"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2012 > Тема ""Джерельце""
#8 за 24.02.2012
«МЕН╤ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО...»
УВАГА: КОНКУРС!
До 13-р╕ччя кримсько╖ дитячо╖ газети «Джерельце» п╕д Шевченковим гаслом «Мен╕ тринадцятий минало...» оголошу╓ться творчий конкурс серед юних читач╕в — школяр╕в Криму ╕ вс╕╓╖ Укра╖ни. Надсилайте на адресу редакц╕╖ (звичайною або електронною поштою) ваш╕ л╕тературн╕, поетичн╕, публ╕цистичн╕ твори — на будь-як╕ теми, як╕ могли б бути надрукованими в дитяч╕й газет╕. Компетентне жур╕, яке очолю╓ незм╕нний шеф-редактор «Джерельця» Данило Андр╕йович Кононенко, оц╕нить ╕ в╕дбере кращ╕ творч╕ доробки, автори яких отримають шанс вибороти суперприз та ╕нш╕ нагороди! Кр╕м творчих завдань, будуть й ц╕лком конкретн╕, за як╕ нараховуватимуться додатков╕ бали. Ось одне з них: — КОЛИ ВИЙШОВ ПЕРШИЙ НОМЕР «ДЖЕРЕЛЬЦЯ»? — ХТО, НА ВАШУ ДУМКУ, НАДАВ ДЛЯ ПЕРЕМОЖЦЯ КОНКУРСУ У «ДЖЕРЕЛЬЦ╤» ЦЕЙ ГОЛОВНИЙ ПРИЗ — ВЕЛОСИПЕД? Чека╓мо на ваш╕ в╕дпов╕д╕, в╕рш╕, опов╕дання, репортаж╕, новели, статт╕. Твор╕ть! Дерзайте! Перемагайте!
На конкурс!
НАШЕ ЗДОРОВ’Я – У НАШИХ РУКАХ! «Спорт ста╓ засобом виховання тод╕, коли в╕н — улюблене заняття кожного». В. Сухомлинський
Недавно мен╕ потрапив до рук останн╕й номер газети «События», де журнал╕сти цього видання Дмитро Смирнов та Юл╕я Суконк╕на в рамках спецпроекту «Блиск ╕ злидн╕ перлини Укра╖на» в╕дв╕дали одне ╕з селищ кримсько╖ глибинки — Нижньог╕рський. Прочитавши цей матер╕ал, я дов╕дався багато ц╕кавого про свою малу батьк╕вщину. Наприклад, ран╕ше на в’╖зд╕ в селище стояла стела з написом «Нижньог╕рський», до реч╕, ╓дине тривим╕рне зображення цього населеного пункту, розм╕щене в мереж╕ ╤нтернет. Але к╕лька м╕сяц╕в тому м╕сцевий мешканець, повертаючись додому нап╕дпитку, вр╕зався на сво╓му автомоб╕л╕ в пам’ятний знак, зруйнувавши його повн╕стю. Сам «гонщик» при цьому майже не постраждав. Також дов╕дався я про те, що наше селище — батьк╕вщина кримсько╖ чупакабри, що одн╕╓ю з найб╕льш набол╕лих наших проблем ╓ ситуац╕я з питною водою. Виявля╓ться, за 8 м╕сяц╕в минулого року в Нижньог╕рському район╕ укладено 136 шлюб╕в, заре╓стровано 42 розлучення, народилися 404 людини, а померли — 538. Останн╕й факт мене дуже зац╕кавив, ╕ я вир╕шив провести сво╓ розсл╕дування. Побувавши у в╕дд╕лах ГРАГС, Центр╕ зайнятост╕ населення, в управл╕нн╕ статистики, я з’ясував, що, виявля╓ться, середня тривал╕сть життя скорочу╓ться з кожним десятил╕ттям. Причиною смерт╕ ╓ зростання числа серцево-судинних та онколог╕чних захворювань, дорожньо-транспортн╕ пригоди, побутов╕ травми, су╖цид. Все це, на жаль, в╕д╕гра╓ свою фатальну роль у зменшенн╕ к╕лькост╕ населення. Проанал╕зувавши ц╕ факти, я вир╕шив провести мон╕торинг серед жител╕в нашого селища, людей р╕зного в╕ку, попросивши ╖х дати в╕дпов╕дь на одне запитання: «Що потр╕бно робити, щоб бути здоровим?» ╤ ось як вони на нього в╕дпов╕ли: Зера, 8 рок╕в: «Я вважаю, щоб бути здоровим, треба загартовуватися, робити зарядку, правильно харчуватися». Даша, 14 рок╕в: «Згодна, щоб бути здоровою, треба займатися спортом, правильно харчуватися, не вживати алкоголь та наркотичн╕ речовини». Олександр, 17 рок╕в: «Я вважаю, щоб бути здоровим, не треба вживати спиртне, а потр╕бно займатися спортом. Ось я, наприклад, дуже люблю грати у футбол, баскетбол, загалом вважаю кращими ╕гров╕ види спорту. ╤ зна╓те, допомага╓, ось уже к╕лька рок╕в в╕дчуваю себе добре ╕ не хвор╕ю на грип». Олена, 35 рок╕в: «Безумовно, щоб бути здоровим, треба дбати про навколишн╓ середовище, вм╕ти рад╕ти життю, займатися спортом, правильно харчуватися». Тимур, 56 рок╕в: «Просто треба б╕льше рухатися!» Вс╕ учасники мон╕торингу, незалежно в╕д в╕ку, вважають, щоб зберегти здоров’я, треба вести правильний спос╕б життя — займатися спортом, правильно харчуватися, ходити в походи, загартовуватися, част╕ше посм╕хатися. ╤ ви зна╓те, я з ними в цьому повн╕стю сол╕дарний! Бек╕р АБЛА╢В, учень 7 класу Нижньог╕рсько╖ загальноосв╕тньо╖ школи № 2 в Криму
МОЯ ПОДРУГА – К╤ШЕЧКА
У дитинств╕ я мр╕яла мати хатню тваринку, але батьки щоразу заперечували. ╤ щасливим днем мого життя став той, коли я нарешт╕ умовила ╖х узяти маленьку пухнасту ╕стоту. Цей день, напевно, я не забуду н╕коли! Як я готувалася, як чекала на прибуття до нашо╖ осел╕ нового члена родини! А коли побачила це створ╕ння, то була у захват╕: на мене дивилося щось пухнасте з великими жовтими, як блюдця, очима. З того дня в мене оселилась к╕шечка. Згодом вона стала красивою дорослою к╕шкою. У кожно╖ тварини, як ╕ в людини, св╕й характер. Характер мо╓╖ улюблениц╕ лаг╕дний, вона розумна, легко п╕дда╓ться навчанню, допитлива. Коли наповню╓ться ванна водою, сяде ╕ дивиться довго на воду, немов намага╓ться щось зрозум╕ти. ╢ в не╖ одна чудова як╕сть — вона дуже чутлива. Якщо чу╓ розмову на п╕двищених тонах, миттю мчить, зупиня╓ться на пороз╕ й уважно оц╕ню╓ обстановку. Нехай кажуть, що друг людини — собака, але я впевнена, що моя к╕шка — найкращий друг, який н╕коли мене не залишить у б╕д╕, буде захищати щосили й рад╕ти разом з╕ мною. У сп╕лкуванн╕ з╕ мною вона виявля╓ т╕ почуття, як╕ я марно оч╕кувала в╕д багатьох людей: в╕ддан╕сть, безкорисливу любов, безм╕рну подяку лише за сам факт мого ╕снування. Моя к╕шка майже не зм╕нилася зовн╕. ╤нод╕ ми с╕да╓мо з нею вдвох ╕ почина╓мо згадувати той день, коли вперше зустр╕лися. Може, про це згадую лише я? А вона дума╓ про сво╓? Але в ╖╖ очах я бачу увагу ╕ турботу. Щороку ми в╕дзнача╓мо день нашо╖ зустр╕ч╕. Я обов’язково пригощаю ╖╖ чим-небудь смачненьким. Цього року ми в╕дсвяткували цей день уже вшосте.
Зарема ФАХР╤╢ВА, учениця 9-го класу Пруд╕всько╖ ЗОШ ╤-╤╤╤ ст. Сов╓тського району АР Крим
╤Н╤Й
З╕йшов на небо м╕сяць ясний ╤ роз╕гнав похмуру тьму. Замерехт╕в та засв╕тився Зимовий ╕н╕й на сн╕гу. ╤ на деревах, на кущах Той ╕н╕й, мов казковий птах!
СН╤ЖИНКИ
На веч╕рн╕м небосхил╕ Б╕л╕ чи ср╕блясто-син╕ Мерехтять, немов з╕рки, Казков╕, зорян╕, жив╕, Омр╕ян╕, чудов╕, н╕жн╕, Прекрасн╕, дивно-дивовижн╕, ╤ неповторн╕, як з╕рки. То сн╕жинки-в╕зерунки, В╕д зими нам подарунки!
Мар╕я КРИВОШАПКО, учениця школи № 9 м. Ялта
НЕНАЧЕ СОНЕЧКО С╤ЯЛО
Минулого року в нашому клас╕ було аж семеро ╕менинник╕в, яким зозуля накувала аж по тринадцять. Ну, як не в╕дсвяткувати таку дату, щоб згадувати про не╖ усе життя. Щоб пот╕м, коли станемо дорослими, при зустр╕чах ахати й охати: «А пам’ята╓ш?» Думали-гадали вс╕м класом. ╤ придумали, мотайте на вус, може, й вам згодиться. Адже, певне, дружите з «Джерельцем». А воно ж такий гарний конкурс проводить! Так-от ╕ ми провели св╕й конкурс на краще прив╕тання ╕менинник╕в. В╕ршами ╕ прозою — головне, аби були лаг╕дн╕, незвичайн╕ слова. П╕сля урок╕в накрили «солодкий ст╕л». Там ╕ звучали в╕тання. Та найц╕кав╕ша частина нашого в╕ншування була на шк╕льному спортивному майданчику. Грали у баскетбол. Одна команда — це т╕, кому тринадцятий минало, а друга — кому вже минуло. Ос╕нн╕й день видався чар╕вним-чар╕вним. «Неначе сонечко с╕яло». Точн╕с╕нько, як у Т. Г. Шевченка. Воно, правда, вже не так гр╕ло, як ул╕тку. Згадались слова ╕ншого поета Якова Щоголева, якого вчили в п’ятому клас╕: Син╓ небо, син╓, Син╓ та не те. Св╕тить та не гр╕╓ Сонце золоте. Н╕ за що не вгада╓те переможця в цьому баскетбольному змаганн╕. А перемогли т╕, кому тринадцятий минало. Ось так надихнули нас на незвичайне в╕ншування ╕менинник╕в Т. Г. Шевченко ╕ разом з ним любе «Джерельце».
Катерина БУРАВКОВА, учениця 8 класу Пруд╕всько╖ ЗОШ ╤-╤╤╤ ст. Сов╓тського району в Криму
ТВАРИНИ УЗИМКУ
Весь л╕с вкрив б╕лий пухнастий сн╕г. Тепло та затишно в дом╕вках, але безлюдно ╕ самотньо узимку в л╕с╕. Птахи в╕длет╕ли, не чутно ╖хнього веселого щебетання. Тихо стало у л╕с╕. Заснув неповороткий ведм╕дь, десь заховався колючий ╖жак. Тепер уже до весни вони не залишать сво╖х дом╕вок. Але щось майнуло в кущах! Немов грудочка сн╕гу. Це за╓ць, який пом╕няв шубку, хова╓ться м╕ж г╕ллям в╕д вовк╕в та лисиць. Кожне дерево, кожна тварина чекають теплого дня та весни. ЗИМОВИЙ САД З приходом зими наш сад перетворю╓ться в якесь казкове корол╕вство. Все навколо ста╓ новим, незнайомим. Дерева, котр╕ вл╕тку завдяки густ╕й, розк╕шн╕й зелен╕ були весел╕, перетворились в сонн╕. Вони одягли пухнаст╕ б╕л╕ шубки. Сонячне пром╕ння виглянуло кр╕зь сн╕гов╕ хмари та вигра╓ мов дзеркальцем на б╕лому ╕не╖. Скр╕зь з-п╕д н╕г долина╓ хруск╕т сн╕гу. Г╕лки дерев в╕ддзеркалюють та переливаються, вони так╕ гарн╕, що ╖х хочеться лизнути. В зимовому саду так тихо, так беззвучно, т╕льки здалеку долина╓ веселий гом╕н д╕твори. Ось ╕ вечор╕╓. Треба повертатись додому з цього казкового зимового саду.
Ганна МАЛЯРОВА, учениця Земляничн╕всько╖ ЗОШ Б╕лог╕рського району в Криму
БУЛО Б НАЙКРАЩЕ СЕЛО У СВ╤Т╤!
Я люблю сво╓ село. Воно дуже гарне. ╢ ставок. А наш╕й школ╕ наступного року буде вже 45 рок╕в. Все добре, але дещо я б зм╕нила. Я б одягла дорогу в асфальт, щоб авто могли нормально ╖здити. На вулицях поставила б л╕хтар╕, щоб люди, ╕дучи увечер╕, могли бачити дорогу та не впасти. А поряд з л╕хтарями можна поставити лавочки для в╕дпочинку. У мо╓му сел╕ ╓ л╕карня, але вона вже у поганому стан╕, ╕ ╖╖ треба було б в╕дремонтувати та вдосконалити. Будинок культури теж уже треба в╕дремонтувати та в╕дкрити гуртки для д╕тей. Ран╕ше у нашому сел╕ було два дитсадки, але один розгромили, а другий не працю╓, тому що у поганому стан╕. Я б збудувала новий садочок для д╕тей, аби вони не сумували, сидячи вдома. Гадаю, н╕хто б не в╕дмовився в╕д нового торгового центру, бо в сел╕ лише маленький ринок. ╤ купити все, що треба, не вда╓ться. Для молод╕ треба збудувати к╕нотеатр, каток чи ще щось, щоб у в╕льний час не нудьгувати. Якби це все з’явилось у нашому сел╕, було б воно найкраще у св╕т╕!
Мар╕я ЛУК’ЯНОВА, 9-й клас, Пруд╕вська ЗОШ ╤-╤╤╤ ступен╕в Сов╓тський район, АР Крим
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2012 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9996
|