"Кримська Свiтлиця" > #18 за 28.04.2006 > Тема ""Джерельце""
#18 за 28.04.2006
ШЕВЧЕНКОВА ВЕСНА В ЯЛТ╤
Валентина ОВС╤ЙЧУК
Уч╕тесь, читайте... ╤ чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь... Тарас Шевченко
П╕д таким гаслом пройшов Тиждень укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури в школ╕ № 9 м. Ялти. В╕н був присвячений березневим Дням Великого Кобзаря; 9 березня - 192 роки в╕д дня народження ╕ 10 березня - 145 рок╕в в╕д дня смерт╕. Березень благословив першу сльозу маленького кр╕пака Тараса. Кв╕тень 1838 року прин╕с молодому 24-р╕чному кр╕паков╕ вистраждану волю - викупили Тараса з кр╕пацтва. Серед травневого розмаю за труною, покритою козацькою червоною китайкою, йшла за сво╖м Кобзарем ╕з Петербурга до Канева, до його в╕чного ╕ тихого дому уся Укра╖на. В╕длуння в╕д тих далеких час╕в доходять ╕ до нашого Криму, де сам Тарас н╕коли не бував. Але були тут брати Михайло ╕ Як╕в Лазаревськ╕ (один з них був управителем ╕мперського ма╓тку в Л╕вад╕╖, який тепер назива╓ться Л╕вад╕йський палац), Михайло Лазаревський був близьким приятелем Тараса Шевченка. Познайомились вони в Оренбурз╕ у 1847 роц╕, де служив Лазаревський чиновником прикордонно╖ ком╕с╕╖, а Шевченко в╕дбував 10 рок╕в заслання в Орськ╕й фортец╕. М. Лазаревський п╕клувався про визволення поета з невол╕, п╕сля визволення в╕н деякий час жив на квартир╕ Лазаревського в Петербурз╕, малював його портрет. М. Лазаревський п╕клувався про хворого поета, а п╕сля його смерт╕ взяв на себе турботу про перевезення домовини в р╕дну Тарасову Укра╖ну. Учн╕ р╕зного в╕ку готувалися до Тижня цього свята, який включав у себе р╕зн╕ конкурси, виставки, екскурс╕╖, зустр╕ч╕. У конкурс╕ художник╕в (газети, плакати, малюнки) пос╕ли ╤ м╕сце: учн╕ 5-го "а" класу Дар╕я ЗАЯК╤НА ╕ Соф╕я КОВАЛЕНКО - "Моя Укра╖на"; 7-й "г" клас - Настя КЛИМЕНКО, Пол╕на ПОКРОВСЬКА - "Мово моя укра╖нська..."; 9-й "г" клас - Мар'яна П╤СКЛЮК "М╕й Тарас Шевченко"; 11-й "б" клас - Ганна ВАСИЛЬ╢ВА "Дочка Прометея". Сподобалась жур╕ ╕ газета учениц╕ 10-го "г" класу Катерини ДОВГОПОЛ "Борця й сп╕вця в соб╕ ти по╓днала". Школяр╕ р╕зних клас╕в в╕дв╕дали музей-дом╕вку Лес╕ Укра╖нки, що на вул. Катерининськ╕й, 8, в Ялт╕. Поклали кв╕ти до пам'ятника нашо╖ землячки. Сподобалась десятикласникам ╕ семикласникам розпов╕дь учениц╕ Оксани з укра╖нсько╖ школи. Вона провела чудову екскурс╕ю в к╕мнат╕-музе╖ Степана Руданського, що у ╖хн╕й школ╕. А до м╕сця в╕чного спочинку ялтинського л╕каря Степана Руданського було покладено кв╕ти. Багатолюдно на вс╕х перервах було на другому поверс╕ школи у середу. Це день чистого посту, але там було розм╕щено виставку всього укра╖нського: вишит╕ рушники, сорочки, вироби з дерева, полотнян╕ сорочки, вироби з карпатсько╖ смереки, привезен╕ взимку з Яремчого. А ще... Як пахло смачними варениками, галушками й ╕ншими укра╖нськими стравами, приготовленими самими учнями та ╖хн╕ми бабусями. Майже так, як в "Ене╖д╕" ╤. Котляревського. А посередин╕ столу красувалися дв╕ велик╕ паляниц╕, укв╕тчан╕ колосками жита ╕ пшениц╕, а збоку стояла с╕ль. Хл╕б ╕ с╕ль на вишитому рушников╕ - символ гостинност╕ укра╖нц╕в. У п'ятницю в прим╕щенн╕ б╕бл╕отеки також було людно. Там проходив конкурс виразно-художнього читання. Зала прикрашена вишитими рушниками. Тут же газети, виставка художньо╖ л╕тератури. А на стол╕ рум'янився хл╕б ╕ гор╕ли три св╕чечки, принесен╕ д╕тьми з церкви ╤онна Златоуста - символ благословення. Звучали в╕рш╕ Тараса Шевченка, Лес╕ Укра╖нки, ╤вана Франка, Василя Симоненка, Ганни Чубач ╕ нашого кримського поета Данила Кононенка. Хочеться прив╕тати переможц╕в цього конкурсу: ╤ м╕сце - Валер╕я ЯНОВСЬКА (6-й кл.), Пол╕на ПОКРОВСЬКА, Валер╕я ╢ВТУХОВА, Анатол╕й САВЕЛЬ╢В (7-й кл.), Маргарита КНИШЕВСЬКА (9-й кл.). Дуже сподобався вс╕м дует десятикласник╕в - Серг╕й АК╤ШЕВ та Олена ╢ВЕНКО прочитали л╕ричну поез╕ю ╤вана Франка "Чого явля╓шся мен╕ у сн╕". Одинадцятикласники Настя БАРТ╢Н╢ВА та Христя МОЖА╢ВА читали в╕рш╕ про кохання. А Максим КРАВЧУК найкраще, найпрониклив╕ше переконав ус╕х слухач╕в поез╕╓ю Данила Кононенка "До кримських укра╖нц╕в", що споконв╕ку тут, в Криму, - укра╖нц╕. П╕дсумком ╕ нагородою конкурсу була смачна паляниця-коровай, смачна, як паска. В рамках тижня старшокласники писали диктанти на конкурс "Слово на Тарасов╕й гор╕" ╕ писали тв╕р-роздум "Моя дорога до Шевченка". Кращими ╓ твори Катерини БУРДЕЙНО╥, Дан╕ели КОП╤Й (11-й кл.), Юл╕ана ОВС╤ЙЧУКА ╕ Дар╕╖ БОЛЬШИХ (10-й кл.). Переможцями у поетичн╕й творчост╕ "М╕й р╕дний край" стали Катерина БУРДЕЙНА (11-й кл.) та Валер╕я ╢ВТУХОВА (7-й кл.). Хоч Тарас Шевченко ╕ не був у Ялт╕, але тут скоро буде встановлено пам'ятник Великому Поетов╕. Вже ╕ м╕сце визначене - недалеко в╕д нового п╕дземного переходу, овочевого базару, де завжди багато людей. Адже в╕н любив людей, в╕рив у них. Пода╓мо уривки з твор╕в-роздум╕в "Моя дорога до Шевченка": Д. КОП╤Й (11-й кл.): "Шевченко для укра╖нського народу - така ж величина, як Пушк╕н для рос╕йського. Шевченк╕в "Кобзар" - це велика колиска, з яко╖ вироста╓ вже багато покол╕нь укра╖нц╕в. Я не пам'ятаю, коли вперше почула ╕м'я Тараса Шевченка, як саме перед╕ мною почала розкриватися глибинна творч╕сть цього великого митця, бо, зда╓ться мен╕, ув╕йшло це у кожного з нас ╕з молоком р╕дно╖ матер╕, матер╕-Укра╖ни, яка розкрива╓ перед нами, наче книгу, чар╕вний св╕т природи сво╓╖ й ╕сторичну долю народу нашого. Моя дорога до Шевченка пролягла м╕ж шк╕льними днями, роками, п╕д час л╕тн╕х кан╕кул, коли у т╕нистому вишневому садочку можна посид╕ти з "Кобзарем"... Дорога до Шевченка буде неск╕нченною, поки живе на земл╕ людина". Наталя ЛИС (10-й кл.): "Тарас Шевченко - м╕й улюблений укра╖нський письменник, тому я написала про нього ось ц╕ рядки: Шевченков╕ думи завжди з Укра╖ною. ╤ славу знайшли вони в наших серцях. В╕н рад╕сть ╕ горе д╕лив з Батьк╕вщиною, ╤ житиме в╕чно в сво╖х п╕снях. Дар╕я БОЛЬШИХ (10-й кл.): "Шевченко завжди буде сучасний, а отже во╕стину ген╕альний. Для мене в╕н - духовний батько..." Рубен МЛАДЕЦЬКИЙ (11-й кл.): "Я - громадянин Укра╖ни. З дитинства чув, що Тарас Шевченко - в╕рний син Укра╖ни. Моя дорога до Шевченка - це мо╓ духовне зростання, любов ╕ повага до укра╖нсько╖ мови, л╕тератури та культури. Я вважаю, що Шевченко - це сво╓р╕дний мес╕я, бо в╕н, як ╤сус, пройшов через страждання ╕ ненависть, але залишився в╕рним сво╓му народов╕. На св╕т народилось диво, яке зветься "Кобзар". Це диво п╕дштовхнуло Укра╖ну на шлях, що вив╕в ╕з рабства". Юл╕ан ОВС╤ЙЧУК (10-й кл.): "Моя дорога до Шевченка почалася ще тод╕, коли я народився в Н╕меччин╕ ╕ маленьким повертався на свою укра╖нську землю. Я пам'ятаю, як ми з мамою п╕дн╕малися сходами на Тарасову гору в Канев╕, як мама читала мен╕ у сел╕ в бабус╕ "Садок вишневий коло хати...", а я розглядав велику книгу з ╕люстрац╕ями, що назива╓ться "Кобзар". Коли я вчився в першому клас╕, ми в╕дв╕дали Поча╖вську Лавру. Там я прочитав на табличц╕, що в цьому святому м╕сц╕ на земл╕ був ╕ Тарас Шевченко. А ще ми побували на Болдин╕й гор╕ в Черн╕гов╕, де зовс╕м недавно появився пам'ятник молодому Тарасу. Так, в╕н проходив скр╕зь, по вс╕й Укра╖н╕. Нав╕ть там, де не ступала його нога, ми продовжимо його кроки. Бо в╕н й сьогодн╕ живе серед нас, допомага╓ будувати "землю вольну, нову... ╤ на ц╕й щаслив╕й земл╕ буде син ╕ буде мати, ╕ будуть люди..." Я живу в Криму ╕ в╕дчуваю, що ╕ до нас уже прийшов Тарас, щоб навчити нас по-справжньому любити свою Укра╖ну... Люб╕ть ╖╖... Во врем'я люте В останню тяжкую минуту За не╖ Господа мол╕ть. Крим - це райський куточок, подарований нам Господом Богом. Хай буде завжди благословенна ця земля ╕ люди, що живуть на н╕й. Хочу зак╕нчити в╕ршем "М╕й р╕дний край" Катерини БУРДЕЙНО╥: М╕й р╕дний край - межа людсько╖ мр╕╖! Де хвил╕ б'ють хвостами по п╕ску, Де сонце в хмар╕ спить перлинно-б╕л╕й, - Земл╕ так╕й нема╓ б╕льш зразку... Тут розкв╕та╓ веснами кохання, Воно живе у крапельках роси, У кожн╕й кв╕точц╕ тремтить бажання Не може в╕дцв╕сти... М╕й р╕дний край - тенд╕тний погляд Бога, Що все життя бер╕г його красу. ╤ знаю я: земна моя дорога Не кане у росу! Валентина ОВС╤ЙЧУК, учитель укра╖нсько╖ мови та л╕тератури школи № 9 м. Ялти. На фото: фрагменти Шевченк╕вського свята в ялтинськ╕й школ╕ №9
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 28.04.2006 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3824
|