Версiя для друку Обговорити в форумi

Західна Україна століттями підтримує славні традиції своїх предків, особливо під час Різдвяних свят.
Мороз заплітає узори на вікнах, під ногами вискрипує пухнастий сніг, дерева повдягались у білі капелюшки, іній розгулює по вулицях міста. В один із таких чарівних днів я почула легенду про Яблуневу ялинку. «Колись давно, ще за Австрії, у містечку Гусакові жила дуже гарна дівчина-міщанка, чорноброва, русокоса. І приїхав тоді чи з Кракова, чи з Праги, а може, із самого Відня до Гусакова молодий художник. Побачивши дівчину, він палко закохався в неї. Вона відповіла взаємністю. Художник хотів освідчитися коханій, та, ба, не міг, оскільки в себе на батьківщині він був уже заручений… І щоб не ранити серце ні собі, ні дівчині, молодий чоловік зібрався, а це було незадовго до Йорданських свят, і виїхав з Гусакова. Дівчина довідалася, що хлопець залишив містечко, вийшла в садок і попросила в Бога дива, щоб коханий зрозумів, як ніжно і палко кохала вона його. І Бог вислухав її благання. Вранці, коли прочани йшли в церкву по свячену воду, то остовпіли: в саду серед снігу стояла сосна. А на ній – безліч червоних яблук. Міщани впали на коліна. А потім зрубали сосну, підняли на рамена і понесли, як наречену, до церкви. І так з того часу в Гусакові рік по рік носять на Йордан до церкви яблуневу сосну…
А далі дійство впродовж багатьох років відбувалось у домі «Просвіти». Гарною особливістю цієї традиції є те, що всі присутні чоловіки мають змогу за символічний гріш придбати яблучко, подарувати своїй дружині чи дівчині і таким чином отримати дозвіл танцювати. Звичайно, що зібрані кошти йдуть на благодійність.
Цю традицію в нашому місті запровадив Роман Наконечний, директор музею Тараса Шевченка Львівського палацу мистецтв, який походить із Гусакова. І вже не один рік ця благочинна акція вабить до себе добрих серцем і душею людей, які не залишаються осторонь благородної справи. Цього року обвінчану яблуками красуню славили піснями та колядками на Високому Замку. Дійство розпочалося з того, що священик окропив усіх запрошених святою водицею і благословив цю справу щирими молитвами, побажавши щастя всьому люду, незалежно від віросповідання та національності.
За вікном метуть сніги, лютують морози, а в серці мов сонце сяє. В залі розливаються троїсті музики, дзвенять дитячі голоси, даруючи давні колядки і сучасні Різдвяні пісні. Чоловіки виходили з-за столів, купували яблука і дарували своїм коханим. Не обійшов стороною ялинку і поважний гість, голова міста Львова Андрій Садовий. Він з гордістю говорив про успішне проведення цьогорічного Різдва у Львові, подякував організаторам. І ще наголосив: сьогодні живуть і творять такі самовіддані люди, як і в героїчні часи, що віддавали себе жертовній праці для України.
Усі присутні зробили щедрий внесок на реставрацію пам’ятників Тарасу Шевченку у Львівській області, адже не за горами славний ювілей — 200-ліття від дня народження славетного Кобзаря.
Мені дуже приємно, що я також додала краплинку свого душевного світла до проведення Яблуневої ялинки.

Юля ЛУЧКО,
учасниця творчої студії «У Кобзаревій світлиці» музею Тараса Шевченка Львівського палацу мистецтв

На фото (зліва направо): керівник творчої студії «У Кобзаревій світлиці» Зеновія Філіпчук, Анна Сидорчук, Мар’яна Філіпчук (Фото Йосипа Марухняка)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2013 > Тема ""Джерельце""