Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2013 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 18.01.2013
САМБ╤РСЬКА Р╤ЗДВЯНА КАЗКА ДЛЯ КРИМСЬКИХ УЧН╤В ╤З ТЕАТРАЛЬНО╥ СТУД╤╥ «СВ╤ТАНОК»

Ми ╓сть народ!

ДУХОВНА ЗЛУКА ЛЬВ╤ВЩИНИ ╤ КРИМУ!
— Пане господарю, благослов╕ть Христа славити! По всьому дому, по веселому. Чи дозволите колядувати, д╕м звеселяти, д╕тей збудити, Христа славити? — В╕д хати до хати лунали дитяч╕ голоси по засн╕жених самб╕рських вуличках — це разом колядували галичани ╕ кримчани, прославляючи народження Сина Божого, приносячи в кожну родину рад╕сну зв╕стку. ╤ господар╕, як╕ зустр╕чали в цей веч╕р колядник╕в, на власн╕ оч╕ бачили, що Сх╕д ╕ Зах╕д разом ╕ не т╕льки сьогодн╕, а назавжди, тому що Укра╖на у нас ╓дина, як ╓диний ╕ непод╕льний ╖╖ народ.
П╕д час всеукра╖нсько╖ акц╕╖ «Сх╕д-Зах╕д разом» («Святкуймо Р╕здво разом») Льв╕вщину в╕дв╕дало близько 1 тисяч╕ учн╕в та прац╕вник╕в осв╕ти з Донецько╖, Запор╕зько╖, Микола╖всько╖, Полтавсько╖, Херсонсько╖ областей та АР Крим.
За 20 рок╕в ╕снування зразково╖ театрально╖ студ╕╖ «Св╕танок» КРЦДЮТ по╖здки на Галичину стали традиц╕йними. ╤ кожна по╖здка студ╕йц╕в на Зах╕дну Укра╖ну ставала енергетичною п╕дзарядкою для ╖хньо╖ творчост╕ ╕ допомагала кер╕вникам студ╕╖ формувати ╕з студ╕йц╕в справжн╕х укра╖нських патр╕от╕в, як╕ п╕сля таких Р╕здвяних по╖здок, не остер╕гаючись, впевнено виголошували: «Слава Укра╖н╕!».
Саме п╕сля перебування в галицьких родинах на Святвеч╕р у д╕тей ╕ у тих дорослих, як╕ ╖х супроводжували, в╕дкривалось «друге дихання», «трет╓ око», я не знаю, як це ще назвати, але вони починали розум╕ти, за що треба любити нашу Укра╖ну, ╖╖ культуру, мову, традиц╕╖, ╕ що таке справжня щира укра╖нська душа. Вони повертались до Криму ╕ншими, н╕би ╖м хтось там нарешт╕ пов╕дав прихований в╕д кримчан ╕ сх╕дняк╕в та╓мний код укра╖нця.
Починаючи з 1992 року, студ╕йц╕в у по╖здках супроводжувала кер╕вник студ╕╖, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Алла Петрова та я, ╖╖ пост╕йний пом╕чник, «охоронець д╕тей» та л╕тописець студ╕╖. Винятком став цей р╕к. Так склались обставини, що н╕ я, н╕ Алла Володимир╕вна не мали змоги очолити групу студ╕йц╕в, як╕ на Р╕здво бажали в╕дв╕дати саме галицький край. ╤ д╕тей можна було зрозум╕ти: ця група ще не бачила, як святкують Р╕здво на Льв╕вщин╕, а так багато в╕д нас про це чули. На щастя, ╖хати з ними погодилася мама студ╕йця ╤лл╕ Меркулова — пан╕ ╤рина та учителька укра╖нсько╖ мови школи-л╕цею № 3 м. С╕мферополя Мар╕я Мискова.
Звичайно, запланувати по╖здку — це одне, а от зд╕йснити — зовс╕м ╕нше. Тому вс╕ д╕ти ╕ батьки висловлюють вдячн╕сть арх╕╓пископу С╕мферопольському ╕ Кримському Клименту, який не т╕льки благословив нашу по╖здку, але й сам долучився до того, щоб у Самбор╕ заздалег╕дь знали про при╖зд кримських школяр╕в. Ну, ╕ звичайно, вже багато рок╕в «св╕танк╕вц╕в» п╕дтриму╓ голова с╕мферопольського Союзу укра╖нок Пол╕на Король, котра ╕ «проклала» для студ╕йц╕в Р╕здвяну казкову дор╕жку до м. Самбора.
То яке ж воно, галицьке Р╕здво, очима кримчан?

╤рина МЕРКУЛОВА в ц╕й по╖здц╕ була не т╕льки мамою, але ще й кер╕вником групи. П╕сля повернення до С╕мферополя на зборах студ╕╖ вона под╕лилась сво╖ми враженнями.
— Я дуже рада, що п╕сля довгих роздум╕в, ╖хати чи н╕, все ж по╖хала в таке прекрасне м╕сце в Укра╖н╕ — м╕сто Самб╕р. Через два дн╕ перебування там почались мо╖ в╕дкриття. По-перше, це люди. На автовокзал╕ в Самбор╕ нас зустр╕ла Над╕я Теодор╕вна Яремко, яка кожного пригорнула ╕ поц╕лувала, хоча бачила нас вперше, ╕ я зрозум╕ла, що при╖хала до близьких друз╕в. Другим мо╖м в╕дкриттям було те, що в Самбор╕ на Р╕здво вс╕х самотн╕х людей спец╕альним автобусом, вид╕леним церквою, привозять до ╖дальн╕, де вони вс╕ разом святкують народження Христа. Трет╕м мо╖м в╕дкриттям було те, як зустр╕чають Р╕здво в с╕м’ях. Адже всю нашу кримську групу роз╕брали м╕сцев╕ жител╕, щоб кожен поринув у свято, ставши на чотири дн╕ членами ╖хн╕х родин. При╖хавши в родину Над╕╖ Яремко, ми в╕дразу долучилися до процесу приготування Свято╖ Вечер╕. На свято до Над╕╖ при╖хало багато р╕дних з╕ Львова, ╕з Стрия, ╕ вс╕ порались на кухн╕: л╕пили вареники, смажили пампухи, варили кутю. Вс╕╓ю великою родиною готувались до свята, ╕ було при╓мно, що ми також стали частинкою ц╕╓╖ дружньо╖ родини ╕ разом святкували найвеличн╕ше свято на Земл╕. Наступного дня п╕сля ранково╖ служби вс╕ йдуть одне до одного в гост╕. Як дивно, що за вс╕ дн╕ свята ми не зустр╕ли в Самбор╕ жодно╖ нетверезо╖ людини на вулиц╕!
Четвертим мо╖м в╕дкриттям було те, як самб╕ряни люблять Бога ╕ як вони ставляться до церкви. О 7-й годин╕ ранку люди прийшли до церкви (на територ╕╖ Самбора д╕ють 14 храм╕в р╕зних конфес╕й). Б╕ля церкви, куди ми прийшли з нашою господинею, людей було так багато, що частина з них стояли на пороз╕, незважаючи на те, що на вулиц╕ був мороз, а служба йде три години. Особливо хочу згадати про церковний хор, який ╕сну╓ при кожн╕й церкв╕. Коли служба супроводжу╓ться сп╕вом хору, то н╕би сп╕ва╓ ╕ твоя душа. Саме в той момент, коли разом з хором починали сп╕вати прихожани, я в╕дчула, як вони люблять Бога, одне одного ╕ Укра╖ну. До кого б ми не приходили в гост╕, в╕дчували, що люди бажають одного: щоб ус╕ укра╖нц╕ були великою ╓диною родиною. Як мало ми зна╓мо про Зах╕дну Укра╖ну. Ми н╕де не чули, що ми — «москал╕», ╕ взагал╕, побувавши в Самбор╕, познайомившись з його жителями, я зрозум╕ла, чим вони в╕др╕зняються в╕д нас: тут завжди пам’ятають, зв╕дки вони родом, де ╖хн╓ кор╕ння, знають ╕стор╕ю свого народу, його мову, культуру, ╕ все це прищеплю╓ться д╕тям з народження. Я дуже рада, що хлопц╕ ╕ д╕вчата з театрально╖ студ╕╖ «Св╕танок» зустр╕ли справжн╓ Р╕здво, живучи в укра╖нських родинах. Дорога завжди почина╓ться з батьк╕вського порога, ╕ не можна йти у св╕т, не п╕знавши культуру свого народу.

Мар╕я МИСКОВА, вчитель укра╖нсько╖ мови та л╕тератури с╕мферопольсько╖ школи-л╕цею № 3: «Три чар╕вниц╕ — пан╕ Пол╕на Король, пан╕ Алла Петрова (С╕мферополь) та пан╕ Над╕я Яремко (Самб╕р) посприяли тому, щоб подарувати кримським д╕тям Р╕здво у Самбор╕ — колисц╕ наших традиц╕й! Хто зна╓, ск╕льки зусиль вони доклали, може, дехто й не в╕рив у можлив╕сть тако╖ подорож╕, а дехто проводжав кримчан з╕ словами, що «там одн╕ бандер╕вц╕ живуть». Проте жодн╕ перешкоди не зупинили творчу молодь — вихованц╕в театрально╖ студ╕╖ «Св╕танок» (хто б м╕г подумати, що невеличка група д╕тей та ╖хн╕х небайдужих батьк╕в нав╕ть напишуть листа в «Укрзал╕зницю», щоб причепити додатковий вагон до потяга Льв╕в-С╕мферополь!).
Коли ми т╕льки с╕ли у потяг, мене в╕дразу ж здивували «св╕танк╕вц╕»! Кр╕м того, що вс╕ 9 ос╕б сп╕лкувалися м╕ж собою виключно укра╖нською мовою, вони ще дуже дружн╕, як одна велика родина, й дуже в╕дпов╕дальн╕ — на шляху до Львова весь час репетирували в тамбур╕ п╕сн╕. Тому й не дивно, що п╕д час виступу на фестивал╕ «Р╕здвяна фе╓р╕я-2013» нашим д╕тям аплодували найдовше й вручили грамоту за розвиток та поширення самобутн╕х традиц╕й нашого народу.
Не знаю, хто кого б╕льше здивував — с╕мферопольська молодь, яка розмовляла укра╖нською й знала колядки, чи гостинн╕сть самб╕рчан, як╕ прийняли нас ус╕х, як р╕дних. Кажуть, що Р╕здво — родинне свято. Ми д╕йсно були в родинах, як╕ вже можемо назвати «сво╖ми». Допомагали готувати 12 страв, ходили на Р╕здвян╕ служби, милувалися кра╓видами Самбора ╕ Львова, та, звичайно, переймали традиц╕╖. Кр╕м того, що вивчили нов╕ колядки й в╕ншування, хтось переписав соб╕ рецепти страв, знайшли друз╕в, найголовн╕ше — збагатилися духовно! Можу впевнено сказати, що вс╕ ми повернулися вже не так╕, як ран╕ше, а б╕льш щир╕ й добр╕ш╕!».
А тепер про т╕ в╕дкриття, як╕ зробили для себе учн╕ студ╕╖ «Св╕танок».

Дарина КУШН╢РОВА: «Першою под╕╓ю для мене стала Свята Вечеря, я н╕коли не думала, що без м’яса можна приготувати так багато р╕зноман╕тних страв. Тут були ╕ варенички, ╕ грибочки, ╕ капуста, ╕ рибка, ╕ горохове пюре, ╕ кутя, ╕ ст╕льки всього, що я нав╕ть мам╕ записала дек╕лька рецепт╕в. Ще запам’яталось, як ми колядували ╕ як нас зустр╕чали зовс╕м незнайом╕ нам люди, ск╕льки в них було добра ╕ радост╕, коли колядники заходили до ╖хньо╖ дом╕вки. Ми також ╖здили на екскурс╕ю до Львова. Це просто чудо, яка краса, ми ходили по церквах, заходили до майстерн╕ шоколаду «Чоколядка», побували у знаменит╕й «Кри╖вц╕», на фестивал╕ вертеп╕в, на свят╕ пампух╕в. А 9 с╕чня наша театральна студ╕я виступила в м╕сцевому будинку культури, ми виступили непогано, нам говорили добр╕ слова подяки ╕ нав╕ть таке: «Тако╖ круто╖ вистави ми не бачили н╕коли в житт╕». П╕сля концерту ми п╕шли до органного залу, а пот╕м гуляли Самбором, фотографувались ╕ просто класно проводили час. Спасиб╕ кер╕вникам «Св╕танку» та Союзу укра╖нок м. С╕мферополя, а також родин╕ Кравець, яка влаштувала мен╕ чудове Р╕здвяне свято».

Зоя МАНСУРОВА: «При╖хавши до Самбора, ми в╕дразу поринули в атмосферу укра╖нсько╖ казки. Я жила в родин╕ Тим╕в, ╕ вони зробили все можливе, щоб кримськ╕ д╕ти в╕дчували себе, як в раю! Для мене все було незвичне. ╤ те, що ми чекали, коли з╕йде перша з╕рка, щоб с╕сти за святкову вечерю. Вся родина була в укра╖нських вишиванках, ми теж не в╕дходили в╕д ц╕╓╖ традиц╕╖. Молитвою про живих та мертвих ми розпочали Святу Вечерю. Голова родини по старшинству роздав церковний хл╕бець з медом та часником. На стол╕ було приготовлено 12 п╕сних страв, ╕ треба було вс╕ ╖х скуштувати. А пот╕м були колядки ╕ в╕ншування, весел╕ розваги та ц╕кав╕ знайомства. Я думаю, що ця по╖здка запам’ята╓ться мен╕ на все життя».

Анастас╕я ЛАКТ╤ОНОВА: «Я н╕коли до ц╕╓╖ по╖здки не була на Зах╕дн╕й Укра╖н╕ ╕ тому дуже чекала ╖╖. Найб╕льше мене вразила гостинн╕сть родини Сорок, яка взяла мене до себе. Мен╕ сподобалось те, що вони дотримуються народних традиц╕й. Коли с╕м’я с╕да╓ до столу, обов’язково ставлять окрему тар╕лку для тих, хто покинув родину. П╕сля Свято╖ Вечер╕ до нас приходили колядники, як╕ приносили рад╕сну зв╕стку народження Христа. ╤ ми щедро обдаровували ╖х. Час пролет╕в швидко, але мен╕ дуже хот╕лось лишитись ще хоч на один день. Можливо, тепер я част╕ше буду ╖здити на Зах╕дну Укра╖ну, адже я на власн╕ оч╕ побачила, як там здорово!».

╤лля МЕРКУЛОВ: «Я дуже радий, що зм╕г по╖хати в таке чудове м╕сто в Укра╖н╕ — Самб╕р. Самб╕р — це перлина Прикарпаття, воно засновано в 1241 роц╕, його ще називають м╕стом Ср╕бного Оленя. Прогулюючись вулицями Самбора, в╕дчува╓ш подих давнього ╕ водночас молодого м╕ста. Я вперше в житт╕ на Р╕здво в╕дстояв ранкову службу в церкв╕ Усп╕ння Пресвято╖ Богородиц╕.
Наша студ╕я «Св╕танок» взяла участь у фестивал╕ «Р╕здвяна фе╓р╕я – 2013», який проходив у м╕сцевому будинку культури, ╕ було дуже при╓мно, що коли ми сп╕вали «Нова рад╕сть стала», з нами разом сп╕вав увесь зал, саме в цей момент я в╕дчув що ми — одна велика укра╖нська родина. Я дуже вражений тим, як нас приймали жител╕ Самбора. Тут живуть дуже добр╕ люди, у них завжди на обличчях усм╕шки. Жоден ╕з нас не по╖хав додому без подарунка, н╕хто з нас не с╕в у потяг без кошика з ╖жею. Я навчився колядувати ╕ в╕ншувати. Я мр╕ю тут побувати ще хоч один раз ╕ дуже хочу, щоб наш╕ кримськ╕ д╕ти теж мали можлив╕сть хоч раз у житт╕ побувати в цьому гарному м╕ст╕».

Ганна СОС╢ДКО: «Мене ╕ Зою забрала одна при╓мна ж╕ночка, яку звуть Люба Тима. Вона в╕дразу повезла нас у св╕й ресторан, там ми попили кави ╕ по╖хали до ╖╖ дому, де нас зустр╕в ╖╖ чолов╕к Володимир та ╖хн╕ д╕ти — ╤лля, ╤ванка та нев╕стка Олена. Нас зустр╕ли, як сво╖х родич╕в. Уся родина перевдяглась у вишиванки, накрила Р╕здвяний ст╕л з 12 страв, ми помолились та розпочали святкову Вечерю. Пот╕м за вечерею нам розпов╕ли багато укра╖нських народних традиц╕й, сп╕вали колядки ╕ в╕ншували. Наступного дня до нас зав╕тав вертеп ╕ нам показали невеличку виставу. А пот╕м ми ╖здили до Львова, який у ц╕ дн╕ став центром святкування Р╕здва. В останн╕й день перебування в Самбор╕ нам було сумно, адже так не хот╕лось повертатись додому. Ми тут знайшли багато добрих ╕ гарних друз╕в, з якими нам не хот╕лось розлучатися. Ми не знали, як зупинити час, який так невпинно нам нагадував, що скоро наша Р╕здвяна казка зак╕нчиться. ╤ ми знайшли вих╕д з ц╕╓╖ ситуац╕╖, показавши гарну виставу, яка залишиться в пам’ят╕ кожного, хто був присутн╕й у зал╕ Самб╕рського будинку культури».

Олександр ПОЛ╤НОВСЬКИЙ: «Як т╕льки ми при╖хали до Самбора, менше як за 20 хвилин нас роз╕брали по с╕м’ях. Ми з Артемом потрапили до родини В╕ри Середенко. Взагал╕ мене вразило те, як╕ добр╕, чесн╕ ╕ порядн╕ люди живуть в цьому кра╖. Чутливих ╕ добрих людей у наш╕й держав╕ ╓ достатньо, але я не знав, що ╖х так багато! Я переконався в тому, що тут живуть справжн╕ укра╖нц╕. Вони люблять свою землю ╕ завжди будуть ╖╖ любити, ╕ якщо буде потреба, то в╕ддадуть сво╓ життя за ц╕л╕сн╕сть ╕ незалежн╕сть нашо╖ держави. Вони не в╕д╕йшли в╕д простих людських ц╕нностей ╕ несуть ╖х через покол╕ння в╕д батька до сина ╕ завжди будуть нести. Ця по╖здка вплинула на мо╖ почуття, тому що я ще б╕льше полюбив цей край ╕ м╕сто Льв╕в. На мою думку, саме Зах╕дна Укра╖на зможе зберегти для покол╕нь культуру ╕ традиц╕╖ укра╖нського народу, передати ╖х нам, щоб ми передали сво╖м д╕тям. Як не дивно, хоч я народився в Криму, у С╕мферопол╕, але побувавши в Самбор╕, в╕дчув, що м╕й р╕дний д╕м там, а в Криму я н╕би в гостях».

Артем ЖУЧЕНКО: «Потяг С╕мферополь-Льв╕в нарешт╕ рушив. Весь наш «св╕танк╕вський» гурт в╕д передчуття свята почав сп╕вати п╕д г╕тару укра╖нських п╕сень, ╕ рос╕йськомовн╕ «мешканц╕» вагона трохи здивовано поглядали на с╕мферопольських юнак╕в та юначок, як╕ чомусь вживають слова типу «потяг» або «хатинка». Мабуть, вони з╕ Львова, помиляючись, робили висновок наш╕ сус╕ди по вагону. Так само були здивован╕ ╕ наш╕ господар╕, як╕ у Самбор╕ приймали нас у сво╖ хати. Вони пережили щось схоже на невеличкий культурний шок, коли побачили кримських д╕тей, як╕ в╕льно волод╕ють укра╖нською, а пот╕м до Р╕здвяного столу одягають вишиванки.
Взагал╕ Р╕здво — родинне свято, тому кожен з нас, гостей з Криму, ставав на ц╕ дек╕лька дн╕в н╕би членом родини господар╕в. Отже, хот╕лося б подякувати родин╕ Середенк╕в, яка допомогла нам поринути в атмосферу свята, завдяки як╕й ми провели фантастичн╕ чотири дн╕ у казковому кра╖ в казковий час. Хот╕лося б, щоб кожен юнак ╕ кожна д╕вчина Укра╖ни в╕дчули ╕ побачили Р╕здво по-справжньому, так, як воно в╕дчува╓ться на Галичин╕. Саме цей край береже укра╖нськ╕ традиц╕╖ та культуру, чого, на жаль, не скажеш про Крим або Луганщину. Так╕ по╖здки — це можлив╕сть для д╕тей Сх╕дно╖ Укра╖ни та Криму прийняти в сво╓ серце часточку укра╖нсько╖ культури, полюбити ╖╖ ╕ стати справжн╕ми патр╕отами, а пот╕м допомогти ╕ншим просякнутися духом Укра╖ни. Саме тут проходить шлях до ╓дност╕ нац╕╖ — через сп╕льну мову, культуру, традиц╕╖. Отже, ╓днаймося у справ╕ збереження ╕ розвитку укра╖нсько╖ культури заради процв╕тання Укра╖нсько╖ держави! Кримчани ╕ сх╕дняки, по╖хали до Самбора! Христос народився! Слав╕мо Його!».
От ╕ зак╕нчилась Р╕здвяна казка, а десь там, зв╕дки повернувся потяг до С╕мферополя, ще лунають колядки й в╕ншування, як╕ повезуть д╕ти по вс╕й Укра╖н╕: «За цим в╕ншу╓мо вас, чесний та величний наш пане, ус╕м добром, ус╕м гараздом, що соб╕ у Господа Бога жада╓те, щоб так воно ╕ сталося! Поможи нам, Боже, ц╕ свята мирно одпровадити та других у радост╕ й веселост╕ щасливо д╕ждати, а нам, колядникам, ласкав╕ будьте не за зле мати, що у ваш чесний та величний дв╕р повернули. Поверни до вас, Господи Боже, ласкою сво╓ю небесною на ц╕лий р╕к ╕ в╕к! Сим вас в╕ншу╓мо, а сам╕ ус╕м чесним та ╜речним кланя╓мося. Здоров╕ будьте, в гаразд╕ оставайтеся!»

Р╕здвяну казку записав
Олександр ПОЛЬЧЕНКО

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2013 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11268

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков