Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4286)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3940)
Українці мої... (1582)
Резонанс (1872)
Урок української (1002)
"Білі плями" історії (1808)
Крим - наш дім (612)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (129)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (125)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТА Й СНИ Ж ПРИВИД╤ЛИСЯ САТИРИКУ!
Останн╕ дв╕ «св╕жоспечен╕» книги, подарован╕ ╖╖ автором, запор╕зьким поетом Миколою...


– ОСЬ ТАКУ ╤ ВЛАДУ МА╢М, – ВУСА Д╤Д ЖУ╢, – З РОКУ В Р╤К ПЕРЕБИРА╢М, А ВОНА – ГНИ╢!..
До сьогодн╕шнього М╕жнародного свята см╕ху пропону╓мо читачам «КС» доб╕рку гуморесок...


«РЕВОЛЮЦ╤ЙН╤ ВИЛА» ЗАПОР╤ЗЬКОГО САТИРИКА
В╕домий запор╕зький гуморист ╕ сатирик, письменник ╕ журнал╕ст Микола Б╕локопитов нещодавно...


В╤Д «КОМЕД╤АДИ» — ДО ВСЕСВ╤ТНЬОГО ДНЯ КЛОУНА
День гумору, см╕ху ╕ веселих розваг 1 кв╕тня в Одес╕ н╕хто й н╕коли не називав днем дурня.


В╤ДЛУННЯ В╤К╤В У КРИМСЬК╤Й КУХН╤
...древн╕ми кул╕нарними рецептами р╕зних кримських народ╕в ╕ зац╕кавилася Олена Лагода.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2015 > Тема "Смішного!"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 19.06.2015
СМ╤Х – СПРАВА СЕРЙОЗНА

╤ см╕х ╕ гр╕х

Микола Дм╕трух, митець ╕з Тернополя, – член Нац╕онально╖ сп╕лки художник╕в Укра╖ни, лауреат ╕ дипломант м╕жнародних виставок. Його роботи експонувалися в Польщ╕, ╤спан╕╖, Туреччин╕, Болгар╕╖, Рос╕╖, Бельг╕╖, на Тайван╕. Окрем╕ з них збер╕гаються у приватних зб╕рках ╓вропейських та американських колекц╕онер╕в. Митець працю╓ у жанр╕ живопису, граф╕ки, але ╓ у його творчост╕ й особлива «родзинка» – шарж, карикатура. Саме про цю грань творчост╕ художника розмова з кореспондентом «Укр╕нформу».

СКЛАДНА Ф╤ЛОСОФ╤Я ПРОСТИХ Л╤Н╤Й

– Миколо Антоновичу, ваш╕ шарж╕, карикатури, як на м╕й погляд, — протилежн╕сть зовн╕шн╕м ознакам вашого спок╕йного характеру. Вони – згусток емоц╕й, ╕рон╕╖ ╕ ф╕лософського зм╕сту. Чому це так?
– Не знаю. Напевно, найкраще за митця говорять його роботи. Значить, я ╕ ╓ таким, як мене бачать, ╕ таким, яким мене п╕знають через мо╖ роботи.
– Тут, у ваш╕й творч╕й майстерн╕, – ст╕льки диплом╕в, нагород р╕зноман╕тних конкурс╕в, виставок, б╕╓нале гумору та сатири. А де «першопочаток» отих роб╕т, визнаних як в Укра╖н╕, так ╕ за кордоном?
– Ск╕льки себе пам’ятаю, не розлучався з ол╕вцем та аркушем паперу. Десь уже з трьох рок╕в почав малювати, намагаючись зобразити навколишн╕й св╕т. Р╕дн╕ щиро см╕ялися ╕з тих зображень, уп╕знаючи в них себе. А згодом малював весел╕ портрети сво╖х однокласник╕в, учител╕в, хоча робив це обережно, бо боявся, щоб не образити когось.
Серйозною школою п╕знання мистецького св╕ту стало навчання у Вижницькому училищ╕ прикладного мистецтва на Прикарпатт╕. Саме там, сп╕лкуючись ╕з визнаними майстрами, поступово опановував ус╕ творч╕ та╓мниц╕ станкового живопису, граф╕ки, намагався розвинути ц╕ жанри, не забуваючи про те, що особливо любив, – дружн╕ шарж╕ та карикатури.
– Не раз бачив, як почина╓ться ваш майбутн╕й шаржований портрет. Спочатку к╕лька рух╕в перед чистим аркушем паперу чи картону, н╕би уявно створю╓те майбутн╕й рисунок, пот╕м ледь-ледь торка╓тесь паперово╖ поверхн╕, — ╕ от уже швидко з’явля╓ться одна л╕н╕я, ще одна, якась закарлючка, що згодом виявиться носом чи рукою ╕ все – хвилина-друга, ╕ шарж готовий. Зда╓ться, так все просто...
– Кажете, л╕н╕╖, закарлючки... Саме у них – величезна сконцентрован╕сть майбутнього образу ╕ художня довершен╕сть, ╕з сукупност╕ отих л╕н╕й ╕ поста╓ зак╕нчена робота, що несе певне емоц╕йне навантаження.

ГОЛОВНЕ – НЕ ОБРАЗИТИ ЛЮДИНУ

– Серед ваших нагород бачу якусь особливу — з Польщ╕.
– Так, це — документ про те, що я занесений у Книгу польських рекорд╕в та особистостей. К╕лька рок╕в тому у сус╕дн╕й держав╕ був м╕жнародний конкурс карикатурист╕в ╕ шарж╕в. Тод╕ за одну годину я написав 59 шаржованих портрет╕в. Це ус╕х вразило, ╕ поляки вписали мо╓ ╕м’я до згадано╖ книги. Нав╕ть подейкували, що маю вс╕ п╕дстави бути занесеним до Книги рекорд╕в Г╕ннеса.
– Знаю, що там, у Польщ╕, вас назвали королем дружнього шаржу. Дивишся на ваш╕ роботи ╕ справд╕ бачиш, що вони не несуть яко╖сь агрес╕╖, доброзичлив╕, в╕дразу викликають щиру усм╕шку. А чи ╓ якийсь ключовий принцип, яким керу╓тесь, приступаючи до створення шаржованих портрет╕в?
– Напевно, це те, що ви п╕дм╕тили, – ота «дружн╕сть», доброзичлив╕сть. У цьому — суть таких портрет╕в. Головне, щоб ус╕ л╕н╕╖, з яких склада╓ться портрет, не образили того, кого намагався зобразити, не принизили його, не викликали певних негативних думок як у нього, так ╕ в тих, хто згодом розглядатиме цей портрет. Наприклад, н╕коли не насм╕хаюсь над певними ф╕зичними вадами людини. Це для мене «табу», моральний бар’╓р, який н╕коли не переступаю.
– Кажете про етичн╕, моральн╕ моменти, а от, як ви ставитесь до смертельно╖ драми, яку викликали в╕дом╕ малюнки французьких карикатурист╕в?
– Смерть, насильство – це завжди страшно, ╕ цьому жодного виправдання нема╓. Вважаю, що ╓ теми, до яких художники-карикатуристи повинн╕ дуже дел╕катно ставитися. Повинен бути сво╓р╕дний моральний кодекс митця. Це – можна, а це – небажано, бо не вс╕ зрозум╕ють, когось це може особливо образити, принизити, викликати не просто гн╕в, а нав╕ть ненависть, в╕д яко╖ до злочину — один крок.
На жаль, ми живемо у св╕т╕, де ст╕льки зла, непримиренност╕. Тому художники мають враховувати так╕ обставини, аби не нагн╕тати зайв╕ пристраст╕ м╕ж людьми.

╤ КРАПКА МОЖЕ БУТИ ПРОМОВИСТОЮ

– У ваш╕й «шаржован╕й» колекц╕╖ – понад тисяча портрет╕в в╕домих особистостей. Як же вда╓ться з такого розма╖ття облич ╕з под╕бними «ф╕з╕олог╕чними елементами» вловлювати найб╕льш характерне для геро╖в ваших шарж╕в?
– Це т╕льки на перший погляд людськ╕ обличчя мають, якщо можна так висловитися, «однаков╕ елементи». Але ж подив╕ться, як╕ вони, оц╕ «елементи»! Кожне обличчя, кожна людина – ун╕кальна, неповторна. Це — ц╕лий св╕т, ╕ часто обличчя, особливо оч╕, як кажуть, ╓, справд╕, дзеркалом душ╕. Тож головне – це п╕дм╕тити, вловити ╕ вт╕лити в портрет╕. Намагаюсь зробити акцент на очах людини, наск╕льки це можливо у шарж╕. Бо вони багато що говорять про саму людину.
– Д╕йсно, у ваших шаржах оч╕ особливо промовист╕, хоча ╕нод╕ зам╕сть очей – просто дв╕ крапки. Але як╕! Щоразу ╕нш╕.
– Саме так. От╕ «крапки» – нев╕д’╓мна складова портрета, ц╕л╕сного образу, який говорить сам за себе.
– Пане Миколо, ви — автор прекрасного альбому «Обличчя Тернополя», куди ув╕йшли шарж╕ на в╕домих у нашому м╕ст╕ людей. Плану╓те ще щось видати?
– ╢ деяк╕ задуми. Наприклад, про в╕домого у св╕т╕ художника, нашого земляка ╤вана Марчука маю десь до тридцяти шарж╕в! ╤ван Степанович, як кажуть, «да╓ться» до створення дружн╕х шарж╕в. В╕н завжди ц╕ну╓ кожну таку мою роботу, ще жодного разу не сказав, що йому щось не сподобалося у н╕й, см╕╓ться – ╕ то для мене найб╕льша нагорода – здоровий, щирий см╕х.

СМ╤ЙТЕСЯ НА ЗДОРОВ’Я!

– До реч╕, про см╕х, усм╕шку. Напевне, це ╕ ╓ к╕нцева мета кожного вашого шаржу чи карикатури. А от як ви тракту╓те, на перший погляд, алог╕чну фразу про те, що «см╕х – справа серйозна»?
– А ви не задумувалися, чому взагал╕ людина см╕╓ться? Я десь читав, що хтось ╕з древн╕х ф╕лософ╕в стверджував: см╕х виника╓ тод╕, коли в╕д оч╕кування чогось дуже важливого, серйозного раптово ста╓ться щось незначне, др╕бненьке, неспод╕ване, нав╕ть – неоч╕кувано-шокуюче. Тобто ситуац╕я наст╕льки р╕зко зм╕ню╓ться, що змушу╓ все ╓ство в╕дреагувати на це, викликаючи бажання в╕д такого парадоксу просто засм╕ятися.
– Цим ╕ користуються карикатуристи, наприклад, зображуючи людину, досить серйозну, нав╕ть з високою посадою, дещо ком╕чною?
– Саме так. Але, повторюю, важливо, щоб ота легка ╕рон╕я не була занадто карикатурною, наст╕льки, що межувала б ╕з приниженням людини.
– Хоча, як на мене, нав╕ть «убивчо-╕рон╕чн╕» сатиричн╕ малюнки теж не раз викликають см╕х.
– Тут уже йдеться про сарказм, см╕х ╕ншого ╜атунку, в╕н – д╕йсно, не така соб╕ легенька ╕рон╕я. Зрештою, погодьтеся, сам см╕х бува╓ р╕зним – мстивим, ╕рон╕чним, злим, нищ╕вним, похмурим, легким, добродушним... ╤ мистецтво художника – вм╕ло керувати емоц╕ями людини, викликаючи у не╖ р╕зний см╕х, а отже, й р╕зн╕ в╕дчуття.
– Це вже щось з╕ сфери психолог╕╖ та ф╕з╕олог╕╖?
– А як ви думали? Доведено, що см╕х ма╓ благотворний, оздоровчий вплив на здоров’я людини. Адже це – такий соб╕ позитивний м╕крострес для орган╕зму, що примушу╓ активн╕ше працювати ус╕ його прихован╕ резерви. А особливо позитивний вплив в╕н ма╓ тод╕, коли людина см╕╓ться не сама, коли вона не наодинц╕ з╕ сво╖м см╕хом, а «д╕лить» його з ╕ншими. Ви ж подив╕ться, як см╕ються люди у зал╕ чи п╕д час виставок карикатур! Такий см╕х – н╕би невидиме емоц╕йне поле, що огорта╓ присутн╕х, додаючи сплеску нових позитивних емоц╕й. Це – сво╓р╕дний потужний сигнал для навколишн╕х, який виклика╓ п╕дсилення ╕ луна╓ на вищих емоц╕йних хвилях. Так що, д╕йсно, см╕х – справа серйозна.

Олег СН╤ТОВСЬКИЙ
м. Терноп╕ль

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2015 > Тема "Смішного!"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15445

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков