Версiя для друку Обговорити в форумi

Хресна хода, присвячена вшануванню пам'яті жертв голодомору та політичних репресій, відбулася у Харкові. Від площі Конституції учасники хресної ходи, серед яких були представники Української народної партії, УРП "Собор", НРУ, а також чимало студентів з прапорами, іконами та корогвами, пройшли центральною вулицею до майдану Свободи, на якому провели імпровізований мітинг. Далі колона рушила до Молодіжного парку, де ще в листопаді 1989 року було встановлено перший в Україні Хрест в пам'ять про жертви голодомору 1932 - 1933 років. Тут теж відбувся мітинг і громадянська панахида по безвинно убієнних.

Учасники цих заходів зазначали, що Харків був "столицею голодомору", адже саме тут знаходився ЦК КП(б)У і його репресивні органи, які видавали злочинні накази і постанови про примусову хлібозаготівлю. Так, 18 листопада 1932 року політбюро ЦК КП(б)У видало постанову "Про заходи по посиленню хлібозаготівель", в якій передбачило цілу низку репресивних заходів проти тих, хто не може виконати план реквізицій. І цим же числом датується постанова "Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп", яка ставила перед ГПУ завдання зламати опір голодного населення.
Дослідники голодомору говорять, що тільки на території Харківської області протягом 1926 - 1939 років внаслідок виселень, розстрілів та голодоморів втрати населення склали близько 2 мільйонів осіб. Від голоду на Харківщині помер кожен третій селянин. В області виявлено понад 60 масових поховань жертв голодомору та політичних репресій. Одне з них, де покоїться прах тисяч безвинних жертв, було виявлене зовсім недавно на території Комсомольського парку.
Незважаючи на все це, у Харкові досі немає гідного пам'ятника жертвам голодомору, хоча ще минулого року проект такого пам'ятника, а точніше Меморіалу, розробив харківський художник Микола Глушич. Але місцева влада не поспішає втілювати його в життя, посилаючись на брак коштів.
У той же час минулого року у Харкові було відкрито меморіальний комплекс в пам'ять про жертви нацизму "Дробицький яр", меморіальний комплекс "Висота маршала Конєва", будується Тріумфальна арка на честь 350-річчя заснування міста. Міста, яке буквально усіяне кістками жертв сталінського режиму. Міста, яке у назвах своїх вулиць і районів ще й досі зберігає прізвища організаторів голодомору.
Про це харків'янам та представникам місцевої влади нагадали обласні організації Української народної партії та "Собору", які розповсюдили серед них спільну заяву. Серед іншого у ній містилася і вимога до харківського міського голови Володимира Шумілкіна та депутатів міської Ради про перейменування вулиць Постишева, Косіора, Петровського, Гамарника, чия причетність до організації масового голодомору і репресій в Україні доведена історичними фактами. До речі, Володимир Шумілкін, який отримав таку листівку, порадив ініціаторам перейменування звернутися до топонімічної комісії міської Ради, а її голова Леонід Сорока відповів, що з цього приводу комісія вже вивчала думку харків'ян, які у переважній більшості висловилися проти перейменування. Та й технічне втілення цієї ідеї, за словами чиновника, потребує значних коштів. От тільки не сказав він, скільки коштів влада планує витратити на святкування 350-річного ювілею Харкова, який відзначатимуть наступного року.
Утім, іншої відповіді від представників харківської влади годі було й очікувати. Бо навіть у такий скорботний для кожного свідомого українця день, який повинен об'єднувати і "лівих", і "правих", і тих, що над ними, керівництво міста та області вирішило вшановувати пам'ять жертв голодомору та політичних репресій окремо від народу. Причому, зробило це поспіхом, наче з примусу, і попри те, що учасниками цієї "церемонії" були Генеральний консул Республіки Польща в Харкові,
Генеральний консул Російської Федерації та представники громадськості, нікому не спало на думку звернутися до них бодай з коротким жалобним словом, а потім вшанувати пам'ять безвинно убієнних хвилиною мовчання.
Після такого ще дужче задумуєшся над трагічною долею українського народу, який досі так і не став господарем на своїй землі.

м. Харків

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2003 > Тема ""Білі плями" історії"