"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2009 > Тема ""Джерельце""
#52 за 25.12.2009
ЯК СВЯТКУЮТЬ НОВИЙ Р╤К У СВ╤Т╤
Новий р╕к — одне з найкращих свят. В Укра╖н╕ його в╕дзначають дв╕ч╕: спочатку за новим стилем, 1 с╕чня, а через тринадцять дн╕в — за стилем старим. У кожного народу це свято пов’язане з ц╕кавими, сво╓р╕дними обрядами та звичаями. У кра╖нах ╢вропи новор╕чне свято супроводжу╓ться ориг╕нальними обрядами. Небезпечно залишатися на вулицях ╕тал╕йських м╕ст у передостанн╕ хвилини старого року — саме в цей час ╕з в╕кон викидають поламан╕ мебл╕, р╕зний мотлох, щоб у наступному роц╕ все було новим, красивим. ╤тал╕йц╕ перед Новим роком намагаються зак╕нчити вс╕ сво╖ справи ╕ н╕ в кого не позичають грош╕. При зустр╕чах обм╕нюються подарунками. Французи вважають, що по перших днях с╕чня Нового року можна передбачати, яким буде р╕к. Якщо 1 с╕чня в╕тер дме з п╕вдня, р╕к буде щасливим. Зах╕дний в╕тер об╕ця╓ в достатку риби та молока, сх╕дний — врожай городини та фрукт╕в. Якою буде погода 1 с╕чня, таким ╕ буде ц╕лий м╕сяць. Погода 2 с╕чня визнача╓ погоду лютого, 3 с╕чня — березня ╕ т. д. Цих прикмет дотримуються ╕спанц╕ та португальц╕. Угорц╕ вважають, що п╕д Новий р╕к не можна ╖сти пташине м’ясо, бо пролетить «добро та щастя». Символ╕чними подарунками «на щастя» вони вважають глинян╕ ф╕гурки поросят, сажотрус╕в. У селах старий р╕к проводжають церковним дзвоном, а новий зустр╕чають п╕снями. Угорц╕, а також ф╕ни з багатов╕ковим звича╓м новор╕чно╖ ноч╕ ╖дять часник з медом. Кажуть, смачно! Люблять повеселитися у Шотланд╕╖. Увечер╕ 31 грудня збираються вс╕ родич╕. О 12 годин╕ ноч╕ розчиняються двер╕ вс╕х будинк╕в, щоб вийшов старий р╕к ╕ зайшов новий. У цей час г╕сть може в╕дв╕дати будь-яку с╕м’ю. Але йому потр╕бно принести шматочок вуг╕лля, кинути його в кам╕н ╕ побажати господарям, щоб вогонь тут гор╕в довго-довго, а пот╕м його частують. На остров╕ Лемнос (Грец╕я) замш╕лий валун, принесений гостем в д╕м п╕д Новий р╕к, об╕ця╓ його господарям багатий урожай. З настанням Нового року перший г╕сть приносить великий кам╕нь, кладе його на п╕длогу, с╕да╓ ╕ виголошу╓ добр╕ побажання господарю. У б╕льш╕й пошан╕ той в╕дв╕дувач, в якого кам╕нь важчий. У цей пер╕од вага каменя в╕дпов╕да╓ ваз╕ золота. В Англ╕╖ ╕сну╓ прикмета «першо╖ ноч╕». Якщо оп╕вноч╕ д╕м в╕дв╕дав рад╕сний, щасливий, багатий г╕сть, то господар╕в ц╕лий р╕к будуть супроводжувати рад╕сть та багатство. А якщо в╕дв╕дувач мовчазний, насуплений, чимось невдоволений та б╕дний, то на господар╕в чека╓ важкий р╕к з невдачами. Важлив╕ й ╕н╕ц╕али «першо╖ ноч╕»: розшифрувавши перш╕ л╕тери ╕мен╕ та пр╕звища, можна д╕знатись, що тебе чека╓ в наступному роц╕. В еск╕мос╕в початок Нового року не завжди пост╕йний. Початок його залежить в╕д погоди. Новий р╕к почина╓ться тод╕, коли випада╓ перший сн╕г. У Монгол╕╖ Новий р╕к зб╕га╓ться з╕ святом чабан╕в. Оп╕вноч╕ б╕ля ялинки з’явля╓ться Д╕д Мороз в образ╕ чабана з великою нагайкою, кременем, кресалом, табакеркою та ╕ншими давн╕ми атрибутами чабана-мандр╕вника. Японц╕, коли б вони не народилися, в╕дзначають день народження на Новий р╕к. Якщо дитина народилася, наприклад, 30 грудня — 1 с╕чня ╖й виповню╓ться вже один р╕к. Напередодн╕ Нового року за чудовою традиц╕╓ю над японськими м╕стами ╕ селами зл╕тають тисяч╕ пов╕тряних зм╕╖в, а дзв╕н в╕дбива╓ сто удар╕в. Новий р╕к в Япон╕╖ зустр╕чають не оп╕вноч╕, а перед сходом сонця. Удосв╕та 1 с╕чня про настання Нового року спов╕щають сто удар╕в дзвона, люди виходять на вулиц╕ ╕ рад╕сно в╕тають появу сонця. Новор╕чне свято трива╓ протягом с╕чня. ╤сну╓ прикмета: якщо сонце сходить на ясному неб╕, наступний р╕к буде щасливим. Жител╕ Куби до п╕вноч╕ заливають увесь посуд водою, ╕ як т╕льки почують новор╕чн╕ дзвони, одразу виливають ╕з в╕кон на вулицю, щоб Новий р╕к мав св╕тлий, як вода, шлях. П╕д передзв╕н годинника кожен ма╓ з’╖сти дванадцять яг╕док винограду — на щастя. Не сплять п╕д Новий р╕к у Коре╖. «Якщо в новор╕чну н╕ч будеш спати, брови посив╕ють», — мовиться в ╖хньому присл╕в’╖. Тому влаштовуються р╕зн╕ гуляння, розваги. Д╕вчата проводять змагання з╕ стрибк╕в у висоту. Вищ╕ показники — на щастя. Одним словом, що ╕нший край — то св╕й звичай.
