Версiя для друку Обговорити в форумi

ПАМ’ЯТЬ

Виставка «Війна. Документ. Пам’ять. Маловідомі сторінки» відкрилася 27 жовтня в Меморіальному комплексі «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років». Вона присвячена 65-ій річниці визволення України від нацистських загарбників.
Як зазначила заступник генерального директора Меморіального комплексу з наукової роботи Любов Легасова, це другий спільний проект Меморіального комплексу та Державного комітету архівів України в рамках програми, започаткованої в травні 2009 року. «Визволення України від фашистських загарбників (грудень 1942 — жовтень 1944 років) стало важливою воєнною, стратегічною та політичною подією Другої світової війни», — підкреслила вона. Любов Легасова нагадала, що у боях за визволення України брали участь сім фронтів (Перший, Другий, Третій та Четвертий Українські, а також Перший і Другий Білоруські та Північно-Кавказький), Чорноморський флот, три військові флотилії, партизанські з’єднання. 4 тисячі воїнів, учасників битви за Україну, були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 1152 військові частини і з’єднання отримали почесні найменування визволених населених пунктів України.
«Україна зробила величезний внесок у боротьбу з нацизмом і фашизмом. І ця річ є центральною у формуванні сьогоднішньої національної історичної пам’яті українського народу», — підкреслив заступник голови Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук Владислав Верстюк. Він зазначив, що в архівах зберігаються великі масиви документів, які треба досліджувати й оприлюднювати, щоб пам’ять про ці події і про цих людей була збережена.
«Під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років Україна втратила близько 10 мільйонів своїх громадян — це спільні втрати на фронтах і цивільного населення. Є десятки Книг пам’яті, створених в областях, але й досі немає загальнонаціонального мартиролога, немає електронної версії Книги пам’яті, в якій за прізвищем, чи за ім’ям, роком народження, за місцем населеного пункту, звідки людина призивалася до армії, можна було б знайти цю людину, дізнатися про її біографічні подробиці», — сказав він.
Владислав Верстюк висловив переконання, що такий великий проект буде спільно здійснено Українським інститутом національної пам’яті, Меморіальним комплексом та Держкомархівом України. «Ми зробимо цю роботу, принаймні, якщо не до 65-ї річниці Великої Перемоги, то до 70-ї. І це наш громадянський обов’язок, це наше найперше завдання», — підкреслив він.
В експозиції виставки «Війна. Документ. Пам’ять. Маловідомі сторінки» є справді маловідомі речі, уже хоча б тому, що знайдені вони не так давно. Як закоркована пляшка — вона виплила з Дніпра у 80-х роках — із прощальною запискою, написаною сержантом Михайлом Чикилевським із Чернігівщини перед форсуванням Дніпра. Як матеріали, що їх знайшли в сейфі у Дніпрі 2009 року — це штабні документи 195-ї стрілецької дивізії. Як печатки 1940-1941 років районних військкоматів Київської області — понад 65 років їх таїла в собі земля, вони були знайдені торік на Полтавщині. «Ці 110 печаток створюють своєрідну дорогу відступу Південно-Західного фронту 1941 року — тієї страшної київської оборонної операції, в ході якої загинуло понад 500 тисяч наших воїнів», — сказала, проводячи екскурсію, куратор виставки, завідувача наукового відділу Меморіального комплексу Надія Смолярчук.
Виставка висвітлює такі маловідомі теми, як «Етапи соборності України», «Українці під нацистською окупацією», «У вогняному валу війни» (що розповідає про багаторазове визволення українських населених пунктів), «Мобілізація на визволених територіях», депортація народів Криму, «Українсько-польські відносини. Переселення.1944 р.». «Відлуння війни» — такою є назва останнього, десятого розділу. Його документи розповідають про першочергові заходи щодо сиріт, вдів, інвалідів, про пошук рідних і близьких, який ведеться десятиріччями і як естафета пам’яті передається від дітей ветеранів до онуків і правнуків.
«Якщо естафета пам’яті передається від покоління до покоління, значить, ми гідні своєї історії. Ми шукаємо до сьогоднішнього дня і якщо знаходимо хоч одного з тих, хто загинув в Україні, то докладаємо цеглинку в загальнолюдський оберіг пам’яті», — сказала Надія Смолярчук.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2009 > Тема ""Білі плями" історії"