Версiя для друку Обговорити в форумi

...Почалося все з оголошення в одному з листопадових номерів газети, яке запрошувало старшокласників кримських шкіл провести Різдво на Волині.
Першого січня нового року двадцять учнів восьмих-десятих класів роздольненських шкіл вирушили в дорогу у складі кримської групи під керівництвом голови Бахчисарайської "Просвіти" Юрія Короля, а наступного дня зійшли з потяга у Львові. Тут на нас уже чекав власний кореспондент "Кримської світлиці" Сергій Лащенко, а з ним екскурсоводи, які влаштували для всіх нас велику пішу прогулянку по старому місту з відвідуванням багатьох храмів. Про перебування у столиці Галичини одинадцятикласниця Марія Пастушенко відгукнулася так: "Я була просто вражена унікальною архітектурою і своєрідністю міста. Прогулюючись його старовинними вулицями, слухаючи розповіді екскурсоводів Марійки, Ігоря та пана Володимира, ніби опиняєшся у середньовіччі". Побували ми й у Карпатах якраз у розпал гірськолижного сезону. Незважаючи на випробування, які довелось витримати, діти покаталися на лижах і санчатах, багато хто вперше відчув радість стрімкого польоту із засніженого схилу.
Цікавими і насиченими були два дні у Луцьку, де старшокласники відвідали не лише старовинну фортецю і цілий ряд музеїв, що знаходяться у її вежах, а також музей сучасної зброї під відкритим небом. Вони познайомилися з Волинським державним та Луцьким технічним університетами, мали теплу зустріч з керівниками цих вузів, деканами факультетів, отримали відповіді на свої питання, обідали в студентських їдальнях. Чимало з учнів мріють тепер про те, аби вчитися в одному з цих вищих навчальних закладів після закінчення школи.
Напередодні різдвяних свят роздольненці, а також старшокласники з Сімферополя, Бахчисарая, Сак, Севастополя та інших населених пунктів Криму побували на концерті, який влаштували викладачі та студенти інституту мистецтв ВДУ. Особливо запали в душу колядки, які виконали чоловічий квартет та тріо бандуристок "Дивоструни". Увесь цей час з нами була голова Волинської обласної організації "Просвіта", поетеса і журналіст Надія Гуменюк, яка піклувалася про те, аби нам було цікаво і комфортно. Вона подарувала вчителям свої книги, а школярі одержали від Луцької мерії комплекти листівок про визначні пам'ятки обласного центру.
З великою радістю їхали наші діти у віддалений районний центр Любешів, який багато чим подібний до нашого Роздольного. Тут упродовж різдвяних свят діти жили в родинах педагогів технікуму Луцького технічного університету. Незнайомі люди зустріли нас, як рідних, оточили увагою і піклуванням, намагалися показати все, чим багатий їх рідний край. Викладачі і вихователі гуртожитку з різдвяними колядками завітали в кожну хату, де гостинно приймали наших дітей, влаштували екскурсію в музей партизанської слави в селі Дубна, який розповідає про діяльність партизанського з'єднання І. Федорова, прогулянку в ліс з вогнищем і смаженим салом. Такої щирості, гостинності, доброти, які на кожному кроці ми відчували в Любешові, не скрізь знайдеш навіть серед родичів. А ось відгуки школярів. "Мені дуже сподобалась подорож по Західній Україні. Ми так багато всього побачили. Особливе враження залишило перебування в родині Даниликів, де я познайомилась і подружилась з двома чудовими дівчатками", - написала Настя Гурнакова. Таня Линник ніколи не забуде доброту і гостинність любешівців, їхнє бажання прийняти стільки гостей у своїх родинах. Настя Андрушко вважає, що на таке здатні небагато кримчан, їй запам'яталась підготовка різдвяної вечері, де на стіл ставили 12 пісних страв, а по кутах клали часник, щоб прогнати нечистого, копійки, щоб в оселі водилися гроші, а під скатертину - колоски, щоб було доволі хліба. Школярі, окрім того, що побували у багатьох містах, покаталися на лижах і санчатах, познайомилися з різдвяними обрядами, народним одягом волинян, ще й одержали чудову розмовну практику, бо спілкувалися українською мовою і цим приємно вразили господарів.
За відчуття справжнього свята упродовж десяти днів, за надзвичайно багаті і приємні враження ми хочемо висловити щиру подяку директору Любешівського технікуму І. М. Пальчику, його заступникові Т. Ю. Коренчук, родинам Швайків, Кудрявицьких, Корців, Кондаревичів, Литвинчуків, Купрійчиків, Хомичів, Абрамовичів та іншим за те, що так багато працювали у святкові дні заради нас, щедро віддавали нам тепло своїх домівок і душ.
Велике спасибі Ю. Королю за організацію подорожі для майже сотні кримських старшокласників, яка мала не лише екскурсійний характер. Справа в тому, що з благословення єпископа Сімферопольського і Кримського УПЦ КП Климента йому вдалося розширити Програму взаємодії вищих закладів освіти Західної України і навчальних закладів АРК, а також ВМС Збройних Сил України, затверджену Кабінетом Міністрів нашої держави, яка дає змогу кримським випускникам здобути вищу освіту у львівських, волинських та інших ВНЗ. Особливий відгук ця програма знайшла у ректора Луцького державного технічного університету В. В. Божидарника, який збільшив квоту для кримчан на 15 державних місць. Справа, якою займається Ю. Король, благородна і високопатріотична, адже наші діти, отримавши дипломи у Луцьку чи Львові, повернуться в Крим і працюватимуть на Україну, а не на Росію чи Туреччину.
І насамкінець щиро дякуємо нашій єдиній і неповторній газеті "Кримська світлиця", яка дала змогу познайомитися з багатьма справжніми українцями, так багато побачити і почути.
Алла ТАРАТОРІНА,
Наталя ІВАНЬКО,
вчителі, керівники групи.

РІЗДВО ХРИСТОВЕ НА ВОЛИНІ

КРИМСЬКІ ДІТИ із Сімферополя, Севастополя, Євпаторії, Бахчисарая, Роздольного, котрі брали участь в акції "Зустрінь Різдво у волинській родині", 2 січня 2006 р. висадились гомінким веселим десантом у древньому Львові. Зазначу, що цю поїздку було організовано за сприяння Всекримської "Просвіти" і, зокрема, голови Бахчисарайської "Просвіти" Юрія Короля. Після ознайомлення зі Львовом та побувавши в Карпатах, ми поїхали до Луцька, де відвідали  Луцький державний технічний університет та Волинський державний університет ім. Лесі Українки. Тут діє регіональна довгострокова програма "Взаємодії вищих закладів освіти західних областей із закладами освіти Автономної Республіки Крим та ВМС ЗС України". Тож і не дивно, що перед кримчанами виступили представники професорсько-викладацьких колективів, які підтвердили, що за угодою випускникам кримських шкіл кожного року виділяються квоти для безкоштовного навчання в цих вищих навчальних закладах.
Потім наші діти поїхали до Волинського інституту мистецтв, де перед нами з розповіддю про ВНЗ виступив доктор педагогічних наук, професор О. Н. Дем'янчук. Силами викладачів і студентів нам показали прекрасне вертепне дійство, якого їм ніколи раніше не доводилось бачити.
А далі наш шлях проліг до давнього міста Острог. Там нас радо і тепло зустрічали учні, їхні батьки, вчителі. Розібрали нас по домівках. Мене з трьома моїми учнями взяла в свою родину Г. Т. Базелишина - завуч з виховної роботи. Коли ми увійшли на подвір'я, то відразу ж звернули увагу на велику бочку, з якої йшов дим. Це, як пояснила нам пані Галина, господар - затятий мисливець - готувався до Різдва - коптив підстреленого ним дикого кабана і ковбаси. 6 січня, на Святвечір, на святковому столі стояло 12 страв.
А 7 січня, на Різдво Христове, ми спробували й закопченого кабанця! Такої смакоти ми, здається, ще ніколи не їли!
І цього ж дня острозькі та наші кримські діти разом ходили колядувати. Після дітей ходили колядувати й дорослі - місцеві вчителі, лікарі, мисливці. Колядників запрошували до господи. Як же гарно вони співали! Це воістину всенародне різдвяне свято. Кримські діти, я у цьому впевнена, на все життя запам'ятають Різдво 2006 року. Ми щиро вдячні цим добрим і щедрим душею людям за їхню гостинність, за їхню увагу і ласку до нас, кримчан.
Щиро завдячуємо й директорам шкіл
м. Острога і Острозького району Миколі Парфеновичу Антонюку, Аллі Володимирівні Параниці, Ігорю Васильовичу Антонюку, Галині Юріївні Польовій, зав. міськвідділом освіти Марині Василівні Свинарчук, начальнику райвідділу освіти Олегу Васильовичу Коломису та всім родинам, в яких жили наші діти.
Валентина КОВАЛЕНКО,
вчителька української мови та літератури НВК "Школа-ліцей" № 3 м. Сімферополя, учасниця поїздки на Волинь.
***
Про те, як провели свої різдвяні канікули на Західній Україні, розповідають учні 11-го "д" класу навчально-виховного комплексу "Школа-ліцей" № 3 м. Сімферополя. Разом з учнями їздила вчителька української мови та літератури Валентина Петрівна Коваленко. Отже, розповідають учні:
Павло БІЛОБЛОЦЬКИЙ:
На зимових канікулах разом зі своїми товаришами я відвідав Львівщину та Волинь. Ми побували у Славському, але це місто мені не дуже припало до душі. Наступним пунктом нашої подорожі було місто Луцьк - обласний центр Волині. Це місто чимось дуже схоже на наш Сімферополь. Тут у нас відбулася зустріч з викладачами Волинського державного технічного університету, а потім - екскурсія по місту.
Після Луцька ми поїхали до міста Острог. Там ми жили в сім'ях та святкували Різдво Христове. Нас приймали, як рідних. Мене з моїм однокласником Пилипом Левченком взяла до себе в сім'ю вчителька математики Надія Миколаївна Приймак. Вона відразу познайомила нас зі всіма членами своєї родини. Там був хлопець-підліток нашого віку, який проводив нам екскурсії по нічному місту.
Я дуже дякую всій родині Приймаків, а саме: Надії Миколаївні, Артуру, Оксані, Стасу та Ромі. Ромі бажаю вдалого весілля, а Стасу хочу сказати: "Стасе, вчись добре грати в шахи, я наступного разу приїду і перевірю, як ти граєш!" Дякую Вам усім!
Скрізь, де ми бували, мені сподобалось, але місто Львів затьмило усі міста, де мені коли-небудь довелось бувати в нашій рідній Україні. Це дуже гарне, вишукане та релігійне місто. Ми побували майже в усіх церквах та храмах різних віросповідань.
Андрій ФІДОСКІН:
З усіх міст, де ми побували, мені сподобався Острог. Різдво я провів у сім'ї, де мене навчили колядок, і ми з друзями ходили колядувати. Це було захоплююче. Господині, в родині якої жив, я запропонував приїхати до нас у Крим влітку. Її звуть Лідія Михайлівна.
Марія ПЕРЕКУПКО:
Цю різдвяну подорож у західні області нашої України я запам'ятаю на все життя. Надзвичайно красиво було в кожному місті і кожне з них мало якусь свою особливість - мало свою історію, свою архітектуру. Мене вразило, як тутешні люди свято шанують традиції і дотримуються їх. Я хочу щиро подякувати сім'ї, в якій я жила: це дуже гарна родина, і я сподіваюсь, що ще колись обов'язково завітаю до них.
Алла СМИРНОВА:
Ми побували в містах Луцьку, Львові, Славському та Острозі. У Славському ми каталися на санчатах, у Львові нас водили на екскурсію по місту, були у Волинському університеті імені Лесі Українки.
Найбільше сподобалося місто Острог, в якому нас розселили у сім'ях. Сім'я, в якій я мешкала, дуже добре до мене ставилась.
З дітьми господарів ми разом ходили на дискотеку та розважалися, побували в Острозькому державному історико-культурному заповіднику, до якого входить краєзнавчий музей, фонди якого налічують понад 54 тисячі експонатів.
Я дуже вдячна родині, яка нас приймала, годувала і розповідала про свої народні звичаї та обряди. Ми багато чому навчились і будемо пам'ятати про цю добру родину.
Дмитро ЛИЗНОВСЬКИЙ:
Найбільше мені сподобалось перебування в Острозі. Це дуже гарне місто, невелике, де всі одне одного знають.
Ми приїхали в Острог якраз на Різдво. Мене в свою родину взяла заступник директора школи Галина Тихонівна. Це дуже добра і чуйна людина. В неї двоє хороших синів і доброї вдачі чоловік. Вони нас прийняли щиросердно, як своїх рідних дітей. Ми дуже добре відсвяткували Різдво за місцевими звичаями.
Ми побували також у прекрасній церкві. Від її відвідування у мене залишилося багато приємних вражень. У цьому древньому місті я зустрів чудову дівчину Наталю. Я в неї закохався і тому було дуже тяжко розлучатися.
Олег ПРОТАС:
Найбільше мені сподобався Львів. Це дуже давнє місто зі своєрідною архітектурою, пам'ятками давнини та чудовою ялинкою в центрі міста. Ще цікаво було в Острозі. Там ми побували в Музеї книги, в Острозькій академії.
Я мешкав у родині, де були дві дівчини - Оля і Марійка. З ними ми ходили на дискотеки, де я познайомився з гарною дівчиною Аллою. Ми з нею дуже цікаво проводили час. Коли настала пора від'їжджати до Сімферополя, не хотілося розлучатися з новими знайомими і друзями. Гадаю, що ми ще туди приїдемо, і не раз.
Дмитро НЕТЕТА:
За десять днів, які ми провели на заході України, мені найбільше сподобалось на Волині. Там дуже привітні і добрі люди. Вони нас тепло зустрічали і не залишали без уваги. Та найбільше я вдячний родині з Острога Миколі та Аллі Момотюкам, а також їхнім дітям - доньці Вікторії та синові Павлові. Вони всі милі і щирі люди. Я дуже сумую за ними всіма і сподіваюсь, що вони приїдуть до нас в сонячний Крим. Саме завдяки цій родині мої канікули перетворились на справжню
різдвяну казку.
Пилип ЛЕВЧЕНКО:
2 січня о 12.10 ми приїхали у Львів. І хоч ми побіжно ознайомились з цим старовинним містом, воно мене вразило своїм архітектурним стилем, вимощеними камінням вулицями.
Увечері ми сіли в електричку і поїхали в містечко Славське. Наступного ранку ми пішли кататися на лижах та ковзанах, хоч погода була не зовсім хороша. Затим наш шлях проліг до Луцька, в якому ми побували в двох вищих навчальних закладах цього міста.
В Острозі, куди ми приїхали після триденного перебування в Луцьку, нас забрали в сім'ї. Я мешкав у родині Надії Миколаївни Приймак, де й зустрічав Різдво за святковим столом, на якому, як велить звичай, було 12 страв.
В наступні дні разом з їхнім племінником Артуром ходили знайомитись з містом, побували на дискотеці, на екскурсії в Острозькій академії.
Поїздка залишила найкращі спогади. Я вдячний її організаторам та родині Надії Миколаївни, її сину Ромі, доньці Оксані, а також племіннику Артуру - моєму новому другу.
Стас ПИСАРУК:
Різдвяна подорож на Західну Україну мені, гадаю, запам'ятається на все життя. Старовинні міста - Львів, Луцьк, Острог, люди, які там живуть, добрі і щирі, мої нові друзі і знайомі. Хотів би ще раз колись побувати в тих краях.
Спасибі усім організаторам цієї подорожі, зокрема Ю. І. Королю та нашій вчительці В. П. Коваленко!

НАС ЗУСТРІЧАЛИ РАДІСНО І ПРИВІТНО

Для мене та багатьох інших учнів Криму ці зимові канікули були незвичайними. Різдво нам довелося зустрічати на Волині.
Наш екскурсійний маршрут по Західній Україні почався зі стародавнього міста Львів, яке має давню історію. У Львові ми відвідали багато храмів і соборів. Велике враження залишив Собор Святого Юра. Саме там знаходиться Туринська плащаниця, яка є унікальною релігійною, історичною, археологічною і культурною двохтисячолітньою пам'яткою всього людства.
Після перебування у Львові на нас чекав гірськолижний курорт "Славське", що знаходиться в Карпатах. Нам, кримчанам, не часто щастить бачити стільки снігу. Там ми не тільки навчилися кататися на лижах, але весело і радісно провели час, який кожен з нас буде довго пам'ятати.
Наступним містом, яке ми відвідали, був Луцьк. Там ми перебували лише два дні, але за цей короткий час наша група відвідала замок Любарта. Доторкнувшись до стародавніх стін, кожен наче опинився у далекому ХIV столітті. Далі на нас чекав музей військової техніки під відкритим небом. Ми змогли побачити багато танків, літаків, гармат та інших експонатів. Також наша делегація ознайомилася з Луцьким державним технічним університетом. Того дня відбулася конференція, під час якої декани і професори розповіли нам про факультети і вступні іспити та запросили на навчання у цей університет.
Настало свято Різдва Христового. На цей час нас вже розселили у сім'ї в селі Хорів Острозького району. Ще до поїздки багато з нас чули, що на Західній Україні не зовсім добре ставляться до російськомовних гостей, але ми змогли переконатися, що це зовсім не так. Нашу кримську групу там зустріли з великою радістю. Як тільки ми приїхали, нас привітали і запросили до родини. Ми знайшли собі багато нових друзів, познайомилися з українськими традиціями, а на Святий Вечір нас пригощали 12 традиційними стравами.
Наприкінці поїздки нашу групу повезли на екскурсію до Острога. Ми відвідали Острозьку академію, Острозький історико-краєзнавчий музей та Музей книги, де побачили перший буквар, першу парту, першу шкільну форму. А коли екскурсія закінчилась і ми повернулись у Хорів, на нас чекала святкова дискотека.
Непомітно минув час. Ми повинні були збирати речі і їхати додому. Нам нелегко було прощатися з нашими новими друзями та їх батьками. У їхніх сім'ях ми зустрічали Різдво - найкраще зимове свято. Обмінявшись адресами, пообіцяли листуватися. Ці новорічні канікули стали для нас радісними і незабутніми. Я хочу щиро подякувати усім організаторам цієї чудової поїздки, а особливо Юрію Івановичу Королю, за найкращий подарунок - різдвяні канікули на Волині.
Яніна ЩЕРБАНЬ,
учениця 10-го "в" класу НВК "Школа-ліцей" м. Саки.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #5 за 27.01.2006 > Тема ""Джерельце""