***
ТРИ БРАТИ
Новий р╕к – це дуже веселе свято. Кожна родина його святку╓ по-р╕зному. У н╕ч п╕д Новий р╕к я п╕д╕йшла до ялинки, сид╕ла та дивилась, яка вона гарна – дуже багато р╕зних вогник╕в та ╕грашок. Сид╕ла-сид╕ла та й тр╕шки задр╕мала ╕ побачила казковий сон. Мен╕ наснилося, як я потрапила до чар╕вного л╕су, заблукала. Йшла всю н╕ч та наступний день, а п╕д к╕нець дня я побачила в соснах маленький вогник ╕ скор╕ше поб╕гла туди. Сн╕гу було дуже багато. П╕д╕йшла, бачу, стоять три великих чолов╕ки, але мен╕ здалося, що десь я ╖х бачила… — Добрий веч╕р вам, мудр╕ люди! — Доброго здоров’я, д╕вчинко! Як тебе звати? — Мер’╓м! Я тут заблукала. — А ви хто? — Ми, Мер’╓м, три зимов╕ м╕сяц╕ – брати: Грудень, С╕чень, Лютий. — Дуже при╓мно. Це так неспод╕вано, але.. — А чому в╕н плаче? — В╕н, Грудень, суму╓, що сьогодн╕ його остання н╕ч у цьому роц╕, через годину буде вже ╕нший день, ╕нший м╕сяць це я — с╕чень. Чим ми можемо тоб╕ допомогти – може, подарувати тоб╕ шубу, шапку чи рукавички? — Щиро дякую, можна рукавички… — Добре, ми згодн╕, так братики? — Так, згодн╕. — Ось тоб╕, дивись, як╕ гарн╕! — Дякую, ви найкращ╕ люди, яких я бачила. Однак я мушу посп╕шати. — Гаразд, йди. До побачення, Мер’╓м, було дуже при╓мно бачити тебе тут. — Слухаюсь тебе, С╕чню, вже йду. До побачення. ╤ тут я почула голос сестрички, вона п╕д╕йшла до мене ╕ покликала йти зустр╕чати разом з р╕днею Новий р╕к.
Мер’╓м ГАН╤╢ВА, учениця 7-го «в» класу ЗОШ № 29. м. С╕мферополь.
МР╤╥ МАР╤ЙКИ
Мар╕йка мр╕яла, щоб ╖й Д╕д Мороз на Новий р╕к прин╕с ролики. Вона лягла спати ╕ ╖й наснився сон, начебто Д╕д Мороз прин╕с ролики! — Носи, катайся та л╕тай! Будь щасливою! – ╕ зник. Мар╕йка зрад╕ла, одягла та в╕дразу ж як по╖хала, а пот╕м полет╕ла на роликах через дерева, через засн╕жену вулицю, та потрапила в гост╕ до Д╕да Мороза. В╕н сид╕в ╕ пив чай з пряниками. Мар╕йка здивувалась: — Ви ж щойно були в мене вдома? — Мар╕йко, здрастуй, а ти, мабуть, прилет╕ла до мене на чар╕вних роликах? Я на тебе чекав, с╕дай, поп’╓мо чай з пряниками. — Н╕, дякую, я — сита. — Ну, тод╕ мен╕ н╕чим тебе пригостити. — Ну що ви, я така щаслива, що ви мен╕ подарували ролики та ще й чар╕вн╕! — Та нема за що. Це ж моя справа — дарувати хорошим д╕ткам гарн╕ подарунки. — Ой, мен╕ вже додому лет╕ти треба. Ще раз дякую за ролики! До побачення! — До наступного року, Мар╕йко! Мар╕йка прилет╕ла додому. Поставила б╕ля себе ролики. ╤ заснула. А вранц╕ подивилась – нема ролик╕в ╕ зрозум╕ла, що це все був лише сон ╕ засмутилась. Поб╕гла до ялинки ╕ побачила нов╕, нов╕с╕ньк╕ ролики, схож╕, як у не╖ були ув╕ сн╕. Вона так зрад╕ла, що, мабуть, увесь д╕м прокинувся в╕д ╖╖ вигуку. — Ура!
Альона БУРМ╤НОВА, учениця 7-го «в» класу ЗОШ № 29. м. С╕мферополь.
ЗИМА
Зима прийшла Сн╕г принесла. Сн╕жинки летять, Д╕ток веселять. Вивозьте санчата – Сн╕гу багато. Будемо гратись, З г╕рки кататись.
Динара МЕТАСАНОВА, учениця ЗОШ № 29 м. С╕мферополя.
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2009 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8306
|