Версiя для друку Обговорити в форумi

ШВИДКОМОВКА
Ніс Тиміш великий кіш.
У коші - трава лошаті.
Каже:
- Хай лошатко їсть,
а мене жде каша в хаті.
Володимир Кленц.

ОЦІНКА
- Ну, Грицю, - цікавиться мама, - яку оцінку одержав сьогодні з читання?
- Четвірку, - відказав синок.
- Не дотяг до п'ятірки?
- Через Галинку.
- Як це через Галинку?
- Марія Андріївна викликала її першою і п'ятірка дісталась їй...

АЛФАВІТ
Вчителька запитує Федю:
- Скільки літер в азбуці?
- Шість, - відповідає школяр.
- Як це? Назви їх.
- А... З... Б... У... К... А...

Степан ГРИЦЕНКО.
ПОЗДОРОВЛЕННЯ
- Матусю, щиро вітаю тебе з Новим роком! - весело защебетала донечка, як мама увійшла в дитячу кімнату.
- Спасибі, доню! А ти, Васильку, не хочеш поздоровити маму?
- Так я ж не розбивав кришталевої вази..

ДОБРИЙ І ВАН
- Мамо, сьогодні Галинка допомогла мені прибрати свою кімнату, - задоволено похвалився Гриць.
- Бач, синку, яка добра в тебе сестричка: треба й тобі таким бути.
- А я теж добрий, мамо, допоміг Галинці сьогодні... доїсти манну кашу.
Борис СЛЮСАР.

НЕЗНАЙОМА СТРАВА
Сім'я сидить за столом. Підходить мама з мискою і, розкладаючи кожному варену картоплю, каже:
- Зараз ми будемо їсти картоплю в мундирі.
Маленька Надійка бере картоплину і каже:
- Мамочко, розстебни мундир на ній.
Степан ГРИЦЕНКО.

БУДЕ ШІСТЬ
- Галинко, тобі скільки років? - спитав Гриць.
- Поки що п'ять, - відповіла дівчинка, - але казала мама, якщо я буду слухняною і добре їстиму, то в наступному році обов'язково буде шість.
Борис СЛЮСАР.

КУХОВАРИ
Небилиця
Два веселі куховари
Їстоньки варили,
На дубочку задрімали -
Чоботи згоріли.
Черпаками дим зібрали -
Ковбас начинили,
Їх повісили сушити
На пеньок похилий.
А сорока-скрекотуха
Вкрала ті ковбаси
І їх возить щонеділі
На базар в Черкаси.

ШВИДКОМОВКА

Ліз Мартин через тин,
за яким великий млин.
Вдома всім сказав Мартин,
що не меле зараз млин,
бо втомився дуже він.
Володимир Кленц.

П'ЯТЬ, П'ЯТЬ, П'ЯТЬ
Прийшов захеканий Миколка зі школи. Поставив важкий портфель на підлогу і важко зітхнув.
- Ну, що там у школі? - вийшла з кухні матуся.
- П'ять, п'ять, п'ять.
- Молодець! І з яких предметів?
- Ні з яких...
- Тобто... Ти ж сам сказав: "П'ять, п'ять, п'ять".
- Так... П'ять гривень треба завтра принесити на подарунки до Дня вчителя, п'ять - на новий підручник і п'ять - на ремонт класу...
Остап ПРУДНИК, учень 2-го класу.

ПЕТРОВА ДРАМА
Усмішка
Весело Петру жилось -
Їлось, спалось та булось.
У футбол він добре грав
Та... уроки пропускав.
Мама Петю захищала
І записки все писала,
Що він хворий, застудився,
Тренувався і стомився.
То він впав, то потягнувся,
З животом лежить, зігнувся...
Захищала, визволяла,
Все неправдоньку казала.
Так тривало, може, з рік
І Петро до цього звик.
Ще жвавіше став гуляти
Та уроки пропускати.
Все ж кінець тому настав -
Петро двійок нахапав...
Розучився він писати,
Важко вже йому читати.
Плаче зараз його мама...
Ось така Петрова драма.
Оля КОВГАН,
учениця 8-го "а" класу.
м. Сімферополь.

АКВАРІУМ
Жарт
В нашій квартирі
є царство підводне, Там за правителів
рибки смішні.
Оберігають багатство
"народне" -
Камені, мушлі
й  монети дрібні.
Різних багато тут вихованців,
Кожен найкращим
себе вважає.
Але всі рідні,
нема незнайомців
Й їжі, звичайно,
на всіх вистачає.
Відпочивати
на дні полюбляють,
З каменів замки собі будують
Але, на жаль,
не розмовляють,
Іноді навіть
вони бешкетують.
Такі безтурботні,
гарненькі, веселі -
Тішать, буває,
сусідів, гостей...
Рибки - друзі маленькі
в оселі,
Улюбленці милі
батьків і дітей.
РУСЯВА
- Як звуть цю дівчину,
Що визирає з віконця?
Миліша вона за калину,
Світліша за промінь сонця.
- Її звуть Русява,
Вона - донька мрії.
Натхненна, співуча,
Промінчик надії.
- А звідки вона
у краях чужих?
І де її рідна хата?
- У неї немає близьких,
Але вона дуже багата.
Русява володарка
квітів всіх,
Безкрайніх степів
і гаїв пташиних
У неї на диво чудовий сміх.
Оселя ж
серед островів лебединих.
Ця дівчина, як весна,
Несе із собою кохання.
Весь світ обійде вона,
Даруючи мить світання.
І небо блакитне завжди,
І сильні дощі для врожаю.
Життя без турбот і тяжби,
Й безмежну лелечу зграю.
- Та ваша Русява,
неначе богиня
Привітна, розумна,
смілива.
- Так, то є
небесне створіння.
Усім на взірець і на диво.
Юлія ЦИСАР.  
ЗОШ № 2 смт. Роздольне.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2002 > Тема ""Джерельце""