Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4458)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4136)
Українці мої... (1668)
Резонанс (2130)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1068)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (334)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (211)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВАЖКА Ц╤НА ЗА ПОВЕРНЕННЯ В УКРА╥НУ
П╕дполковник д╕╓во╖ Арм╕╖ УНР Митрофан Очеретько…


ПРЕЗИДЕНТ ╤З ДРУЖИНОЮ ПРИВ╤ТАЛИ УКРА╥НЦ╤В З ДНЕМ ВИШИВАНКИ
За роки спротиву агрес╕╖ вишиванка стала неформальним одностро╓м ус╕х, хто в╕дстою╓ людян╕сть,...


В УКРА╥Н╤ В╤ДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ
У трет╕й четвер травня в Укра╖н╕ традиц╕йно в╕дзначають День вишиванки…


РОЗПОВ╤СТИ ПРАВДУ
Автор розпов╕да╓ про бойов╕ д╕╖ у 2014—2015 роках, про побратим╕в ╕ ворог╕в…


КОМУ НАЛЕЖИТЬ УКРА╥НА?
На виставц╕ зокрема експону╓ться альбом з фронтовими замальовками…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 19.04.2024 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 19.04.2024
ДМИТРО КАПРАНОВ: БРАТ, ЯКОГО НЕ СТАЛО

Вони були нерозривн╕, брати Капранови. Св╕тло╖ пам’ят╕ одному, ╕мпульсу до нового життя – другому. Так, зда╓ться, що В╕тал╕ю треба починати життя спочатку. ╤ можна соб╕ т╕льки уявити, наск╕льки це буде важко...

- Та ви нав╕ть не старайтесь нас розр╕знити, просто каж╕ть «брат Капранов» – саме так один ╕з брат╕в-близнюк╕в в╕дреагував на спробу знайти персональн╕ особливост╕ у зовн╕шньому вигляд╕. ╤ якщо й справд╕ свою под╕бн╕сть Капранови культивували, то р╕зницю у характер╕ м╕ж братами можна  було в╕дчути п╕д час сп╕лкування. Под╕бн╕, але р╕зн╕.

У в╕второк, 16 кв╕тня, на 57-му роц╕ життя у Ки╓в╕ помер письменник, видавець, музикант, журнал╕ст ╕ брат Дмитро Капранов. «Друз╕, в нас б╕да. Сьогодн╕ зранку раптово помер Дмитро. Коли ╕ де прощання, – напишу завтра», – пов╕домив В╕тал╕й Капранов у Facebook. Пов╕домлення зворохобило сп╕льноту друз╕в, знайомих, читач╕в, глядач╕в, слухач╕в, фоловер╕в, автор╕в, прихильник╕в ╕ опонент╕в теж.

Брати Капранови ц╕лком св╕домо творили св╕й культ. Зда╓ться, почали творити його ще ╖хн╕ батьки. Але у брат╕в  все складалось концептуально – оця фраза про «широку в╕дом╕сть у вузькому кол╕» укра╖нсько╖ культурно╖ ел╕ти ╖х не влаштовувала. Капранови – це подв╕йний карнавал ╕ непрост╕ виклики, ╖х хот╕лось слухати ╕ дискутувати з ними, але спробуй це робити, коли перед тобою дво╓, – спина до спини, як Янус. Яскрав╕ та безпосередн╕, Капранови брались за вс╕ напрямки в культур╕, до яких могли дотягнутись ╖хн╕ голови, руки ╕ вистачило сили. Та ╕ вибирали, як правило, контраверс╕йн╕ теми чи шляхи.

Поки працювали у Москв╕, – активно укра╖н╕зовували середовище ╕ стали чи не першими в╕домими д╕аспорянами в Рос╕╖. А мову, до реч╕, вивчали в╕д бабус╕, а не в школ╕ на Одещин╕. Тод╕ вони видавали й перший укра╖номовний альманах «Брати» з власними творами, м╕ж ╕ншим. Та й укра╖нська у них, що тод╕, що сьогодн╕ – «калинова, солов’╖на, наукова, юридична ╕ сленгова, ╕ музична, ╕ пресова, еротична, побутова, пол╕тична, ютубова, ╕ дитяча, й б╕знесова, розважальна ╕ в╕йськова, нецензурна й гонорова, бо жива ╕ просто кльова» (ц╕ та ╕нш╕ цитати ╕з фб-стор╕нки Капранових, – ред.) ╤ спробуй з цим посперечатись. Вони завжди так╕, як╕ ╓. Чи були...

Чи коли йшлось про ╖хн╓ д╕тище – видавництво «Зелений пес», яке брати заснували ще у наприк╕нц╕ 90-х (яким був стан укра╖нсько╖ видавничо╖ справи – пояснювати ж не варто?) для видання саме популярно╖ та масово╖ укра╖номовно╖ л╕тератури, а пот╕м додали туди ╕ розповсюдження книжок, а дал╕ – фестиваль «Н╕ч Еротично╖ Поез╕╖», який переходив у книжки ╕ навпаки. До реч╕, Капранови саме готувались 28 кв╕тня 2024-го в╕дновити фестиваль ╕ на стор╕нках сво╓╖, одн╕╓╖ на двох, ФБ-стр╕чки знайомили читач╕в з авторами: «Ми в╕дпов╕датимемо за музичне наповнення та виконуватимемо функц╕╖ шпрехшталмейстер╕в (якщо ви зна╓те, що воно таке, а як н╕ – то узна╓те). ╤ на правах господар╕в в╕д сьогодн╕ ми в╕зьмемося знайомити вас ╕з ╕ншими учасниками «Ноч╕ Еротично╖ Поез╕╖». Тому що вс╕м ворогам на зло укра╖нц╕ в╕дродяться й в╕дродять Укра╖ну. А у цьому процес╕ без еротики – н╕як».

