Версiя для друку Обговорити в форумi

Тема - «почути Донбас» - якщо й не вічна, то, принаймні, актуальна до повної перемоги українства в шахтарському краї. Військової чи політичної. Закінчуючи розповідь про наш львівський «десант» (нагадаю, що його кістяком були викладачі і студенти торговельно-економічного факультету), у травні урочисто обіцяв мешканцям Костянтинівки надати максимальну підтримку в захисті української школи №1. І під час зустрічі ми провели таку своєрідну «мозкову атаку».
- Як допомогти цій школі? – запитували донецьких друзів і самі себе львів’яни. Мабуть, так, щоб резонанс був по всій Україні! Адже аналогічні проблеми є у багатьох містах. Тому дуже важливою є географічна солідарність. Найкращий засіб зміцнення українства - горизонтальна співпраця. Ми повинні знати одне одного, а ще знати можливості кожного. І залізним правилом повинна бути технічна настанова: поки остаточно не вирішили питання – продовжуємо працювати.
Оксана Роменська, голова батьківського комітету першої україномовної школи, інформує присутніх детальніше:
- Вже рік ми виборюємо право на існування. Наша школа може вмістити до тисячі дітей. Але на сьогодні у нас залишилося лише 130 дітей з моменту спроби закриття школи. Її мала наповнюваність пов’язана саме з мовою. Ми втратили майже сотню дітей... І показово, що 90% дітей, які покинули школу, пішли саме в російськомовні класи. Тому що в нашому місті нема альтернативи для продовження навчання українською. Це не може не засмучувати. Однак, на цей момент ми вибороли право на своє існування. Нас підтримала область: нам виділили 22 мільйони гривень на реконструкцію нашої будівлі. І ще важливо: нашій школі було надано статус «опорної школи». Тепер ми боремося за те, щоб нам дозволили існувати навіть з невеликою наповнюваністю класів. Бо у нас від 8 до 14 дітей у класах. Ми хочемо довести, що в нашому регіоні навіть 6-7 дітей мають право навчатися українською мовою і створити окремий клас. Не кажучи вже про десять. Адже керівна верхівка міста складає… ну, приблизно десять чоловік. От ми й забезпечимо україномовність цієї верхівки. Люди будуть виховані на українській мові, на українській культурі, на українському патріотизмі. Хіба це погано, коли патріоти нашої держави керуватимуть Костянтинівкою? Певні надії покладаємо на обласне освітянське керівництво, на Надію Оксенчук. Вона приїхала, вислухала всі аргументи і стала на наш бік. Казала, що категорично не можна закривати школу.
* * *
Тоді настала черга для уточнень. Гості зі Львова вимагали роз’яснень. Мовляв, ось пані Оксана каже, що ніби 100 дітей пішли зі школи і 90% з них перейшли до російськомовних класів. А чому вони пішли? Чому тоді не всі пішли, а лише сто? Чому більша частина залишилася? Цей момент не зовсім зрозумілий. Якщо школу все-таки відстояли, то чому ті сто не повернулися? Або хоча б хтось із них?
І ось тут ми почули такі пояснення і аргументи:
«У нас серйозні проблеми саме з місцевою владою. Бо саме наказами Ольги Барабаш (це начальник міського управління освіти) учнів терміново перевели до інших шкіл. Наказами незаконними, про що ви можете прочитати в листі на ім’я міського голови Сергія Давидова (вересень 2015 року, перший наш візит до мера)».
* * *
«Чому саме така кількість учнів переведена в інші навчальні заклади? Знову ж таки, це вирішала пані Барабаш - своїми наказами…»
* * *
«Школа №1 була лише однією з чотирьох україномовних шкіл в місті, розташованих на великій відстані одна від одної. Всі інші навчальні заклади (в місті їх 19) – російськомовні, в деяких з них є лише окремі україномовні класи. Учнів, які навчалися в цих чотирьох україномовних школах, було 1002, що складає заледве 17% від усіх 5751 учнів міста. Разом зі школярами, які навчаються в українських класах російських шкіл, таких дітей 43%. Російською мовою – 57%...»
* * *
«Свого часу на виконання Закону УРСР «Про мови в УРСР» у 1990 році була прийнята Державна програма розвитку української та інших мов до 2000 року, а на виконання цієї Програми Донецьким облвиконкомом 10 квітня 1991 року за № 135 прийнята обласна Програма для запровадження української мови в усі сфери життя на Донеччині на 10 років. Згідно з цією програмою, навчально-виховні заклади м. Костянтинівки мали бути приведені у відповідність до національного складу населення (на той час, за переписом 1989 року, в Костянтинівці проживало 53 % українців, 43 % росіян). Тобто, ще в 2000 році у Костянтинівці мало бути 53 % шкіл з українською мовою. Тепер бачимо, що виконання тієї державної програми було повністю провалено…»
* * *
«Досі успішно діють механізми та схеми закриття УКРАЇНСЬКИХ шкіл на Донбасі та боротьби з батьками, які хочуть, щоб їхні діти навчались в українських школах. Чомусь ніхто з чиновників досі не захотів вникнути в те, що саме наслідки русифікації призвели до трагедії, до тривалої війни на Донбасі. Як і в те, що можна було б перевести інші школи на УКРАЇНСЬКУ мову навчання - на підставі відповідної роботи з батьками. Це сприяло б зростанню патріотизму і знищило б підгрунтя для сепаратизму. А так державний чиновник фактично продовжує сприяти розвитку негативних тенденцій…»
* * *
…Ось така у нас вийшла розмова з патріотами Костянтинівки. Звичайно, львів’янам було дивно слухати про таку ситуацію в донецькій освіті. Але факт є факт. Тому було вирішено не припиняти поїздки (чи подібні до сьогоднішнього дружні культурницькі «десанти») на територію визволеної частини Донбасу. Сподіваємося, що услід за львів’янами поїдуть волиняни, буковинці, черкащани, чернігівці… Треба зробити все, щоб у майбутньому спроби зруйнувати країну зсередини, спираючись на надмірну зросійщеність і регіональний сепаратизм, були приречені на невдачу.

Сергій ЛАЩЕНКО

ТИМ ЧАСОМ...

БОЙОВИКИ ПОЦІЛИЛИ СНАРЯДОМ У ШКОЛУ

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні (СММ) у Красногорівці Донецької області зафіксувала пряме влучення в стіну школи снаряда калібром 125 мм з боку бойовиків.
Про це кореспондентові «Укрінформу» повідомила асистент відділу по роботі з пресою і публічною інформацією Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) Марія Алексевич, надавши звіт і новини про діяльність місії від 18-19 червня 2016 року.
«У підконтрольному уряду м. Красногорівка (21 км на захід від Донецька) СММ зафіксувала пошкодження у результаті обстрілу. Спостерігачі бачили пряме влучення у східну стіну школи № 5 (перший поверх будівлі). У приміщенні школи СММ бачила ще три місця ударів на цьому самому поверсі і виявила фрагменти снаряда калібром 125 мм», - йдеться у звіті. Також зазначається, що «в іншому місці спостерігачі бачили пошкоджену східну частину даху чотириповерхового житлового будинку і виявили фрагменти снаряда калібром 125 мм; у третьому місці місія бачила пошкоджену стелю квартири на четвертому поверсі житлового будинку».
У звіті наголошується, що «за оцінкою СММ, пошкодження у всіх місцях виникли внаслідок влучення снарядів калібром 125 мм, які були випущені зі східного напряму».

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #26 за 24.06.2016 > Тема "Урок української"