Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХУДОЖН╢ ЗОБРАЖЕННЯ «МОВНОГО РЕЙДЕРСТВА» У ПОЕТИЦ╤ ╤ВАНА НИЗОВОГО
╤ван Низовий – один ╕з найяскрав╕ших творц╕в художнього слова друго╖ половини ХХ –...


ЛИШ ЧЕКАЛИ Б НА МЕНЕ ДИТЯЧ╤ ДОПИТЛИВ╤ ОЧ╤, ╤ ДЗВ╤НКИМ «ДОБРИЙ ДЕНЬ!» ПОЧИНАВСЯ ЩОРАЗУ УРОК…
Дякую тоб╕, вчителько, що розв╕яла м╕й смуток, що допомогла мен╕ перебороти особист╕ негаразди...


ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ВОЛОДИМИР СОСЮРА
...використовуючи образи Шевченка, Сосюра не вдавався до ╖хн╕х простих рем╕н╕сценц╕й, а творчо...


«ВЧИТЕЛЬКО МОЯ, ЗОРЕ СВ╤ТОВА!»
Про талановитого молодого педагога — вчителя укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


«…МЕН╤ ╤ ВДЕНЬ, ╤ ВНОЧ╤ СНИТЬСЯ ОТА БЛАГОДАТЬ НАД ДН╤ПРОМ…»
ОБРАЗ УКРА╥НИ В ТВОРЧОСТ╤ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 11.04.2003 > Тема "На допомогу вчителеві"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 11.04.2003
ЗЕМЛЯ-МАТИ ВСІХ ГОДУЄ
Підготувала Ірина ГЛУЩЕНКО

ТЕМА: "Земля-мати всіх годує".
МЕТА - вшанування праці трударів землі, розширення знань про художню творчість, присвячену темі "Щедрі плоди землі", виховання
в учнів пошани до хліба, любові до землі, піклування про неї.
ОБЛАДНАННЯ: святково прикрашена сцена, атрибути для пісень-ігор "Женчичок-бренчичок", "Ходить гарбуз по городу", фрукти, овочі (макети), хліб-паляниця, українські костюми.
Розповідь на фоні музики.
Вчитель: - Безкраї простори полів, що пливуть за виднокруг. Стиглі хліба згинають свої буйні гриви. Яскриться обважніле колосся, мов чисте, високої проби золото... Небо і земля. Пісня жайворонка. І він, хлібороб, художник, що творить найзначніший, найблагородніший витвір - хліб. Тверда віра в своє хліборобське покликання - в серці його, сила нездоланна - в мускулястих руках. Десь із середини кам'яного віку бере початок дороге для нас сьогодні слово "хліб", саме відтоді бентежно зве-селяє кожну сім'ю: "Хліб на столі - той стіл-престол, бо коли хліба тільки трошки, то й стіл - дошка".
Хліб завжди лежав на столі, а на Різдво і Великдень біля нього ще й свічку запалювали. Не можна було класти хлібину на стіл перевернутою. А коли окраєць падав зі столу, його піднімали й цілували, щоб хліб не образився.
Він вічний і святий, цей житній хліб,
Чи в паляниці на столі у хаті,
Чи зв'язаний в важкий тужавий сніп,
Де колоски шепочуться вусаті.
Він чув у полі крик перепелів,
Чув жайворонків передзвін весняний,
Він виріс для пісень і добрих слів,
Тому що народився під піснями.
Віки проходять тисячами діб,
І новим днем земля безмежно рада.
Він вічний і святий, цей житній хліб,
Так, як життя, добро, кохання, правда.
- Як і коли народжувалася і виховувалася в наших предків любов до хліба? Усе йшло від сім'ї. Дитячі ігри в мініатюрі відображали діяльність дорослих. Батьки працювали, а поруч з ними були завжди діти, і вони переймали їхні рухи, жести, ставлення до всього.
Звучить пісня "Вийшли в поле косарі".
Вийшли в поле косарі,
Косять з ранку до зорі.

Приспів:
Гей, нуте косарі,
Бо не рано почали;
Хоч не рано почали,
Так багато утяли!
До обіду накосили,
Гострі коси потупили.
По обіді спочивали,
Гострі коси поклепали.
Увечері холодком
Йшли додому всі рядком,
А в стоги як пометаєм,
То добряче погуляєм!

Дівчинці, поклавши вінок на голову, дають квітку.

Усі:
- Зашуміла діброва,
Залящала дорога,
Господарі йдуть,
Золотий вінок несуть.
Місяце-місяченьку,
Світи нам доріженьку,
Щоб ми не заблукали,
Віночок не загубили.

Звертаються дівчата до господаря:
Вийди, господарю, в цей час,
Викупи вінок у нас:
Дай нам таляр битий
За цей вінок витий.

Господар, отримавши вінок, говорить:
Дай вам, Господь Бог,
Обкосів діждати,
Ще вам, дай, Боже,
Щасливо зібрати,
Звести, змолотити,
З Богом ся веселити
І довгий вік прожити!

Хлопчики, ставши в коло, вибирають "князя".

Князь:
- Чим хата багата?
- Хлібом і родиною.
- Звідки сходить сонце?
- Із-за хати.
- А хліб?
- З пічної діжі.
- А відгадайте загадки:
"У хлів йде без шкірки, а виходить із шкіркою". (Хліб);
"Мене ріжуть, мене б'ють,
Мучать і на порох труть,
Безперестанку гублять
І всі мене люблять". (Хліб);
"І грудкувате, і ніздрювате, і кисле, і крихке, а за все миліше". (Хліб).
Діти разом стають у коло і виконують пісню-гру "Женчичок-бренчичок".
Женчичок-бренчичок вилітає,
Високо ніженьку підіймає.

Приспів:
Якби-то побито -
Ніженьку пробито,
В зеленім лугу
Бери собі другу!
Ой до схід сонечка
женчик схопивсь,
Росою чистою женчик умивсь,
Зелене житечко в полі він жав,
З ранку до вечора не спочивав.
Ой по ланочку він
весь день ходив,
Грудою гострою ніжку пробив.
Хоч стерня колеться,
ніжка болить, -
Спати не хочеться -
гуляти кортить.

- Народ порівнював хліб із сонцем. Перед тим як пекти хліб, чепурили світлицю, зі скрині виймали чистий рушник. Зі словами "Бог у поміч" готувалося тісто в діжі. Вчиняли тісто в четвер, а пекти вже треба тільки в жіночий день - п'ятницю. У день, коли пікся хліб, у сім'ї не повинно бути сварок. Випечені паляниці клали на рушник, зверху теж накривали рушником, щоб хліб дійшов.

Дівчата виконують танок з рушниками.
- Мудра народна педагогіка. Святим правилом було не залишати недоїдків хліба. "Доїж, дитино, хліб, у ньому залишиться вся твоя сила", - учили батьки дітей.
Хліб завжди на почесному місці. У народі говорили: "Без хліба - нема обіду", "Хліб житній - батько рідний".
Пахне хлібом трава,
Що купала мене з дитяти.
Пахнуть хлібом слова,
Що мене їх навчила мати.
Пахне хлібом земля,
Пісня батькової надії,
Пахне хлібом рука,
Що водила мене до школи,
Що дала мені сонце і крила.
Земле! Наша годувальниця. Хліб, овочі, фрукти. Тільки трудись, бережи її, вона щедро нагородить тебе достатком.
Земля-мати (її роль може виконувати будь-хто з дівчаток) проводить конкурс приказок і прислів'їв про землю, овочі, фрукти.
Що посієш, те й пожнеш.
Як хліб піде, то й все буде.
Пшениця колоситься - життя веселиться.
Горох, капуста - хата не пуста.
Яка грушка, така й юшка.
З однієї ягоди немає вигоди.
Аби цвіт, а ягідки будуть.
Був колись горіх, та й звівся на сміх.
Смикає мак, та їжте так.
Сіяв гречку, а уродив мак.
Буряк - не дурак, на дорозі не росте.
Боїшся горобців - не сій проса.
Пусти цапа в город - огірків не буде.
Прийде пора - виросте трава.
Дай землі, а вона дасть тобі.
Більше землю удобряй -
будеш мати урожай.
На пустій землі - бур'ян росте.
Узявся за плуг - не оглядайся назад.
Глибше орати - більше хліба мати.
Поле працю любить.
Хто оре й сіє, той молотить і віє.
Прийде година - достигне й калина.
Незв'язаний сніп - солома.
Достигле яблуко - само з дерева падає.
Ще за цибулі голоду не було.
Терен груш не родить.
День в жнива - рік годує.
Як хто робить, так тому й родить.
Біб - то напиханий хліб.
Без господаря двір плаче,
а без господині - хата.

Гра "Добрий працівник" (хто швидше перебере квасолю, соняшникове насіння, рис).
Гра "Щедра господиня" (почистити картоплю і нагодувати сусідку).
Земля-мати пропонує загадки:
Ні вікон, ні дверей -
Повна хата людей.
(Гарбуз).
Жовта, кругленька, як мед солоденька. (Диня).
Довгий зелений -
добрий солоний,
Добрий і сирий -
хто він такий? (Огірок).

В земляній сиджу коморі,
голова моя надворі. (Морква).
Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк).
Сидить дівиця в темній темниці. (Бараболя).
Сімсот поросят на кілочку висять. (Квасоля).
Вусатий дід на кілочку  висить. (Біб).

Гра-інсценівка "Ходить гарбуз по городу".
Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
- Ой чи живі чи здорові
Всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
- Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові.
Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
- Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові.
Обізвались буряки -
Гарбузові свояки:
- Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові.
Обізвалась бараболя,
А за нею і квасоля:
- Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові.
Обізвався старий біб:
- Я піддержав увесь рід.
Ой гарбузе, ти перістий,
Із чим тебе будем їсти?
- Миска каші, шматок сала -
От до мене вся приправа.

Земля-мати запрошує дітей до веселого танцю "Гопак".
Дівчина звертається до Землі-матері, читає вірш поета Данила Кононенка "Кримська земле":
Земле моя кримська,
Ласко материнська,
Сонячний південний краю мій.
Степові простори,
Зеленаві гори,
Моря нестихаючий прибій.
Де шляхи куріли,
Де бої гриміли -
Там каналу стрічка
в'ється голуба.
Росами умиті,
Щирістю зігріті
Золоті колосяться хліба.
Земле моя рідна,
Сторона погідна,
Садом вишумовуй молодим.
Трудівник невтомний,
Воїн непоборний,
Славлю тебе піснею.
Мій КРИМ!

Земля-мати пригощає учасників фруктами, духмяною паляницею.

вчителька української мови та літератури
сімферопольської гімназії № 1.

P. S. "Джерельце" запрошує й інших вчителів-словесників подавати розробки своїх тематичних позакласних заходів (бажано з фотоілюстраціями).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 11.04.2003 > Тема "На допомогу вчителеві"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=765

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков