Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3382)
З потоку життя (6597)
Душі криниця (3569)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1518)
Урок української (993)
"Білі плями" історії (1688)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МИРОСЛАВ МАМЧАК: ЛОТОФАГИ
Б╕льш╕сть в╕йськовослужбовц╕в Збройних Сил та ╕нших силових структур Укра╖ни зрадили в╕йськов╕й...


ДЕРЖДЕП: П╤Д ЧАС ГОЛОДОМОРУ СТАЛ╤НУ НЕ ВДАЛОСЯ ЗЛАМАТИ УКРА╥НЦ╤В, ╤ НИН╤ШНЯ АГРЕС╤Я РФ ПРИРЕЧЕНА НА ПРОВАЛ
Про це йдеться у заяв╕ Державного департаменту США, оприлюднен╕й у Facebook на стор╕нц╕...


ХРОН╤ЧНИЙ ГЕНОЦИД У ЦЕНТР╤ ╢ВРОПИ
З ц╕╓ю статтею 8 грудня 2016 року ╖╖ автор став призером конкурсу «Приз Гарета...


ЗА ЛАШТУНКАМИ В╤ЙНИ
До дня визволення Ки╖вщини в╕д фашистських загарбник╕в


У БОРН╤ ЗА ЗЕМЛЮ ╤ ВОЛЮ
В ознаменування 100-р╕ччя под╕й Укра╖нсько╖ революц╕╖ в Кривому Роз╕ за громадською ╕н╕ц╕ативою...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 11.09.2009
П╤ДРОЗД╤ЛИ УПА КРИМУ БУЛИ Д╤╢ВИМИ

Опубл╕кована в газет╕ „Кримська св╕тлиця” стаття з приводу виходу в св╕т книги Володимира Чорномора „Повстанчий Крим” спричинила аж╕отаж л╕вих сил. Колишн╕ владн╕ чиновники м╕ркують, яким чином справи, з проставленим ними грифом „ц╕лком та╓мно”, стали в╕дом╕ широкому загалу кримчан. Деяк╕ антиукра╖нськ╕ ╕деологи та представники рос╕йських б╕знес-груп зац╕кавлен╕ за будь-яку ц╕ну скупити увесь наклад книги. Це да╓ право розгорнути на стор╕нках газети полем╕ку ╕ подати нов╕ переконлив╕ досл╕дження про ╕снування структур УПА в Криму.
На жаль, до цього часу кримськ╕ органи безпеки Укра╖ни тримають у та╓мниц╕ матер╕али, пов’язан╕ з боротьбою Укра╖нсько╖ Повстансько╖ Арм╕╖ в Криму. Не вивчен╕ й арх╕ви радянсько-парт╕йних орган╕в. Але голки в м╕шку не схова╓ш. В╕домо, що п╕дрозд╕ли Укра╖нсько╖ Повстансько╖ Арм╕╖ в Криму д╕яли в С╕мферопол╕, ╢впатор╕╖, Джанко╖, Ялт╕, Укра╖нц╕, Петр╕вц╕, Севастопол╕, Старому Криму, Керч╕, Феодос╕╖, Алушт╕, Михайл╕вц╕ та багатьох ╕нших населених пунктах, що були поруч з дислокац╕╓ю пох╕дних груп.
З донесення агента СД В. Косика в╕д 31 грудня 1941 року, знайденого у секретних справах рейху, нам стало в╕домо, що з╕ Львова до Криму революц╕йна ОУН направила ш╕сть пох╕дних груп, близько 40 чолов╕к. Т╕льки одного повстанця нацисти арештували по дороз╕ у Крим.
На початку в╕йни, коли кер╕вництво ОУН зрозум╕ло, що г╕тлер╕вц╕ мають на мет╕ з Укра╖ни зробити свою колон╕ю, нац╕онал╕сти на чол╕ з С. Бандерою оголосили у Львов╕ Укра╖нську державн╕сть. ╥х заарештували ╕ в╕дправили до табор╕в, а низка секретних наказ╕в зобов’язувала каральн╕ органи рейху знищувати бандер╕вц╕в, як граб╕жник╕в.
Взимку 1941-1942 р. починаються розстр╕ли член╕в ОУН, фашисти дають вказ╕вки пол╕ц╕╖, в╕йськов╕й розв╕дц╕ ╕ СД посилити роботу особливо щодо викриття пох╕дних груп, як╕ були спрямован╕ до Криму. ОУН революц╕йна в той час створила Укра╖нський Революц╕йний Ком╕тет з п╕дготовки повстання проти н╕мецьких загарбник╕в, адже н╕хто не вбачав перспективу перемоги над Н╕меччиною. Ком╕тет очолив Микола Шапар, який пот╕м загинув при виконанн╕ одн╕╓╖ з бойових операц╕й. Згодом, з середини 1942 року, заступником голови ком╕тету з пропаганди був призначений Володимир Шарафан, який займався моб╕л╕зац╕йною роботою, створенням культуролог╕чних ╕ осв╕тн╕х заклад╕в, розповсюдженням нац╕онал╕стичних аг╕ток.
З самого початку прибуття до Криму пох╕дних груп ОУН почала зазнавати значних втрат у боротьб╕ з фашизмом. Так, ╤ван Осадчук, пров╕дник кримських укра╖нських повстанц╕в в грудн╕ 1941 року був арештований в ╢впатор╕╖ ╕ згодом розстр╕ляний гестап╕вцями. У лютому 1942 року гестапо заарештувало 14 повстанц╕в Джанкойського укра╖нського революц╕йного ком╕тету на чол╕ з пров╕дником Романом Бардах╕вським та його пом╕чником, учителем школи Наконечним. У тому ж 1942 роц╕, трохи п╕зн╕ше, в╕д рук фашист╕в загинули в╕дом╕ серед кримського населення орган╕затори повстання: Степан Ванкевич, Михайло Лобак, Степан Тесля. Але боротьба кримських укра╖нських нац╕онал╕ст╕в за незалежн╕сть укра╖нсько╖ державност╕ не припинилась.
П╕сля провалу Джанкойсько╖ групи Дн╕пропетровський Крайовий Пров╕д усува╓ в╕д кер╕вно╖ роботи ╤вана Янчишина ╕ признача╓ пров╕дником Степана Теслю, який розбудову╓ господарсько-торговельн╕ об’╓кти Революц╕йного Ком╕тету, залуча╓ св╕домих борц╕в ╕з числа ╕нтел╕генц╕╖, робить спробу п╕дняти нац╕онал╕стичний рух у Криму. Розповсюджуються газета „Наступ”, журнал „Пробо╓м”, в яких показан╕ портрети ч╕льних нац╕онал╕стичних пров╕дник╕в та програмн╕ засади.
У С╕мферополь прибува╓ ╕ пров╕дник мельник╕всько╖ ОУН Борис Суховерський. Були орган╕зован╕ зустр╕ч╕ з ╕снуючими пох╕дними групами. На квартир╕ Базидевича по вул. Жуковського в╕н поставив завдання груп╕ Ярослава Савки, у склад╕ яко╖ перебувало 8 ос╕б, ╕з них – 6 с╕мферопольц╕в. З другою групою зустр╕ч в╕дбулася на квартир╕ Володимира Шарафана на вул. Профсп╕лков╕й. Пот╕м зустр╕ч╕ в╕дбулися ╕ на ╕нших явках у населених пунктах П╕вденного узбережжя.
У той час на п╕востров╕ активн╕ше працювало бандер╕вське п╕дп╕лля. Воно мало б╕льш розгалужену парт╕йну мережу, яка формувалась за принципом тр╕йок, виконувало ч╕тку програму з п╕дготовки повстання на в╕дм╕ну в╕д тод╕шн╕х завдань мельник╕вц╕в – взяти владу шляхом просочення сво╖х кадр╕в у кер╕вн╕ органи влади ╕ проведення мирного перевороту. Розум╕ючи незд╕йсненн╕сть утоп╕чного проекту, основна частина мельник╕вц╕в перейшла в революц╕йну орган╕зац╕ю. У тому числ╕ перейшли в революц╕йну ОУН Ярослав Савка – колишн╕й петлюр╕вський оф╕цер, ╕ Володимир Шарафан. ╤з актив╕ст╕в нац╕онального руху, що в п╕дп╕лл╕ вели боротьбу, на сьогодн╕ в╕дом╕ одиниц╕. П╕сля арешту гестапо Степана Тесл╕, пров╕дником у кв╕тн╕ 1943 року признача╓ться 25-р╕чна Катерина Мешко з добре п╕дробленими документами на Ольгу Прудн╕к.
Вона створю╓ в╕йськову референтуру, яку очолю╓ Григор╕й Волощук. До Криму прибувають три лег╕онери УПА, яких в╕дом╕ т╕льки ╕мена: ╤гор, Степан ╕ Петро, а кер╕вництво м╕сцевим УПА перебира╓ на себе глибоко законсп╕рований кер╕вник служби безпеки п╕д назвою Головна Булава. Був створений заг╕н самооборони на чол╕ з прац╕вником станц╕╖ «С╕мферополь» Рустемом ╕ тридцятьма роб╕тниками зал╕зниц╕. Частково форму╓ться заг╕н УПА „Б╕йц╕”, сотником якого признача╓ться севастополець Василь Чмига, в╕н же Моряк. Створений вишк╕льний заг╕н „Сиваш”, який очолю╓ колишн╕й петлюр╕вський оф╕цер Ярослав Савка ╕ його син В╕ктор. Севастопольський пров╕дник ╤ван зд╕йсню╓ закуп╕влю збро╖, медикамент╕в. У зв’язку з проведенням бойових операц╕й створю╓ться шпиталь. Зв╕льнен╕ загоном Рустема в╕йськовополонен╕ ╕ завербован╕ до Н╕меччини переправляються за ╖хньою згодою до загону „Сиваш” чи в партизанськ╕ з’╓днання.
Зв’язок з партизанами С╕мферопольський революц╕йний ком╕тет зд╕йснював через зв’язкових. Було поставлено завдання якомога б╕льше в╕дправити зв╕льнених до партизан, щоби пот╕м безкомпром╕сно можна було схилити партизан на св╕й б╕к. Але ╕ Революц╕йний Ком╕тет зазнав репрес╕й. Його господарсько-торговельна частина була легал╕зована п╕д назвою Укра╖нський допомоговий ком╕тет. У жовтн╕ 1943 року „за невиконання наказу про вид╕лення 400 чолов╕к для охорони зал╕зниц╕” н╕мецьким комендантом легал╕зована частина Революц╕йного Ком╕тету була заборонена. Почалися арешти укра╖нц╕в, зап╕дозрених у належност╕ до п╕дп╕лля. Гестапо зв╕р╕ло, обставляючи сво╓ю агентурою арештованих укра╖нц╕в. ╥м вдалося вийти на явочну квартиру в Джанко╖. Майже два м╕сяц╕ карател╕ вистежували явку бандер╕вського п╕дп╕лля ╕ у травн╕ 1943 року г╕тлер╕вц╕ захопили й замордували Вольчака. У к╕нц╕ 1943 року у ворож╕й кат╕вн╕ був розстр╕ляний ╕ Степан Тесля.
Д╕ючий заг╕н УПА „Б╕йц╕”вирушив на з’╓днання з УПА-П╕вдень, розпочавши бо╖ в Одеськ╕й област╕. У Голован╕вському район╕ в бою з н╕мцями загинув його сотник Василь Чмига.
У серпн╕ 1943 року Катерина Мешко разом з Володимиром Шарафаном були викликан╕ до центральних орган╕в УПА. Катерина залишилась у Львов╕, а Володимир повернувся до Криму ╕ актив╕зував Укра╖нський визвольний рух. В╕н пров╕в переговори з командуванням партизанських загон╕в, намагаючись долучити ╖х до кримських пох╕дних п╕дрозд╕л╕в УПА, неодноразово зустр╕чався з Озенбаш╕, який керував кримськотатарською орган╕зац╕╓ю нац╕онал╕ст╕в та представниками п╕дп╕льно╖ орган╕зац╕╖ рос╕ян Криму „Нова Рос╕я”.
На той час Головна Булава Криму об’╓днувала дев’ять повстанчих груп, що д╕яли в найб╕льших населених пунктах Криму. З п╕дходом радянських в╕йськ частина повстанц╕в була в╕дкликана на п╕дсилення УПА-П╕вдень, частина – партизанських з’╓днань. Нин╕ в╕дом╕ 43 кримськ╕ повстанц╕, що боролись за незалежн╕сть Укра╖ни в УПА, але розв╕дка з пошуку факт╕в укра╖нсько╖ визвольно╖ боротьби в Криму трива╓, ╕ читач╕ ще д╕знаються про нових геро╖в.
Вперше подаю схему д╕йових структур формування УПА у Криму в 1941-1944 рр., що складена за спогадами кримських комбатант╕в УПА та матер╕алами ц╕лком та╓мно╖ крим╕нально╖ справи.
Зд╕йснити широкомасштабне повстання на п╕востров╕ Революц╕йному Ком╕тету не вдалося через швидкий наступ Червоно╖ арм╕╖. 13 кв╕тня 1944 року був зв╕льнений Крим. Багато укра╖нських повстанц╕в були моб╕л╕зован╕ до ╖╖ лав. Так, Володимир Шарафан брав участь у боях за визволення Севастополя ╕ був тяжко поранений на Малаховому курган╕. Л╕кувався в Алуштинському евакуац╕йному госп╕тал╕, де був арештований. Трибуналом НКВС 4 липня 1944 року в╕н був начебто засуджений за ст. 58-1„б” ╕ 58-11 КК РРФСР до вищо╖ м╕ри покарання з конф╕скац╕╓ю всього майна ╕ 13 лютого 1945 року страчений. Але в справ╕ в╕дсутн╕й протокол судового зас╕дання, печатка на вироку, а три п╕дписи п╕д вироком вчинен╕ одним почерком.
Т╕льки в 1993 роц╕ Шарафан за Законом Укра╖ни „Про реаб╕л╕тац╕ю жертв пол╕тичних репрес╕й в Укра╖н╕” був реаб╕л╕тований.
Очевидно те, що комун╕стичний режим н╕чим не в╕др╕знявся в╕д фашистського. Обидва режими нищили людей, як╕ боролись за нац╕ональну свободу ╕ не сприймали н╕ ╕нтернац╕ональну, н╕ колон╕альну ганебну державну сутн╕сть.
Приклад нац╕онально-визвольного руху в Криму да╓ п╕дстави брати приклад з безкомпром╕сно╖ самопожертви справжн╕х патр╕от╕в нац╕╖ ╕ шанувати геро╖в, як╕ хот╕ли бачити укра╖нську державу незалежною ╕ в╕ддали за не╖ сво╓ життя.
На сьогодн╕ арх╕ви КДБ закрит╕, бо ще жив╕ т╕, хто проводив активн╕ д╕╖ для шельмування добрих устремл╕нь УПА. Опубл╕кування ╖хн╕х ╕мен може в╕дродити небажану хвилю помсти. Це розум╕ють колишн╕ прислужники кадеб╕стських кат╕вень, як╕ понин╕ перебувають у ветеранських орган╕зац╕ях ╕ безкоштовно користуються благами за рахунок народу, який сам╕ мучили. Вони н╕коли не погодяться покаятись, бо не можуть дотепер збагнути, яке творили зло.

Володимир Проценко,
м. Севастополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7762

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков