Версiя для друку Обговорити в форумi

До редакції завітали дівчата – учениці Петрівської ЗОШ Красногвардійського району Ірина Орел та Ольга Білоцерківська і принесли замітку про свої враження від поїздки під час зимових канікул на екскурсію до Західної України. Друкуємо їхню розповідь.

Гори… Старовинні міста… Вертеп… Так і виринають спогади про цю чудову й незабутню подорож Західною Україною, в яку мені пощастило вирушити разом із групою старшокласників Красногвардійського району. Вона тривала лише одинадцять днів, та спогади залишилися, напевно, на все життя.
Усе розпочалось з приїзду до міста Острог. Там ми відвідали оборонну фортецю, найстаріший у Східній Європі вищий навчальний заклад – Острозьку академію, військовий ліцей. Далі вирушили до Луцька, де відвідали технічний університет, замок Любарта, подорожували містом. З Луцька поїхали до гірськолижного курорту, а саме до селища Славське. Навіть згадка про нього викликає в моїй душі величезну радість, адже ніхто з нас не вмів навіть стояти на лижах, але за декілька годин кожен навчився кататися, та ще й поїхали звідти цілі й неушкоджені. Звісно, ніхто не хотів їхати з курорту, але за програмою ми мали відвідати волинську сім’ю, аби зустріти з нею Різдво Христове.
Коли ми приїхали до села Сілець, то всім було ніяково, адже опинилися в незнайомій місцевості, серед незнайомих людей, та ще й мали йти до них жити. Та наше ніяковіння швидко зникло, адже зустріли нас дуже тепло, незважаючи на те, що ми зовсім з іншого регіону. Сім’ї нас прийняли як своїх рідних дітей, переймалися і переживали за нас так само, як і за своїх дітей. Ми зовсім не відчували того, що знаходимось дуже далеко від рідної домівки, від батьків. Місцеві діти навіть підготували для нас вертеп, співали дуже гарні колядки, запрошували з ними колядувати. Нам дуже сподобались їхні традиції, адже в нас вони загалом забуті. Ми пробули там лише три дні, а наші душі наповнились позитивом на цілий рік, адже коли до тебе ставляться з відкритою душею, то й ти її з радістю розкриваєш і даруєш оточуючим добро. За цей короткий проміжок часу ми знайшли дуже багато щирих знайомих та друзів, з якими зовсім не хотілось розлучатися.
Ми поїхали, але подорож наша на цьому не закінчилася, адже ми завітали до старовинного міста Лева. Це місто одразу захопило нас своєю красою. Йдучи по ньому, ти наче переносишся у минулі століття, що були насичені різноманітними подіями. Ми завітали до найстарішої аптеки-музею «Під Чорним Орлом», до костелу домініканців Божого Тіла, побували на панорамі. Також ми відвідали ковзанку, що розміщена в центрі міста. Львів дуже захопив нас красою своєї архітектури і пам’ятками культури.
На цьому наша подорож закінчилась, хоч як це не прикро і як би нам не хотілося її продовжити, адже додому ніхто вже й їхати не хотів. Ця мандрівка дуже здружила нашу групу, дала можливість познайомитися з іншими дітьми з Криму, підвищила наш культурний рівень і дала можливість весело провести останні зимові канікули у школі.
Ірина ОРЕЛ
та Ольга БІЛОЦЕРКІВСЬКА.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема ""Джерельце""