"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2003 > Тема ""Джерельце""
#45 за 07.11.2003
Маленьке слово
Ігор СІЧОВИК
Зустрілися у книжці два слова - Дороговказ і Мова. - Мово, - зневажливо проказав Дороговказ, - чи не бажаєш ти поступитися дорогою, бо я, бачиш, довгий, тому можу ненароком зачепити тебе. І взагалі старших, перепрошую, довгих треба поважати. - А я переконана, що всі слова рівні - довге ти чи коротке. Без кожного з нас не складеться речення. - Е, не кажи, сестричко, - глянув на Мову Дороговказ. - Я вміщую в собі аж два слова: "дорогу" і "вказівку", а ти таке маленьке - що з тебе взяти? - Нічого, що я маленьке, зате в мене родичів багато. - Таке, Мово, кажеш, навіть слухати смішно. Краще помовчала б! - Ось ти, любий Дороговказе, вже й назвав одного з моїх родичів. А ховається він у слові "проМОВчала", корінь якого походить від мене, Мови. - Так я тобі й повірив! Думаєш, я немовля? - Не думаю, але точно знаю, що й "неМОВля" - мій близький родич. - З тобою, Мово, важко розмовляти: чіпляєшся мало не за кожне вимовлене слово. - Цього разу, Дороговказе, я схоплюся лише за два твоїх слова: "розМОВляти" і "виМОВлене". - Гаразд, гаразд, краще промовчу, бо є така примовка: хто мовчить, той двох навчить. - До речі, слова "проМОВчу", "приМОВка" і "МОВчить" також з мого давнього роду. - Бачу, Мово, ти не просте слово. Цікаво, коли ти народилося і чому тебе так назвали? - О, це було так давно, що вже й люди забули, звідки я взялося. Кажуть, як слово я виникло ще тоді, коли люди тільки-но навчилися розмовляти, тобто видавати перші зрозумілі звуки - бурмотіти, мекати тощо. Я гадаю, що моє ім'я походить від слова "могти". Тобто хто з живих істот міг висловити свою думку, той оволодівав мовою, а це могли робити лише люди. - Давай, Мово, складемо уМОВу: я заМОВкну, а ти назвеш кілька імен своїх родичів. ДоМОВилися? - Я згодна. Ось вони: проМОВець, МОВлення, безМОВний, виМОВа, відМОВа, уМОВляти, зМОВа, ЗМОВник, заМОВлення, заМОВник, розМОВа, передМОВа, проМОВа, розМОВник, недоМОВка, обМОВа та багато інших. - Вибач, Мово, я трохи погарячкував. Від почутого навіть мову втратив. Бачиш, знову тебе згадав. А заодно і приМОВку одну. Про таких, як ти, кажуть: маленьке, зате важливеньке.
Прислів'я
Пуста мова не варта доброго слова. Мовиш слово, треба бути йому паном. Без мови немає народу. Як овечка: не мовить ні словечка. Хто своєї мови цурається, хай сам себе стидається. Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові.
***
Любі читачі "Джерельця"! А яких ще родичів мови ви знаєте? Напишіть їхні імена й надішліть до редакції. І неодмінно понесіть та покажіть цю сторінку газети вчителеві - щоб і на уроці рідної мови усі ваші однокласники познайомилися з родичами цього малого, але дуже важливого слова.
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2003 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1412
|