|
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема ""Джерельце""
#48 за 27.11.2009
М╤Й Д╤ДУСЬ ДОБРЕ ЗНА╢ Ц╤НУ ХЛ╤БА...
Добрий день, улюблене «Джерельце»!
Мене звуть Антоненко Микола. Я навчаюся у 6-му клас╕ Орл╕всько╖ ЗОШ Роздольненського району. 15 листопада — День прац╕вник╕в с╕льського господарства. Прив╕тай, любе «Джерельце», з╕ святом мо╖х р╕дних: прабабусю Аллу, бабусю Олю ╕ д╕дуся В╕тю. Адже вс╕ вони працювали ╕ продовжують працювати у с╕льськогосподарськ╕й сфер╕.
Я особливо пишаюся сво╖м д╕дусем В╕ктором. В╕н — заслужений прац╕вник с╕льського господарства Укра╖ни. Надрукуй, будь ласка, мою розпов╕дь про нього, бо в╕н цього заслугову╓. Буду дуже вдячний тоб╕!
Той, хто прожива╓ чи проживав у сел╕, добре зна╓ пахощ╕ зр╕лого хл╕ба. Особливо вони в╕дчутн╕ вечорами, коли спада╓ спека ╕ настояне на колосках пов╕тря розл╕та╓ться селом. Гарячий в╕тер з р╕дного поля н╕би спов╕щав хл╕боробам: пора косити.
М╕й д╕дусь, В╕ктор Степанович Шобутинський, добре зна╓ ц╕ну хл╕ба. Адже все сво╓ життя в╕н працю╓ у колгосп╕ механ╕затором. Ск╕льки в╕н зорав земл╕, викосив ╕ обмолотив хл╕ба?! Цього не може сказати нав╕ть в╕н сам.
Народився д╕дусь в Архангельськ╕й област╕ у 1954 роц╕, а в 1959 його батьки пере╖хали до Криму, в с. Орл╕вку, на пост╕йне м╕сце проживання. У с╕м’╖ було четверо д╕тей: три сини ╕ дочка. Серед них — ╕ м╕й д╕дусь В╕тя. Батько мого д╕дуся, Степан Савич, все життя працював трактористом. В╕н був завжди передовиком у колгосп╕ ╕мен╕ Лен╕на. Ще навчаючись у школ╕, м╕й д╕дусь завжди допомагав сво╓му батьков╕. В╕н рано навчився керувати трактором, полюбив с╕льськогосподарську техн╕ку ╕ мр╕яв обрати профес╕ю механ╕затора. П╕сля зак╕нчення Орл╕всько╖ восьмир╕чно╖ школи у 1971 роц╕ д╕дусь вступив до Кримського радгосп-техн╕куму на в╕дд╕лення механ╕зац╕╖ с╕льського господарства, яке усп╕шно зак╕нчив у 1974 роц╕, здобувши спец╕альн╕сть механ╕ка. Зак╕нчивши техн╕кум, в╕н поверта╓ться у сво╓ р╕дне село ╕ працю╓ спочатку вод╕╓м, а пот╕м у Роздольненськ╕й с╕льгосптехн╕ц╕ механ╕ком-постачальником. У цьому ж роц╕ д╕дуся призвали на д╕йсну в╕йськову службу. А служив в╕н в Архангельськ╕й област╕, в ракетних в╕йськах стратег╕чного призначення, ╕ зак╕нчив службу старшим сержантом. Демоб╕л╕зувавшись у 1976 роц╕, в╕н поверта╓ться в р╕дну Орл╕вку ╕ почина╓ працювати в колгосп╕ на гусеничному трактор╕, а вл╕тку — на комбайн╕. ╤ так до тепер╕шнього часу. Весною, восени, взимку — трактористом, а вл╕тку — комбайнером.
Працюючи в СКП ╕мен╕ Лен╕на, д╕дусь удосконалив жниварку ЖНВ-6, що дозволило йому досягнути високих показник╕в у загот╕вл╕ с╕нажу.
У 1984-1985 роках його було в╕дправлено у в╕дрядження до Монгольсько╖ Народно╖ Республ╕ки. Протягом трьох м╕сяц╕в кожного року в╕н був наставником у комбайнер╕в-монгол╕в. За це д╕дуся було нагороджено грамотами Монгольсько╖ Народно╖ Республ╕ки ╕ ц╕нними подарунками.
Зараз м╕й д╕дусь В╕тя працю╓ у приватному п╕дпри╓мств╕ «На╖р╕-Агро» трактористом. У в╕льний в╕д роботи час в╕н любить читати ╕сторичну л╕тературу, а ще щось майструвати. У робот╕ в╕н дуже акуратний, цього в╕д нього навчився ╕ я.
За свою добросов╕сну працю д╕дусь нагороджений багатьма грамотами, серед них — Почесна грамота голови Ради м╕н╕стр╕в АР Крим. В╕н — переможець районного конкурсу «Людина 2005 р.» в ном╕нац╕╖ «Прац╕вник агропромислового комплексу», ма╓ почесне звання «Заслужений прац╕вник агропромислового комплексу АР Крим» (2004 року). У 2008 р. Указом Президента Укра╖ни д╕дусев╕ було присво╓но почесне звання «Заслужений прац╕вник с╕льського господарства Укра╖ни». Я пишаюся тим, що в нашому шк╕льному музе╖ ╓ теж експонати, як╕ в╕н подарував.
Дорогенький д╕дусю! Зичу тоб╕ доброго здоров’я, усп╕х╕в у робот╕. Я люблю тебе ╕ пишаюся тобою. З╕ святом тебе! Тв╕й онук Микола.
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8146
|
ВЕСЕЛКА
Р╤ДНА МОВА
В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
