"Кримська Свiтлиця" > #20 за 12.05.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
#20 за 12.05.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК
(Продовження. Поч. у № 8 - 19).
Про д╕╓слово «займатися» в укра╖нськ╕й мов╕
Основне значення д╕╓слова «займатися» («зайнятися») в наш╕й мов╕ - «починати гор╕ти, спалахувати», пор.: Коли займаються вогн╕ Над р╕дною столицею, Дн╕про ввижа╓ться мен╕ Ясною блискавицею (М. Нагниб╕да). У переносному значенн╕ це д╕╓слово вжива╓ться в розум╕нн╕ «ставати дуже збудженим, раптово пройматися якимсь почуттям», пор.: «Не раз ╕ не два вже с╕ оч╕ займалися недобрим вогнем» (Дн╕прова Чайка). П╕д впливом рос╕йського д╕╓слова «заниматься», що ма╓ значно ширшу семантику, укра╖нське д╕╓слово «займатися» («зайнятися») також ужива╓ться у значенн╕ «робити, зд╕йснювати що-небудь», «прид╕ляти увагу комусь, чомусь», прим.: «Був би Вам дуже вдячний за всяку допомогу ╕ раду, тим б╕льше ц╕нну, що Ви займа╓теся етнограф╕╓ю» (М. Коцюбинський). Таке значення цього д╕╓слова стало уже нормативним (правда, часто в досить штучних конструкц╕ях), одначе, сл╕д пам’ятати, що ╕снують у наш╕й мов╕ численн╕ ╕нш╕ - милозвучн╕ш╕ й доречн╕ш╕ - слова та вирази з ц╕╓ю ж семантикою. Ось ряд таких приклад╕в: «пас╕чникувати» зам. «займатися пас╕чництвом»; «учителювати» зам. «займатися учителюванням»; «учитися (навчатися) в ун╕верситет╕» зам. «займатися в ун╕верситет╕»; «вивчати (студ╕ювати) математику» зам. «займатися математикою»; «столярувати» зам. «займатися столярством»; «скотарити» зам. «займатися скотарством»; «марнувати час на дурниц╕» зам. «займатися дурницями»; «робити сво╖ справи», «пильнувати сво╖ справи», «поратися коло сво╖х справ» зам. «займатися сво╖ми справами»; «шевцювати» зам. «займатися шевством»; «забавляти (бавити) д╕тей» зам. «займатися д╕тьми»; «взятися за (заходитися коло) самого себе» зам. «займатися собою»; «виховувати» зам. «займатися вихованням».
Чи правильно: «в╕н явля╓ться учителем»?
Наведене вище речення може бути слушним лише тод╕, коли згадана особа комусь ув╕ сн╕ ввижа╓ться учителем. Р╕ч у тому, що укра╖нське д╕╓слово «являтися» означа╓ «ввижатися ув╕ сн╕, з’являтися надприродним способом», пор.: Не раз у сн╕ явля╓ться мен╕, О люба, образ тв╕й такий чудовий...(╤. Франко). Чого явля╓шся мен╕ У сн╕? Чого зверта╓ш ти до мене Чудов╕ оч╕ т╕ ясн╕... (╤. Франко). П╕д впливом ╕нтерференц╕╖ рос╕йсько╖ мови, де семантика д╕╓слова «являться» значно ширша ╕ включа╓ поняття «бути», «стати», виникають так╕ покруч╕, як наведений у заголовку речення. В укра╖нськ╕й мов╕ в аналог╕чних ситуац╕ях потр╕бно вживати д╕╓слово-зв’язку «бути», що в тепер╕шньому час╕ переважно виступа╓ в нульов╕й форм╕: «В╕н - учитель». Як правильно: «д╕дусь утратив св╕дом╕сть» чи «д╕дусь знепритомн╕в»? Перший ╕з поданих вислов╕в, на жаль, широко вживаний в укра╖нському мовленн╕, але виник в╕н як незграбна, штучна калька рос╕йського фразеолог╕зму «потерять сознание». Такого звороту не знайдемо н╕ в наш╕й класиц╕, ан╕ у фольклор╕. В укра╖нськ╕й мов╕ ╕менник «св╕дом╕сть» ужива╓ться найчаст╕ше для означення в╕дчуття людиною ╖╖ належност╕ до ╕нших людей та обов’язку перед ними, пор.: «Хоч у наш╕й родин╕ все жили укра╖нськ╕ традиц╕╖, та нац╕ональна св╕дом╕сть прийшла до мене аж на дванадцятому роц╕ життя» (М. Коцюбинський). Отже, б╕долашний д╕дусь насправд╕ «знепритомн╕в», «зомл╕в» або «вмл╕в». Недоречним ╓ й суржиковий висл╕в «повернутися до св╕домост╕» (пор. рос. «приходить, прийти в сознание») зам╕сть суто укра╖нських «опритомн╕ти», «прийти до пам’ят╕», «прийти до тями (тямку)», «отямитися», «прийти в себе», «очуняти», «очапатися» (два останн╕ слова - розмовного рег╕стру). Слушно стверджував великий знавець нашо╖ мови Б. Антоненко-Давидович: «У наш╕й мов╕ ╓ чималий арсенал р╕зноман╕тних засоб╕в, щоб передати потр╕бне нам поняття, а через незнання багатства сво╓╖ мови вда╓мося до творення штучних сл╕в ╕ вислов╕в, у яких нема╓ н╕яко╖ потреби!»
Дипломант - дипломат - дипломник
Ц╕ слова розр╕зняються за значенням. «Дипломант», -а. Особа, в╕дзначена дипломом за видатн╕ заслуги в певн╕й галуз╕, пор.: «Лауреатами та дипломантами м╕жнародних конкурс╕в у Тулуз╕ та Женев╕ у 1957 - 1958 pp. стали Бела Руденко, ╢вген╕я М╕рошниченко та Андр╕й К╕коть» (з живого мовлення). «Дипломат», -а. 1. Службова особа, що ма╓ урядов╕ повноваження для зносин з ╕ноземними державами, пор.: «Серед дипломат╕в молодо╖ Укра╖нсько╖ держави - чимало вчених та письменник╕в». 2. Людина, що см╕ливо й тонко д╕╓ у стосунках з ╕ншими, пор.: «Тут, пане, треба бути дипломатом, ум╕ти пристосуватися до вс╕х обставин, бо ╕накше не топтатимеш рясту» (З. Тулуб). «Дипломник», -а. Студент вищо╖ школи або учень середнього спец╕ального навчального закладу, який працю╓ над дипломним проектом, дипломною роботою, пор.: «Дипломники факультет╕в ╕ноземних мов в Укра╖н╕ пишуть та захищають сво╖ роботи в╕дпов╕дними мовами» (з живого мовлення). Останн╕ми роками слово «дипломник» ужива╓мо р╕дше у зв’язку з впровадженням звань для нашого студентства: «спец╕ал╕ст» ╕, зокрема, «маг╕стр».
╤менник «недол╕к»
Утворений в╕д кореня д╕╓слова «л╕чити» в значенн╕ «рахувати» й заперечно╖ частки «недо», ╕менник «недол╕к» в укра╖нськ╕й класичн╕й л╕тератур╕ та в народному мовленн╕ був синон╕мом слова «нестача», прим.: «На щоц╕ Солохи огник; зуб╕в недол╕к, горбатенька, курноса, т╕льки ямка зам╕сть носа» (Г. Кв╕тка-Основ’яненко). У сучасному живому мовленн╕ Укра╖ни - п╕д впливом семантики рос╕йських сл╕в «недостаток», «недочет» - укра╖нське слово «недол╕к» усе б╕льше втрача╓ властиве йому значення ╕ - як примаскований русизм - вит╕сня╓ з ужитку ╕нш╕ доречн╕ш╕ питомо укра╖нськ╕ слова, що позначають недогляд, упущення, помилку ╕ т. ╕н. у як╕й-небудь робот╕, а саме: «хиба», «вада», «огр╕х», «погр╕х», «недоробок», «╜андж», «╜анджа», пор.: «О, цей хиби не дасть» (╕з запис╕в П. Кул╕ша); «Гляд╕ть, щоб оранка без огр╕х╕в була!» (╕з запис╕в А. Метлинського); «Рубець у нього тут, рубнув, знать, шаблею татарин.... ╤ той рубець у другого б був ╜анджею, у нього в╕н красою служить ╕ до лиця, як лицарю, йому» (╤. Карпенко-Карий); «╤вана кликали в сел╕ Переломаним. Мав у пояс╕ хибу, бо все ходив схилений» (В. Стефаник).
(Дал╕ буде).
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 12.05.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3852
|