Завадила не в╕йна, «вс╕ заходи скасовуються»...

Капранови свого часу заснували власний музичний напрямок «кобза-реп» ╕ ╖здили по Укра╖н╕, популяризуючи ╕ сво╖ твори, ╕ твори друз╕в-письменник╕в. ╥хн╓ «надувне п╕ан╕но», г╕тара, барабан (який свого часу д╕д зробив власноруч) не збирали стад╕они. Але слухач╕в вистачало.

А ще чи головне – книжки, як художн╕, так ╕ п╕знавальн╕ чи ╕сторичн╕. Чого т╕льки Капрановим не закидали – м╕зог╕н╕ю чи сексизм, непрофес╕йн╕сть ╕ виб╕рков╕сть у нонф╕кшн напрямку. Але ╖х неможливо було про╕гнорувати. Саме на виход╕ з друку оч╕кувалось перевидання ╖хнього роману «Забудь-р╕чка», де йшлось про ╕стор╕ю трьох людей на в╕йн╕. «Це ╕сторичне розсл╕дування трьох доль, як╕ переплуталися ╕ стали фактично одн╕╓ю потр╕йною долею – долею укра╖нця у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕», – писали брати у передмов╕. А ще: «Це – ручки, списан╕ на автографи цього року. Ви теж можете замовити наш╕ книжки з нашими автографами – це найкращий подарунок»...

Так само глядач╕ активно п╕дтримували п╕дпискою ╖хн╕й YouTube «╕мен╕ Т.Г. Шевченка», який ╕з к╕лькасот п╕дписник╕в 2019 року, коли укра╖н╕зовувати всемережжя було «не модно», на сьогодн╕ вир╕с у майже м╕льйон фоловер╕в. Сто м╕льйон╕в перегляд╕в. ╤ так, можливо, ╕сторичн╕ факти тут мають свою, капран╕вську, ╕нтерпретац╕ю. Але брати так ╕ пояснювали – якщо рос╕я краде нашу ╕стор╕ю ╕ перетворю╓ у м╕ф, то чому б нам не творити м╕ф ╕з сво╓╖ ╕стор╕╖? У будь-якому випадку, кожен ╕з 245 випуск╕в каналу – яскравий та неспод╕ваний. 660 п╕дписок до м╕льйонно╖ позначки, не дочекався...

"В Азов╕ нам дали позивний Гадюк╕ни. Так що зустр╕чайте - брати Гадюк╕ни ╕ сестра ╖хня Либ╕дь" - написали брати на стор╕нц╕ 3 березня 2022 року.

Та нав╕ть повномасштабне вторгнення для брат╕в якось орган╕чно переросло у в╕йськову службу – Дмитро та В╕тал╕й Капранови добров╕льно моб╕л╕зувалися до ки╖вського «Азову» ╕ нав╕ть тод╕, коли було дуже важко, зн╕мали п╕дбадьорююч╕ в╕део, нав╕ть ╕з кул╕нарним тестуванням сухпа╖в з

«Не скучн╕» – так часто доводилось чути про них. Брати Капранови жили ╕ творили св╕й культ у культур╕. Про родину, дружин-близнючок, д╕тей та  життя в одному на дв╕ родини будинку, – знали, зда╓ться, вс╕. Вони не любили пафосу ╕ мудрствувань. Хочеться, аби ╕ пам’ять про Дмитра Капранова теж не переросла у порожн╕й пафос. Це розум╕ють т╕, хто нин╕ пишуть слова сп╕вчуття ╕ спогади. А ╖х, спогад╕в, буде ще ой як багато...

Побачити одного ╕з брат╕в у Ки╓в╕ – це була ще та р╕дк╕сть. На жаль, тепер це ма╓ стати звичною. «Це був справжн╕й жах. Кр╕м того, що ми дзвонили ц╕лий день один одному, ми ще й мало не щотижня ╖здили один до одного. Бути на зв’язку – кисень, яким ми живемо. ╤ коли нас питають, як ми можемо пост╕йно бути разом, ми пита╓мо, а як вони можуть бути пост╕йно сам╕?» – кажуть брати в одному з ╕нтерв’ю про досв╕д розлуки...

Щодня у телефонному списку ста╓ менше тих, кому можна подзвонити. Але видалити контакт – це н╕би викреслити з пам’ят╕ людину. Не знаю, хто з двох брат╕в насправд╕ мав телефон п╕д ╕менем «Дмитро Капранов», але в╕дсьогодн╕ в╕н теж на пауз╕.

З колективно╖ укра╖нсько╖ пам’ят╕ Дмитра Капранова неможливо викреслити, бо це частина нашого сучасного м╕фу. Пригаду╓те, з ╕стор╕╖ античних в╕рувань про бога Януса – одного з найдавн╕ших римських бог╕в, покровителя вход╕в ╕ виход╕в, початк╕в ╕ к╕нц╕в. В╕н зображувався як чолов╕к з двома обличчями по обидва боки голови. Саме такий укра╖нський м╕ф творили брати Капранови, зокрема, Дмитро Капранов. Той, хто не ув╕йде у Забудь-р╕чку.

Укр╕нформ висловлю╓ сп╕вчуття р╕дним ╕ близьким Дмитра Капранова. Ми пам’ята╓мо.

Ярина Скурат╕вська

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 19.04.2024 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25994

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков