Версiя для друку Обговорити в форумi

- Мама вже здорова, Петрику?
- Так, трохи...
- Як це трохи?
- Ну так... Мене вже відлупцювала, а тата ще не наважується.

- Вітальку, сьогодні вчителька знову скаржилась.
- Як же це так? Сьогодні я зовсім у школі не був.

Маленький хлопчик говорить гостеві:
- Чого ти ходиш в гості до моєї сестри, хіба в тебе немає своєї?

Мама: - Наша курка несеться, її треба зарізати.
Син: - А після цього вона буде нестися?

- Мамо, - каже дев'ятирічна дівчинка, - ти пам'ятаєш вазу, яка переходить у нашій родині з покоління в покоління?
- Так, - відповідає мама. - А що?
- Моє покоління щойно її розбило.

- Знаєш, Івасю, моєму дідусеві вже вісімдесят п'ять років.
- І що тут дивного, моєму було б уже сто, коли б не вмер.

Дівчинка, граючись з їжачком, сумно каже:
- Погано бути їжачком.
- Чому?
- А тому, що ніхто його не погладить.

Урок географії. Учень стоїть біля глобуса. Учитель запитує у нього:
- Петренко, ти дивишся на глобус. Розкажи, якою ти бачиш нашу
землю.
- А ви не образитеся, якщо я скажу?
- А чому?
- Бо я її бачу такою круглою й лисою, як ваша голова, Петре Сергійовичу!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2003 > Тема ""Джерельце""