Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХУДОЖН╢ ЗОБРАЖЕННЯ «МОВНОГО РЕЙДЕРСТВА» У ПОЕТИЦ╤ ╤ВАНА НИЗОВОГО
╤ван Низовий – один ╕з найяскрав╕ших творц╕в художнього слова друго╖ половини ХХ –...


ЛИШ ЧЕКАЛИ Б НА МЕНЕ ДИТЯЧ╤ ДОПИТЛИВ╤ ОЧ╤, ╤ ДЗВ╤НКИМ «ДОБРИЙ ДЕНЬ!» ПОЧИНАВСЯ ЩОРАЗУ УРОК…
Дякую тоб╕, вчителько, що розв╕яла м╕й смуток, що допомогла мен╕ перебороти особист╕ негаразди...


ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ВОЛОДИМИР СОСЮРА
...використовуючи образи Шевченка, Сосюра не вдавався до ╖хн╕х простих рем╕н╕сценц╕й, а творчо...


«ВЧИТЕЛЬКО МОЯ, ЗОРЕ СВ╤ТОВА!»
Про талановитого молодого педагога — вчителя укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


«…МЕН╤ ╤ ВДЕНЬ, ╤ ВНОЧ╤ СНИТЬСЯ ОТА БЛАГОДАТЬ НАД ДН╤ПРОМ…»
ОБРАЗ УКРА╥НИ В ТВОРЧОСТ╤ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 12.05.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 12.05.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК

(Продовження. Поч. у № 8 - 19).

Про д╕╓слово «займатися» в укра╖нськ╕й мов╕

Основне значення д╕╓слова «займатися» («зайнятися») в наш╕й мов╕ - «починати гор╕ти, спалахувати», пор.:
Коли займаються вогн╕
Над р╕дною столицею,
Дн╕про ввижа╓ться мен╕
Ясною блискавицею
(М. Нагниб╕да).
У переносному значенн╕ це д╕╓слово вжива╓ться в розум╕нн╕ «ставати дуже збудженим, раптово пройматися якимсь почуттям», пор.: «Не раз ╕ не два вже с╕ оч╕ займалися недобрим вогнем» (Дн╕прова Чайка). П╕д впливом рос╕йського д╕╓слова «заниматься», що ма╓ значно ширшу семантику, укра╖нське д╕╓слово «займатися» («зайнятися») також ужива╓ться у значенн╕ «робити, зд╕йснювати що-небудь», «прид╕ляти увагу комусь, чомусь», прим.: «Був би Вам дуже вдячний за всяку допомогу ╕ раду, тим б╕льше ц╕нну, що Ви займа╓теся етнограф╕╓ю» (М. Коцюбинський). Таке значення цього д╕╓слова стало уже нормативним (правда, часто в досить штучних конструкц╕ях), одначе, сл╕д пам’ятати, що ╕снують у наш╕й мов╕ численн╕ ╕нш╕ - милозвучн╕ш╕ й доречн╕ш╕ - слова та вирази з ц╕╓ю ж семантикою. Ось ряд таких приклад╕в:
«пас╕чникувати» зам. «займатися пас╕чництвом»;
«учителювати» зам. «займатися учителюванням»;
«учитися (навчатися) в ун╕верситет╕» зам. «займатися в ун╕верситет╕»; «вивчати (студ╕ювати) математику» зам. «займатися математикою»;
«столярувати» зам. «займатися столярством»;
«скотарити» зам. «займатися скотарством»;
«марнувати час на дурниц╕» зам. «займатися дурницями»;
«робити сво╖ справи», «пильнувати сво╖ справи», «поратися коло сво╖х справ» зам. «займатися сво╖ми справами»;
«шевцювати» зам. «займатися шевством»;
«забавляти (бавити) д╕тей» зам. «займатися д╕тьми»;
«взятися за (заходитися коло) самого себе» зам. «займатися собою»; «виховувати» зам. «займатися вихованням».

Чи правильно: «в╕н явля╓ться учителем»?

Наведене вище речення може бути слушним лише тод╕, коли згадана особа комусь ув╕ сн╕ ввижа╓ться учителем. Р╕ч у тому, що укра╖нське д╕╓слово «являтися» означа╓ «ввижатися ув╕ сн╕, з’являтися надприродним способом», пор.:
Не раз у сн╕ явля╓ться мен╕,
О люба, образ тв╕й
такий чудовий...(╤. Франко).
Чого явля╓шся мен╕
У сн╕?
Чого зверта╓ш ти до мене
Чудов╕ оч╕ т╕ ясн╕...
(╤. Франко).
П╕д впливом ╕нтерференц╕╖ рос╕йсько╖ мови, де семантика д╕╓слова «являться» значно ширша ╕ включа╓ поняття «бути», «стати», виникають так╕ покруч╕, як наведений у заголовку речення. В укра╖нськ╕й мов╕ в аналог╕чних ситуац╕ях потр╕бно вживати д╕╓слово-зв’язку «бути», що в тепер╕шньому час╕ переважно виступа╓ в нульов╕й форм╕: «В╕н - учитель».
Як правильно: «д╕дусь утратив св╕дом╕сть» чи «д╕дусь знепритомн╕в»?
Перший ╕з поданих вислов╕в, на жаль, широко вживаний в укра╖нському мовленн╕, але виник в╕н як незграбна, штучна калька рос╕йського фразеолог╕зму «потерять сознание». Такого звороту не знайдемо н╕ в наш╕й класиц╕, ан╕ у фольклор╕. В укра╖нськ╕й мов╕ ╕менник «св╕дом╕сть» ужива╓ться найчаст╕ше для означення в╕дчуття людиною ╖╖ належност╕ до ╕нших людей та обов’язку перед ними, пор.: «Хоч у наш╕й родин╕ все жили укра╖нськ╕ традиц╕╖, та нац╕ональна св╕дом╕сть прийшла до мене аж на дванадцятому роц╕ життя»
(М. Коцюбинський). Отже, б╕долашний д╕дусь насправд╕ «знепритомн╕в», «зомл╕в» або «вмл╕в».
Недоречним ╓ й суржиковий висл╕в «повернутися до св╕домост╕» (пор. рос. «приходить, прийти в сознание») зам╕сть суто укра╖нських «опритомн╕ти», «прийти до пам’ят╕», «прийти до тями (тямку)», «отямитися», «прийти в себе», «очуняти», «очапатися» (два останн╕ слова - розмовного рег╕стру).
Слушно стверджував великий знавець нашо╖ мови Б. Антоненко-Давидович: «У наш╕й мов╕ ╓ чималий арсенал р╕зноман╕тних засоб╕в, щоб передати потр╕бне нам поняття, а через незнання багатства сво╓╖ мови вда╓мося до творення штучних сл╕в ╕ вислов╕в, у яких нема╓ н╕яко╖ потреби!»

Дипломант - дипломат - дипломник

Ц╕ слова розр╕зняються за значенням.
«Дипломант», -а. Особа, в╕дзначена дипломом за видатн╕ заслуги в певн╕й галуз╕, пор.: «Лауреатами та дипломантами м╕жнародних конкурс╕в у Тулуз╕ та Женев╕ у 1957 - 1958 pp. стали Бела Руденко, ╢вген╕я М╕рошниченко та Андр╕й К╕коть» (з живого мовлення).
«Дипломат», -а. 1. Службова особа, що ма╓ урядов╕ повноваження для зносин з ╕ноземними державами, пор.: «Серед дипломат╕в молодо╖ Укра╖нсько╖ держави - чимало вчених та письменник╕в».
2. Людина, що см╕ливо й тонко д╕╓ у стосунках з ╕ншими, пор.: «Тут, пане, треба бути дипломатом, ум╕ти пристосуватися до вс╕х обставин, бо ╕накше не топтатимеш рясту» (З. Тулуб).
«Дипломник», -а. Студент вищо╖ школи або учень середнього спец╕ального навчального закладу, який працю╓ над дипломним проектом, дипломною роботою, пор.: «Дипломники факультет╕в ╕ноземних мов в Укра╖н╕ пишуть та захищають сво╖ роботи в╕дпов╕дними мовами» (з живого мовлення). Останн╕ми роками слово «дипломник» ужива╓мо р╕дше у зв’язку з впровадженням звань для нашого студентства: «спец╕ал╕ст» ╕, зокрема, «маг╕стр».

╤менник «недол╕к»

Утворений в╕д кореня д╕╓слова «л╕чити» в значенн╕ «рахувати» й заперечно╖ частки «недо», ╕менник «недол╕к» в укра╖нськ╕й класичн╕й л╕тератур╕ та в народному мовленн╕ був синон╕мом слова «нестача», прим.: «На щоц╕ Солохи огник; зуб╕в недол╕к, горбатенька, курноса, т╕льки ямка зам╕сть носа» (Г. Кв╕тка-Основ’яненко).
У сучасному живому мовленн╕ Укра╖ни - п╕д впливом семантики рос╕йських сл╕в «недостаток», «недочет» - укра╖нське слово «недол╕к» усе б╕льше втрача╓ властиве йому значення ╕ - як примаскований русизм - вит╕сня╓ з ужитку ╕нш╕ доречн╕ш╕ питомо укра╖нськ╕ слова, що позначають недогляд, упущення, помилку ╕ т. ╕н. у як╕й-небудь робот╕, а саме: «хиба», «вада», «огр╕х», «погр╕х», «недоробок», «╜андж», «╜анджа», пор.:
«О, цей хиби не дасть» (╕з запис╕в П. Кул╕ша); «Гляд╕ть, щоб оранка без огр╕х╕в була!» (╕з запис╕в А. Метлинського); «Рубець у нього тут, рубнув, знать, шаблею татарин.... ╤ той рубець у другого б був ╜анджею, у нього в╕н красою служить ╕ до лиця, як лицарю, йому» (╤. Карпенко-Карий); «╤вана кликали в сел╕ Переломаним. Мав у пояс╕ хибу, бо все ходив схилений» (В. Стефаник).

(Дал╕ буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 12.05.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3852

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков