Версiя для друку Обговорити в форумi

 У самісінькому центрі Ялти височить пречудова будівля. Вона має дуже величний вигляд античного палацу з колонами, що нагадує собою храм. Це й справді є храм - храм науки і знань. Це середня школа № 9, котра нещодавно відсвяткувала своє 50-річчя. За піввіку свого існування її закінчили тисячі учнів. У школи є свої традиції, своя історія, свої герої... З 1999 року тут введено систему профільної освіти, що дає можливість учням до вступу у вищі навчальні заклади поглиблено вивчати певні дисципліни. Результатом співпраці з Ялтинським університетом менеджменту стало формування класів довузівської підготовки.
 В школі працює великий загін досвідчених і високопрофесійних педагогів, багато з яких мають солідний стаж вчительської роботи і з-поміж них - Катерина Миколаївна Кривицька, котра працює тут вже 48 років. Свої знання і любов віддають дітям вчителі Л. В. Петруненко, І. Г. Вульфіус, О. А. Петренко, О. Г. Кривенко,
І. М. Кондакова, В. А. Овсійчук та багато інших. До речі, Валентина Адамівна Овсійчук, вчитель української мови та літератури, керівник міського методоб’єднання українських філологів, посіла друге місце на республіканському турі Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2005» в Сімферополі, а до Дня працівників освіти її було нагороджено знаком «Відмінник освіти України».
 Вчитель географії Тетяна Косарєва і вчитель російської мови Роза Бойкова стали переможцями у своїх номінаціях міського туру конкурсу «Вчитель року-2006».
 У школі багато уваги приділяють роботі з обдарованими учнями, котрі беруть активну участь в різноманітних конкурсах, і, звичайно ж, перемагають. Тільки в минулому навчальному році школа № 9, за результатми міських предметних олімпіад, мала 45 переможців і призерів, а в нинішньому - 49. На нещодавно проведеному республіканському конкурсі з української мови ім. П. Яцика три учні школи № 9 стали призерами ІІІ етапу.
 Прикладом роботи з обдарованими учнями є й випущена у світ антологія учительської та учнівської поезії «Кримський едельвейс» (Ялта, 2005 р.), присвячена 50-річному ювілею школи. У передмові до антології упорядники, зокрема, зазначають: «Улюблені теми наших шкільних поетів - моя Батьківщина - Україна, природа, любов, дружба, кохання, філософські роздуми про життя. Є вірші й громадянського звучання.
 Ми свідомо не стали виділяти в окремі розділи вірші російською й українською мовами, намагаючись підкреслити цим, що обидві мови - і російську, й українську - однаково люблять і шанують, вони обидві живуть у наших серцях.
 Сподіваємось, що в наступному випуску будуть вірші й кримськотатарською, вірменською та іншими мовами, адже наш Крим - багатонаціональний, багатомовний».
 Що ж, хочеться вірити, що в наступних поетичних випусках «Кримського едельвейса» буде немало гарних віршів, як, до речі, є вони і в нинішньому. Отже, увазі шанувальників художнього слова пропонуємо добірку віршів учителів та учнів Ялтинської середньої школи № 9, опублікованих у першому випуску антології поезії «Кримський едельвейс».

ЮБИЛЕЮ ШКОЛЫ ПОСВЯЩАЕТСЯ

Когда случается,
что в нашу жизнь врываются
Значительные даты, юбилеи,
Как будто небо
в душах открывается,
Становимся мы зорче и мудрее.
Мы понимаем
сердцем и душой,
Что юбилей -
не просто цифры, даты.
За ними люди, мысли,
труд большой!..
Огромный опыт,
вечный и богатый!
Каждый день мы приходим сюда
И встречаем родные нам лица.
Каждый день,
каждый час мы всегда
Не устанем тобою гордиться!
Наша школа, ты -
дом наш родной!
Ты - опора, надежда и вера!
Мы всегда будем рядом с тобой,
Ты во всем будешь
ярким примером!
Учні 11-го «в» класу.

***

День начинается весело,
Если мы в школу идем.
Вместе всегда интересно нам
Ялтинским солнечным днем.
Тут не бывает уныния,
А без нее - только грусть...
Я люблю ее, ясную, светлую,
Школу, в которой учусь.
Каждый из нас согласится:
Очень мы ей дорожим,
Любим, лелеем, гордимся,
А обижать не дадим!
Таня ЧОРНАЯ,
учениця 11-го «в».

ЗА ЩО Я ВДЯЧНА УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ

За все! За мову, за пісні,
За квітами розшиті рушники,
За колискову пісню,
що співає мати,
За ті казки, що розповідав тато,
За ті вірші Франкові і Шевченка,
За все, чого навчили
Леся і Довженко!
За золоті поля пшениці,
За воду чисту у криниці,
За цвіт калини за вікном,
За дівчину з рясним вінком!
Дорожчій від усіх країн,
Тобі, Вкраїно, мій уклін!
***
Чи щаслива - не знаю,
 та іншої долі не хочу,
Лиш би кликав
щоранку до школи дзвінок,
Лиш чекали б на мене
дитячі допитливі очі
I дзвінким «Добрий день!»
починався щоразу урок.
Лиш би з чистого неба
лилося на землю проміння,
Лиш на личках дитячих
не гаснув би сміх,
Лиш змогла б я тепло своє,
силу і вміння
Їм віддать,
розділивши порівну на всіх.
Валентина ОВСІЙЧУК,
учитель української мови та літератури.
 
ВЕСНА

Весною миром правят только ямбы,
Которые не стынут на губах,
Поэтому поём мы дифирамбы
Тому, что вдруг пробилось на лугах.
Глядим вокруг: всё так и по-иному:
В восторге и коты, и старики.
Так радуются берегу родному
Лишь птицы и скитальцы-моряки.
Зима ещё не верит в пораженье,
Уверена, что победит она,
Ведь даже если проиграл сраженье,
Не значит, что проиграна война.
А вот весны примета всем знакома:
Как окна распахнулись купола:
Гекзаметры раскатистого грома
Грохочут в предвкушении тепла.
И между тучек узкой полосою,
Куда его прогонит ветер-вождь,
Свою тетрадь с линейкою косою
Испишет робко первоклашка дождь.
Скучны ещё бесцветные картинки,
Но в зелень лета, когда всё цветёт,
Незримую тропинку-паутинку
Неутомимый паучок плетёт.
Ігор ВУЛЬФІУС,
учитель російської мови та літератури.

***

Я знаю, что мои стихи,
Как утренний рассвет, тихи.
Я знаю, что они чисты,
Полны добра и простоты.
Они и жизнь моя и боль,
Моих сомнений сама соль,
Моя надежда и броня,
Без них не существую я.
Тетяна М’ЯСОЄД,
учитель англійської мови.

***

   Рідна матінко, мила,
   Якщо пригадати -
   Тебе завжди любила,
   Та не вміла сказати.
   Ти мені у дитинстві
   Тихенько співала
   І губами в колисці
   У ніс цілувала.
   Із долонь прийму
   Я щастя у тебе
   І його обійму,
   Чужого - не треба.
   А коли не впіймаю
   Своєї я долі,
   Не свари мене, мамо,
   Бо така в тебе доня!
   Вічна нене моя!
Ніна ХЕЛИК,
випускниця 2002 року.

МАТУСЯ

І знов я чую запах м’яти
У літньому вишневому садку.
Я згадую мою кохану матір,
Мою квітучу, лагідну весну!..
З матусею ми плакали удвох,
І з нею довго розмовляли,
Ми з мамою дивились на зірки,
Пахучі квіти весняні збирали,
Стрічали ранки росяні...
З матусею ми плакали удвох,
За мрією літали,
І новий день, який дасть Бог,
Із радістю стрічали!
Є. ТУРКІНА.

***

Кохання - дивна річ,
я так вважаю.
Багато так людей говорять:
«Я кохаю»,
А потім минає кохання,
Лишається лиш сподівання.
Сподівання, що буде любов.
Сподівання, що закохаєшся знов.
І ти живеш цією надією,
І з сестрою її рідною - мрією...
Минає якийсь час,
І кохання знаходить нас.
І знов говориш чарівні слова,
І знов вистачає серцю тепла.
І знову вогонь у душах палає...
Кохання - дивна річ,
я так вважаю...
Олена ВАСИЛЬЄВА,
випускниця 2005 року.

***

Бджілка висотує мед із полину,
З’єднує враз і солодке, й терпке.
Так ось у долі моєї країни
Було разом і приємне й гірке.

Чистеє небо, дощами умите,
Море пшеничне, родюча земля.
Ти, Україно, сльозами облита,
В муках народжена воля твоя.

Скільки синів
за свободу вмирало,
Кров’ю своєю поїло поля.
Нас вороги наші не подолали,
Ми не скорились, Вітчизно моя.

В нас забирали життя і свободу -
Ми у біді залишались людьми.
Не перестали
ми зватись народом
Крові одної - навіки брати.
Анна БИКОВА,
учениця 11-го «в» класу.

СВІТ ОЧИМА ДІТЕЙ...

Світ очима дітей -
Світ без страху та сліз,
Де немає війни і терору,
Де країна цвіте -
Синім променем скрізь,
А хмарки піднімаються вгору...

Світ очима дітей -
Неба рідного синь,
Сонце грає її кольорами,
І сидить, усміхаючись,
Радісний син
На руках у щасливої мами...

Світ очима дітей...
Україно моя!
Ти почуй наші мрії скоріше!
Ти єдина у нас,
Щедра, ніжна земля,
Хай твій промінь
горить найсвітліше!
Катерина БУРДЕЙНА,
учениця 11-го «г» класу.

УКРАЇНСЬКА МОВА

   Українська мова -
   Ніжна та прозора,
   Дуже мелодійна,
   Ніби пісня та.
  
   Українська мова,
   Ніби пісня ллється,
   Ллється з вуст людини,
   Ніби та вода.
  
   Українська мова.
   Ніжна та співуча,
   Сонячна, квітуча,
   Як вишневий сад.
  
   Українську мову
   Знають та шанують,
   Люблять та вивчають
   Люди всіх країн.
Валерія ЄВТУХОВА,
учениця 7-го «а» класу.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 02.06.2006 > Тема ""Джерельце""