Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. Анатол╕й КАЧАН
В╕дсутн╕сть нав’язливо╖ дидактики, знання психолог╕╖ дитини ╕ висока художн╕сть —...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 06.01.2017 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 06.01.2017
В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ

В╕н належить до покол╕ння, яке прийнято називати «д╕тьми в╕йни». Одначе незвичайн╕сть його ╕ндив╕дуальност╕, творчо╖ б╕ограф╕╖ виникли не так на ╜рунт╕ траг╕чного дитинства, як на невтомност╕ п╕знавати св╕т, на його енциклопедичному , ф╕лософському розум╕. Його поез╕ю добре знають ╕ люблять в Укра╖н╕ та далеко за ╖╖ межами.
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року. Пот╕м вийшли «Протуберанц╕ серця», «Балади будн╕в», «До джерел» ╕ десятки ╕нших, серед них й остання за часом «Сивим конем». Написав ряд л╕тературних сценар╕╖в, за якими поставлено ф╕льми, драматичн╕ поеми «Дума про вчителя», «Соловейко-сольвейг», «Смерть Шевченка». Д╕тям присвятив книгу «Лист до калини».
А народився поет-ш╕стдесятник 1936 року (27 листопада виповнилося в╕с╕мдесят) в сел╕ Тел╕жинцях Тет╕╖вського району на Ки╖вщин╕. Лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖.

Василь Латанський
с. Пруди в Криму

╤ван ДРАЧ

БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК

В соняшника були руки й ноги,
Було т╕ло шорстке ╕ зелене.
В╕н б╕гав наввипередки в╕тром,
В╕н вилазив на грушу ╕ рвав у пазуху гнилиц╕.
╤ купався коло млина ╕ лежав у п╕ску,
╤ стр╕ляв горобц╕в з рогатки.
В╕н стрибав на одн╕й ноз╕,
Щоб вилити з вуха воду,
╤ раптом побачив сонце,
Красиве засмагле сонце
В золотих переливах кучер╕в,
У червон╕й сорочц╕ навипуск,
Що ╖хало на велосипед╕,
Обминаючи хмари у неб╕…
╤ застиг в╕н на роки ╕ на стол╕ття
В золотому н╕мому захопленн╕:
- Дайте покататись, дядьку!
А н╕, то в╕зьм╕ть хоч на раму.
Дядьку, х╕ба Вам шкода?!
Поез╕╓, сонце мо╓ оранжеве!
Щомит╕ якийсь хлопчисько
В╕дкрива╓ тебе для себе,
Щоб стати нав╕ки соняшником. 


ЕТЮД ПРО ХЛ╤Б

Яйце роз╕б'╓, б╕лком помаже,
На дерев'яну лопату — та в п╕ч,
╤ тр╕скот╕тиме ╕скрами сажа —
М╕н╕атюрна зоряна н╕ч.
 
На хмел╕ зам╕шаний, видме груди,
Зарум'ян╕лий, круглий на вид.
Скоринка засмалена жаром буде,
Аж роз╕гра╓ться апетит.
 
В п╕дсохлому т╕ст╕ кленова лопата
Вийме з черен╕, де п╕кся в тепл╕, —
╤ зачару╓ться б╕лена хата
З сонця пахучого на стол╕.


БАЛАДА РОДУ

В мого роду - сто дор╕г.
Сто стол╕ть у мого роду.
Вичовганий старий пор╕г
Стар╕й баб╕ в нагороду.
Сива стежка в сто дор╕г
Розл╕та╓ться од хати.
Сто в╕тр╕в м╕й в╕к запр╕г
Сиву хату розхитати.
Сто скажених сивих б╕д
Та й сушило ж роду вроду,
Та не висхне зроду р╕д
Н╕ в погоду, н╕ в негоду.
Внучок тупцю тупотить,
Тупцю, внуцю, тупцю, хлопче.
Сто стежин у св╕т летить,
В╕н - сто першеньку протопче.
Роде р╕дний! Не стилушить
Нашу жилаву породу -
Сто в╕тр╕в в ногах лежить
Мого роду ╕ народу… 


САМОТНЯ ЛАСТ╤ВКА

Самотня ласт╕вка на дрот╕ —
Одним одна, самотина.
Вс╕ ласт╕вки давно в польот╕, —
Чому ж без вир╕ю вона?

Така вже ос╕нь, що аж голо.
Вже ╕н╕й сонце розпина.
У вир╕й лист летить навколо,
╥╖ мина, ╖╖ мина.

Чи, може, ╖й крило п╕дбито,
Чи, може, впала ╖й вина.
Тут розп'ястися з ц╕лим св╕том —
Така печаль, що аж до дна.

Чи, може, так поля ц╕ любить,
Вже йде морозу сивина.
А хто ж в мороз ╖х приголубить?
За все покуту╓ вона.

До вир╕ю ще ст╕льки далей,
Вона ж сто╖чно не зрина.
До тисяч╕ мо╖х печалей
╤ще одна — ╕ не одна...


Х╤БА ЧЕКАТИ ПЛАТИ ЗА ДОБРО?

Х╕ба чекати плати за добро?
Нехай в руц╕ злама╓ться перо,
Нехай твоя злама╓ться рука,
Що за добро добра соб╕ чека!

Добро твориться просто – н╕ за так.
Так, як цв╕те ╕ опада╓ мак,
Як хмарка в’╓ться ╕ см╕╓ться пташка,
Як трудиться мурашка-горопашка.

Хай с╕╓ зерна скр╕зь метка рука,
╤ в океан добра тече р╕ка,
╤ не зросте ╕з нього ковила…
Лиш так змагаймо океани зла…

На фото (зл╕ва направо): ╤ван Драч ╕ Данило Кононенко на Днях л╕тератури в Криму, 2 жовтня 1978 р.
(Фото з щойно видано╖ у С╕мферопол╕ книги спогад╕в про Д. Кононенка «Я землю цю любив…»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 06.01.2017 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17900

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков