"Кримська Свiтлиця" > #34 за 18.08.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
#34 за 18.08.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК
(Продовження. Поч. у № 8 - 33). Л╤НГВОСТИЛ╤СТИКА Про владну музику р╕дного слова Для кожно╖ людини ╖╖ мова - найкраща, найзворушлив╕ша. Це - загальнов╕дома ╕стина. Та все ж - для катарсису душ╕ - доречно ╕нколи про красу р╕дно╖ мови подумати. В╕дкриймо Шевченк╕в «Кобзар» - велику Книгу Любов╕ до Укра╖ни, до ╖╖ мови: Хто се, хто се по с╕м боц╕ Чеше косу? Хто се?.. Хто се, хто се по т╕м боц╕ Рве на соб╕ коси?.. Хто се, хто се? Наведений уривок ╕з балади «Утоплена» - блискучий вз╕рець милозвучност╕ укра╖нського поетичного мовлення, створено╖ ал╕терац╕╓ю - стил╕стичним засобом, який поляга╓ в повторенн╕ окремих приголосних задля п╕двищення ╕нтонац╕йно╖ виразовост╕ в╕рша. Пристрасне викриття колон╕зац╕йно╖ пол╕тики царату та московсько╖ церкви в Шевченков╕й поем╕ «Кавказ» п╕дсилю╓ться ал╕терац╕╓ю звука «р»: За кражу, за войну, за кров, Щоб братню кров пролити, просять ╤ пот╕м в дар тоб╕ приносять З пожару вкрадений покров!! Особливий художн╕й ефект поетичного мовлення досяга╓ться при сполученн╕ ал╕терац╕╖ з асонансом - ц╕леспрямованим повторенням голосних звук╕в у поез╕╖. Знову згадаймо Шевченкове: На восьме л╕то у нед╕лю, Неначе ляля в льол╕ б╕л╕й, Святе╓ сонечко з╕йшло... («У Бога за дверми лежала сокира...»). Або ж у П. Тичини (поез╕я «Там топол╕ у пол╕...»): - Се сум, се сон, лел╕ю льо, льолюн╕ я, льолюн╕. А як╕ ж ц╕кав╕, зм╕стовно м╕стк╕ бувають окрем╕ слова! ╤ знов зверта╓мося до «Кобзаря»: Гомон╕ла Укра╖на, Довго гомон╕ла. Довго-довго кров степами Текла-червон╕ла. («Гайдамаки»). Слово «гомон╕ти» - багатозначне. У наведеному уривку воно ма╓ вторинне значення - «протестувати, змагатися». Основн╕ його значення - це «розмовляти» (про людей) та «шум╕ти», «не замовкати» (про море, байраки ╕ т. д.), пор.: «Довгенько гомон╕ли пани м╕ж собою, а ще довше п╕сля цього мовчали» (Марко Вовчок); «Люди гомон╕ли, що кожно╖ ноч╕ якась б╕ла т╕нь виходила з Федорово╖ хати й прямувала до панського будинку» (Панас Мирний). У мо╖й хатин╕, як в степу безкра╖м, Козацтво гуля╓, байрак гомонить, У мо╖й хатин╕ син╓ море гра╓... (Т. Шевченко). Гра╓ в╕льне, широке╓ море, Гомонять його хвил╕ гучн╕ (Леся Укра╖нка). То ж вслухаймося, друз╕, в Р╕дне Слово, кохаймо його, береж╕мо його! Про голос Чи в╕дчува╓мо велике та╖нство живого Слова, зокрема Р╕дного, Укра╖нського? Чи достатньо уважн╕ ми до свого голосу, що ╓ - поряд ╕з фонетичною системою та акцентуац╕╓ю - дуже важливим, сутт╓вим компонентом нашого усного мовлення? Згадаймо Т. Шевченка: Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос - б╕льш н╕чого. А серце б’╓ться - ожива, Як ╖х почу╓!.. Знать, од Бога ╤ голос той, ╕ т╕ слова ╤дуть меж люди! Укра╖нський мовознавець, словозахисник, професор Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ ╤вана Франка, д╕йсний член НТШ О. Сербенська вважа╓ голос найкращим ╕нструментом, що його створив Господь Бог (див. книжку: Сербенська О., Волощак М. Актуальне ╕нтерв’ю з мовознавцем. - К.: Видавничий центр «Просв╕та», 2001. - С. 33). «Голос» - це сукупн╕сть р╕зних щодо висоти, сили й тембру звук╕в, як╕ вида╓ людина за допомогою голосового апарату. У кожно╖ людини голос ма╓ св╕й тембр - сво╓р╕дне забарвлення, силу, звучн╕сть, як╕ багато в чому залежать не лише в╕д ф╕з╕олог╕чних, вроджених особливостей, а й в╕д того, чи людина вдосконалю╓ св╕й голос, дба╓ про добру, ч╕тку дикц╕ю. Звертаючи велику увагу на писемне мовлення, ми часто не зосереджу╓мося на тому, щоб гарно висловлюватися, виробляти св╕й голос, ум╕ти, так би мовити, «ставити» його, п╕знавати його д╕апазон, знати д╕ю резонатор╕в, голосових зв’язок, визначати оптимальну тональн╕сть. Не забуваймо, що усп╕х сп╕лкування часто залежить в╕д якост╕ голосу, його тембру. Голос ма╓ широку пал╕тру характеристик. Недаремно у «Словнику еп╕тет╕в укра╖нсько╖ мови» (За ред. С. Я. ╢рмоленко. - К.: Дов╕ра, 1998 р.) заф╕ксовано понад 300 означень до слова «голос» (╕ цей ряд ще не ╓ вичерпаний!). Поряд ╕з позитивними прикметниками «щирий», «запальний», «ч╕ткий», «м’який», «громозвукий», «перлово-н╕жний», ╓ пейоративн╕ - «дерев’яний», «надтр╕снутий», «╕ржавий», «гугнявий» та ╕н. Вочевидь, диктори, актори, промовц╕, поети та вчител╕ повинн╕ бути надзвичайно уважн╕ до свого голосу та пост╕йно над ним працювати. Не легко вберегти природну ритмомелодику в пост╕йному ╕ншомовному наокружж╕, але ж це необх╕дно робити, бо серед чужинц╕в кожен мовець ╓ повноважним представником Р╕дно╖ Мови. Зокрема, важлива як╕сть голосу також для перекладача. До реч╕, дуже поширеним ╓ таке хибне переконання, що достатньо знати дв╕ мови на належному р╕вн╕, щоб перекладати усно й письмово в ╖хн╕й площин╕. З цього приводу дуже ч╕тко висловився П. Трент, мер канадського м╕ста Вестмаунт: «Уважати, що ви можете бути перекладачем лише тому, що ви зна╓те дв╕ мови, - це те саме, що бути впевненим, н╕би ви вм╕╓те грати на п╕ан╕но т╕льки тому, що ма╓те дв╕ руки». Лише наполеглива робота, пост╕йн╕ вправи на розвиток ╕ пам’ят╕, ╕ мовних навик╕в перетворюють знавця мов у перекладача-профес╕онала. «Ну що б, здавалося, слова...» - про словесн╕ образи Словесн╕ образи, що виникають у результат╕ застосування тропизованих висловлювань - «м╕крообрази», як ╖х часто називають, лежать в основ╕ будь-якого твору красного письменства. У тропизованих висловах актуал╕зуються вторинн╕ смислов╕ значення, внутр╕шня форма, посилюються та увиразнюються емоц╕йн╕ та оц╕нн╕ забарвлення. Чи задумувалися Ви, друз╕, над красою словесних образ╕в? Складний процес виникнення словесних образ╕в неможливий без елементу фантаз╕╖, згадаймо М. Рильського: «Та без фантаз╕╖ безсилий ╕ Евкл╕д!». Саме ориг╕нальн╕сть словесних образ╕в часто захоплю╓ майстр╕в художнього слова. Переносний та метафоричний ужиток сл╕в робить мову твор╕в образною, багатою, висл╕в мальовничим. Ось глибокий словесний образ ╕з поеми Т. Шевченка «Мар╕я»: Мати Божа з╕ сво╖м немовляточком - у ╢гипетськ╕й пустел╕: З-за Н╕лу сф╕нкси, мов сич╕, Страшними мертвими очима На те╓ дивляться. За ними На голому п╕ску стоять По шнуру п╕рам╕ди вряд, Мов фараонова сторожа. Читача, що в╕дчува╓ Слово, не може не приваблювати см╕ливе пор╕вняння сф╕нкс╕в ╕з сичами, причому таке, що йде в╕д бачення, унаочнення, в╕д живопису. (Дал╕ буде).
ЗАПРОШУ╢МО НА ЗУСТР╤Ч! Шановн╕ читач╕ - насамперед, учител╕-укра╖н╕сти! Запрошу╓мо вас на зустр╕ч з автором книги «Бол╕ти болем слова нашого...», професором Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. ╤. Франка Р. П. Зор╕вчак, яка в╕дбудеться у п`ятницю, 25 серпня, в наш╕й редакц╕йн╕й «Св╕тлиц╕» (поч. о 15.00). Роксолана Петр╕вна прочита╓ для кримчан лекц╕ю про ╤. Я. Франка (символ╕чно, що саме напередодн╕ 150-л╕ття письменника!) ╕ в╕дпов╕сть на ваш╕ запитання. Кр╕м того, ви матимете щасливу нагоду отримати у дарунок книгу з ╖╖ автографом!
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 18.08.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4067
|