|
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2007 > Тема "Українці мої..."
#42 за 19.10.2007
НЕВТОМН╤ РОЗУМ ╤ ДУША
╢ люди, посп╕лкувавшись з якими п’ять хвилин, вже добре зна╓ш, про що п╕деться дал╕, ╕ розм╕ркову╓ш, як би швидше ╕ тактовн╕ше припинити розмову. ╤ван ╤ванович Грабовий - навпаки, людина невичерпна, ╕ наше вже майже п’ятир╕чне знайомство не робить його для мене менш ц╕кавим. Можливо, тому, що сп╕лку╓мося нечасто, а швидше за все, просто тому, що невтомн╕ його душа ╕ розум в пост╕йн╕й прац╕, тож щоразу н╕бито розмовля╓ш вже з ╕ншою людиною, яка зна╓ б╕льше, мислить глибше, ╕ з сумом дума╓ш, що вже н╕коли не зможеш всьому цьому навчитися, х╕ба що доторкнешся здаля оком чи серцем.
- Колись я п╕драхував, що доклав сво╖х зусиль в п╕дготовц╕ б╕льш як трьох тисяч студент╕в, - н╕бито чита╓ мо╖ думки в╕н. - А взагал╕ багато навчався ╕ працював. Розпочалося це в Киргизькому с╕льськогосподарському ╕нститут╕ на факультет╕ механ╕ки, продовжив осв╕ту в Лен╕нградськ╕й асп╕рантур╕. Але там пристойного житла не об╕цяли, ╕ я подався в Киргиз╕ю, де одержав все - ╕ квартиру, ╕ займався науково-педагог╕чною д╕яльн╕стю, створивши ╕ очоливши при ╕нститут╕ кафедру буд╕вельно╖ механ╕ки та ╕нженерних конструкц╕й.
У 1985 роц╕ в Киргиз╕╖ почало порушуватися нац╕ональне питання. Мен╕ набридло пояснювати, киргиз я чи не киргиз, ╕ ми пом╕няли квартиру на С╕мферополь. Спочатку працював ╕нженером-конструктором на "Пневматиц╕", пот╕м - в НД╤ "Селекц╕йна техн╕ка" старшим науковим сп╕вроб╕тником. Надовго, аж на 14 рок╕в затримався у Нац╕ональн╕й академ╕╖ природоохоронного та курортного буд╕вництва, що спочатку мала статус ф╕л╕алу Дн╕пропетровського ╕нженерно-буд╕вельного ╕нституту, викладав оп╕р матер╕ал╕в, буд╕вельну механ╕ку.
Вийшовши на пенс╕ю (травмував ногу), довго залишатися в стан╕ безд╕яльност╕ не зм╕г - п╕шов працювати в Кримський ╕нженерно-педагог╕чний ун╕верситет.
За 40 рок╕в сво╓╖ прац╕ в науц╕ видав понад 200 наукових роб╕т, 12 рацпропозиц╕й впроваджено у виробництво, а загалом маю близько 45 патент╕в на винаходи.
╤ван ╤ванович пода╓ мен╕ папку, в як╕й вже зат╕сно цим в╕дпов╕дальним документам, ╕ коменту╓ т╕ з них, що привернули мою особливу увагу, тобто ╓ доступними не лише для спец╕ал╕ст╕в вузького проф╕лю. Останн╕й з них назива╓ться "Транспортний зас╕б" ╕ м╕стить рекомендац╕╖, що дозволять транспорту робити "м’як╕" повороти, аби його не "заносило". Так це ж не просто комфорт, це ж не одне врятоване життя! Запитую, чи запроваджу╓ться? Та де там! А ось до того, як обладнати прим╕щення для ефективних занять учн╕в, дехто дослухався. Виявля╓ться, дуже велике значення ма╓ розташування л╕н╕й Хартмана ╕ В╕тмана - там, де вони перетинаються, повед╕нка людини вир╕зня╓ться або ж особливою активн╕стю ╕ непосидюч╕стю, або мляв╕стю. Ц╕ знання важлив╕ ╕ для бджоляр╕в - розташован╕ в таких точках вулики завжди з медом, а визначити ╖х можна, в╕дстежуючи, де концентру╓ться вс╕ляка мурашня.
Багато досл╕джень ╤вана Грабового пов’язано ╕ з вивченням б╕ополя дерев, що, як ╕ люди, пов’язан╕ з т╕╓ю чи ╕ншою з╕ркою. Базуючись на цих знаннях, науковець рекоменду╓ "участь" дерева в операц╕╖ та л╕куванн╕ людини. Якщо неможливо п╕дключити до операц╕йного стола через пров╕д ц╕ле дерево, достатньо вертикального зр╕зу його деревини. З властивостями дерев в╕н пов’язу╓, наприклад, ╕ можлив╕сть штучного з╕старення вина. Цим його винаходом зац╕кавилися практики, але для виготовлення приладу потр╕бн╕ були грош╕, ╕ це в╕длякало замовника.
Як не дивно, але нав╕ть так╕ практичн╕ рекомендац╕╖, що дають можлив╕сть регулювати температуру пов╕тря (наприклад, в теплиц╕), залишаються непом╕ченими. Не ц╕кавить людей, ╕ як виготовляти еф╕рну ол╕ю з незначною к╕льк╕стю в╕дход╕в, зате значно очищен╕шою.
Розм╕рковуючи про все це, запитую винах╕дника, чи не хот╕в би в╕н ви╖хати за кордон?
В╕н посм╕ха╓ться:
- Звичайно, хот╕в би, але 16 жовтня мен╕ виповнилося вже 70 рок╕в. Вт╕м, важко миритися з несправедлив╕стю, яка на кожному кроц╕. Пам’ятаю, на меж╕ перебудови мене висунули в депутати. П╕сля 1-го туру я набрав близько половини голос╕в, хоча нас було п’ятеро. Тод╕ мене викликали в якесь нап╕вп╕двальне прим╕щення для бес╕ди, вс╕ люди - незнайом╕, так зван╕ "крут╕". Вони сказали, що ╖х б╕льше влаштову╓ м╕й суперник, ╕ той перем╕г. В╕н же, до реч╕, згодом пограбував касу ╕ вт╕к. А на заслуженого винах╕дника Укра╖ни мене висунув ╤нститут ноосфери, хоча працюю я в К╤ПУ.
- ╤ ви одержали це звання? Спод╕ваюся, воно якось вас надихнуло, адже, пам’ятаю, вам довелося чимало потерп╕ти, прим╕ром, коли у вас в╕дбирали ваш музей, розташований у в╕дремонтованому вами, законним чином вид╕леному вам... п╕двал╕. Пригадуються под╕бн╕ до ваших роботи, що прикрашали колись аеропорт Центральний, ╕ ними милувався увесь св╕т...
- Думаю, це вже така доля, ╕ за будь-яких обставин треба залишатися в╕рним соб╕, адже людина прийшла в цей св╕т з певною метою.
Користуючись нагодою, я даю зрозум╕ти, що не проти ще раз зав╕тати до музею - там мене охоплю╓ незвичайне натхненне почуття, ╕ я хочу, щоб воно осяювало мо╖ рядки. Опираючись на палицю, ╤ван ╤ванович важко спуска╓ться крутими щербатими сходинками.
Музей не оч╕кував в╕дв╕дувач╕в - там багато "сировини" - чудернацьки вигнутих г╕лок, що чекали того, хто зрозум╕╓ ╖хню душу. Саме у сп╕вавторств╕ з природою (так, до реч╕, називалося ╕ чимало його виставок) ╤ван Грабовий, за його оц╕нкою, створював найкращ╕ сво╖ шедеври. Я ж, певне, не була достатньо витонченою ╕ подовгу зупинялася перед витворами р╕зьбярства, що були ближчими до натурал╕зму. Мене дивувало не те, як "працю╓" природа (╖╖ можливост╕ безмежн╕), а те, як це звичайна людина може вир╕зати з дерева обличчя, вуса, ц╕л╕ житт╓в╕ сюжети. ╤ те, що ╤ван ╤ванович - член Сп╕лки художник╕в Укра╖ни, мене не переконувало, бо це ж не пап╕р, ╕ майстер застосову╓ зовс╕м не фарбу та пензл╕.
- Не дарма ж у мене таке пр╕звище. Моя стих╕я - л╕с.
Нав╕ть тод╕, коли перелом стегна та невдале втручання медик╕в зробили його повним ╕нвал╕дом, в╕н не облишив р╕зьбярство. Бувало, прилинав до дерева - ╕ воно д╕лилося з чолов╕ком сво╖ми силами, ╕нше ж, навпаки, н╕бито висмоктувало б╕ль, все негативне, що гн╕тило душу. ╤ вс╕ вони шепот╕ли на вухо сво╖ та╓мниц╕. Тому ╤ван ╤ванович добре зна╓, яка ма╓ бути крона у садових дерев, аби вони давали максимальний врожай. Цей його винах╕д ма╓ назву "Спос╕б формування крони дерева". Хоча серед рослин ╓ й так╕, як кипарис, тополя, що можуть вважатися самою досконал╕стю.
╤ван Грабовий - автор 70 персональних виставок р╕зьбярства "в сп╕вавторств╕ з природою". На них демонструвалася л╕сова пластика, коренепластика, аранжирування, скульптури малих форм, глибоке р╕зьблення по дереву. Тривалий час 56 його роб╕т експонувалися в фой╓ Верховно╖ Ради Криму. Але т╕, хто мав ╖х пом╕тити, таки не пом╕тили, бо хоча наступ на територ╕ю, де збер╕галися прац╕ Грабового, тимчасово ╕ було припинено, та, як побою╓ться художник, - ненадовго.
Не в╕дчуваючи повного вдоволення сво╓ю розумовою, душевною ╕ ф╕зичною в╕ддачею, ╤ван Грабовий - ще й один ╕з перших серед волонтер╕в. Про це св╕дчать численн╕ грамоти, видан╕ зокрема за "догляд та психо-соц╕альну п╕дтримку л╕тн╕х людей". А до цього, поки в сил╕ було "Товариство охорони природи", в╕н був регулярним його дипломантом: "Виставка кв╕т╕в", "Зимовий букет", - все це радувало оч╕ городян.
А ск╕льки корист╕ в╕н м╕г би принести як винах╕дник! Ну, скаж╕мо, ось його патент на виготовлення верстата, який визначатиме, чи за ГОСТом виготовлений слюсарсько-монтажний ╕нструмент. Але ж виробника сьогодн╕ влаштову╓ ╕ недосконале, а споживачу н╕куди под╕тися.
Намагався ╤. Грабовий й сам в╕дкрити лаборатор╕ю з техн╕чно╖ експертизи. Та йому виписали такий рахунок за удосконалення в Ки╓в╕, що ╕н╕ц╕атива згасла.
Вт╕м як же хочеться бути затребуваному, працювати не в папку, а на користь людям - до ц╕╓╖ теми знов ╕ знов поверта╓ться наша розмова. Та кому поскаржитися? Винах╕дник видав вже три книги в╕рш╕в. Можливо, вони, - ╕ л╕ричн╕, ╕ соц╕альн╕, - саме та в╕ддушина, психолог╕чне розвантаження, з яким не впоратися ╕ улюбленому дереву? А можливо, це ще один струмочок добра, що переповню╓ душу, - як ним не под╕литися?
╤ нам теж дуже хочеться под╕литися з ╤ваном ╤вановичем у св╕тл╕ його поважного юв╕лею найкращими почуттями, як╕ в╕н виклика╓ як особист╕сть.
Щастя, здоров’я вам, а перш за все - адекватно╖ оц╕нки тих дар╕в, що ви принесли людям, бо без цього, в╕дчува╓ться, ваше щастя не може бути повним. ╤ дожити до тих час╕в, коли все стане на сво╖ м╕сця. А нам - побачити все це ╕ порад╕ти за нас з вами. А щоб прискорити цей час, ╤ван Грабовий зверта╓ться в одному з в╕рш╕в до наших керманич╕в:
Я к тебе обращаюсь,
Парламент,
Позабудь про свой личный
доход,
В отведенный тебе
регламент
Поработай на крымский
народ!
Ми ╕ тут разом з вами, ╤ване ╤вановичу!
Тамара СОЛОВЕЙ.
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2007 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5208
|
БОРИВ╤ТЕР
МИКИТА ШАПОВАЛ – УКРА╥НСЬКИЙ КНИГОЛЮБ-РЕВОЛЮЦ╤ОНЕР
ДМИТРО КАПРАНОВ: БРАТ, ЯКОГО НЕ СТАЛО
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
