Версiя для друку Обговорити в форумi

Сусанна Алієва (на фото) народилася 13 березня 1982 року у с. Той-Тепа Середньочирчикського р-ну Ташкентської області. У 1989 році разом із батьками переїхала у Крим та вступила до першого класу Новостепнівської ЗОШ І–ІІІ ступенів. Закінчила школу у 2000 році.
Університетську педагогічну освіту отримала у Кримському інженерно-педагогічному університеті та здобула кваліфікацію – вчитель початкових класів, магістр педагогічної освіти. За часів навчання активно займалася науково-дослідною роботою у галузі мовознавства, психології, педагогіки.
Після закінчення магістратури отримала направлення до аспірантури Інституту проблем виховання АПН України (м. Київ). Зараз працює вчителем у Джанкойській школі-інтернаті.
Тему наукової роботи планувала пов’язати з вивченням морально-етичних цінностей кримськотатарської культури та впровадженням експериментальних розробок у сучасну кримськотатарську школу. Знайомство з науковим керівником, кандидатом наук, старшим науковим співробітником Інституту проблем виховання Катериною Олександрівною Журбою, яка захистила дисертацію на тему: «Формування духовних цінностей у молодших підлітків в сучасній українській школі» (2000) у м. Києві, надало можливість поєднати наукові зусилля й зробити експериментальну роботу порівняльного характеру, яка, на думку автора, є дуже актуальною для полікультурних регіонів України.
Пропонуємо увазі читачів «Світлиці», а особливо кримських учителів, скорочений варіант розробок молодого вчителя й науковця Сусанни Алієвої. Автор буде вдячна за відгуки на її працю!

КРОС-КУЛЬТУРНА ЕКСПЕДИЦІЯ
“У світі, де взаємопроникнення різних культур набуває дедалі більших масштабів, навчання цінностей і навичок „жити спільно” стало першочерговим завданням. Тому необхідно виховувати наших дітей бути відкритими, ставитися з розумінням як до свого, так і до інших народів, їхньої історії і культури, учити їх основам співжиття...”
Федеріко Майор,
генеральний директор ЮНЕСКО.

Дослідження української культури – державної та кримськотатарської як локальної для Криму проводилося з метою знайти, що є спільного між ними, що своєрідного. Знаходження точок дотику двох культур дає змогу знайти шляхи до добросусідства. Усвідомлення своєрідності культур розвиває почуття власної гідності.
Серед переваг (за Криловою Е., Курсеїтовим Р., Хаялі Р., Дажди Т., Каміловою Л.), які залучають представників різних культур до усвідомленої взаємодії, варто виділити
таке:
а) доступ до механізму реалізації освітніх, економічних, соціально-культурних та інших цілей
…заради цього необхідними є додаткові навички, знання, легітимність, компетентність, що не мають на особистій базі представники взаємодіючих культур;
б) мобілізація додаткових освітніх, економічних, соціально-культурних та інших ресурсів взаємодіючих культур
…або можливість комбінувати особисті ресурси з технічними, людськими, інформаційними і фінансовими ресурсами взаємодіючих культур;
в) вироблення принципів взаєморозуміння
…або пріоритетів, потреб, ролей і місць, які відводяться окремо кожній культурі. Такі принципи взаєморозуміння – шлях до стабільного людського суспільства, спокійним, врівноваженим і стабільним взаємовідносинам у крос-культурному просторі;
г) створення активної мережі контактів
…що відкривають нові можливості: з одного боку – більш широке включення місцевих культур до взаємодії, взаємозбагачення, а з іншого – вплив на соціально-культурну ситуацію країни у цілому;
д) перехід від конфлікту до взаємодії
…треба усвідомити, що міжкультурний конфлікт може обійтись набагато дорожче культурним групам (у розумінні часових і ресурсних витрат), ніж вступ у взаємодію.
Маленьким учням протягом експериментальної роботи (2005-2008 років) пропонувалося ознайомитися з двома близькими для їхнього розуміння культурами та згодом перенести цей досвід на взаємовідносини з представниками інших культур.
Робота проходила в три етапи: фіксація стану проблеми; корекція та впровадження експериментальних розробок; фіксація змін у дитячій поведінці, світогляді та інше.
Врахування труднощів крос-культурного виховання надало можливість підібрати адекватні методики формування обраних цінностей (відкритості, контактності, толерантності, почуття власної гідності, справедливості), які є сенситивними до молодшого шкільного віку.
Зазначимо ці труднощі:
а) когнітивні або труднощі, пов’язані із браком знань про культури та крос-культурні стосунки;
б) психологічні або труднощі, пов’язані з існуючими стереотипами щодо культур та крос-культурних взаємовідносин;
в) етичні або труднощі, пов’язані з неможливістю відокремлення двох чи більше культур в полікультурному регіоні;
г) методичні або труднощі, пов’язані із нестачею педагогічних методик дослідження та формування крос-культурних цінностей та запозиченням цих методик з інших галузей наук (лінгвістика, культурологія, психологія та ін.).
Дослідження було спрямоване на навчально-виховний процес, основними діячами якого були вчителі початкових класів, молодші школярі та їхні батьки.
Робота з вчителями та батьками учнів мала за мету:
а) ознайомлення з фактичним матеріалом;
б) відпрацювання механізмів взаємовідносин між культурами;
в) моделювання та проектування позитивного досвіду взаємовідносин культур.
Роботу з дітьми було розгорнуто у вигляді п’ять взаємопов’язаних між собою методик:
1. “Все починається з сім’ї”, завданням якої було формування відкритості через самопізнання себе/ іншого, ідентифікації себе/іншого у крос-культурному просторі та проекції до своєї/іншої культури.
2. “Ознайомлення з навколишнім світом”, завданням якої було формування контактності у крос-культурному просторі.
3. “Ми зорі одного неба”, завданням якої було моделювання крос-культурних цінностей через аксіотерапію, малюнкові та асоціативні тести.
4. “Побудова стосунків із оточуючими” як засіб формування вміння запобігати та констуктивно розв’язувати крос-культурні конфлікти, а також побудування алгоритму “Зупинися-Подумай-Дій”.
5. “Таврійські ігри”, завданням якої було засобами виховних заходів, ігор, проблемних ситуацій закріплення крос-культурної поведінки на діяльнісно-поведінковому рівні.
Наведемо приклади нашої роботи.

А. Сценарій виступу на педагогічній раді ЗОШ I-III ст. № 37
м. Сімферополя
Мета: ознайомити вчителів з теорією виникнення проблеми «крос-культурні цінності»; усвідомлення актуальності та необхідності пошуку рішення заявленої наукової проблеми; розвиток навичок рефлексії в іншому культурному просторі.
Форми та методи роботи: міні-лекція; дискусія; тренінги; обговорення.

Хід роботи:
1. Знайомство, представлення.
2. Загальна орієнтація на формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку.
3. Міні-лекція «Генезис проблеми формування крос-культурних цінностей».
4. Дискусія «Етнокультурна приналежність – чи необхідна вона у сучасному вихованні дітей?».
5. Тренінг «Занурення в українську культуру».
6. Тренінг «Занурення у кримськотатарську культуру».
7. Обговорення почуттів:
– Чи легко було уявити себе людиною української культури?
– Чи легко було уявити себе людиною кримськотатарської культури?
– Для чого ми це робили?
– Яким чином знання, уміння і навички, здобуті на занятті, допоможуть вам у роботі з дітьми?
– Який настрій у вас викликає наша спільна робота?
– Ваші побажання.

B. Сценарій до семінару для вчителів Новостепнівської ЗОШ
I-III ст. Джанкойського району

Мета: орієнтація вчителів на формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку; усвідомлення причин і наслідків міжкультурних конфліктів, пошук ефективних шляхів співіснування культур; розвиток навичок рефлексії у крос-культурному просторі.
Форми та методи роботи: дискусія; „мозковий штурм”; тестування; обговорення.
Хід роботи:
1. Знайомство, представлення.
2. Загальна орієнтація вчителів на формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку.
3. Дискусія «Конфлікти і взаєморозуміння: причини та наслідки у міжкультурному просторі».
4. „Мозковий штурм” «Співіснування культур».
Мета: виявити рівень знань учителів щодо понять, які вивчаються, рівень розвитку емпатії, рефлексії.
Матеріали: дошка і крейда або ватман і фломастер.
Хід заняття: Написати на дошці (ватмані) поняття «співіснування культур». Запропонувати вчителям назвати асоціації, які виникають у зв’язку з даним поняттям, і записати їх на дошці.
Обговорення:
– Чому виникли ті або інші асоціації?
– З чим вони пов’язані?
– Які почуття та емоції може відчувати людина:
* орієнтована на мирне співіснування культур;
* байдужа до співіснування культур;
* орієнтована на негативне сприйняття культур.
– Що може нам допомогти подолати стереотипи відносно тієї чи іншої культури?
5. Тест, що виявляє погляди на крос-культурні цінності.
6. Обговорення для усвідомлення матеріалу.
– Що сподобалося?
– Що не сподобалося?
– Що виявилося складним?
– Яким чином знання, уміння і навички, здобуті на занятті, допоможуть вам у роботі з дітьми?
– Який настрій у вас викликає наша спільна робота?
– Ваші побажання …

C. План-проспект уроків для учнів 3-4-х класів за методикою «Усе починається з сім’ї»

Урок 1.
На початку навчального року під час уроку рідної мови проводяться бесіди про знання своїх коренів і значення цього знання для культури свого та інших народів.
Мета: 1. Ознайомити дітей з поняттям «родина», «родовід», «древо життя», «біографія родини», «історія імен і прізвищ»; 2. Виховувати поважливе та свідоме ставлення до своїх коренів.
Домашнє завдання: Напиши разом з батьками біографію своєї родини за планом.
План біографії родини дитини.
1. Ім’я, вік, місце народження і проживання дитини. Інтереси і захоплення. Мої брати і сестри. Їхні імена, вік, інтереси і захоплення.
2. Імена, вік, місце народження і проживання батьків дитини. Хто за професією? Чим займаються у вільний час?
3. Імена, вік, місце народження і проживання дідусів і бабусь дитини. Хто за професією? Чим займаються у вільний час?
Урок 2.
На уроці рідної мови діти працюють з біографією своєї родини.
Мета: Поглибити уявлення дитини про родину і родовід.
Питання до уроку:
– Що тобі сподобалось у написанні біографії своєї родини?
– Про що б ще ти хотів розповісти у своїй біографії?
– Як ти вважаєш, у інших народів теж буває свій родовід?
– Хотів би ти дізнатися про біографію української сім’ї? Чим вона тобі буде цікава?
Домашнє завдання: Проілюструй біографію своєї родини.

D. Словниково-наочні ігри
(матеріал до уроку рідної мови для 4-го класу)

1. «Спільні слова»
Мета: ознайомити дітей з багатством спільних слів у різних культурах; пояснити причини виникнення цих слів; виховувати відкритість, контактність, толерантність до інших культур; розвивати в учнів допитливість.

* Мовний словниковий запас кожного народу змінюється та поповнюється. Як і в кожну мову, у кримськотатарську увійшли слова з інших мов внаслідок політичних, економічних і культурних впливів. Наприклад, з арабської мови взяті такі слова, як меджліс (парламент, рада, зібрання, нарада), укюмет (уряд), мектеп (школа); з грецької мови – ялы (берег), лиман (затока у пониззі річок, а також солоне озеро поблизу моря, зазвичай багате лікувальними грязями); з персидської – пирнич (рис), пара (гроші); з монгольської – босагъа (поріг у побутовому і географічному значенні), тоз (пил, порошок); з російської мови – конфета (цукерка), ящик та ін.

* Так само у результаті довготривалих політичних, економічних, культурних взаємовідносин України з іншими країнами і народами в українську мову увійшли слова інших народів та культур. Германські запозичення – дах, ратуша, майстер; тюрксько-татарські запозичення – хан, чабан, аркан, терези (вага – теразе кримськотатарською), гайдамака (селянин, який пішов від свого хазяїна на волю); польські запозичення – мить, хлопець, обіцяти, цікавий, тлумачити; російські запозичення – батрак, донос; румунські запозичення – царина та ін.

* Близькість території України та Криму, постійний контакт і взаємообмін у сфері політики і дипломатичних відносин, економіки і культури сприяли появі таких спільних слів у культурах українського та кримськотатарського народів: козак – вільна людина; кисет – мішечок для тютюну; тютюн – тютюн; шаровари (шалвар) – старовинні широкі штани, складали обов’язкову частину одягу запорозького козацтва; у кримських татар – шаровари носили і жінки; постоли (постал або чарыкъ) – шкіряне стягнуте взуття; казан (къазан) – котел для приготування їжі; сірники (серник); безмін (безмен) – ручна пружинна вага, кантар (къантар) – пружинна вага, терези (теразе) – ваги для зважування; базар – базар; гердани (герданлыкъ) – шийна бісерна прикраса, намисто у вигляді вузької смужки; очкур (учкъур) – чоловічий пояс, в українців – тонкий шкіряний або з рослинної сировини шнурок, затягнутий у верхню частину штанів, у кримських татар – широкий полотняний, вишитий; отара (отар) – овече стадо; майдан (мейдан) – майдан, площа, плац, поле; толока (талакъа) – взаємодопомога при народженні дитини, будуванні будинку та ін.
2. «Народні заняття»
Мета: ознайомити учнів з народними заняттями; закріпити уявлення дітей про взаємозв’язок культур, розвивати спостережливість, уважність учнів.
«Сховайте» слова ювелір, гончар, вагар, дібравши до них синонімічні описові вирази.  
Визначте слова за описовими найменуваннями: «той, хто працює з глиною»; «той, хто займається обробкою дорогоцінного металу»; «той, хто пасе овець».
3. «Знайди зайве слово»
Мета: закріпити уявлення дітей про взаємозв’язок культур, розвивати в учнів спостережливість, уважність.
У кожній групі слів, наведених нижче, одне слово зайве. Знайдіть і підкресліть це слово. За якою ознакою можна об’єднати дані слова?
1) Очкур, аркан, шаровари, постоли.
2) Козак, кисет, тютюн, кушак.
3) Казан, безмін, майдан, сірники.
4) Масляна, Янъы Йыл, Новый год, Новий рік.
5) Трійця, Різдво, День захисту дітей, Великдень.
6) Ораза, Къыдырлез, Дервиза, День Конституції України.

E. Словниково-наочні ігри
для учнів 1-2-го класів.
1. «Знайди однакові предмети».
Розкажи, де і як використовують ці предмети (малюнки унизу).
Сусанна Алієва,
вчитель початкових класів,
магістр педагогічної освіти.
с. Новостепне
Джанкойcького району.

(Продовження в наступному номері).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2009 > Тема "На допомогу вчителеві"