Версiя для друку Обговорити в форумi

Слово – Учителю!

Незважаючи на те, що шкільна програма з української мови й літератури в школах Криму набагато зменшена, все ж у нашій школі-ліцеї №9 міста Ялти є класи, в яких вивчається цей предмет. Ми пам'ятаємо, що скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина. А тим більше, що в Республіці Крим три державні мови - російська, українська і кримськотатарська. Я щаслива, що мої учні можуть насолоджуватися красою нашої мови української. Дуже приємно, коли піднімаєшся сходинками на шкільний поріг і з тобою вітаються: "Доброго ранку, Валентино Адамівно!"
У школі святкуємо 9 листопада - День української писемності і мови, 21 лютого - День рідної мови, де звучать вірші й пісні мовами різних національностей, діти яких навчаються в нашій школі. Разом з дітьми відвідуємо і міські заходи: краєзнавча конференція, присвячена 183 річниці з дня народження ялтинського лікаря і поета Степана Руданського. Учениця 8-Б класу Ліля Привалова змістовно, цікаво розповіла ялтинцям про першого санітарного лікаря в Ялті, знайшли ми з нею багато цікавих життєвих фактів про перебування і працю лікаря Степана Руданського в Ялті, про людей, яких він лікував. Є й до сьогодні лікарня, де працював Руданський. Тепер це "Станція переливання крові". Розповіла Ліля і про те, що Степан Руданський, прибувши в 1861 році до Криму (а це був рік смерті Тараса Шевченка в Петербурзі і перевезення його тіла до Канева в Україну), збирав кошти на спорудження Хреста на могилу Кобзаря. Дуже цікавий факт, що Руданський ще тоді боровся з продажею на пляжі влітку креветок, піклуючись про здоров'я відпочивальників. Ця проблема і тепер існує на місцевих пляжах. 
І, звичайно, було почуто пісню Степана Руданського "Повій, вітре, на Вкраїну!" у виконанні капели бандуристів імені Степана Руданського. І згадалися слова поета:
"І я знов живий, всіх оглядую.
Смерті першої не пригадую!"
27 лютого приходили мої учні разом зі мною до Лесиної домівки в Ялті, адже 25 лютого вісвяткували День народження Лариси Косач-Квітки. Знову звучала бандура, а у виконанні Лілії Привалової, нашої бандуристки, ми почули пісню на слова Лесі Українки "Колискова". Світлана Поліянська, наша восьмикласниця, читала поезію Лесі Українки "Давня весна". Сумна мелодія скрипки у її виконанні нагадала про тяжку хворобу поетеси, а в кінці веселі звуки скрипки ніби нагадали радісний настрій Лесі ще й рядки з поезії:
"Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла!!!"
На цьому святі наші місцеві поети, члени Спілки письменників Криму Віра Кириченко, Тетяна Жихарева і Денис Мокренцов читали власні вірші... І згадалися слова Мавки з "Лісової пісні":
"Будуть приходити люди,
вбогі й багаті, веселі й сумні,
радощі й тугу нестимуть мені.
Їм промовляти душа моя буде...
Я обізвуся до них..."
І, виходячи з музею, хотілося зустріти серед високих кипарисів, які бачили живу Лесю, справжніх Лукаша і Мавку..., а можливо, Лесю Українку і Сергія Мержинського?!
А 9-10 березня я провела уроки під назвою "Шевченкова весна" біля пам'ятника Тарасові Шевченку в Ялті. Поклали квіти, прочитали "Заповіт", "Мені тринадцятий минало", "Садок вишневий коло хати" та інші твори. За півгодини до нас приєдналося багато молодих і старших людей, які також принесли квіти Тарасові. Після цього у Культурному центрі провели урок пам'яті Великого Кобзаря, де звучала бандура, українська пісня і вірші Тараса Шевченка.
Усі ці роки ми проводимо олімпіаду з української мови і літератури, і шкільний тур, і муніципальний (міський),і регіональний (республіканський). Уже декілька років підряд призові місця обіймає учениця нашої школи-ліцею Анастасія Тарасенко. І ще одна Анастасія - Шестакова (у 2016 році закінчила школу і стала студенткою медичного університету в Сімферополі) - з 8 класу входила в колектив призерів і переможців на олімпіадах з української мови і літератури.
Анастасія Тарасенко, цьогорічна одинадцятикласниця, стала переможницею Всекримського етапу Всеросійської олімпіади з державних мов Російської Федерації. Така олімпіада проводилася в Росії в цьому році вперше. У ній брали участь учні 10-11-х класів і студенти. Ми побували в Москві на завершальному етапі такої олімпіади. Там Настя представляла команду 11-класників, учасників Всеросійської олімпіади. В українському віночку, вишитій мамою сорочці, з хлібом-сіллю на вишитому рушникові наша Настя стояла за трибуною і вітала всіх учасників олімпіади. Хліб-сіль подарувала членам журі зі словами "Нехай щастить!" Молодчина Настя! Нехай щастить і тобі в цьому році, коли ти закінчуєш школу!
25-26 лютого в колишній Українській гімназії у Сімферополі відбувся регіональний тур олімпіади з української мови і літератури в цьому році. Мої учні стали призерами знову. 11 клас - Анастасія Тарасенко, 9 клас - Ганна Чуйко і Павло Тимошев. Звичайно, мені дуже приємно, тому що через терни до зірок проходять ці змагання. Адже уроків мало, додаткових занять не вистачає, бо і 11-, і 9-класники готуються до випускних іспитів з інших предметів. Але вони це змогли. Я люблю своїх дітей і пишаюся ними!!!
А ось такі слова написали вони: «Моя наставниця, а також учителька української мови і літератури Овсейчук Валентина Адамівна допомагала мені підготуватися до олімпіади. Тільки завдяки її порадам, урокам і зусиллям, я посіла призове місце на цих серйозних змаганнях. Валентина Адамівна не тільки прекрасно і доступно пояснює програмний матеріал, але й створює комфортні умови для навчання. У кабінеті, який називається "Українська світлиця", завжди затишно, усе підібране з любов'ю, в українському стилі. Я вдячна моїй учительці за все те, що вона для нас робить. Вона кращий учитель і просто добра людина, яка підтримає і допоможе і в радості, і в горі. Дякую Вам, Валентино Адамівно!!! (Ганна Чуйко, учениця 9-А класу)»
«Валентина Адамівна - моя вчителька з української мови та літератури. Я вважаю, що вона - учитель від Бога. Кожен її урок по-своєму цікавий, повчальний, адже тут ми вчимося любити життя, слово, рідну мову, яка передалася нам з маминим молоком. Валентина Адамівна вміє підібрати ключик до кожного учня, який стає по-справжньому знавцем української мови і літератури. Як результат такого взаєморозуміння - є ще одна моя перемога в мовному аспекті. Свою любов до всього українського Валентина Адамівна передає нам, учням. Ось тому я й став призером олімпіади в цьому році. Минулого року одержав Диплом за перемогу в конкурсі "Мова - душа народу", написав твір "Різдвяні свята в моїй родині". За всі свої успіхи я завдячую Вам, Валентино Адамівно! (Павло Тимошев, учень 9-А класу)»
А ці рядки з твору-роздуму про вчительку Анастасії Тарасенко: "...Засмучений ранок... Настрою зовсім немає... Ось вчителька починає читати твір. У класі тиша, всі учні слухають. І поступово мої тривоги розвіюються, біль зникає. Неможливо повірити, що твір може створити такі дива. Але справа не у творі, а в мелодійній розповіді вчительки української мови. Коли ти занурюєшся у світ літератури, тебе поглинає безмежний океан чудових творів. Ти літаєш на прозорих хмарах, твої мрії починають здійснюватися.
І сонце вже сяє по-іншому, і птахи починають співати, і природа ніби посміхається до мене. Мені хочеться, щоб ця чудова, добра розповідь ніколи не закінчувалась. Учителька стоїть у сонячних променях, ніби фея в казковому сяйві, і чарівною паличкою знімає з мене біль, заполоняє моє серце щастям. Дивлячись у зелені очі нашої феї, я мовчки розмовляю з нею, вона відчуває мій настрій і відповідає мені добротою. 
Пролунали останні слова. І немає вже більше смутку, немає тривог, є тільки вчителька-фея, котра зеленими очима залоскоче душу, мелодійною розповіддю обійме серце. 
Дякую тобі, вчителько, що розвіяла мій смуток, що допомогла мені перебороти особисті негаразди..."
Після таких рядків я пригадала свій вірш про призначення моє в цьому житті:
Чи щаслива - не знаю, та іншої долі не хочу.
Лиш би кликав щоранку до школи дзвінок,
Лиш чекали б на мене дитячі допитливі очі,
І дзвінким "Добрий день!" починався щоразу урок.
Лиш би з чистого неба лилося на землю проміння,
Лиш на личках дитячих не гаснув би сміх, 
Лиш змогла б я тепло своє, силу і вміння
Їм віддать, розділивши порівну на всіх!!!

Валентина ОВСЕЙЧУК,
вчителька української мови і літератури
школи-ліцею №9 міста Ялти

На фото: ялтинська українська вчителька Валентина Овсейчук
***
Більше українських ялтинських фото – на Фейсбук-сторінці «Кримської світлиці»:
https://www.facebook.com/газета-Кримська-світлиця-192473467490932/

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #11 за 17.03.2017 > Тема "На допомогу вчителеві"