Версiя для друку Обговорити в форумi

В цьогорічному літературному конкурсі школярів Криму "Ми діти твої, Україно!" третє місце в номінації "Поезія" виборола учениця 3-го класу ЗОШ № 20 ім. Олени Теліги з Феодосії Настуся Череповська. Її вірші по-дитячому щирі й безпосередні. Дівчинка з любов'ю пише про своїх рідних - маму, тата, бабусю, про маленьку сестричку, про тих, хто її оточує, з ким вона живе однією сім'єю. Настуся вміє підмічати все найцікавіше, що відбувається в природі, навколо неї. Вдаються Настусі й прозові мініатюри. Гадаємо, що у майбутньому вона зможе писати оповідання й новели. Поживемо - побачимо. Хай щастить тобі, Насте!

СТЕЖКА
Стежка до хати -
Стежка до тата.
Хатина біленька,
Таточко рідненький.
Біля хати мальва
Розквітає, пахне,
А у хаті мама
Вишиває плаття.

*  *  *
Прокинулась рано:
Розбудила мама,
Полила квітоньки.
Годувала ляльку-доньку.
Потім умивалась,
Мамі посміхалась.
В хаті прибирала,
Тата дожидала.

СЕСТРИЧКА
У мене є сестричка,
Ще зовсім невеличка.
Ми з нею добре граєм,
Всіх ляльок одягаєм.
Волоссячко їм миємо.
А потім сукні шиємо.
Так добре із сестричкою.
Хоча ще й невеличкою.

БАБУСЯ
Ой, яка ж у нас бабуся -
Мила, добра, солодуся.
Побіжу я у гайок,
Назбираю їй квіток.
Раз - ромашка,
Два - ромашка.
Три - тюльпан,
Чотири - кашка.
П'ять - волошка невеличка.
Шість - зеленая травичка,
Сім - рожева конюшина,
Вісім - гілочка шипшини,
Дев'ять - ще один тюльпан.
Цей букетик їй віддам.
Приголублю, пригорну.
Ось як я її люблю!

ВЕСНЯНА  ПІСЕНЬКА
Сонечко весняне
зазира до нас.
Розквітає квітка,
бо прийшов їй час.
Розквітає квітка,
Розквітає квітка,
Розквітає квітка,
Бо прийшов їй час.
Крильця у метелика
із яскравих барв.
Каже мені песик
своє дружнє "гав!".
Каже мені песик.
Каже мені песик.
Каже мені песик
Своє дружнє "гав!".
Усміхнуся мамі -
і зрадіє світ:
Соловейко в гаї
шле усім привіт!
Соловейко в гаї,
Соловейко в гаї,
Соловейко в гаї
Шле усім привіт!

ЛИСТОК
Летить листок
поміж хмарок.
Аж он куди забрався!
Вітрець-пустун -
йому дружок:
До вечора б з ним грався!
Гуляє лист серед небес,
На землю дума впасти.
А я його, а я його
В гербарій хочу вкласти.

ОСІННІ  ДНІ
Ось і осінь вже минає.
З дерев листячко спадає.
Вранці стелиться туман,
Тягне хмарок караван.
Плачуть голі дерева.
Десь підходить вже зима.
Несе холод, снігопад.
Та поки що... листопад.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2002 > Тема ""Джерельце""