Версiя для друку Обговорити в форумi

  (Продовження. Поч. у № 8 - 22).

  Майдан – площа

  Традиційно в нашій мові ці слова - синоніми з певними семантичними своєрідностями. СУМ визначає «площу» як «яку-небудь ділянку поверхні землі, природно обмежовану або спеціально виділену з якоюсь метою» (Т. 6. -
С. 593), а «майдан» - як «велике незабудоване місце в селі або місті; площу» (Т. 4. - С. 597). Звичайно слово «площа» асоціюється з чимось плоским. Ці слова в українській мові деякою мірою різняться щодо територіального вжитку: «майдан» донедавна частіше вживався у східних, південних і північних областях України. У поезії частіше зустрічаємо саме слово «майдан», як ось у Т. Шевченка:

  До сходу сонця, рано-рано!
  У Віфліємі на майдані
  Зійшовся люд і шепотить,
  Що щось непевне з людьми буде
  Во Іудеї.

  Або ж у П. Тичини:

  На майдані коло церкви
  Революція іде.

  Після нашої Помаранчевої революції слово Майдан набуло якісно нового змісту, бо позначає не лише територію, а й стало символом могутності народу. Саме тому пише В. Яворівський про «Майдан як духовне явище, як епохальний факт нашої новітньої історії» («Літературна Україна» за 31 березня 2005 p.), а А. Погрібний стверджує в цьому ж номері «Літературної України»: «Хто цей найвищий (ідеться про владу в державі. - Р. З.), як його ім’я? - Майдан».
 
Століття – сторіччя

  Обидва слова, позначаючи час, період тривалістю у сто років, - синоніми. Але, на думку Б. Антоненка-Давидовича, - не абсолютні: семантика слова «століття» (як і його синоніма «вік») уміщує відтінок урочистості, пор.: «Не століття з дня його (Т. Шевченка. - Р. З.) смерті ми будемо відзначати, а його безсмертя, безсмертя правди, безсмертя народу» (М. Рильський); «Уперед до звершення замірів, Що поклав дев’ятнадцятий вік» (П. Грабовський). Про оцю стилістичну відмінність між іменниками «століття» і «сторіччя» писав
Б. Антоненко-Давидович у листі до Д. Чуба 1 вересня 1977 р. (див. кн.: Двісті листів Б. Антоненка-Давидовича / Передмова та примітки Д. Чуба. - Мельбурн: Вид-во «Ластівка», 1986. - С. 176).

  Надходження – поступлення

  Хоча слово «поступлення» іноді трапляється в українській розмовній та літературній мові, воно - слово-покруч, росіянізм (пор.,
«поступление»). В українській мові доречно вживати або слово «вступ» (коли йдеться про різні організації), або ж «надходження» (коли йдеться про товар, бюджет тощо, про все те, що куди-небудь надходить та потрапляє в чиєсь розпорядження), пор.: «Грошові надходження цієї організації за останні три роки збільшилися утричі»
(з живих уст); «Вступ до вищих навчальних закладів в Україні залежить від конкурсних іспитів» (із сучасних документів Міністерства освіти і науки України).

  Терміна – терміну: про омоніми

  Один із секретів нашої мови - омоніми. До цікавої пари належать омоніми «термін» (строк, відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь) та «термін» (слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо). Розрізняються ці омоніми в родовому відмінку однини: «термін» як синонім до слова «строк» має закінчення -у, а його омонім має закінчення -а, пор.: «Невтямки йому була тривалість цього терміну. - Так хотілося вчитись» (С. Васильченко); «Усе було якесь дивне, семантика терміна — зовсім незрозуміла» (П. Загребельний). Сукупність термінів створює терміно-систему, а наука, що вивчає терміносистеми, зветься «термінологією».
  Тепер спостерігаємо тенденцію до закінчення -у, що не є завжди корисна. Так, раніше розрізняли словоформи Риму (держави), Рима (міста).
  Цікаве використання квазі-омонімів засвідчує вірш О. Теліги, присвячений Н. Лівицькій-Холодній:
  Не бійся днів,
  заплутаних вузлом,
  Ночей безсонних,
   очманілих ранків,
  Хай ріже час лице -
   добром і злом!
  Хай палять серце
   найдрібніші ранки!
  На жаль, талановита перекладачка поезій О. Теліги англійською мовою О. Прокопів недобачила пастки омонімів та відтворила їх одним англійським словом «morning».
  Ось як переклала вона цитований вище уривок:
  Do not fear days into a tangle tied,
  The sleepless nights
  and the demented mornings,
  Let time incise the face
  with good and bad,
  The heart be fired
  by the most trifling mornings!
  (Переклад опубліковано в білінгві О. Теліги «Полум’яні межі = Boundaries of flame», 1977).

  Пригода – нагода

  У розмовній мові ці два іменники часто взаємозамінюють, хоча їхня семантична структура не дає для цього жодних підстав. Іменник «нагода» позначає зручні для здійснення чого-небудь обставини, підхожий для чого-небудь момент, пор.: «Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і післав при нагоді матері» (П. Куліш). Іменник «пригода» означає те, що трапилося (часто непередбачене, несподіване, небажане); подію, випадок, прим.:
  «Що ж то, сину, за пригода
  Така прилучилась?» -
  «Та пригода - не пригода
  - Верства провалилась!»
  (С. Руданський).
  «Ходив собі Вовчик-братик по лісі, ходив, та й надибала його тяжкая пригода» (І. Франко).
В українській фразеології побутує також вислів «стати в пригоді» (придатися, сприяти, допомогти).

  Небосяг – хмаросяг – хмародряп – хмарочос?

  Коли 1885 р. за проектом В. Б. Женні у Чикаго збудували перший десятиповерховий будинок і було започатковано новий стиль в американській архітектурі, зв’язаний із висотними будівлями, виникла потреба якось словесно позначити дивні нові споруди. Тоді стало в пригоді англійське слово «skyscraper», що виникло ще у другій половині XVIII ст. для позначення дуже високої людини. Із кінця XIX ст. англомовляни почали позначати ним також висотні будинки, тобто семантична структура слова розширилася. Багато інших мов запозичило його з англійської (точніше, з її американ-ського варіанта) методом покомпонентного калькування. Так виникло, зокрема, російське слово «небоскрёб».
  В українській мові відбулося так зване «образне» калькування, і з’я-вилися цікаві видозмінені кальки «хмарочос», «хмародряп» і «небосяг». Ці лексеми зафіксовано в лексикографічних джерелах україн-ської мови, зокрема, в СУМі (див., відповідно: Т. 11. - С. 95; Т. 5. - С. 250). Одначе, найчастіше і в літературі, і в засобах масової інформації вживається, на жаль, слово «хмарочос». Але слово «небосяг» - милозвучніше, образніше, пов’язане з віковічною мрією людства досягнути неба. Не кривдьмо ж його, не втрачаймо образу! Доречне було б і слово «хмаросяг».

(Далі буде).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 02.06.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"