"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
#5 за 01.02.2013
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЛЮТИЙ
1 1922 р. — пол╕тбюро ЦК КП(б)У ухвалило р╕шення про вивезення 8 млн. пуд╕в хл╕ба з голодуючо╖ Укра╖ни до Рос╕╖. Народилися: 1897 р. — ╢вген Маланюк, укра╖нський поет, письменник, культуролог, л╕тературний критик. ╤дея утвердження державност╕ Укра╖ни — центральна ╕дея поетичного Ун╕версуму ╢. Маланюка. Помер: 1882 р. — Петро К╕шка, матрос, герой Кримсько╖ в╕йни.
2 1932 р. — нарком постачання СРСР Анастас М╕коян видав наказ про створення пост╕йного запасу хл╕ба в Закавказз╕ в к╕лькост╕ 2 млн. пуд╕в пшениц╕ ╕ 2 млн. пуд╕в кукурудзи за рахунок Укра╖ни ╕ Кубан╕. Народилися: 1812 р. — ╢вген Греб╕нка, письменник, педагог, видавець. ╢вген Греб╕нка, як ╕ багато хто в укра╖нськ╕й, рос╕йськ╕й та польськ╕й л╕тератур╕, вдавався в умовах микола╖всько╖ реакц╕╖ до жанру байки, яка мала в Укра╖н╕ давн╕ традиц╕╖ й досягла найвищого р╕вня у XVIII стол╕тт╕ в «Баснях Харьковских» Григор╕я Сковороди та в рос╕йських байках ╤вана Крилова. Греб╕нка творчо переосмислив здобутки попередник╕в у жанр╕ байки й надав ╖м ширшого жанрового звучання, вв╕вши в них укра╖нськ╕ реал╕╖ та думки, що в╕дображають св╕тогляд укра╖нського селянина. Найяскрав╕шою гранню творчост╕ Греб╕нки ╓ його л╕рична поез╕я укра╖нською та рос╕йською мовами. Краща з-пом╕ж укра╖нських поетичних м╕н╕атюр — «Укра╖нська мелод╕я» («Н╕, мамо, не можна нелюба любить») стала народною п╕снею. А рос╕йський романс на слова Греб╕нки «Очи черные, очи страстные» прин╕с йому ще й св╕тову славу. В ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ культури Греб╕нка залишився нав╕чно ще й як щирий учасник у вир╕шенн╕ Шевченково╖ дол╕, коли брав участь у викупленн╕ його з кр╕пацтва та допом╕г видати «Кобзар» 1840 року. 1845 р. — ╤ван Пулюй, укра╖нський ф╕зик ╕ електротехн╕к, орган╕затор науки, громадський д╕яч. Характерною рисою науково╖ творчост╕ Пулюя ╓ те, що об’╓ктом його уваги завжди були проблеми, як╕ перебували на передньому кра╖ ф╕зично╖ науки та техн╕чного прогресу: молекулярна ф╕зика, катодн╕ промен╕, електротехн╕ка, властивост╕ та природа рентген╕вських промен╕в. П╕сля того, як К. Рентген 23 с╕чня 1896 р. виступив з лекц╕╓ю про «Новий ряд промен╕в», ╤. Пулюй 15 лютого 1896 р. виступив з публ╕чною допов╕ддю «Про невидим╕ промен╕ та фотографування невидимого». У ц╕й допов╕д╕ Пулюй ╜рунтовно пояснив присутн╕м та на численних вдалих прикладах продемонстрував суть ╕ характер Х-промен╕в (так називав ╖х ╕ Рентген), ╜рунтовно пояснив характерн╕ властивост╕ цих промен╕в та ╖хню в╕дм╕нн╕сть в╕д катодних. Пулюй ознайомив слухач╕в з╕ сво╖ми фотозн╕мками, зробленими за допомогою Х-промен╕в, як╕ в╕н одержав при застосуванн╕ вакуумно╖ лампи, сконструйовано╖ ним ще в 1880 роц╕. 1863 р. — Тимоф╕й Бордуляк, укра╖нський письменник, священик УГКЦ. 1901 р. — Валер’ян П╕дмогильний, укра╖нський письменник ╕ перекладач, один з найвидатн╕ших проза╖к╕в укра╖нського «розстр╕ляного в╕дродження». Розстр╕ляний у соловецькому табор╕ в листопад╕ 1937 року.
3 1940 р. — у В╕нн╕пез╕ утворено Ком╕тет Укра╖нц╕в Канади (КУК). Народилися: 1864 р. — Володимир Сам╕йленко, укра╖нський поет-л╕рик, сатирик, драматург ╕ перекладач. Поетична спадщина Сам╕йленка включа╓ л╕ричн╕ ╕ сатиричн╕ в╕рш╕, переклади твор╕в з рос╕йсько╖ та заруб╕жно╖ класики. ╤ван Франко сказав про нього: «В╕н — укра╖нець, св╕домий укра╖нець, ус╕╓ю душею в╕дданий сво╖й кра╖н╕ та сво╓му народов╕, — ╕ се в Рос╕╖ тип поки що св╕жий, тип, можна сказати, будущини. От тим-то в╕н такий дорогий ╕ любий кожному укра╖нському серцю, такий самор╕дний та нац╕ональний — не штучний, а немов так готовий уже вир╕с ╕з р╕дного ╜рунту. В╕н живо в╕дчува╓ вс╕ зневаги ╕ вс╕ — на жаль, так╕ нечисленн╕ — радощ╕ р╕дного народу». 1952 р. — Галина Лозко, укра╖нський етнолог, рел╕г╕╓знавець, засновниця Об’╓днання Р╕днов╕р╕в Укра╖ни. Доктор ф╕лософських наук, вперше розробила концепц╕ю «етнорел╕г╕йного ренесансу». Помер: 2009 р. — Павло Загребельний, укра╖нський письменник, Герой Укра╖ни, лауреат Державно╖ прем╕╖ СРСР, Шевченк╕всько╖ прем╕╖.
4 1793 р. — внасл╕док другого под╕лу Польщ╕ Волинь ╕ Под╕лля при╓днано до Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. 2005 р. — Верховна Рада затвердила Юл╕ю Тимошенко на посад╕ Прем’╓р-м╕н╕стра. Народилися: 1880 р. — Климент Кв╕тка, укра╖нський музикознавець-фольклорист. Чолов╕к Лес╕ Укра╖нки. 1885 р. — Степан Балей, укра╖нський i польський психолог. Автор «Нарису психологi╖» (1922) — першого укра╖нського пiдручника з психологi╖ в Галичинi, двi прац╕ присвятив психолог╕╖ творчост╕ Т. Г. Шевченка. Помер: 1494 р. — Юр╕й Дрогобич (Котермак), астроном, доктор медицини та ф╕лософ╕╖, ректор Болонського ун╕верситету, перший укра╖нець — автор друковано╖ книги (вийшла в св╕т 1483 року).
5 Померли: 1940 р. — Соф╕я Русова, педагог ╕ громадська д╕ячка, одна з п╕онерок укра╖нського ж╕ночого руху, письменниця, член Центрально╖ Ради. 2000 р. — Анатол╕й Лупин╕с, укра╖нський пол╕тичний та громадський д╕яч. У жовтн╕ 1956 року за орган╕зац╕ю студентських виступ╕в його було заарештовано й засуджено в╕д Ки╖вського суду до шести рок╕в ув’язнення. 1957 року за активну участь у страйку в 7 табор╕ з вироком за «антирадянську аг╕тац╕ю та пропаганду, орган╕зац╕ю контрреволюц╕йного саботажу» д╕став десять рок╕в ув’язнення. 22 травня 1971 року за виступ б╕ля пам’ятника Тарасов╕ Шевченков╕, в Ки╓в╕, в день вшанування пам’ят╕ Кобзаря, його було заарештовано КДБ. 12 рок╕в утримувався у в’язницях. Зв╕льнився 1983 року. Разом ╕з пол╕тичною й революц╕йною д╕яльн╕стю Анатол╕й Лупин╕с творив поез╕ю.
6 Померла: 1985 р. — Наталя Заб╕ла, укра╖нська письменниця, поетеса.
7 1940 р. — Орган╕зац╕я укра╖нських нац╕онал╕ст╕в розкололася на ОУН-Б (Бандера) ╕ ОУН-М (Мельник). Народився: 1804 р. — Микола Маркевич, укра╖нський ╕сторик, фольклорист, композитор. Помер: 1933 р. — Микола Садовський, актор ╕ режисер.
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11358
|