емоц╕ю. Це так? ╤ якщо так, то чому?
— Я був приб╕чником того, щоб наше звернення до народу називалося саме зверненням. Але заклик... У цьому терм╕н╕, звичайно, б╕льше експресивност╕, б╕льше емоц╕╖, тривоги. ╤, особливо напередодн╕ президентських вибор╕в, доц╕льно ставити за мету, щоб патр╕отичн╕ ╕де╖, пропозиц╕╖, плани ╕ так дал╕ якнайшвидше ╕ якнайкраще доходили до народу, досягали найефективн╕шого результату.
— У Заклику тепло ╕, я б сказав, з ностальг╕╓ю згаду╓ться Рух. Чи не означа╓ це, що ви хочете його поновити?
— Рух, як д╕╓ве устремл╕ння укра╖нського народу до свободи, незалежност╕, до кращого життя, не припинявся н╕коли. Парт╕╖ утворюються ╕ зникають. А рух... В╕н трива╓. В╕н д╕╓. На певних етапах нац╕онально╖ ╕стор╕╖, в конкретн╕й пол╕тичн╕й та ╕сторичн╕й обстановц╕ прийма╓ якусь конкретну громадсько-пол╕тичну форму зг╕дно ╕з завданнями, що постають перед народом, ╕ досяга╓ поставлено╖ мети. У даному випадку ви, напевне, мали на уваз╕ Народний Рух Укра╖ни. В╕н виконав свою роль, здобув державу. Тепер треба ╖╖ наповнювати реальним нац╕ональним зм╕стом. Я хочу, щоб в Укра╖н╕ з’явилася могутня нац╕ональна пол╕тична сила. Точн╕ше, я помиляюся, кажучи, що хочу, щоб вона з’явилася. Вона ╓. Вона була на Майдан╕. Б╕да в тому, що в нас нема╓ нац╕онально╖ пол╕тично╖ сили при влад╕. Чотири роки останнього президентства були змарнован╕. У нов╕й Укра╖н╕ треба було щоденно вир╕шувати завдання, що виникали у формуванн╕ ново╖ держави. Потр╕бна була велика селекц╕йна робота. Не можна було формувати нов╕ сегменти та фракц╕╖, в╕дсторонюючи тих, хто стояв за Президента, добирати кадри на основ╕ симпат╕й та антипат╕й, а не визначальних критер╕╖в. Симпат╕╖ та антипат╕╖ — то емоц╕╖ нетривал╕, слабк╕ ╕ скороминущ╕. В тому ╕ ╓ завдання Укра╖нсько╖ Нац╕онально╖ Ради, щоб моб╕л╕зувати народ на правильний виб╕р, серйозно поставитися до загроз, що стоять перед нашою державою ╕ батьк╕вщиною. Вона у нас одна. ╤ наша помилка чи поразка жорстоко вдарить по нас. Ми хочемо, щоб вс╕ в Укра╖н╕ стали в╕дпов╕дальними патр╕отами. Над цим ╕ працю╓мо. Д╕╓ оргком╕тет на чол╕ з Дмитром Павличком, актив╕зуються патр╕отичн╕ осередки в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим, в областях, районах та селах.

Анатол╕й Ковальчук.
м. Ки╖в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2009 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8203

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков