Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХУДОЖН╢ ЗОБРАЖЕННЯ «МОВНОГО РЕЙДЕРСТВА» У ПОЕТИЦ╤ ╤ВАНА НИЗОВОГО
╤ван Низовий – один ╕з найяскрав╕ших творц╕в художнього слова друго╖ половини ХХ –...


ЛИШ ЧЕКАЛИ Б НА МЕНЕ ДИТЯЧ╤ ДОПИТЛИВ╤ ОЧ╤, ╤ ДЗВ╤НКИМ «ДОБРИЙ ДЕНЬ!» ПОЧИНАВСЯ ЩОРАЗУ УРОК…
Дякую тоб╕, вчителько, що розв╕яла м╕й смуток, що допомогла мен╕ перебороти особист╕ негаразди...


ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ВОЛОДИМИР СОСЮРА
...використовуючи образи Шевченка, Сосюра не вдавався до ╖хн╕х простих рем╕н╕сценц╕й, а творчо...


«ВЧИТЕЛЬКО МОЯ, ЗОРЕ СВ╤ТОВА!»
Про талановитого молодого педагога — вчителя укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


«…МЕН╤ ╤ ВДЕНЬ, ╤ ВНОЧ╤ СНИТЬСЯ ОТА БЛАГОДАТЬ НАД ДН╤ПРОМ…»
ОБРАЗ УКРА╥НИ В ТВОРЧОСТ╤ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 25.08.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 25.08.2006
МИ - Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!

Так називався сценар╕й свята, що в╕дбулося в 7-му "б" клас╕ Гвард╕йсько╖ спецшколи-╕нтернату С╕мферопольського району.
П╕дготували виховател╕: ╤ващенко Микола Григорович, Старинська Тетяна Костянтин╕вна, музикант Могиленець Анатол╕й ╤ванович.
Мета: виховувати почуття глибоко╖ любов╕ до Батьк╕вщини, роду свого, почуття пошани до укра╖нц╕в, вчити д╕тей розмовляти державною мовою.
Ведуча. Подив╕ться, д╕ти, як гарно прикрашений зал! А зна╓те, чому? Тому, що ми сьогодн╕ зд╕йснимо ц╕каву мандр╕вку по наш╕й р╕дн╕й Укра╖н╕. А допоможе нам ось це чар╕вне дерево - дерево роду, всього нашого укра╖нського народу.
Учень. Велика ╕ прекрасна наша земля! Вона зм╕ню╓ться, в╕чно оновлю╓ться. Погляньте навколо: як ласкаво св╕тить сонечко, наливаються соком рум'ян╕ яблука, в╕терець грайливо пестить н╕жн╕ коси берези, плакучо╖ верби, в голубому неб╕ пропливають легеньк╕ хмари, довкола щасливим сп╕вом заливаються птахи.
Учень. Але найб╕льше багатство нашо╖ держави - це д╕ти. Ви зм╕цню╓те нашу державу Укра╖ну, робите ╖╖ ще багатшою.
Учень. Над землею сонце встало,
Путь-дорогу ос╕яло.
Добрий ранок, Чорне море,
Добрий день,
Карпатськ╕ гори!
Над землею п╕сня лине.
Це для тебе, Укра╖но!
Гарна путь, славна путь -
Укра╖нськ╕ д╕ти йдуть!
До залу п╕д марш заходять д╕ти, в руках у них - тризубц╕ з╕ стр╕чками.
Учень. Ми ╓ д╕ти укра╖нськ╕ -
 хлопц╕ ╕ д╕вчата.
Р╕дний край наш - Укра╖на,
 велика й багата.
Про тво╖ роздоли
╕ про нашу мову
Слухай нашу п╕сню
щиру, колискову.
Учень. Укра╖но р╕дна!
Укра╖но мати!
Ми про тебе п╕сню
хочемо сп╕вати.
Учн╕ виконують п╕сню
"Батьк╕вщина".
Р╕зн╕ в св╕т╕ ╓ кра╖ни,
Р╕зн╕ люди ╓ у св╕т╕,
Р╕зн╕ гори ╕ долини,
Р╕зн╕ трави, р╕зн╕ кв╕ти.
Та одна лише кра╖на,
Найр╕дн╕ша нам ус╕м, -
То чудова Укра╖на,
Наш гостинний, любий д╕м.
Живемо в сво╓му кра╖,
Де хатина материнська,
Де п╕сн╕ кругом лунають,
Лине мова укра╖нська.
Вм╕ють з в╕тром гомон╕ти
╤ тополя, ╕ калина.
Тут наш д╕м, ми - тво╖ д╕ти,
Наша р╕дна Укра╖но!
Учень. На б╕лому св╕т╕
╓ р╕зн╕ кра╖ни,
Де р╕ки, л╕си ╕ лани.
Та т╕льки одна на земл╕ -
Укра╖на,
А ми - ╖╖ доньки й сини.
Учень. Усюди ╓ небо,
╕ зор╕ скр╕зь сяють.
╤ кв╕ти усюди ростуть
Та т╕льки одну
Батьк╕вщину ми ма╓м.
Ус╕ разом. ╥╖ Укра╖ною звуть.
Ведуча. П╕дходить до деревця роду, показу╓.
Колись давним-давно на наш╕й р╕дн╕й земл╕ перекидали люди маленьку нас╕нинку, н╕би з╕гр╕ваючи ╖╖ сво╖ми руками. Та й вир╕шили дати життя - посадили. Опинившись у ╜рунт╕, зернятко не гаяло часу, одразу проросло. ╤з земл╕ пробився н╕жний паросток, який з часом вир╕с у розк╕шне дерево, яке й об'╓днало вс╕ народност╕ Укра╖ни в ╓дину родину. Тому й називають таке дерево деревом роду, бо стовбур у нас один, а ви, д╕ти, - його г╕лочки, так╕ р╕зн╕, талановит╕, неповторн╕.
(П╕дходить до деревця роду).
Учень. Давайте подивимось, д╕ти, про що розпов╕дають ось ц╕ г╕лочки? Ось ця г╕лочка розпов╕да╓ нам про мистецтво нашого народу, висок╕ гори, як╕ вкрит╕ розк╕шними л╕сами, отари овець, як╕ пасуться на бескидах.
(Виходить д╕вчинка).
Учениця. Я з того краю,
де ростуть смереки.
Я з того краю,
де живуть лелеки,
Я з того краю, де соп╕лка гра╓,
Я з того краю, де журби нема╓.
Я з того краю, де росте калина,
М╕й р╕дний краю,
я - твоя дитина.
Д╕ти виконують п╕сню "Кептарик".
Шию братов╕ кептарик,
Шовком вишиваю,
Старший братик м╕й - дударик,
Дуже гарно гра╓.
Присп╕в:
Ой соп╕лко калинова,
Доки день погасне,
Буде братов╕ обнова,
Як те сонце красне.
Вишиваний м╕й кептарик,
Оч╕ мо╖ радуй.
Старший братик м╕й - дударик,
Та ще й виноградар.
Присп╕в.
Одягнеться м╕й дударик -
Зразу ж загордиться:
В нього ╓ такий кептарик
╤ така сестриця.
Ведучий. Давайте, д╕ти, ще раз подивимось на наше дерево: пом╕рку╓мо, про що воно розпов╕да╓. Розпов╕сть воно нам про неозор╕ повноти Дн╕пра-Славути, лани широкопол╕, про головне м╕сто нашо╖ держави - Ки╖в - величний та прекрасний, про красу нашо╖ природи.
Учень. Укра╖но, лаг╕дна ╕ мила!
Водночас велична ╕ проста!
Ти мене з дитинства полонила,
Закохала в сонячн╕ жита.
Учень. У Дн╕прову воду
синю-синю,
У небес невичерпну блакить,
В шум га╖в, у п╕сню солов'╖ну,
Що не мовкне в вихор╕ стол╕ть.
Учениця. Я зросла м╕ж
вишень та калини,
Назбирала райдужних над╕й
У сад╕в травнев╕й хуртовин╕
╤ в жовтнев╕й казц╕ золот╕й.
Учениця. Я зросла,
не знаючи печал╕
Мов трава безжурна, степова.
Тут мене в дитинств╕ колисали
Шеп╕т нив ╕ тиша л╕сова.
Учениця. Тут знайшла я
розуму ╕ сили.
Ця прекрасна лаг╕дна земля
Дивним з╕ллям серце напо╖ла,
Щось мен╕ у спадок в╕ддала.
Учениця. Я без не╖ -
ласт╕вка безкрила,
Я без не╖ - то уже не я.
Укра╖но! Лаг╕дна ╕ мила,
Солов'╖на спадщино моя!
Д╕ти сп╕вають п╕сню "Тече р╕чка невеличка".
Ведуча. Над зеленим га╓м
та над бережком
М╕сяць виплива╓
золотим р╕жком.
Поср╕блив отаву, в╕ття лугове;
╤ на той б╕к ставу
човником пливе.
А на виднокол╕,
мов брову-шнурок,
П╕дняли топол╕
хмарку до з╕рок,
Ген туман в╕трила
п╕дн╕ма навстр╕ч...
Ой, яка ж ти мила,
укра╖нська н╕ч!
Виконують танок "Полечка".
П╕шла полька жито жати
Та й забула серп узяти.
"Серп узяла, хл╕б забула -
Так ╕ полька дома була.
Ведуча. А чи зна╓те ви, що в Укра╖н╕ жили та працювали видатн╕ люди: вчений Микола Амосов, к╕норежисер Олександр Довженко, письменник Олесь Гончар, художник та поет Тарас Шевченко, композитори Микола Лисенко та Платон Майборода?
Учень. А як наша Укра╖на вм╕ла см╕ятися, жартувати, пританцьовувати...
Учениця. Тому й не дивно, що такий письменник, як Гоголь, захоплювався талантами укра╖нського народу, його вм╕нням рад╕ти, сп╕вати, танцювати та жартувати, в╕дтворюючи це у сво╖х творах. Тож давайте ╕ ми з вами послуха╓мо жарти нашого народу та побува╓мо на Сорочинському ярмарку!
(Заходять д╕ти, виходить "к╕нь").
Сценка.
Хлопчик. Тпру... При╖хали!
Продавець. Гей, стар╕ ╕ молод╕,
Швидше йд╕ть до нас сюди!
Тут у нас ╕ тари-бари,
всяк╕ р╕зн╕╖ товари!
Ведуча. Покупц╕ йдуть,
в продавц╕в товар беруть.
Люди горщики ховають
та погоничам моргають.
1-й продавець. Гор╕хи, гор╕хи!
 10 коп╕йок жменя!
2-й продавець. Найкраща цибуля у св╕т╕! Солодка як мед!
3-й продавець. Бублики! Дуж╕
кругл╕ ╕ смачн╕!
4-й продавець. Яблука! Купуйте дуже смачн╕ яблучка!
Ведуча. А ось, д╕ти, чолов╕к чогось зажурився. Чи не може вибрати, що купити?
Виконують п╕сню "Зажурився чолов╕к".
Зажурився чолов╕к,
Як на св╕т╕ жити.
П╕шов соб╕ чолов╕к
Курочку купити.
А курочка - тю-лю-лю
Тю-лю-лю, тю-лю-лю,
Тепер я ся не журю!
Зажурився чолов╕к...
(Д╕вчата виконують укра╖нський танок "С╕яв мужик просо").
С╕яв мужик просо.
Ж╕нка каже - мак.
Ой так чи не так,
Нехай буде з проса мак!
Зловив мужик рибу,
Ж╕нка каже - рак.
Ой так чи не так,
Нехай буде з риби рак!
Купив мужик ч╕пець,
Ж╕нка каже - сак.
Ой так чи не так,
Нехай з ч╕пця буде сак!
Купив мужик штани,
Ж╕нка каже - фрак.
Ой так чи не так,
Нехай з штан╕в буде фрак!
Ведучий. А тепер зверн╕ть увагу ось на цю г╕лочку! ╤ вона нам розпов╕сть про багат╕ врожа╖ овоч╕в та фрукт╕в, як╕ збирають на наш╕й родюч╕й земл╕, про солодк╕ персики та виноград, як╕ ростуть на п╕вдн╕. А як гарно по╖хати вл╕тку в Крим в╕дпочивати, подивитися, як хлюпочеться хвиля морська, як ласкаво пестить сонечко. Одним словом - в╕дпочити.
1-й учень. Гордовит╕, струнк╕
та бадьор╕.
У робот╕ й п╕снях запальн╕
Труд╕вниц╕ ви й чар╕вниц╕,
Степовички хорош╕ мо╖!
2-й учень. В жилах кожно╖ -
кров половчанки,
Ви коралами сиплете см╕х
Незр╕внянн╕ ви
наш╕ кримчанки,
Ви завжди весел╕ш╕ за вс╕х.
3-й учень. Задивитись на вас -
насолода.
В╕дтворилася в д╕тях краса.
Доброта укра╖нська ╕ врода
П╕д в╕трами в степах не згаса!
Викону╓ться п╕сня "Ой кум до куми залицявся".
Ведучий. А як можна не згадати одв╕чн╕ символи наш╕, без яких не може бути Укра╖ни? Це ╕ рушники, ╕ мальви, ╕ чорнобривц╕, ╕ верба з калиною. Люди говорять: "Без калини нема Укра╖ни!" ╤ це в╕рно, бо росте вона б╕ля кожно╖ осел╕, да╓ рад╕сть ╕ заспокою╓ в гор╕, збер╕га╓ пам'ять.
Учениця. Калина - в╕рна супутниця людини протягом усього життя. Дос╕ ╕сну╓ пов╕р'я: якщо вир╕зати з калини соп╕лку, то в с╕м'╖ з'явиться продовжувач роду - син. "Любуйся калиною, коли цв╕те, а дитиною, коли росте..."
Виконують п╕сню "Ой на гор╕ калина".
Ой на гор╕ калина
П╕д горою - малина
Калина-малина
Комарики-чубчики малина...
Ведуча. Для кожного з нас Укра╖на перш за все - це земля наших предк╕в. ╤ почина╓ться вона з╕ сво╓╖ родини, з р╕дно╖ дом╕вки, де ви народилися та живете, де вас огортають любов'ю та турботою найр╕дн╕ш╕ у св╕т╕ люди; з вулиц╕, де знайоме кожне деревце та будиночок; з м╕ста, яке назавжди залишиться у ваших серцях.
Учень. У р╕дному кра╖ ╕ серце сп╕ва╓.
Лелеки здалека
нам п╕сню несуть.
У р╕дному кра╖
╕ небо безкра╓,
Потоки, потоки,
мов струни течуть.
Учень. Тут кожна травинка
╕ кожна билинка
Вигойдують мр╕╖
на теплих в╕трах.
П╕д в╕кнами мальви,
в саду - материнка,
Осп╕ван╕ щедро в п╕снях.
Учень. Над селищем р╕дним
ясний небокрай
╤ чисто╖ р╕чки
дзв╕нкий дивограй.
Кв╕тують весною
вишнев╕ сади -
╤ де б я не був,
повертаю сюди.
Учень. Каштани цв╕туть -
веселковий розмай.
Моя Батьк╕вщино!
Ти м╕й отчий край!
