Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БАЛУХ ПОЧАВ ПРОХОДИТИ РЕАБ╤Л╤ТАЦ╤Ю
Приватна кл╕н╕ка «Нодус», в як╕й найближчими м╕сяцями проходитиме реаб╕л╕тац╕ю та...


ЙОГО НАЗИВАЛИ «СТР╤ЛЕЦЬКИМ БОЯНОМ»…
С╕човий рух в Галичин╕ був позначений неабияким сплеском народно╖ творчост╕, саме в цей пер╕од...


ПРИСВЯТИВ ЖИТТЯ ТЕАТРОВ╤
Хрестомат╕йний автор, знайомий нам з╕ шк╕льних п╕дручник╕в – ╤ван Карпенко-Карий, нин╕...


УКРА╥НСЬКИЙ МОЙСЕЙ – МИТРОПОЛИТ ШЕПТИЦЬКИЙ
Духовна велич укра╖нського Мойсея – митрополита Шептицького – безц╕нний дар нашого...


НЕ СТАЛО ВАДИМА РО╥КА…
11 вересня п╕шов з життя Вадим Михайлович Ро╖к, син кримсько╖ укра╖нсько╖ вищивальниц╕-геро╖н╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 07.12.2012
Б╤ЛЯ УКРА╥НСЬКО╥ ЯБЛУН╤ — УКРА╥НСЬК╤ ЯБЛУКА

Ровесник

╤лар╕он Мальцев — ровесник «Кримсько╖ св╕тлиц╕», а ще студент — один ╕з м╕льйона трьохсот студент╕в Укра╖ни (це — щодо дня студентства, який в╕дзначався 17 листопада). Але для нас найважлив╕ше те, що в╕н — наш читач ╕ передплатник, як були передплатниками ╕ його батьки, коли ╤лар╕он був ще маленьким. Перед╕ мною фотограф╕я у «Джерельц╕» в╕д 13 серпня 1999 року: ось в╕н, шестир╕чний, разом з╕ старшенькою сестричкою Настею, портрет яко╖ в укра╖нському вбранн╕ в тому ж роц╕ прикрашав першу шпальту «Джерельця».
Сьогодн╕ Настя вже доросла. Зак╕нчила школу, профес╕йно-техн╕чне училище, працю╓ закр╕йницею. А ╤лар╕он т╕льки-но розпочав сво╓ навчання у Тавр╕йському нац╕ональному ун╕верситет╕ — вивча╓ ╕стор╕ю Укра╖ни. Д╕ти виросли такими, якими ╕ хот╕в би ╖х бачити батько, укра╖нець родом ╕з Херсонщини, художник Павло Юхимович Мальцев, який у 1970-т╕ роки працював головним художником у книжковому видавництв╕ «Тавр╕я», а ще — у «Кримторгреклам╕». ╤лар╕он — теж художник, в╕н прин╕с до редакц╕╖ сво╖ роботи, найвиразн╕ш╕ з яких виконан╕ гелевою пастою. Здеб╕льшого це м╕ськ╕ пейзаж╕, як╕ важко не вп╕знати, але й важко не подивитися на них по-новому. Вони — ╕ знайом╕, ╕ вже ╕нш╕, бо намальован╕ з настро╓м, з╕ сво╖м св╕тобаченням. Ма╓ вже ╤лар╕он ╕ перш╕ в╕дзнаки — це грамоти за участь в конкурсах дитячого та дорослого малюнка. А малю╓ в╕н з раннього дитинства, з тих п╕р, коли ще живим був батько, до якого в критичну хвилину три години ╖хала «Швидка допомога»…
╤ хоча присл╕в’я «Яблучко в╕д яблуньки недалеко пада╓» вжива╓ться здеб╕льшого у негативному смисл╕, хочеться зауважити: правда, таки недалечко. В╕д батька у ╤лар╕она ╕ особливе ставлення до укра╖нсько╖ церкви, куди вони колись приходили удвох. Хлопець нав╕ть розм╕рковував, чи не стати йому священиком. Та в цьому питанн╕, здавалося б, поставила крапку його внутр╕шня вимоглив╕сть, бо мав перед собою приклад: це отець Володимир, що служить у храм╕ святих р╕вноапостольних княз╕в Володимира та Ольги УПЦ КП у С╕мферопол╕. Бо о. Володимир — справжн╕й, ╕ стиль життя його не суперечить тому, що в╕н пропов╕ду╓ з амвона. Вт╕м, хлопець так ╕ не розпрощався з╕ сво╓ю мр╕╓ю остаточно: в╕н викону╓ в храм╕ обов’язки пономаря, для душ╕, безкоштовно, вже майже чотири роки.
Юнак вважа╓ себе патр╕отом Укра╖ни ╕ почува╓ться некомфортно в рос╕йськомовному оточенн╕, попри те, що в ньому ╕ народився. Та поруч був батько, якому теж, певне, було не дуже комфортно. В дитинств╕ ╤лар╕ону не бракувало батьк╕вських теплоти ╕ турботи: вони з Настею в╕дв╕дували театральну студ╕ю «Св╕танок», обо╓ малювали. А ще ╕з семир╕чного в╕ку ╤лар╕он ходив до танцювального ансамблю «Сонечко», ╕ це тривало в╕с╕м рок╕в посп╕ль. Сьогодн╕ в╕н — член колективу в╕рменського танцювального ансамблю «Арарат», де верхня в╕кова межа — 25 рок╕в. ╤ якщо спочатку це вимагало кошт╕в, то з часом хлопц╕в, яких тут бракувало, в╕д оплати зв╕льнили, ╕ нав╕ть навпаки з’явилася можлив╕сть вл╕тку на гастролях щось заробляти. А для родини, де нема╓ батька-годувальника, це дуже доречно, бо мати не може працювати за станом здоров’я. ╤ тепер на час╕ ╖╖ п╕дтримати д╕тям, як все життя п╕дтримувала ╖х вона, забезпечуючи максимальн╕ можливост╕ щодо ╖хнього розвитку ╕ самореал╕зац╕╖. Позаду у ╤лар╕она й астроном╕чний гурток та гурток малювання, ╕ нед╕льна школа при храм╕ Трьох Святител╕в, яку в╕н полишив, потерпаючи в╕д тих суперечностей, що ╕снували пом╕ж представниками церков Московського та Ки╖вського патр╕архат╕в, як╕ не приховувалися нав╕ть в╕д д╕тей.
Вт╕м, мала нам╕р поговорити з ╤лар╕оном ще й про його студентське життя. Усв╕домлю╓мо ми чи не усв╕домлю╓мо вчасно, але це саме той його пер╕од, коли заклада╓ться фундамент всього майбутнього, й це стосу╓ться не лише фаху, за яким доведеться працювати, але й набуття друз╕в, що на довг╕ роки, а то й першого незабутнього кохання. Та ╕ чи не застар╕ла акс╕ома, зг╕дно з якою «в╕д сес╕╖ до сес╕╖ живуть студенти весело»?
╤, як стало зрозум╕ло з розпов╕д╕ ╤лар╕она, не лише весело, але й зм╕стовно.
— ╢ у нас в ун╕верситет╕ туристичний клуб. Разом з ╕ншими його учасниками лише за час мого студентства ми побували п╕д Севастополем на м╕сц╕ Альм╕нсько╖ битви, ╖здили до Львова, а днями повернулися з Ки╓ва, де в╕дв╕дали найгарн╕ш╕ його м╕сця. Ма╓мо в ун╕верситет╕ ╕ свою команду КВК.
У школ╕ ╤лар╕он, як ╕ його сестричка, перебував на домашньому ╕ндив╕дуальному навчанн╕, та це не завадило йому вступити на бюджетне в╕дд╕лення ун╕верситету ╕ комфортно почувати себе тепер серед одногрупник╕в. А ще в╕н мр╕╓ вже сьогодн╕ написати ╕стор╕ю Укра╖ни. Але для цього, як в╕н вважа╓, йому дуже браку╓ комп’ютера. Матер╕альне становище с╕м’╖, на жаль, не дозволя╓ придбати його ближчим часом. Не можемо посприяти в цьому ╕ ми, бо вже багато рок╕в не бачили ново╖ техн╕ки. Та не за горами той час, коли хлопчина почне працювати, ╕ його запов╕тн╕ мр╕╖ зд╕йсняться. Не думаю, що в╕н стане усп╕шним п╕дпри╓мцем: зг╕дно з╕ спостереженнями педагог╕в, у нин╕шн╕х, не зовс╕м цив╕л╕зованих ринкових умовах, ними част╕ше стають чомусь саме «тр╕╓чники». Осв╕ченим, зд╕бним людям знайти соб╕ забезпечене майбутн╓, на жаль, складн╕ше. Та ╤лар╕он ма╓ шанс стати хорошим художником. Бо яблучко б╕ля яблуньки, як бачимо, пада╓ недалеко. ╤ ╕стор╕ю Укра╖ни, часточкою яко╖ ╓ кожне наше життя, перш н╕ж написати, в╕н намалю╓. Вже 20 рок╕в творимо ╖╖ ╕ ми, складаючи л╕топис укра╖нського життя в Криму. А наприк╕нц╕ грудня святкуватимемо важливу ╕сторичну дату — сво╓ двадцятир╕ччя. За цей час встигли народитися ╕ вирости д╕ти, п╕дхопити ╕ понести в майбутн╓ батьк╕вськ╕ традиц╕╖ разом з╕ смолоскипом любов╕ до сво╓╖ держави. А чи може бути щось дорожче ╕ важлив╕ше за безкорисливу самов╕ддану любов?

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11133

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков