Версiя для друку Обговорити в форумi

Мово рідна! Мово калинова! Ми часто чуємо подібні вислови про мову. Ми любимо її, шануємо. І навіть іноді не уявляємо, що сталося б, якби її в людини хтось відібрав. Ми мовою висловлюємо думку, спілкуємось, співаємо пісні. Рідна мова - це Божий дар, це диво, коштовний діамант, що має лиш людина. Вона - наш скарб, безмежне море почуттів, в яке занурюємося при першому ж ковтку повітря.
Немає людини, котра могла б усе життя мовчати. Нема! Шукайте, але її не зможете знайти. То не людина, що не має мови. Без мови ми ніщо. Без неї ми істоти, не здатні до любові, до дружби, щастя, радості, до співчуття. Вона живе в нас, веде нас світом, супроводжує нас на теренах життя. Вона єдина, солов'їна, мила, прекрасна, чиста, радісна, свята. Любімо ж, люди, мову палко, щиро, безкінечно. Вона - наш скарб, вона - наше життя!

Настя Синиця,
учениця школи №15 м. Севастополя,
призерка VII літературного конкурсу "Ми діти твої, Україно!"

УКРАЇНСЬКА МОВА

Українська мова
Як пісня колискова,
Як дзвін води в джерельці
Завжди у мене в серці.
Ти лагідна, барвиста,
Яскрава, золотиста.
І тепла, як матуся,
І мудра, як бабуся.
Як тато, дуже сильна,
Як пташка в небі, вільна.
Приваблюєш, дивуєш
І всіх завжди чаруєш.
Живи, квітуй ти, мово!
Хай твоє кожне слово
Летить, співає, грає,
Перлиночками сяє!

Акровірш

Знов взимку так, як навесні,
І знов бринять душевні струни.
З тобою я, немов у сні.
Нехай навік в житті так буде.
А нам з тобою ще пройти
Немало тяжкого прийдеться.
Не знаю смутку, самоти,
Якщо ти - те, що в серці б'ється.
В тобі знаходжу джерело
Любові, творчості і сили.
Юрба схилить своє чоло,
Бо не зростила мовні крила.
Опівночі я не боюсь
Вийти у путь далеку, вічну.
І злу в обличчя засміюсь -
У мові зброю чую міцну.
Колись твій вишуканий стан
Роками звали діалектом,
А ти давала сили нам
Їх нищівні зганьбить проекти.
Нам думка - лише нот запас.
Слова - мелодія чарівна.
Ь
Коли живем, то поміж нас
І ти, пісенная царівно.
Й
Можу я впевнено сказать:
"О, моя мово світанкова!
Віки на світі будуть жить
І дума, й пісня, й рідне слово".
Марія БОДУНОВА,
учениця 11-го "в" класу ЗОШ № 29.
м. Сімферополь.

КІНОУРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ
Уже 4 роки поспіль на Буковині проводяться кіноуроки.
В них беруть участь  за відповідно складеним графіком усі школи міста, студенти середніх спеціальних закладів, студенти Національного університету ім. Ю. Федьковича. Ініціатором проведення кіноуроків української мови став директор кінотеатру "Чернівці" Василь Іванович Кузьмін. Допомагає йому заступник Оксана Іванівна, його дружина. Василь Іванович за національністю росіянин. Був військовим. Розмовляє російською і українською, але не кричить про двомовність, про дві державні мови в Україні.  Навпаки, він де тільки може намагається стверджувати позиції української мови в Україні, бо Україна, за його твердим переконанням, повинна бути українською. Кіноуроки української настільки вміло і цікаво організовані, що учні чекають їх з нетерпінням.  Для проведення кіноуроків Василь Іванович шукає спонсорів. Звичайно, усякий захід повинен мати свою економічну основу.
Залучаються викладачі національного університету. Ентузіастом у цій справі є Надія Денисівна Бабич, професор, доктор філологічних наук, прекрасна й щира українка, патріотка, добра й душевна людина. В кіноуроках беруть участь науковці, письменники, редактори газет.
Ось як проводились ті кіно- уроки, в яких я брала участь (а я виступаю кожного року, на прем'єрі, а потім ще зі своєю школою). Професор Надія Денисівна розповідає про значення мови у житті суспільства, про те, яка прекрасна наша материнська українська мова. Після таких слів я декламую свою авторську поезію про Україну, про мову. Потім Оксана Андріївна розігрує книги (придбані за кошти спонсорів). Розігрування відбувається способом жеребкування. Двоє, хлопець і дівчина, виходять на сцену, беруть жеребки. Який ряд виграє - усі, хто в ньому сидить, виходять на сцену. Їм вручають книги. Хороші, і звичайно, цінні. Це - словники, енциклопедії, твори класиків. Кожен, отримуючи книгу, називає себе, коротко висловлюється, дякує. Потім демонструється фільм, український, звичайно. Пригадую, що демонструвалися фільми "Мамай", про місто і фортецю Хотин (до 1000-річчя Хотина), про П. Сагайдачного, а торік - "Білий птах з чорною ознакою". Коли демонструвався "Мамай", на прем'єру приїхав актор, виконавець головної ролі Андрій Білоус. Він виступав, усі з ним познайомилися. Було надзвичайно цікаво.
Але це ще не все. Останнім часом на завершення цього заходу ще виступає хор Народного дому "Гомін Буковини". Це дійство - диво. Усі залишають зал задоволені, але жалкують, що все вже закінчилося.
Для проведення кіноуроків Василь Іванович створив спеціально кінозал українського фільму.
Тетяна ПОЛУБКО,
учениця 8-го класу ЗОШ №14 м. Чернівців.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 31.03.2006 > Тема ""Джерельце""