Горджуся тобою,
ти в серц╕ мо╖м.
О, м╕сто кохане, м╕й д╕м!
Учень. Калина цв╕те,
верби тихо шумлять,
П╕сн╕ солов'╖н╕ у га╖ дзвенять.
Край р╕дний!
Ти - м╕сто дитинства мого,
Босон╕ж б╕жу
до джерельця твого.
╤ мр╕ю, щоб м╕сто
жило ╕ цв╕ло!
Викону╓ться п╕сня "Каштани".
Край р╕дний,
тут знову виру╓ весна -
Яка це прекрасна ╕ дивна пора!
Каштани сво╖ засв╕тили св╕чки.
Чудов╕, мов казка,
мов сон, чар╕вн╕.
Каштани прикрасили
парки й сади,
╤ в школ╕ у наш╕й
розкв╕тли вони.
До неба випростують
кв╕ти-св╕чки,
Чудов╕, мов казка,
мов сон, чар╕вн╕.
Ведуча. Ось ╕ завершилась наша подорож по Укра╖н╕ з нашим деревцем роду. А як╕ вам найб╕льше сподобались г╕лочки? Чому? Правильно, тому що...
Учениця. Вродлива, як весна,
Розк╕шна, наче л╕то,
Як ос╕нь щедра,
Сива, як зима -
Це все вона,
серпанком оповита,
Моя кохана, мат╕нка-земля.
Учень. Натруджена за день,
як втомлена селянка,
Турботлива завжди,
як мати молода.
Барвиста,
як сорочка-вишиванка,
Моя кохана, мат╕нка-земля.
Учень. Велика, як любов,
безмежна, як кохання,
Душевна,
наче п╕сня солов'я.
Про тебе вс╕ думки
╕ спод╕вання,
Моя кохана мат╕нка-земля!
Ведуча. Ви, д╕ти, -
велика родина,
Велика-велика с╕м'я
╤ горда ╓дина наша Укра╖на
Так н╕жно нам промовля:
- Горд╕ться, д╕ти!
Я - в╕льна ╓дина,
найкраща кра╖на
Калина ╕ м'ята,
╕ батьк╕вська хата,
Безкрайн╕ пшеничн╕ поля!
Викону╓ться танок кв╕ток (соняшник, барв╕нок, волошка, мак).
На сцену виходять д╕ти, в руках у них - велик╕ жовто-блакитн╕ букети, з яких вони складають карту Укра╖ни.
Ведучий. Укра╖на! Ск╕льки глибини у цьому сп╕вочому слов╕... Це золото безмежних пол╕в, бездонна синь зачарованих небес, тих╕ плеса р╕чок, син╕ оч╕ озер та ставк╕в. Це безмежн╕ степи ╕ л╕си, зелен╕ долини ╕ луки, карпатськ╕ верховини ╕ донецьк╕ простори. Пол╕сся ╕ Крим, б╕леньк╕ полтавськ╕ хати. ╤ велич м╕ських кра╓вид╕в - все це наша Укра╖на!
Викону╓ться п╕сня "Деревце роду".
Щоб кв╕тла Укра╖на,
╤з сонцем, з в╕терцем,
Кожн╕с╕нька родина
Плека╓ деревце.
Той вишеньку, той яблуньку,
Той дуб, а той гор╕х
Для того, щоб прикрасити
Св╕й батьк╕вський пор╕г.
У донечки, у сина,
Калинонька росте.
Матуся Укра╖на
Вс╕м дяку╓ за те.
За вишеньку, за яблуньку,
За сосну, за дубок,
╤ за такий пахучий
В╕ночок ╕з г╕лок.
Ведуч╕ (п╕д к╕нець музики). Так давайте ж примножувати багатства нашо╖ Укра╖ни, нехай налива╓ться добром кожне серце! Нехай кожний з вас в╕дчу╓ горд╕сть за нашу державу, бо ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 25.08.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4085

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков