Версiя для друку Обговорити в форумi

В номінації "Поезія" восьмого літературного конкурсу школярів Криму "Ми діти твої, Україно" третє місце посіла Марина Шовкопляс, учениця 8-го "а" класу НВК "Школа-гімназія" №1 м. Саки.

МОЯ БАТЬКІВЩИНА

Мій рідний край,
моя Вітчизно,
Ти - моя доля і родина!
Ти - неоднакова, ти - різна,
Але для мене ти - єдина!

І все життя в своєму серці
Я пронесу любов до тебе.
Тебе люблю як рідну матір,
Твої луги, лани і небо.

Люблю твою зимову пору,
Коли земля укрита снігом.
А влітку - тепле Чорне море,
Люблю весну, люблю відлигу.

Якщо покинуть доведеться
Мені тебе, моя Вкраїно,
Я буду вічно сумувати.
Від суму, мабуть, я загину.

Люблю тебе я, Батьківщино!
Нехай в тобі панує згода.
І задля тебе, Україно,
Мені свого життя не шкода!

ПІСНЯ

Українська пісня - диво!
Не одна у ній струна.
То, як течія, бурхлива,
То, як ніченька, сумна.

В ній і жаль, і сум народу,
В ній любов і сміх, краса,
Стан душі, дівоча врода,
В ній і сльози - то роса.

Пісня з нами завжди буде,
І в свята, і в будні теж.
Пісня лине звідусюди,
І не знає вона меж.

Пісні нас навчила мати,
Як співала колискову.
Всім і скрізь потрібно знати-
Пісня прославляє мову!

Пісня всім потрібна в світі,
Пісня - світу відкриття!
Пісня - це найкращі миті.
Адже пісня - це життя!
ГІМНАЗІЇ № 1 м. САКИ ПРИСВЯЧУЮ
Як не любити рідну школу,
Яка близька мені, як дім!
У школі щастя я здобула,
І я пишаюсь щастям тим.

У школі я знайшла підтримку.
Я часто фото роздивляюсь:
Ми, як сім'я, на тому знімку.
Так буде й далі, сподіваюсь!

Я кожен день іду до школи
Здобути там знання потрібні.
Адже ж у школі тільки можна
Набути досвід необхідний.

Учителі, що в школі нашій,
Нам віддають себе усіх!
Вони нам, як сім'я найкраща!
І що б робили ми без них?

О, рідна школо! Ти навчила
Життя любити так, як треба.
І як на світі треба жити!
Я сумуватиму без тебе!

Я хочу школі побажати
Дивитися у майбуття.
Для мене ти, як друга мати,
Ти - школа нашого життя!

ТВОРІТЬ ДОБРО

Кожен з нас, звичайно, хоче,
Щоб усі ми добре жили,
Щоб з усмішкою, охоче
Люди те добро творили.
Але сидячи чекати
На добродія того -
Час даремно марнувати,
Бо нема, нема його.
Як я хочу, щоб у світі
Добрі справи всі робили,
Кожної хвилинки, миті
Люди тим добром щоб жили.
Щоб, зробивши, не чекали
Слова вдячного собі,
Бог все бачить і все знає,
Він віддячить і тобі.
Як накажуть нам зробити
Добру справу будь-яку,
Всі питають дратівливо:
"Не вони, а я!? Чому?
Хто мені за це віддячить?
Подарує щось мені?
Не зроблю! Мені пробачать!"
"То й не треба! Не роби!"
Чому так не вистачає,
Тих, хто іншим помага
Хто про себе забуває,
Кому пам'ять дорога?
Хай творять добро всі люди,
Хай з добром усі живуть!
Вірю я, так саме й буде -
Всі добро робить почнуть!

РІДНА МОВА

Рідне слово! Рідна мова!
Ти - перлинка у воді!
Тебе буду поважати,
Шануватиму завжди!

Тільки ти мене навчила,
Як потрібно працювати,
Поважати Батьківщину,
Батька й матір поважати.

Рідне слово - сонце в небі,
Шлях освітлює важкий.
Шлях до мови - шлях до щастя.
Він, звичайно, не легкий.

І хай слово покарає
Тих, хто зраджує людей!
Тим, хто мову прославляє,
Хай додасть нових ідей!

Слово - зброя найсильніша!
Слово - дивний небокрай!
З ним життя завжди світліше.
Так було і буде хай!

САКИ

Моє рідне місто Саки!
Дуже я тебе люблю.
І дарую вірш на пам'ять!
Вислухай мене, молю!

Ти маленьке, таке гарне,
Як перлина у воді.
Все в тобі мене дивує,
Зачаровує в тобі.

Твоє небо і повітря
Легкі, чисті як сльоза.
І росою вранці вмита
В'ється сонячна лоза.
Лікувальні грязі чорні
Заживляють і лікують.
На тілах, немов художник,
Свій пейзаж вони малюють.

Парк розкішний і величний,
Де дерев багато й квітів.
Там з натхненням я незвичним
Відчуваю кращі миті.

Добре, рідне місто Саки,
Кращого нам не знайти!
Буду я тебе плекати,
Шанувати, берегти!

СЛОВО

Слово - людства міцна зброя!
Що без слова нам робить?
Слово робить з нас героїв,
Може вчинки пояснить.

Слово може вас зцілити,
Може ранити, сікти.
Словом можна окрилити,
Друзів можна з ним знайти.

Словом можна привітати,
І вірші зі слів складать.
Можна цілий світ придбати,
Можна ворога здолать.

Шана й мир потрібні слову,
Слово треба поважать.
Захистимо рідне слово,
Словом є нам що сказать!

УКРАЇНА

Україна моя починається
З міста Хмельницького,
де я народилася.

Україна моя починається
Із верби сумної,
яка похилилася.

Україна моя починається
З калини червоної,
що росте під віконцем.

Україна моя починається
Із пісні душевної
у моїй сторонці.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 31.03.2006 > Тема ""Джерельце""