Версiя для друку Обговорити в форумi

22 січня Україна відзначила День Соборності. Можна багато й високопатетично розповсюджуватися на цю тему, але єдності в державі від цього, на жаль, не побільшає. Бо єдність починається конкретно із кожного з нас, із наших вчинків, справ, кроків і рішень – маленьких й великих…
Згадалося, як майже три роки тому я був присутнім на «Журналістській весні» у Києві. Було багато поважних гостей: відомих журналістів, депутатів. Я напросився на виступ і закликав зі сцени (і словом, і піснею – разом з донькою) допомогти, образно кажучи, втримати у Криму українське небо, відновити «соборність» нашої розтерзаної «Кримської світлиці», яку «перевели-поцупили» до Києва, кинувши напризволяще в окупації без засобів до існування її працівників і безцінний багаторічний архів газети. Зірвав прихильні оплески, кілька поважних у журналістиці персон підійшли потім, дали візитівки, поспівчували навіть.
І все. Мої намагання згодом встановити контакт були просто проігноровані, й ніхто більше з присутніх у тому представницькому залі так і не відгукнувся. Ну, то як, скажіть, встановити, відновити такий контакт, отаку собі соборність з русько-ватним Кримом, коли не спромоглися на соборність зі своєю «в дошку» газетою?
Вона й далі у волонтерський спосіб несе свій український хрест у Криму – зокрема, на цьому «Світличному» сайті.
А до справжньої Державної Української Соборності – ще ой як далеко…
Віктор Качула

Київський виступ кримського редактора – за посиланням:
https://www.facebook.com/krymskasvitlytsia/videos/179145849957796/
Повніша версія відеорозповіді про цю подію:
https://www.facebook.com/krymskasvitlytsia/videos/1541600689244863/

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #4 за 24.01.2020 > Тема "Ми єсть народ?"