Версiя для друку Обговорити в форумi

У березні в сімферопольській гімназії № 9 проходив тиждень гуманітарних наук. У межах тижня були проведені мовні та літературні конкурси, вікторини. Відбулося інсценування відомих творів класиків української та російської літератури, пройшли конкурси малюнків та кращого декламатора віршів.
Всі переможці отримали нагороди. А закінчився тиждень історико-літературною конференцією. Учні 10 - 11-х класів, разом з вчителями української літератури Н. Я. Васильєвою та історії Н. І. Федоренко зібралися, щоб провести паралелі між двома науками - історією та літературою та визначити, що неможливе вивчення одного без знання іншого. Історія свідчить про факти, коментує та аналізує їх, а літературні твори хвилюють душу, не залишають байдужими читача. Про події голодомору учні свідчили, користуючись історичними даними, творами Уласа Самчука "Марія", Євгена Гуцала "Голодомор", Василя Барки "Жовтий князь".
Гімназисти звертаються до своїх ровесників: "Ми, учасники конференції "Поки пам'ять у серцях не згасне" гімназії № 9, звертаємося до молоді Криму з пропозицією в студентських, учнівських колективах провести конференції, диспути, бесіди на теми: "Мій рідний край", "Що означає бути патріотом?", "Палко любити Батьківщину?", на яких обговорити, проаналізувати страшні 20- 30, 40-і роки ХХ століття. Згадати тих, кому довелось пережити ті страшні часи знущань з боку влади, втрату близьких і постійного страху.
Говорять, що історія повторюється. Наш обов'язок у тому, щоб запобігти подібним трагедіям. Коли ми будемо знати історію країни, ми зможемо будувати майбутнє без мук і смерті. Ми переконані, що наш народ, як ніякий інший, заслуговує жити в мирі та злагоді.
Минуло понад півстоліття. Усе менше і менше залишається в живих людей, які були свідками голодомору. Тільки пам'ятники загиблим, фотокартки, літературні твори будуть нагадувати нам і нашим дітям про ті жахливі події. Ми повинні знати всіх, хто вижив у ті страшні роки поіменно, шанувати пам'ять загиблих, читати твори авторів, що були свідками тих подій, на власні очі бачили смерть. Для того, щоб ніколи не повторилися ці події ми повинні будувати вільну, незалежну державу. І кожен повинен почати з себе. Займатися самоосвітою, більше читати, поважати себе та інших, вільно висловлювати свою думку, бути під захистом законів України (незалежно від соціальної приналежності). І пам'ятати, як говорить народна мудрість: "Та людина, що не знає свого минулого, не варта майбутнього". Читаючи ці слова, випускники формують власну оцінку подій, що вивчаються, виховують в собі почуття патріотизму.

Пекельні цифри та слова
У серце б'ють, неначе молот,
Немов проклятий ожива
Рік тридцять третій,
Голод... Голод...
У люті сталінській страшній
Тінь смерті шастала по стінах.
Сім мільйонів (Боже мій!)
Недолічила Україна.

Під час тижня гуманітарних наук у нашій гімназії була проведена літературно-історична конференція, присвячена голодомору в Україні. Відчувалось, що усі  учасники прийшли свідомо, за власним бажанням, тому конференція пройшла у добрій атмосфері. Ніхто не перебивав виступаючих, не заважав. Помітним було те, що учасники з розумінням поставились до проблеми. А поєднання таких наук, як історія та література, дало можливість не просто ді-знатись про факти, події, а відчути душею, пройнятись всім серцем до цих страшних, трагічних подій. Я вважаю, що неможливо читати твори та не знати про них з історичної точки зору. Такі конференції просто необхідні нам.
Ділявер МАМЕТОВ,
11-й "а".

*  *  *

А інсценування твору Спиридона Черкасенка "Як Тарас ходив до залізних стовпів" дає можливість відтворити засобами виразного читання болючі спогади про безрадісне дитинство, відчути, в яких тяжких умовах проходило дитинство малого Тараса Шевченка.
Саме такий вид роботи виховує в учнів любов та повагу до поетичного українського слова, до традицій та звичаїв українського народу.

*  *  *

Протягом тижня гуманітарних наук учні гімназії подорожували з класу в клас з невеличкими виставами. Вони, наче справжні герої, допомагали поринути у світ казок. Також у школі пройшла виставка фігур з воску. Насправді це були учні гімназії. Кожен з них відображав свого героя. Це були герої "Ночі перед Різдвом", твору "Дубровський", герої байок. Мені дуже сподобався цей тиждень, тому що я сама брала в ньому участь.
Дякуємо нашим учителям: Л. Ю. Огарь (історія), С. Б. Козловій (рос. мова і література), Н. А. Гаврилюк (рос. мова і література), С. П. Саленко (укр. мова і література), С. Б. Орловій (рос. мова і література), Н. Я. Васильєвій (укр. мова і література).
Вікторія ЛЕБІДЬ,
6-й клас.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 03.06.2005 > Тема ""Джерельце""