Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2014 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 07.11.2014
ЧОМУ ВАРТО СП╤ЛКУВАТИСЯ УКРА╥НСЬКОЮ МОВОЮ?

КИЯНИН ПО ПУНКТАХ ПОЯСНИВ, ЧОМУ ╤ ЯК ВАРТО ПЕРЕХОДИТИ НА УКРА╥НСЬКУ МОВУ

Укра╖нц╕ в Укра╖н╕ повинн╕ говорити таки укра╖нською. Чому це важливо, написав у мереж╕ Facebook користувач, в╕домий у столичних субкультурних колах як Зен.
Колись в╕н ╕ сам послуговувався рос╕йською. Сво╖ тепер╕шн╕ судження про мовне питання в╕н виклав у проф╕л╕ п╕д ╕менем Zen Antipop. Поясню╓, чому це питання важливе,
а також — як легше наважитись ╕ почати говорити укра╖нською.

Зв╕сно ж, сл╕д волод╕ти якомога б╕льшою к╕льк╕стю р╕зних мов. Це зручно й корисно. Але вкрай важливо не т╕льки знати, але й активно та щоденно послуговуватися мовою сво╓╖ кра╖ни. Спробую коротко об╜рунтувати цю тезу.

ЧОМУ ВАРТО СП╤ЛКУВАТИСЯ УКРА╥НСЬКОЮ МОВОЮ?

1. По-перше, це красиво! Укра╖нська ╓ не лише одн╕╓ю з найдавн╕ших, але й чи не наймелод╕йн╕шою мовою св╕ту.
2. Це дода╓ вам шарму. Бо рос╕йською нав╕ть останн╕й лугандонець може, ╕ друг ст╓п╓й калмик. А от гарною укра╖нською...
3. Це стильно й концептуально: жити в окрем╕й кра╖н╕ та сп╕лкуватися окремою в╕д ус╕х мовою, а не мовою сус╕дньо╖ держави, наприклад.
4. Це добре для економ╕ки. Що б╕льше людей сп╕лкуються виключно укра╖нською, то б╕льша потреба в ╕ноземних компан╕й адаптувати сво╖ продукти п╕д нашу мову. А це не лише створю╓ додатков╕ перепони для конкурент╕в наших ф╕рм (а отже, певним чином захища╓ наш ринок, що в епоху глобал╕зац╕╖ ╓ вкрай важливим), але й також нада╓ можлив╕сть заробити нашим людям ╕ компан╕ям, зокрема, надаючи послуги з т╕╓╖ адаптац╕╖.
5. Це захища╓ наш ╕нформац╕йний прост╕р не лише в╕д проникнення в нього недружньо╖ пропаганди, але й ускладню╓ зб╕р даних з боку ворожо╖ розв╕дки. Особливо це стосу╓ться чутливих сфер, як то рад╕оперемовини в╕йськових тощо. Але й в╕дкритих джерел це стосу╓ться не менше.
6. Це забезпечу╓ зв’язок покол╕нь ╕ безперервн╕сть культурного й ╕сторичного спадку народу Укра╖ни. Нав╕ть якщо ваш╕ батьки ╓ рос╕йськомовними, то ╖хн╕ батьки, швидше за все, були укра╖номовними, так само, як ╕ вс╕ попередн╕ покол╕ння вашо╖ родини. Нав╕ть пращури представник╕в ╕нших нац╕ональностей, як╕ споконв╕чно жили на наш╕й земл╕, поряд з╕ сво╓ю нац╕ональною мовою говорили ще й укра╖нською. Зокрема, це стосу╓ться ╓вре╖в. Та й нав╕ть якщо ваша родина — етн╕чн╕ рос╕яни й ус╕ ваш╕ пращури волод╕ли лише рос╕йською, то зараз саме час особисто вам започаткувати нову родинну традиц╕ю. Чому н╕? Адже ваша родина й нащадки будуть жити тут, тож ╕нтереси Укра╖ни — це й ╖хн╕ ╕нтереси також!
7. Якщо ми сам╕, живучи в себе вдома, не шану╓мо власну ╕стор╕ю, культуру й мову, як нас будуть поважати ╕нш╕ народи? Не треба буде пояснювати ╕ноземцев╕ (зокрема, й рос╕янину), чому ти — укра╖нець з Укра╖ни розмовля╓ш лише рос╕йською. Також це змушуватиме ╕ноземц╕в, що при╖здять в Укра╖ну вчитися, працювати або жити, вивчати саме укра╖нську, а не рос╕йську.
8. Як показують останн╕ под╕╖, занадто багато говорити рос╕йською небезпечно — вас можуть на ц╕й п╕дстав╕ прийти «визволяти» зелен╕ чолов╕чки путл╓ра, нав╕ть якщо ви цього насправд╕ не бажа╓те. Крим, а особливо Донбас, вже догралися — не повторюйте цих помилок!
А зараз к╕лька порад щодо того, ЯК ПОЛЕГШИТИ СОБ╤ ПЕРЕХ╤Д НА УКРА╥НСЬКУ:
1. Не соромтеся того, що ви нараз╕ не надто досконало вм╕╓те говорити укра╖нською. Якщо ви не робитимете це регулярно, то ваше вм╕ння Н╤КОЛИ не вдосконалиться. ╢диний спос╕б оволод╕ти мовою — це регулярно ╖╖ застосовувати. Що б╕льше ви говоритимете укра╖нською, то легше й краще вам це вдаватиметься.
2. Б╕льше читайте укра╖нською. Купуйте укра╖нськ╕ книжки, газети та журнали, див╕ться укра╖нськ╕ передач╕, слухайте укра╖номовне рад╕о. Див╕ться ф╕льми укра╖нською. Або так╕, що дубльован╕ укра╖нською (тим паче, що профес╕йний укра╖нський дубляж часто ╓ кращим за рос╕йський). В к╕нотеатр╕ йд╕ть на укра╖номовний сеанс. Коли завантажу╓те к╕но з ╤нтернету, шукайте коп╕ю з укра╖нським дубляжем. До реч╕, ╖╖ дуже легко знайти. Майже вс╕ ф╕льми, наприклад, на ex.ua мають коп╕ю, де ╓ к╕лька звукових дор╕жок, серед яких дуже часто ╓ укра╖нська. П╕д час перегляду обирайте саме ╖╖.
3. Якщо вам психолог╕чно (або з ╕нших причин) важко одразу перейти на тотальне сп╕лкування укра╖нською, роб╕ть це частково та/або поступово. Наприклад, почн╕ть сп╕лкуватися укра╖нською у себе в родин╕ або серед найближчих друз╕в. Або коли потрапля╓те у нове коло сп╕лкування, — сп╕лкуйтесь одразу укра╖нською. Якщо вас не знали ран╕ше, н╕ в кого не виникне здивування та зайвих запитань на кшталт, «чего это ты вдруг по-украински заговорил?». Або сп╕лкуйтеся виключно укра╖нською з незнайомими людьми — у транспорт╕, на вулиц╕, в магазин╕ чи в ресторан╕, п╕д час сп╕лкування з операторами «гарячих л╕н╕й», з м╕л╕ц╕╓ю та ╕ншими держслужбовцями тощо. Це не лише полегшить вам психолог╕чний перех╕д на мову, але й сприятиме в╕дновленню укра╖номовного навколишнього середовища. Бо дос╕, зокрема в Ки╓в╕, пану╓ феномен, що нав╕ть коли людина вдома та з друзями сп╕лку╓ться природньо укра╖нською, то у громадських м╕сцях та/або на робот╕ все одно переходить на рос╕йську (бо «так заведено»). Ма╓мо змогу створити протилежний тренд.
4. Якщо не можете укра╖н╕зуватися сам╕, укра╖н╕зуйте сво╖х (майбутн╕х) д╕тей. Купуйте ╖м укра╖нськ╕ дитяч╕ книжки, показуйте укра╖номовн╕ мультики тощо. В╕ддайте ╖х до укра╖нського садочку, школи, класу. Вс╕ляко плекайте ╖хню любов та повагу до укра╖нсько╖ мови, ╕стор╕╖, традиц╕й, культури.
5. Коли ви за кордоном, розмовляйте лише укра╖нською. Тод╕ вас не переплутають з рос╕янами, яких у св╕т╕ зараз люблять ще менше, н╕ж ран╕ше. Не будьте схожим на «русо-тур╕сто»!
6. Почн╕ть писати виключно укра╖нською. Наприклад, д╕лов╕ листи або у Тв╕ттер╕.
7. Кр╕м того, укра╖н╕зуйте реч╕ навколо себе:
— зм╕н╕ть ╕нтерфейс телефону, ╕нших ╜аджет╕в, комп’ютера, веб-сайт╕в ╕ соцмереж на укра╖нську. Наприклад, ус╕ девайси в╕д Apple завжди п╕дтримували укра╖нську мову «з коробки» й не потребують додаткового ╖╖ встановлення — просто пом╕няйте мову ╕нтерфейсу в налаштуваннях ╕ все. Facebook, Тwitter ╕ нав╕ть «ВК» й «Одноклассники» мають укра╖нську локал╕зац╕ю (хоча останн╕ми двома не рекоменду╓ користуватися нав╕ть СБУ);
— в банкомат╕, таксофон╕ та скр╕зь, де ╓ можлив╕сть, обирайте укра╖нську. Де нема, — запитуйте у власник╕в, чому, й вимагайте, щоб було;
— коли шука╓те щось у ╫у╜л╕ чи де╕нде, шукайте спочатку укра╖нською. Не хвилюйтеся, ╫у╜л розумний ╕ нав╕ть рос╕йськомовн╕ результати ви не пропустите, якщо вони будуть релевантн╕ вашому запиту. Коли юза╓те В╕к╕пед╕ю, заходьте спершу на укра╖нську верс╕ю, а на ╕ншомовну лише, якщо тако╖ статт╕ в укра╖нськ╕й нема або ж ╕нформац╕╖ в н╕й недостатньо. Як альтернативу одразу раджу не рос╕йську, а англ╕йську верс╕ю — вона зазвичай повн╕ша й об’╓ктивн╕ша, особливо з╕ сп╕рних питань. Оц╕ запити та фактичн╕ переходи на укра╖номовн╕ сайти або ╖хн╕ верс╕╖ ╓ вкрай важливими для п╕двищення статусу укра╖нсько╖ у к╕берпростор╕, бо статистика все це врахову╓;
— коли пишете оголошення чи табличку, пиш╕ть укра╖нською. Нав╕ть якщо це напис на вашому гараж╕ або оголошення у вашому п╕д’╖зд╕.
Гадаю, ви зрозум╕ли ╕дею. Можна ще багато чого тут вигадати. ╤ все це легко перетворити на веселу гру й нав╕ть змагання. Хоча б ╕ на змагання ╕з самим собою. А головне, якщо ми сам╕ почнемо усе це робити, жодних зусиль держави у цьому потр╕бному напрямку не знадобиться. Ми ж ╕з вами вже переконалися, що сусп╕льство д╕╓ значно швидше й д╕╓в╕ше за державу. До того ж у держави зараз ╓ завдання важлив╕ш╕. Люстрац╕я, наприклад.
╤ ще. Якщо ви бажа╓те любити Укра╖ну виключно або здеб╕льшого рос╕йською (чи будь-якою ╕ншою мовою), — це ваше право, я на нього не заз╕хаю. Роб╕ть, як вважа╓те за потр╕бне. Але перед тим все ж перечитайте ще раз перш╕ 8 пункт╕в цього допису й пооб╕цяйте мен╕ подумати про викладен╕ там думки, гаразд?

P. S. ╤ дуже прошу, МАКСИМАЛЬНО РОЗПОВСЮДЖУЙТЕ цей текст ╕ ц╕ ╕де╖! Можна нав╕ть без посилання на мене. Головне — результат! А в╕н неодм╕нно буде!
Слава Укра╖н╕!
http://gazeta.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2014 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14261

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков