"Кримська Свiтлиця" > #8 за 19.02.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
#8 за 19.02.2016
БЕРЕСТЕЙСЬКА УН╤Я: М╤СТОК М╤Ж СХОДОМ ╤ ЗАХОДОМ
Дорога до Храму
У 2016-му ми в╕дзнача╓мо 520-л╕ття прийняття Берестейсько╖ ун╕╖ – одн╕╓╖ з найважлив╕ших под╕й у церковному житт╕ укра╖нц╕в, можливо, найважлив╕шо╖ п╕сля Хрещення Укра╖ни-Руси. Вона була викликана необх╕дн╕стю виправити насл╕дки церковного розколу м╕ж Римським Престолом (Апостольською Столицею) та Константинополем. Спроби церковного об’╓днання робилися не раз, але реальн╕ можливост╕ вир╕шення болючо╖ проблеми виникли лише у XVI стол╕тт╕. Цьому, насамперед, сприяла кризова ситуац╕я, в як╕й опинилася Православна Церква в Укра╖н╕: занепад церковно╖ дисципл╕ни, непорозум╕ння м╕ж церковними братствами та ╕╓рарх╕╓ю, непродуман╕ кроки сх╕дних патр╕арх╕в тощо. Та вкрай важливим було протистояти латин╕зац╕╖ ╕ полон╕зац╕╖ укра╖нсько╖ ел╕ти. ╤дея ун╕╖ знайшла прихильник╕в ╕ в польських державних та церковних колах. ╤н╕ц╕атором укладення такого церковного союзу з Римом виступив льв╕вський православний ╓пископ Гедеон Балабан. Цю ╕дею п╕дтримали ╓пископи холмський, пинський, луцький, а також найвпливов╕ший укра╖нський магнат ╕ меценат князь Острозький. У грудн╕ 1595 року укра╖нську ╓пископську делегац╕ю прийняв Папа Римський Климент╕й VIII. ╥╖ представники беззастережно визнали католицьке в╕роспов╕дання. Згодом було видано документ, який встановлював права та прив╕ле╖ Ун╕йно╖ Церкви. Для оф╕ц╕йного проголошення ун╕╖ скликали у 1596 роц╕ церковний собор, на який прибули вс╕ ╓пископи, багато арх╕мандрит╕в, ╕гумен╕в, священик╕в, мирян. Под╕я в╕дбувалася у Берест╕ (Брест╕). Але вже на початку собору його учасники не д╕йшли згоди, под╕лилися на дв╕ групи. Одна група провела окремий православний собор, де р╕зко засуджувалося прийняття ун╕╖. ╤нша, яку представляли митрополит Рогоза ╕ в╕рн╕ йому ╓пископи, провела св╕й собор, що завершував справу ун╕╖ з Римським Престолом. Собор затвердив акт ун╕╖ ╕ спов╕стив про це митрополита. Зг╕дно з умовами Берестейсько╖ ун╕╖ Укра╖нська Церква збер╕гала сх╕дний обряд, церковнослов’янську л╕тург╕чну мову, право на зам╕щення митрополичо╖ та ╓пископсько╖ кафедр, використання старого календаря (числення дн╕в за старим стилем), представники нижчого духовенства ╕ надал╕ мали право одружуватись. Водночас визнавалося верховенство Папи Римського як Першо╕╓рарха вс╕╓╖ Християнсько╖ Церкви та були прийнят╕ догми Католицько╖ Церкви. Внасл╕док укладення Берестейсько╖ ун╕╖ православне духовенство, що визнало ╖╖ р╕шення, набуло ╕дентичних прав з католицьким, зв╕льнялося в╕д податк╕в та виконання ╕нших повинностей. Уряд об╕цяв ╓пископам м╕сце у сенат╕ Реч╕ Посполито╖. Щоправда, слова у цьому питанн╕ не дотримав. Однак шляхта та м╕щани, що прийняли ун╕ю, таки ур╕внювались у правах з католиками латинського обряду й одержували право об╕ймати посади у державних урядових структурах та м╕ських управах. Спроба об’╓днати християнськ╕ церкви завершилась ╖хн╕м подальшим роздр╕бленням. Тепер зам╕сть двох на теренах Укра╖ни ╕снувало три церкви: Римсько-католицька, Православна ╕ Греко-католицька (Ун╕йна). Але саме Ун╕йна Церква стала на завад╕ подальшого окатоличення й ополячення укра╖нського народу. Вона також в╕д╕грала (╕ в╕д╕гра╓) важливу роль культурного ╕ духовного м╕стка м╕ж Сходом ╕ Заходом, Укра╖ною ╕ Зах╕дною ╢вропою.
Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 19.02.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16693
|