"Кримська Свiтлиця" > #39 за 22.09.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
#39 за 22.09.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК
(Продовження. Поч. у № 8 - 38).
Чимало ц╕кавого про б╕бле╖зми укра╖нсько╖ мови можна знайти у книз╕ видатного укра╖нського мовознавця, одержимого словоохоронця А. П. Коваль "Спочатку було слово. Крилат╕ вислови б╕бл╕йного походження в укра╖нськ╕й мов╕", що вийшла друком 2001 р. в ки╖вському видавництв╕ "Либ╕дь". Професор А. П. Коваль - автор праць з╕ стил╕стики та культури укра╖нсько╖ мови, зокрема: "Практична стил╕стика сучасно╖ укра╖нсько╖ мови" (1967, 1978, 1987), "Науковий стиль сучасно╖ укра╖нсько╖ л╕тературно╖ мови" (1970), "Д╕лове сп╕лкування" (1992), "Походження назв поселень Укра╖ни" (2001) та ╕н. Не цураймось б╕бле╖зм╕в! Вони - складова частина нашо╖ мови!
Про зайвий пуризм у мов╕
Поширена шк╕длива тенденц╕я "зв╕льняти" мову в╕д пласту урочистих старослов'ян╕зм╕в (тобто катастроф╕чно зубожувати ╖╖) д╕йшла уже до того, що на традиц╕йне Великодн╓ прив╕тання "Христос воскрес!" пропону╓ться в╕дпов╕дь "Направду воскрес!" зам╕сть традиц╕йного, узвича╓ного покол╕ннями урочистого "Во╕стину воскрес!" Н╕хто не ма╓ права позбавляти народ та мову доречних сл╕в, зокрема й церковнослов'ян╕зму "во╕стину", що набув значного поширення в наш╕й мов╕: "Багатство тематики, р╕зноман╕тн╕сть жанр╕в ╕ в╕ршових форм у поетичних творах ╤. Франка во╕стину безмежн╕" (М. Рильський). У старослов'янськ╕й мов╕ ╓ повноваг╕, добротн╕ та образн╕ слова, що стали вже фактами урочистого стилю укра╖нсько╖ мови (╕нод╕ й ╕рон╕чного), а факти необх╕дно враховувати. А такий соб╕ горе-пурист, для якого нема╓ н╕чого святого, зможе замахнутися ╕ на Шевченкове слово. Уяв╕мо соб╕ без арха╖зм╕в в╕дом╕ Шевченков╕ рядки з в╕рша "╤са╕я. Глава 35":
Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Кв╕тчастим злаком! Розпустись, Рожевим крином процв╕ти!
У наведеному уривку арха╖зми (старослов'ян╕зми) "злак" ("рослинн╕сть, трава") ╕ "крин" ("л╕лея") ц╕лком доречн╕, чого доводити, вважаю, не треба. Голова - глава На позначення частини т╕ла вживаються в л╕тературн╕й мов╕ обидва слова, але друге з них, як старослов'ян╕зм, може мати характер урочистий або ╕рон╕чний. Давид стена╓ ╕ рида╓, Багряну ризу роздира╓ ╤ сипле поп╕л на главу (Т. Шевченко).
Хот╕лося б зогнать оскому На коронованих главах, На тих помазаниках божих (Т. Шевченко).
Обидва слова вживаються й у переносному значенн╕ з╕ стил╕стичною та значенн╓вою диференц╕ац╕╓ю. Насамперед, слово "голова" познача╓ особу, що керу╓ зборами, зас╕данням ╕ т. ╕н., а також виборного або призначеного кер╕вника колег╕ально╖ установи: "голова збор╕в", "голова виборчо╖ ком╕с╕╖", "Голова Народного Руху Укра╖ни" та ╕н. Лексема "глава" здеб╕льшого вжива╓ться тод╕, коли йдеться не про оф╕ц╕йну кер╕вну посаду, на яку обирають чи призначають, ╕ не про особу, що це м╕сце пос╕да╓, а про особу, що сто╖ть на чол╕ якогось угруповання, громадського руху, науково-теоретично╖ школи та ╕н.:
╤ три папи, ╕ баронство, ╤ в╕нчан╕ глави З╕бралися, мов ╤уди, На суд нечестивий (Т. Шевченко).
"Мина╓ н╕ч, просту╓ до садочку Глава араб╕в, старшина йменитий" (А. Кримський). Сл╕д зазначити, що слово "глава" н╕коли не познача╓ посади, а т╕льки особу. Його можна вжити й щодо оф╕ц╕йно╖ особи, коли ╖╖ пост чи посаду не називають повн╕стю, напр.: "Глава уряду", але "Голова Ради М╕н╕стр╕в".
Пресвятая : пресвята - проблеми стилю
"Пресвята Богородице, спаси нас" - така форма зустр╕ча╓ться тепер часто. Але звучить це звертання аж н╕як не в належному урочистому ключ╕, бо стягнена форма прикметника "пресвята", зам╕сть необх╕дно╖ тут ╕ закр╕плено╖ узусом нестягнено╖ "пресвятая", позбавля╓ висл╕в велемовност╕. До того ж, порушено ритм, без якого фраза мертва. Нестягнен╕ форми прикметник╕в (╕нод╕ у функц╕╖ ╕менник╕в), зумовлен╕ вимогами високого, або урочистого, стилю, дуже часто зустр╕чаються не лише в укра╖нському церковно-рел╕г╕йному, а й просто в поетичному мовленн╕, як ось:
Не вам, не вам, в мережан╕й л╕вре╖ Донощики ╕ фарисе╖, За правду пресвятую стать ╕ за свободу (Т. Шевченко).
Молюся, плачу ╕ ридаю: Воззри, Пречистая, на ╖х, Отих окрадених, сл╕пих Невольник╕в. (Т. Шевченко).
Благословенная давно, Цв╕сти ще мусиш, Укра╖но! Тво╖м Дн╕пром несло судно Святу апостольську дружину (В. Щурат).
Надто пуристичн╕ тенденц╕╖ згубн╕ для мови, оск╕льки вони злочинно зубожують ╖╖ стильове розма╖ття, ╖╖ виразов╕ можливост╕. Про слово "днесь" ╕ загалом про пласт арха╖зм╕в в укра╖нськ╕й мов╕ "Прийшов днесь ╕з небес, щоб спасти люд св╕й весь..." - задушевно, п╕днесено звучать ц╕ слова, бо вони ╕з коляди, що ╖╖ в╕ками сп╕вають укра╖нц╕. Тепер деяк╕ горе-пуристи (переконан╕, що вони патр╕оти й нав╕ть мовознавц╕) усувають слово "днесь" ╕з коляди й зам╕нюють його словом "нин╕" або "сьогодн╕" ("прийшов сьогодн╕ [нин╕] з небес..."). Т╕льки повним браком мовного досв╕ду ╕ орган╕чного в╕дчуття мови можна пояснити так╕ сумн╕ ╕н╕ц╕ативи. Не в╕дчувають б╕долашн╕ "реформатори", що позбавляють висл╕в ╕ поез╕╖, й урочистост╕. Адже слово "днесь" - це один ╕з тих арха╖зм╕в, що доконче потр╕бн╕ укра╖нськ╕й мов╕, бо вони творять ╖╖ урочистий пласт, який упродовж в╕к╕в активно функц╕ону╓ в наш╕й мов╕, культур╕ взагал╕. "Саме в╕н, той пласт, да╓ нам щасливу змогу в╕др╕зняти врочисте в╕д буденного, в╕чне в╕д минущого, ╕нформативне в╕д почутт╓вого, поверхове - од глибокого. ╤ то не лише у рел╕г╕йн╕й сфер╕, а й на вс╕х р╕внях: народно╖ п╕сн╕, афористики, обрядовост╕ тощо", - справедливо стверджу╓ блискучий стил╕ст укра╖нсько╖ мови - А. О. Содомора (див.: Сучасна укра╖нська богословська терм╕нолог╕я: в╕д ╕сторичних традиц╕й до нових концепц╕й // Матер╕али Всеукра╖нсько╖ науково╖ конференц╕╖ у Львов╕ 13 - 15 травня 1998 р. - Льв╕в, 1998. - С. 318). Заперечити цей показник урочистого стилю укра╖нсько╖ мови - це значить безнад╕йно в╕ддалити в╕д наступних покол╕нь творч╕сть багатьох класик╕в укра╖нського письменства, зокрема Т. Шевченка. Щодо лексеми "днесь", то пуристи можуть подати як аргумент, що в одинадцятитомному академ╕чному "Словнику укра╖нсько╖ мови" ╖╖ не заф╕ксовано як ре╓строву одиницю. Одначе, жодний словник не ╓ ╕деальний, а ось у парем╕олог╕чн╕й зб╕рц╕ М. Номиса "Укра╖нськ╕ приказки, присл╕в'я ╕ таке ╕нше" ╖╖ подано в присл╕в'╖ "Днесь мен╕, а завтра тоб╕" (СПб, 1864; Ки╖в, 1993, позиц╕я 2360). Ужива╓ться ╕ зменшувальна д╕алектна форма "днеська", пор.: "Я днеська бер╕зка зелена, а завтра буду зрубана" (Я. Головацький). Заф╕ксував слово "днесь" як ре╓строве ╕ Б. Гр╕нченко у сво╓му "Словнику укра╖нсько╖ мови" (К., 1907. - Т. 1. - С. 394).
(Дал╕ буде).
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 22.09.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4157
|