Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3047)
З потоку життя (6251)
Душі криниця (3440)
Українці мої... (1453)
Резонанс (1480)
Урок української (987)
"Білі плями" історії (1660)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 13.09.2002 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 13.09.2002
ЛЬВІВСЬКЕ "ДЖЕРЕЛЬЦЕ" В ГОСТЯХ У КРИМСЬКОГО "ДЖЕРЕЛЬЦЯ"
"Джерельце"

Ось уже чотирнадцять років при Львівській обласній бібліотеці для дітей працює літературна студія "Джерельце", якою керує відома поетеса, член Національної спілки письменників України, голова Комісії з питань підтримки творчої молоді ЛКТ "Рідна школа" Марія Людкевич.

Нещодавно львівська фірма "Афіша" випустила у світ збірочку віршів юних поетів - членів літстудії "Джерельце", котра має поетичну назву "Пелюстковий автограф". Ця книжечка - антологія одного вірша юних авторів складена з творів від випускників студії (нині вже студентів різних вищих навчальних закладів України) до найменших - учнів молодших класів львівських шкіл, але усіх їх об'єднує літстудія "Джерельце", у якій вони вчаться розуміти поезію, спілкуються, пізнають таємниці слова, беруть участь у різних літературних конкурсах. Змагаються і перемагають, творять і пізнають велику радість успіху. Мріють і сягають думками до зірок.

Тож нехай поетичне слово юних львів'ян з літстудії "Джерельце" свіжим, веселковим струменем увіллється на сторінки кримського "Джерельця" - єдиної україномовної газети для дітей Криму. Нехай дітей із заходу і півдня нашої великої України об'єднує і надихає вічно живе і прекрасне рідне поетичне Слово!

"Джерельце" пропонує своїм читачам твори наймолодших авторів збірочки "Пелюстковий автограф".

 

Наталя КОРЧАК:

Книги - морська глибина;

хто в них пірне аж до дна,

той, хоч і труду

мав досить,

дивнії перли виносить.

Іван Франко.

Книга - великий простір знань. Моя перша книга - це Біблія. Пройшовши багато століть, вона є і буде святою для кожної людини на Землі. З чим переходимо ми в третє тисячоліття, яке наше майбутнє? У моїй душі ясно бринить пісня, рідне слово, весняна надія на добро і сподівання.

 

ВЕСНЯНИЙ НАСТРІЙ

Весна: розтанув

сніг довкола,

Натхненний срібний

спів луна.

Весна красива, як ніколи,

Бо зацвіло усе навколо,

Бо журавлі у вишині

Курличуть гарне

щось мені.

 

Олександра КУЗІЛЬ:

На всій землі,

 на рідній Україні

Цвітуть черешні...

Всесвіт у цвіту...

Роман Качурівський.

Весна! Блакитне небо, яскраве сонце, духмяне повітря, ніжне смарагдове листя дерев, перші квіти. Здається, чуєш, як у лісі прокидаються мавки.

Слова поезії самі лягають на папір, непереможна сила весни надає незвичайних сил і натхнення.

 

КВІТЕНЬ

Нас пригощає

снігом квітень,

І у веснянім перецвітті

Нагадує про себе

знов зима.

Холодним снігом

землю посипа,

Кришталики дощу

холодять душу.

Та сонце лагідне вологу

сушить,

Це не зима і не весна -

Між злим і добрим це межа,

Відлуння

промайнулих років,

Тисячоліття слід глибокий...

 

Софія ЧЕРВІН:

Буває мить якогось

потрясіння,

Побачиш світ,

як вперше у житті,

Звичайна хмара -

сіра і осіння, -

Пропише раптом

барви золоті.

Ліна Костенко.

І справді, стільки незвичайного і несподіваного дарує нам кожна мить життя, а найголовніше, що у цій буденній метушні ми знаходимо перлинки приємних мрій, перетворених на дійсність. Ми - часточка природи, яку потрібно берегти і шанувати, бо вона - наче книга, що відкриває нам потаємні сторінки своєї душі.

 

ПАВУЧОК

Ниточка за ниточку,

Ниточка за ниточку...

Павучок спліта.

З гілочки на гілочку,

З віточки на квіточку -

Пряжа золота.

Сонечко запалює,

Сонечко засвічує

Вогники краси,

Діамантом світяться

У траві народжені

Крапельки роси.

Вітерець похитує,

Вітерець розгойдує

Павучкову сіть.

Скоро літо бабине,

В мандри літо бабине

З вітром полетить.

 

Оксана ШАЛАЙ:

Протягом століть, відбираючи по словечку, по зернятку, геній народу витворив і передав нам у спадок, у вічне користування неосяжне, розкішне у своїй красі й блиску розуму лінгвістичне багатство: майте, гордіться, не будьте німі!

Олесь Гончар.

Як добре, що людина вміє мріяти. Як добре, що жорстока пітьма цивілізованого світу не може відібрати в тебе найсвітлішу думку... думку, що летить стрімголов в далечінь і приносить райдужні побажання від майбутнього... І ось ти досяг мети. І здається, що більше нема чого жадати. Але час невблаганний - і ось він забирає в тебе мрію. Все проходить. Й за душею залишаються тільки назавжди вірні тобі думки, втіленням яких є мова.

*  *  *

О мово рідна!

Міць народу,

Опора скривджених сиріт,

Тебе Господь в таку негоду

Від лиха всякого вберіг.

Тебе хотіли ув'язнити,

Хотіли скути в ланцюги,

В сирій землі похоронити

Тебе хотіли вороги.

Та силу духу не зламати!

В кайдани волю не закуть!

І ти, моя священна мати,

Торуєш у прийдешнє путь.

 

Лілія КОРЯК:

Моє улюблене заняття - читати книжки. Читаючи твір Гаррієт Бічер-Стоу "Хатина дядька Тома", я переживаю усі почуття героїв, уявляючи себе на їхньому місці. Цей прекрасний твір зворушує мене до сліз. Я вражена відданістю Тома його господарю, душевною силою Лізи. Вона, переживаючи за долю свого сина, перебігла з дитиною на руках по крижинах, які з великою швидкістю мчали по річці під час весняної повені. Цей твір  прославив мою улюблену письменницю на весь світ! Я теж хочу колись написати щось дуже цікаве.

 

НЕСЛУХНЯНІ КАПЦІ

Має прикрість наша бабця:

Десь поділись її капці,

Де тепер їх йти шукати,

Може, десь і біля хати?

Вийшли діти у садок,

Й бачать:

між малих квіток

Плачуть зірочки із капців.

Принесли ми їх до бабці.

А вони сказали: "Там,

капці взув гіпопотам,

тапочки були малі,

й він лишив їх у траві".

Їх побігли рятувати,

І далеко, ген за гаттю,

У болоті, біля жабки,

Вже тонули наші тапки.

Віднесли ми брудні капці

На подвір'я в руки бабці,

А бабуся їх помила,

Посушила і зашила...

З того часу наші капці

Завжди вдома,

біля бабці.

Служать вірно бабці Гані

За увагу й лікування.

 

Христина КОСТИК:

Прийду в цей світ -

і ощасливлю світ,

Сповию в ласку,

у привітне слово -

І буде світ,

неначе первоцвіт,

Всміхатись тепло,

радісно, бузково.

Микола Петренко.

Як це прекрасно, коли можна вилити душу у поезії! Люблю писати вірші про все: про рідну мову, Україну, пори року... А особливо про природу. Про ліс і річку, сонце і небо. Я багато читаю, мені дає натхнення рідна мова, українська література, враження від побаченого і почутого.

 

РІДНА МОВА

Калинове слово -

Слово Кобзаря.

Наша рідна мова

Душу окриля.

Мами колискова,

Пісня голосна.

Українська мова

Ніжна й чарівна.

Лине мелодійно,

Квітне і сія,

Як зіронька ясна,

Як спів солов'я.

Троянди, жоржини,

Весна і розмай...

Це - мова Вкраїни,

Це - мій рідний край!

Христя ПОЛЕВА:

Я захоплююся країною дитинства, бо в ній панують радість, любов і материнська турбота. Навіть маленькі іграшки в цій країні видаються справжніми, цікавими і загадковими. Мабуть, тому я пишу про них вірші.

 

МІЙ ДРУГ -   СЛОНИК

Він такий чудовий

Слоник іграшковий!

В нього лапки-тапки,

Очка голубенькі,

А на хоботі у нього

Бантик червоненький.

Ось який чудовий

Слоник іграшковий!

 

Наталя РИПІЧ:

Я цікавлюся різними книжками. Та найбільше такими, у яких є щось нереальне, фантастичне. Улюблені мої книжки: "Вінні-Пух і його друзі", "Пеппі Довгапанчоха", "Мандри Лемюеля Гуллівера" та інші. Я теж би хотіла придумати цікаву казкову країну, у якій було б весело і щасливо жити всім. Можливо, це колись станеться, а нині я пишу вірші про своїх придуманих героїв.

 

У КРАЇНІ БІДІ-БОЛ

У країні Біді-Бол,

Де колись жив дядько Дол,

Місіс Бол і дочка Лол

Грають разом у футбол.

Ось раптово дочка Лол

Забиває перший гол.

Всіх цікавить цей футбол!

Захотів і дядько Дол

Прилетіти в Біді-Бол,

Щоб пограти з місіс Бол

У веселенький футбол.

Ви, напевно, здогадались,

Що в країні Біді-Бол

Грають всі в такий футбол.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 13.09.2002 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков