Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТА Й СНИ Ж ПРИВИД╤ЛИСЯ САТИРИКУ!
Останн╕ дв╕ «св╕жоспечен╕» книги, подарован╕ ╖╖ автором, запор╕зьким поетом Миколою...


– ОСЬ ТАКУ ╤ ВЛАДУ МА╢М, – ВУСА Д╤Д ЖУ╢, – З РОКУ В Р╤К ПЕРЕБИРА╢М, А ВОНА – ГНИ╢!..
До сьогодн╕шнього М╕жнародного свята см╕ху пропону╓мо читачам «КС» доб╕рку гуморесок...


СМ╤Х – СПРАВА СЕРЙОЗНА
Микола Дм╕трух, митець ╕з Тернополя, – член Нац╕онально╖ сп╕лки художник╕в Укра╖ни, лауреат...


«РЕВОЛЮЦ╤ЙН╤ ВИЛА» ЗАПОР╤ЗЬКОГО САТИРИКА
В╕домий запор╕зький гуморист ╕ сатирик, письменник ╕ журнал╕ст Микола Б╕локопитов нещодавно...


В╤Д «КОМЕД╤АДИ» — ДО ВСЕСВ╤ТНЬОГО ДНЯ КЛОУНА
День гумору, см╕ху ╕ веселих розваг 1 кв╕тня в Одес╕ н╕хто й н╕коли не називав днем дурня.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2007 > Тема "Смішного!"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 10.08.2007
ПРОЧИТАННЯ «ПОМАРАНЧЕВОГО СМ╤ХУ»

ЦЯ КНИГА, яка ще пахне парфумами «Пан╕ Зос╕» - СПП у м. Запор╕жж╕, зв╕дки вийшла у св╕т завдяки старанням видавництва «Весела С╕ч», - заслугову╓ високо╖ оц╕нки ╕ ╜рунтовно╖ розмови як про не╖, так ╕ про ╖╖ автора - «л╕ричного, серйозного ╕ усм╕хненого» в╕домого у св╕т╕ письменника-гумориста Петра Павловича Ребра, який «промовля╓» з обкладинки цього видання до всього св╕ту чи, принаймн╕, до тисяч р╕шучих ╕ вимогливих учасник╕в столичного помаранчевого Майдану, або ж хоч до тих укра╖нц╕в, «хто ма╓ вуха, той почу╓».
 Назва книги - «Помаранчевий см╕х» - виплива╓ з пам’ятних ╕ знакових под╕й п╕вторар╕чно╖ давност╕. Вона укладена за класичним принципом: засп╕в, дал╕ розд╕ли - «Запорожц╕ пишуть листа», «Парт╕╖ ведуть», «Реал╕╖ кра╖ни Скандал╕╖», «Сучасн╕ сп╕вомовки», «Взяв би я бандуру...», котр╕ розм╕стилися на 150 стор╕нках. Найперше слово автора, власне, «Засп╕в», звернене до серця й розуму, до почуття нац╕онально╖ г╕дност╕ кожного читача. Так хот╕лося б сказати - «кожного укра╖нця», але для того наклад книги мав би становити, принаймн╕, яких 100 - 200 тисяч прим╕рник╕в, а не одненьку тисячку. Та ╕ за це дяка Богу, бо ж тор╕шн╕ «Козацьк╕ жарти» ╕ «См╕хотелеграми» Петра Павловича мали в╕дпов╕дно т╕льки 500 ╕ 300 прим╕рник╕в. То ж про широку читацьку аудитор╕ю мови не ведемо, як ╕ про слухацьку, бо приватизован╕ телеканали н╕як не додумуються до того, щоб донести до людей мудре, виважене, усм╕хнене укра╖нське слово корифея сучасного нац╕онального гумору, або ж бояться сили ╖дкого см╕ху, спрямованого проти ст╕лькох негаразд╕в у наш╕й держав╕, наче основан╕й на парадоксах. Серед них першим ╓ те, що захист мови, розвиток л╕тератури, осв╕ти, нац╕ональних за духом, зсунуто з державних на плеч╕ громадських орган╕зац╕й. То ж видання нав╕ть особливо потр╕бних для сусп╕льства книг стало, в основному, головним болем ╕ клопотом автор╕в, ╕ таких знаменитих, пров╕дних, як Петро Павлович Ребро. Г╕ркий афоризм «сам пишу, сам видаю...» - преприкра реальн╕сть.
 Все ж, усупереч неприятельському «скреготу зубовому» укра╖нськ╕ книги «проростають» п╕д сонцем. На др╕бку радост╕ нашому загалу, та на п╕дмогу у протистоянн╕ негараздам. ╤ першими у т╕й протид╕йн╕й шеренз╕ твердо стоять книги сатири ╕ гумору шановного батька кошового «Весело╖ С╕ч╕» - щор╕чники «Козацьк╕ жарти» й альманах «Весела С╕ч», зб╕рник еп╕грам
«См╕хотелеграми» ╕ найнов╕ша книга - «Помаранчевий см╕х».
 Мовно-стил╕стичн╕ багатства ╖╖, як ╕ попередн╕х книг П. Ребра, заслуговують ╜рунтовн╕шого анал╕зу в╕тчизняних мово- ╕ л╕тературознавц╕в, що, над╕╓мось, ╓ т╕льки питанням часу. В╕д себе подамо лише деяк╕ м╕ркування, викликан╕ враженнями в╕д прочитаного сатиро-гумористичного видання.
 Найперше, стосовно кольору см╕ху, барви найменування зб╕рника. Воно не сприйма╓ться як просто «данина мод╕». Авторський задум, безперечно, набагато глибший. За сво╓ю суттю «Помаранчевий см╕х» - це не одягання книги в костюм революц╕йного кольору, а, скор╕ше, роздягання «до б╕к╕н╕» поражено╖ болячками, хоч ╕ доладно╖ за формами, ф╕гури нашо╖ кра╖ни, показ тих м╕сць, що потребують нев╕дкладного порятунку, втручання кер╕вництва дер-жави. Отож, «Помаранчевий см╕х» - це, скор╕ше всього, кухоль г╕ркотного напою для хворого, котрий належить зажити, аби виздоров╕ти.
 Можна сказати, що книга це, певною м╕рою, р╕зноголосий (за темами) Майдан, убол╕вання й над╕╖ якого пов’язан╕ в один тугий вузол пров╕дною ╕де╓ю - боротьби за державн╕сть Укра╖ни, за ╖╖ очищення в╕д негаразд╕в. Водночас - це й ч╕тке в╕дображення психолог╕чного стану сусп╕льства, у певному сенс╕ розчарованого незбутими над╕ями, породженими Майданом. З цього погляду було б дуже доречно цю книгу зробити наст╕льною для «промотор╕в» помаранчево╖ революц╕╖ - для нагадування ╖м про в╕дх╕д з передових позиц╕й, про невиконан╕ об╕цянки. Отож «Помаранчевий см╕х», хоч у ньому представлен╕ р╕зн╕ форми ╕ жанри сатиро-гумористично╖ пал╕три, ╓ насамперед чи переважно - зб╕рником гостро╖ пол╕тично╖ сатири, в╕стря котро╖ ц╕лить в «орл╕в», а не в «горобц╕в»: «Чолом тоб╕, Верховна Радо!» - сатирична «ода» за в╕домою адресою. Туди ж послана й «Супл╕ка запор╕жанок» - дошкульна й викривальна, туди ж «дзвонить» ╕ Гриць Товкач, щоб дов╕датися, яка ж то тепер у нас влада; на адресу Кабм╕ну шлють сво╖ запити «юн╕ запорожц╕»; до М╕носв╕ти апелюють укра╖нськ╕ неньки; ╓ нав╕ть скарга депутата ╕ «Депутатський запит» та сповнений сатирично╖ тривоги «Закон про см╕х».
 Не менш ╖дкий ╕ розд╕л «Парт╕╖ ведуть», окрем╕ твори якого буквально «убивч╕». (Для тих, у кого ╓ почуття сов╕ст╕ й г╕дност╕, безперечно). Це «Бувшовики», «Заяви до центрвиборчкому», «В╕ват, комун╕зм!» Врешт╕, треба б перераховувати ус╕ твори книги. Не випадають ╕з цього ряду й катрени «Сучасних сп╕вомовок», котр╕ ╓ сво╓р╕дною парод╕╓ю на колишню «згладжуючу» телепередачу «Не все так погано у нашому дом╕», що нагадувала покази «потьомк╕нських с╕л». Загалом, незважаючи на под╕л за розд╕лами, «Помаранчевий см╕х», завдяки наскр╕зн╕й пров╕дн╕й ╕де╖, сприйма╓ться як ц╕л╕сний тв╕р, як панорамне полотно сучасност╕ у сатирично-гротескному виконанн╕. Щоправда, майже в╕с╕м тисяч передплатник╕в ╕ читач╕в «Л╕тературно╖ Укра╖ни» мали попередньо чудову нагоду ознайомитися з «фрагментами» ц╕╓╖ багатопланово╖ картини, за що, безсумн╕вно, щиро вдячн╕ редакц╕╖ часопису. Сво╓ сердечне «спасиб╕» ╖й ╕ головному редактору Петров╕ Перебийн╕су висловлю╓мо ╕ ми. Та все ж пальмова в╕тка вдячност╕ належить шановному автору - Петров╕ Павловичу Ребру. На фон╕ хоч би тих, за епохи незалежност╕, виданих
12-ти зб╕рок «Козацьких жарт╕в», орган╕зованих ╕ в╕дредагованих 12-ти альманах╕в «Весела С╕ч», де представлен╕ твори чи не тисяч╕ гуморист╕в; упорядкованих зб╕рник╕в гумору ╕ сатири «Веселий гурт» й ╕нших, ветеран укра╖нського письменства Петро Ребро поста╓ справжн╕м королем см╕ху, трудолюбом ╕з Франковим гаслом. Як козак-дозорець сто╖ть в╕н на охорон╕ найб╕льших нац╕ональних надбань ╕ скарб╕в, одночасно, як ратай-с╕вач, збагачу╓ сучасну укра╖нську мову та л╕тературу. Його працелюбство, пл╕дна творч╕сть на нив╕ здорового й викривального см╕ху - незаперечний подвиг, г╕дний не лише насл╕дування гумористами, але й достойного в╕дзначення на найвищому, державному р╕вн╕. З над╕╓ю бути почутими «вгор╕», висловлю╓мо автору «Помаранчевого см╕ху» сердечн╕ побажання дальшого сходження й осягнення вершин служ╕ння р╕дному народов╕! 
 Галина БРИЦЬКА, директор Бережанського кра╓знавчого музею, Св╕тлана ДАНЬК╤В, редактор газети «Бережанське в╕че», Над╕я ДИРДА, директор музею Б. Лепкого, В. ДЕМ’ЯНЕЦЬ, науковий прац╕вник музею репресовано╖ церкви, Василь САВЧУК, журнал╕ст, Ольга БОДНАР, науковий прац╕вник Музею книги.
 м. Бережани
 Терноп╕льсько╖ област╕.

 ХОЧУ! БУТИ!! ПРЕЗИДЕНТОМ!!!
(Читаючи програми деяких кандидат╕в)

 Гречкос╕ям, б╕знесменам,
 Бомжам, рух╕вцям ╕ ментам:
 - Голосн╕ть, - кричу, - за мене!
 Хочу бути президентом!
 Жив, як вс╕, ╖в хл╕б ╕ сало,
 Не вважавсь ╕нтел╕гентом.
 Раптом мозок пронизало:
 Хочу бути президентом!
 Ще в дит’яслах був я л╕дер
 (╥в, даруйте, екскременти).
 Випить можу пару в╕дер.
 Хочу бути президентом!
 Пас я гуси, пас корови,
 Був вантажником, агентом.
 А тепер я, бл╕н моржовий,
 Хочу бути президентом!
 Часом я на ст╕ни л╕зу,
 Б’юсь об мури «╕нструментом»:
 До нестями, дозар╕зу
 Хочу бути президентом!
 «Броньовик», харч╕ хорош╕,
 Д╕м з гербами, р╕ч з акцентом,
 Слава, почест╕ ╕ грош╕...
 Хочу бути президентом!
 Не лякають компромати
 (Дулю дам я конкурентам).
 Т╕льки б ще покермувати:
 Хочу бути президентом!
 Буду пенс╕╖ платити
 ╤ борги, ╕ ал╕менти.
 Вс╕х клянусь озолотити:
 Хочу бути президентом!
 Об╕цяю дать зарплати,
 Вклади виплатить з процентом.
 Об╕цяю... об╕цяти!
 Хочу бути президентом!
 В╕дновлю колишню сп╕лку,
 Помирюся ╕з конвентом.
 Ц╕ни знижу на гор╕лку:
 Хочу бути президентом!
 В мене задум╕в багато:
 Щоб дошкулить претендентам,
 Розпущу ╢С ╕ НАТО;
 Хочу бути президентом!
 В церкв╕ буду бить поклони,
 Под╕люсь останн╕м центом
 (Якщо матиму м╕льйони).
 Хочу бути президентом!
 Ще - народу для наснаги -
 Скористаюся моментом,
 Щоб вернути вс╕ ГУЛАГи:
 Хочу бути президентом!
 Буде спок╕й ол╕мп╕йський,
 Край настане ╕нцидентам -
 Розжену я наше в╕йсько:
 Хочу бути президентом!
 Щоб позбутися халепи,
 Я студенткам ╕ студентам
 Дам стипенд╕╖ нардеп╕в:
 Хочу бути президентом!
 Стану я, пов╕рте слову,
 Членом, гм, кореспондентом,
 Вивчу материну мову:
 Хочу бути президентом!
 В х╕д пущу я вс╕ резерви
 ╤ скр╕плю Союз цементом.
 Будуть в нас рубл╕ ╕ ╓вро:
 Хочу бути президентом!
 Маф╕оз╕ л╕кв╕дую,
 В╕дкоша дам опонентам,
 Св╕тле завтра побудую!
 Хочу бути президентом!
 Дам бабам л╕та д╕воч╕,
 М╕ць левину ╕мпотентам.
 Дам того, чого хто хоче:
 Хочу! Бути!! Президентом!!!
Петро РЕБРО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2007 > Тема "Смішного!"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5018

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков