Версiя для друку Обговорити в форумi

Саме під такий природний супровід проходять уроки у цій середній школі, що на самому березі Каламітської затоки, в оточенні чудового парку з реліктовими рослинами, оранжереєю і живим куточком. І навіть замість звичних монотонних дзвінків на перерву у коридорах щоразу лунає одна із восьми приємних музичних мелодій. Усе це заради самих школярів, які є водночас і пацієнтами Євпаторійського центрального дитячого клінічного санаторію Міністерства оборони України.
Останній перед цьогорічними літніми канікулами заїзд — 207 дітей, з яких 87 — із родин українських військовослужбовців. Залежно від віку їх відразу розподілили по класах. У підсумку найчисленнішим виявився 7-й клас (17 осіб), тоді як першокласників усього двоє. Хай там як, але «за бортом» повноцінної шкільної науки, зазвичай, упродовж місяця не залишається ніхто. До обіду школярі проходять рекомендовані лікувальні процедури, а з 15-ї години розпочинаються уроки — щодня чотири-п’ять — за всіма загальноосвітніми предметами. Іх читають 15 кваліфікованих вчителів, а ще 20 вихователів опікуються дітьми вже на місці, тобто у медичних відділеннях, на дозвіллі.
— У нашій школі, — розповіла її директор (помічник начальника санаторію з виховної роботи), випускниця Тернопільського педінституту Марія Турчинська, – лікувально-оздоровча робота тісно поєднана з навчально-корекційною. Із цією метою давно застосовуються елементи інклюзивного навчання, тобто хворі на ДЦП (дитячий церебральний параліч) в одному класі з іншими дітьми, у яких, скажімо, недуги органів дихання й алергози. Специфіка навчання та виховання дітей з діагнозом ДЦП полягає в тому, що порушення опорно-рухового апарату у них нерідко ускладнені дефектами мовлення, розумового і психічного розвитку. І тим не менше, від щоденного спілкування з такими дітками та їхніми батьками наші педагоги мимоволі самі проймаються милосердям і добротою.
За словами Марії Іванівни, педагога майже з 35-річним стажем, гордість школи — вчителі Олена Лафазан (математика), Лариса Константинова (англійська мова), В’ячеслав Гладчук (історія), Галина Іванько (російська мова і література).
Унікальна і єдина середня школа в системі санаторно-курортних закладів вітчизняного оборонного відомства (створена в 1934 році) розташована у самому історичному центрі древньої Євпаторії. До цієї історії діти можуть у прямому сенсі дістати рукою. Адже фрагмент археологічних розкопок античного городища «Керкінітида», якому, власне кажучи, завдячує своїм народженням сучасне місто-курорт, прямо у парковій зоні санаторію, поруч зі школою. Сам інтер’єр, наочне оформлення приміщень школи несуть неабияке пізнавально-виховне навантаження. У цьому легко переконатись, оглянувши експозиції «Дари моря», «Метелики Криму», нумізматичну колекцію, картини-натюрморти (їх подарувала школі родичка попереднього начальника санаторію Людмила Башкова). Є у триповерховій школі, розрахованій, до речі, на 350 школярів, просторий спортзал, декілька відкритих спортивних майданчики, два невеличких музеї, бібліотека на 30 тисяч книг.
— Чимало наших дітей — «надомники», — пояснює ще одну специфіку тутешньої педагогічної практики завуч школи Маргарита Чуркіна, — тобто через недуги, здебільшого ДЦП, на батьківщині з ними вчителі займаються у домашніх умовах раз на тиждень, а то й на декілька місяців. А тут їм приділяють увагу щодня. І діти безмежно раді спілкуванню з нами, своїми однолітками — ми це бачимо і відчуваємо. Тому вони йдуть на уроки залюбки. Треба бачити їхні очі, особливо на музичних заняттях, чи коли їм вдалось вперше власноруч щось намалювати, зліпити чи навіть елементарно написати ручкою.
А що думають про санаторну школу самі діти, адже їхніми вустами, як відомо, мовить істина?
— Тут учителі добріші й уроки трохи коротші (аж на 5 хвилин!), — зізнається мені 13-річний Артем Шамов, син військовослужбовця із Дніпропетровщини.
Картину доповнюють батьки маленьких пацієнтів. «Діти, — написала у книзі відгуків педагог за освітою Наталя Яковенко із Черкаської області, — із задоволенням поспішають до цієї школи, де на них чекають справжні вчителі — педагоги від Бога, з золотими серцями, добрими душами, величезною любов’ю до дітей».
Після 25 травня школа, як і скрізь, взяла перерву до 1 вересня. Натомість дитяча активність перемістилася на ігрові майданчики, клуб, на пляж. І знову без педагогів там теж аж ніяк.
Варто також додати, що нині навчально-виховним процесом у Євпаторійському центральному дитячому санаторії МО України, який очолює полковник медичної служби Юрій Пономаренко, охоплені також 127 дітей українських військовослужбовців дошкільного віку. У спеціальних ігрових кімнатах при кожному медичному відділенні з ними займаються за так званими програмами розвитку.

Василь САДОВСЬКИЙ
На знімку: під час уроку

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2012 > Тема ""Джерельце""