Версiя для друку Обговорити в форумi

Хата святково прибрана рушниками, серветками, хліб, на столі свята вечеря. Господар, господиня, син, дочка, онуки. Господиня тре мак на кутю, малий Іванко тримає макітру, дочка вішає рушники.
ГОСПОДАР: Жінко, а чи готова вже вечеря?
ГОСПОДИНЯ: Готова! Йди, господарю, за дідухом вже! (батько з сином виходять).
ГОСПОДИНЯ: Сьогодні, дочко, ми з тобою наготували 12 страв. Зварили горох, квасолю, посмажили капусту. Згадаймо, що ми позичили людям, бо Святвечір прийде і не годиться, коли щось знаходиться поза хатою. На тому тижні у нас Ганя позичила баняка, а вчора Христина забрала молоко з глечиком. Піди, доню, забери. (Дочка виходить).
ВНУК: Бабуню, дайте щось їсти.
ГОСПОДИНЯ: Слухай, внучку, сьогодні вдень їсти нічого не можна. Спершу сядь на лаві, подивись у віконечко, скоро зірка вечірня зійде, тоді і вечеряти будемо. А ти, Олено, мені допоможи. Вибери часнику чотири головки та положи на чотири кінці столу.
ОНУЧКА: А навіщо так робити?
ГОСПОДИНЯ: Щоб відігнати злі сили. А я тим часом вузликів нав’яжу, це щоб вороги мовчали. Як вечеряти будемо — положу мотузку під себе.
(Входить дочка).
ДОЧКА: Все принесла, мамо!
ГОСПОДИНЯ: А що Ганна та Христина все переробили?
ДОНЬКА: Христина закінчує вареники ліпити.
ГОСПОДИНЯ (запалює свічку, ставить на стіл): Ставлю калач, зверху — булочка (душі предків пом’янути). А тепер кутю й узвар несіть, мої онучата...
ДІТИ: Кутя, кутя, на покуття. А узвар – на базар, кво-кво-кво
(2 р.).
ГОСПОДИНЯ: Діти, зачекайте, дід з татом ось соломи принесуть, тоді вже ваше право квокати, мекати, нехай нам усе ведеться у Новому році.
ГОСПОДАР: Із Святим вечором, будьте здорові!
СИН: Віншую вас зі святом — з Різдвом Христовим. Христос ся рождає!
ВСІ: Славімо його!
(Дочка перев’язує дідуха рушником).
Всі стають навколішки перед образами і читають молитву «Отче наш» і сідають до столу.
ГОСПОДАР: Просимо тебе, Боже, щоб і тих душ до вечері допустив, що в лісі заблукали, у воді втопилися, живих і померлих.
(Бере ложку куті, підкидає до стелі, перехрестившись, всі їдять кутю по черзі стоячи).
ГОСПОДАР: Першу ложку куті треба з’їсти стоячи, аби пшениця не полягла. А чи знаєте діти, що в народі є така поговірка: «Наговорився, як худоба на Святий вечір»?
ДІТИ: А що це означає?
СИН: А те, що в цей вечір відкривається небо і в Бога можна просити все, що завгодно. Тварини цієї ночі можуть розмовляти. За давнім звичаєм худобі також несуть святу вечерю.
(На рушник кладуть хліб, часник, сіль. Дитина несе свічку, а господар — вечерю).
ДОЧКА: Дід Карпо розповідав, що жив у нашому селі колись чоловік. Звали його Пилипом. Мав він двох волів. І ось на Святий вечір хотів він послухати, як його воли говорять. Пішов до хліва, дав волам їсти, а сам сховався у жолобі і слухав. Почали воли між собою говорити. Один і каже: «Добре було у хазяїна нашого жити, але повеземо його завтра на цвинтар». Покарав Бог Пилипа за те, що розмову худоби послухав. І на наступний день чоловік помер.
ГОСПОДИНЯ: На все, діти, Божа воля. Давайте в кутю покладемо ложки. Кожен свою ложку запам’ятає. Чия ложка впаде, не дай Боже, то той помре цього року. Зверху на ложки треба ложити хлібину, щоб цілий рік хліб родив.
ОНУЧКА: Коротка Різдвяна ніч. А людей у церкві! У повітрі запах ладану. Колядують.
ГОСПОДИНЯ: Вся Україна співає. Слухайте, люди, у світі новина: Марія родила прекрасного сина. Прекрасного сина — спасителя світу. Його ви вітайте добром і привітом.
ДОЧКА: Перший день Різдва то тут, то там колядують. Господарі метушаться, готують гостинці колядникам. Ось і до нашої хати колядники ідуть.
(Заходять хлопці, за ними дівчата переодягнені з Зіркою, пастухи).
1-Й: Чи дозволите колядувати? Колядувати, дім звеселяти, дітей будити та Христа славити!
ГОСПОДАР: Просимо, колядуйте!
(Діти співають «По всьому світу стала новина»).
ПОЗДОРОВЛЕННЯ:
1. Люди добрі, ми прийшли
в ваш дім,
Щоб добра й злагоди
побажати всім,
Щоб від нас вам, люди,
додалось тепла,
Бо в цей день Марія
Сина вродила.
2. І зійшла зірниця Божого дитяти
І про це ми хочем вам розказати,
Українцям нашим побажати волі,
Щоб скосили дружно
бур’яни у полі,
А потім зорали і заволочили.
І добротне зерно
в землю положили...
3. Вінчую вас, люди,
з зимовими святками
І Різдвом Христовим.
Щоб вам щастя квітло
вінком малиновим,
Щоб над вашим домом
любов процвітала,
А в вашому домі слава панувала.
4. Дай вам, Боже, у щасті й здоров’ї
Дочекати від Різдва до Нового року,
Від Нового року до Богоявлення,
Від Богоявлення до Воскресіння,
Від цього року до ста літ,
З року на рік, доки Бог назначив вік.
5. Святий вечір, добрий вечір!
Уставайте, діду, з печі,
Що там баба напекла,
Подавайте до стола.
Може, нічого давати,
Бо любили довго спати?
Може, влітку в холодку
Ви лежали у садку?
Та й нічого не придбали,
То ж навіщо вам співали?
(Господиня роздає гостинці).
ОНУКИ: О що це? Що це? Бабусю, дідусю, хто так гарно дзвонить?
ГОСПОДАР: О-о! То Пан іде, Коляду несе. Короб вівса, а зверху — ковбаса.
ГОСПОДИНЯ: Це наші сусіди, діти. Дуже добрі люди.
(Входять сусіди з колядою «Добрий вечір», «Ой радуйся, земле...»).
СУСІД: Дай, Боже, Христе, ключі небесні!
Щастя! Здоров’я! Прибутки чесні!
На кожнім броді і на переводі
Хай при вас буде Бог в дорозі.
Христос ся рождає!
ВСІ: Славіте його!
СУСІД: З Різдвом Христовим та Новим роком!
ДІТИ СУСІДІВ: 1. Кріпкого здоров’я, багато щастя!
2. Чистої води з криниці!
3. В полі ярої пшениці!
4. Хліба-солі на столі!
5. І погоди на душі!
(Господиня виносить гостинці).
ГОСПОДАР: Бачте, діти, в цю Різдвяну ніч ніхто не спить! Сім’ї збираються родинами, вітають одне одного, онуками тішаться (обіймає онуків). Пора і нашій родині помолитись. Хто з вас молитву знає?
ДІТИ: Знаємо, знаємо, усі знаємо!
ГОСПОДАР: Хто ж дідуся порадує?
ХЛОПЧИК: Я, дідусю!
«Ісусику любий, Ісусику милий»:
Вже ангели в небі зірки засвітили,
Ніч темна, і всі ми в поклоні.
Підносим до тебе маленькі долоні.
І молимо щиро за маму і тата,
За діда, бабусю, сестричку і брата.
За всіх, кого любим, хто нас любить,
Хто нам помагає і ніжно голубить.
Дозволь нам щасливо цю ніч переспати,
Набратися сил і здоровими стати.
ДІДУСЬ: Ото порадував дідуся, онучечку!
БАБУСЯ: І ти, Оленко, хочеш розказати?
Розказуй, люба, і тебе послухаємо!
ДІВЧИНКА: Сонечко з хати — Ісусик до хати.
Матінко Божа, я лягаю спати.
Візьми під опіку все моє життя.
Матінко Божа, я твоє дитя.
Матінко Божа, я руки підношу
Для тата, для мами здоров’ячка прошу.
Для тата, для мами, всієї родини,
Для роду й народу, для України!
ДІД, БАБА: Дякуємо, люба!
ДОЧКА: Після Нового року родина готується до другої Святої вечері (18 січня). Готують також 12 страв. Коли родина повечеряла, діти гуртом ідуть щедрувати.
(Заходять щедрувальники, співають «Ой сивая та й зозуленька»).
1. Прийшли щедрувати до вашої хати
Щедрий вечір, добрий вечір.
Тут живе господар багатий.
А його багатство — золоті руки,
А його потіха — хорошії діти.
Щедрий вечір, добрий вечір.
2. Я віншую, я віншую, а у вас гостинці чую.
То ви, дядьку, вставайте
Та мені гостинців давайте.
Добрий вечір, щедрий вечір.
3. Добрий вечір, господарю!
Внесіть же нам ковбас пару.
4. Ой походи коло пічки,
Пошукай нам перепічки!
5. Ой походи коло праски,
Пошукай же нам ковбаски!
6. Винось сала, не скупися,
Щоб твій ячмінь уродився!
7. Щоб нажали сто кіп жита,
Щоб сім’я вся була сита!
8. Щоб скотина водилася,
Щоб пшениця вродилася!
9. Дітонькам добре щоденно вчитись, —
Щоб з похвалою школу скінчити!
10. Щастя дорослим, втіхи малечі.
Настав між люду Божий лад,
Чарівна ніч чудес.
Сім’я сідає за столом,
Як здавна повелось.
У двері стукає ціпком
Казковий Дід Мороз.
(Виходить мама з привітанням):
Любі діти,
Виростайте, наче квіти!
Білочубі, чорнобриві,
Виростайте в дружбі й мирі.
І на радість всій родині
І на славу Україні.
Хай щастить усім нівроку
В кожний день Нового року.
Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоров’я!
Всі діти, батьки, гості разом співають «Нова радість стала».

Світлана ЗАЛЕЦЬКА,
вчителька Ярмолинецької ЗОШ.
Хмельницька обл.
(За сторінками часопису «Народознавство»).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2009 > Тема ""Джерельце""