Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З ╤СТОР╤╥ УКРА╥НСЬКОГО КОЗАЦТВА НА П╤ВДН╤ УКРА╥НИ
вийшов друком зб╕рник матер╕ал╕в науково-практично╖ конференц╕╖ «Запорозьк╕...


СТАНОВЛЕННЯ УКРА╥НСЬКО╥ НАЦ╤╥ В ОСОБАХ
3 серпня в Ки╓в╕ було урочисто в╕дкрито Музей становлення укра╖нсько╖ нац╕╖.


Р╤ЧНИЦЯ КАТАСТРОФИ МН17: 298 СОНЯШНИК╤В У Н╤ДЕРЛАНДАХ
У Н╕дерландах п╕дсумовували розсл╕дування за 5 рок╕в. Рос╕я, як ╕ ран╕ше, в╕дмовля╓ться в╕д...


ВЕЛИК╤ ЛЮДИ МАЛЕНЬКОГО НАРОДУ
Презентац╕╖ ф╕льм╕в проекту «Б╕льше, н╕ж Крим» в╕дбулися в Ки╓в╕, Львов╕, Херсон╕,...


КАТАСТРОФА МН17: ЧЕТВЕРО ВИННИХ НАЗВАН╤, КОЛИ ЧЕКАТИ ╤НШИХ?
Трагед╕я МН17 об’╓днала 5 кра╖н. До складу м╕жнародно╖ Сп╕льно╖ сл╕дчо╖ групи ув╕йшли...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 06.07.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 06.07.2007
НОРИЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ (ТРАВЕНЬ 1953 РОКУ)
╤ван ГАСЮК

ПЕРЕЖИТЕ

ВНУТР╤ШНЯ таб╕рна тюрма "Норильлага" була завжди заповнена вщерть. Сюди вдень ╕ вноч╕, роками, везли пол╕тичних в’язн╕в з ус╕х таб╕рних зон, везли найб╕льш р╕шучих, найб╕льш вольових, як╕ не мирились ╕з свав╕ллям адм╕н╕страц╕╖ та ╖х п╕дручних, так званих "придурк╕в". Довгими роками н╕хто з таб╕рних тюрем на зону за час╕в диктатури Стал╕на не повертався. Як ╕ в зонах, так ╕ в таб╕рних тюрмах б╕льш╕сть на нарах були укра╖нц╕, як╕ не зреклися р╕дно╖ мови, сво╓╖ нац╕ональност╕, боротьби за незалежну соборну Укра╖ну. Тут знаходилися справжн╕ патр╕оти - ╕нтел╕генц╕я, вищ╕ оф╕цери, урядовц╕ - не лише ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни, але й з незалежних прибалт╕йських держав, яких в 1940 роц╕ д╕стала кривава комун╕стична система. Наша тюремна бригада добувала кам╕нь для буд╕вництва м╕ста Норильська. Тут в кар’╓р╕ працювали, мучились ╕ вмирали ╕нтел╕генц╕я р╕зних народ╕в, оф╕цери н╕мецько╖, польсько╖, ╕тал╕йсько╖, мадярсько╖, нав╕ть один летун американсько╖ арм╕╖, який був збитий над водами Балт╕йського моря. В бригад╕ були т╕льки три пол╕тв’язн╕, як╕ пережили страх╕ття в╕йни в Норильському концтабор╕. Один з них - щирий укра╖нець, якого вс╕ знали ╕ звали "Першим", в╕н завжди ╕ всюди говорив т╕льки укра╖нською мовою. Арештували його ще в 1940 роц╕ т╕льки за те, що був головою "Просв╕ти", добрим кравцем-профес╕оналом, власником майстерн╕. Другим довгожителем внутр╕шньо╖ тюрми був м╕н╕стр охорони здоров’я незалежно╖ Латв╕╖ - Берз╕ньш, л╕кар в╕д Бога, неперевершений масажист, який творив чудеса, багато норильських кер╕вник╕в л╕кувались в нього. Ще один довгожитель Норильсько╖ тюрми - майор Литовсько╖ арм╕╖ Бразаускас. Про полковника Петлюр╕всько╖ арм╕╖ Павленка та майора Укра╖нсько╖ Повстансько╖ арм╕╖ Бачинського трохи згодом. У закрит╕й тюрм╕ "Норильлага" замучен╕ каторжною працею в кам’яному кар’╓р╕, без вих╕дних, виснажен╕ ф╕зично та морально вони доживали останн╕ дн╕ в сво╓му житт╕. Настав лютий 1953 року, наша бригада у склад╕ 40 чолов╕к не могла дочекатись вих╕дного, дошкуляв голод ╕ холод не т╕льки на робот╕, але ╕ в тюремних камерах. Пог╕ршилось харчування, в кар’╓р привозили лише 300 грам╕в мерзлого глевкого чорного хл╕ба, 50 грам╕в солено╖ риби та горнятко окропу. Десять годин важко╖ прац╕ в заполярн╕й тундр╕ в полярну н╕ч ста╓ в╕чн╕стю. Ро╖ться одна думка, одне бажання - досхочу на╖стись та в теплому прим╕щен╕ заснути нав╕чно.
В’язн╕ Норильсько╖ закрито╖ тюрми були готов╕ до найр╕шуч╕ших д╕й. В╕дчувалась якась внутр╕шня напруга, хоч зовн╕ н╕чого не зм╕нилось. День за днем м╕сяць за м╕сяцем, в лютий холод, в чорну хуртовину, в полярну н╕ч нас гнали як отару тварин без вих╕дних, без над╕╖ на життя, без над╕╖ нав╕ть повернутись в зону до звичних нар, до звичних барак╕в, до друз╕в. Наглядач╕, охоронц╕, сл╕дч╕-оф╕цери, начальники п╕дбирались ╕з чек╕ст╕в, як╕ були перев╕рен╕ на "мокрих справах", для яких терор, вбивства - звичайна робота, а не злочин. Так╕ "профес╕онали" дуже були ц╕нн╕ ╕ потр╕бн╕ для комун╕стично╖ кланово╖ системи. Настав перший день березня 1953 року, перший день календарно╖ весни, хоча в Норильську стояли тр╕скуч╕ морози, завивала п╕вн╕чна зав╕рюха, н╕що не вказувало на прих╕д весни. Ми як завжди вийшли на роботу, але майже не працювали, домовились, завтра голодовка ╕ р╕шуча боротьба за сво╓ виживання або почесна смерть. В тюрм╕ вс╕ з нетерп╕нням оч╕кували ранку, першого окрику охоронця: "Падйом, сволочи!". П╕сля цих ритуальних сл╕в н╕хто з нар не п╕днявся, кр╕м полковника Кузн╓цова, який встав, оголосив голодовку до тих п╕р, поки не при╖де московська ком╕с╕я з ЦК ╕ М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ Радянського Союзу. Наш╕ вимоги справедлив╕ ╕ лог╕чн╕: або нас судити, раз нас посадили в тюрму, або випустити на зону в концтаб╕р, - надал╕ знущатись над собою ми не дозволимо. В коридорах тюрми почалась метушня, б╕ганина, тепер вже черговий оф╕цер оголосив "падйом" ╕ зб╕р на роботу. Але н╕хто не ворухнувся, в камер╕ стояла смертельна тиша. Т╕льки тепер вже полковник Петлюр╕всько╖ арм╕╖ Павленко п╕днявся з нар ╕ сказав: "Хто не хоче з нами вмирати разом, хай вийде в коридор". Залякування продовжувалось тепер вже з допомогою клацання затворами автомат╕в, але все безрезультатно. Надвеч╕р з’явився сам "хазяин" "Норильлага" генерал Семенов з╕ "свитой". З генералом н╕хто розмови не починав, в╕н походив-походив по камерах, розгарикався матюками ╕ подався в адм╕н╕стративний блок. На другий день все повторилось: окр╕м залякування, додалась дез╕нформац╕я: з третього блоку вийшли на роботу дв╕ бригади разом з майором Бачинським. Але ц╕й брехн╕ н╕хто не пов╕рив, бо, фактично, майор Бачинський, полковник Павленко, Кузн╓цов та колишн╕й м╕н╕стр Берз╕ньш п╕дготували людей до спротиву, до активних р╕шучих д╕й, до голодовки. Майором Бачинським та полковником Павленком пишалися вс╕ укра╖нц╕ "Норильлага". У майора була митт╓ва реакц╕я, розум ╕ воля, в╕дпов╕дальн╕сть перед однодумцями ╕ сов╕стю, в╕н волод╕в бойовим гопаком, прекрасно грав на акордеон╕. Полковник Павленко мав великий хист до математики, в╕н розв’язував задач╕ краще, н╕ж на калькулятор╕. Цих р╕шучих, в╕дданих нац╕ональн╕й ╕де╖ укра╖нц╕в старались обминати вс╕ таб╕рн╕ начальники, щоб не в╕дпов╕дати на ╖хн╓ законом╕рне питання: як ми можемо бути зрадниками батьк╕вщини, коли майор в ц╕й батьк╕вщин╕ нав╕ть не народився, не жив ╕ не працював. Бо народився в Праз╕ в с╕м’╖ ем╕грант╕в, вчився в г╕мназ╕╖, в оф╕церськ╕й школ╕, служив в чеськ╕й арм╕╖ поручником. У в╕йну при створенн╕ Укра╖нсько╖ Повстансько╖ арм╕╖ очолив Старшинську школу в Карпатах. Поранений л╕кувався на Бойк╕вщин╕, арештований в Риз╕, засудили в Москв╕ на 25 рок╕в як зрадника батьк╕вщини. На вс╕ мо╖ звернення до влади одержую однотипну в╕дпов╕дь, "советский" суд - самий гуманний суд в св╕т╕, ось аргументи державно╖ влади, яка претенду╓ на роль визволителя ╢вропи.
Трет╕й день голодовки - для багатьох найкритичн╕ший день, коли неймов╕рно хочеться ╖сти, в декого з’явля╓ться вовчий апетит. Знаючи це, генерал Семенов вир╕шив зламати наш оп╕р надзвичайно смачною ╕ духмяною ╖жею. Смаженою картоплею та смаженою цибулею, яко╖ пол╕тв’язн╕ в концтаборах не т╕льки не ╖ли, але й не бачили. В╕дкрились зал╕зн╕ тюремн╕ двер╕ ╕ через ╜рати доносився смачний запах, який викликав безумовн╕ рефлекси, тривожив душу ╕ т╕ло. Для голодних виснажених людей спокуса надзвичайно велика, але сила вол╕, загартован╕сть, сол╕дарн╕сть не дозволили нам порушити нашу р╕шуч╕сть стояти до к╕нця. Через дек╕лька годин, як╕ здаються в╕чн╕стю, почувся гавк╕т собак, гом╕н велико╖ згра╖ охоронц╕в. Неспод╕вано безшумно, без попередження, в╕дкрились кован╕ двер╕ камер по вс╕й довжин╕ коридору. Адм╕н╕страц╕я тюрми, охоронц╕ були готов╕ до силових метод╕в придушення голодовки, застосували масовий залповий вогонь з автомат╕в; над тюрмою строчив кулемет.
За к╕лька хвилин коридор ╕ вс╕ камери були заповнен╕ пороховим димом. Нам запропонували, а не наказали, як завжди, вийти на подв╕р’я, щоб пров╕трити камери задля нашого здоров я. Але обманути нас охоронцям не вдалося, н╕хто з камер не вийшов. Голодовка продовжувалась. П╕шов п’ятий день голодовки, тепер вже не хочеться так ╖сти, як пити. Це була не перша голодовка в пол╕тичних концтаборах, ми вже добре вивчили д╕╖ таб╕рно╖ адм╕н╕страц╕╖ в таких екстремальних умовах. Також неспод╕вано, серед ноч╕ в камери вдерлися охоронц╕ ╕ силою почали скидати з нар пол╕тв’язн╕в, зав’язалась рукопашна. З верхн╕х нар полет╕ли бушлати, фуфайки, матраци, од╕яла. В камерах стояла курява, неслись прокльони, все зм╕шалось, охоронц╕, наглядач╕, в’язн╕. Напруга страшенна: в кого першого здадуть нерви. Чек╕сти не витримали, та з ╜улями ╕ синцями полишили камери. Нас вони били в тюрмах ск╕льки хот╕ли, а тут ми ╖м показали, що ми не раби. Два молодих хлопц╕, укра╖нець ╕ литовець, не витримали нервово-псих╕чного навантаження, захвор╕ли псих╕чною хворобою.
По вс╕х пол╕тичних концтаборах вл╕тку 1953 року були створен╕ з крим╕нальних злочинц╕в бандитськ╕ групи для боротьби з╕ страйкуючими пол╕тв’язнями. В табор╕ "Норильлага" таку групу очолював майор Воробйов, колишн╕й начальник тюрми, якого засудили по пол╕тичн╕й статт╕ за хабар, в╕н випустив на волю дружину в╕домого л╕каря. Першим пом╕чником Воробйова був п╕дполковник гестапо Клейн, який в 1938 роц╕ набирався досв╕ду в концтаборах Колими. Комун╕сти Стал╕на ╕ фашисти Г╕тлера були однодумцями ╕ допомагали один одному чим могли.
До в╕йни комун╕стична система за рахунок свого народу вчила в╕йськовому ремеслу н╕мецьких льотчик╕в, танк╕ст╕в ╕ дуже ретельно гестап╕вц╕в в таборах Колими, щоб вони нещадно боролись з ворогами фашизму. Наст╕льки вони були р╕дними, що заступника Ф. Дзержинського - Розенберга направили працювати в ╕деолог╕чний штаб нацизму.
П╕д час штурму охоронц╕ зум╕ли розправитись з кер╕вником голодовки полковником Павленком ╕ Кузн╓цовим, про смерть майора Бачинського, ╕сторика Войнаускаса, ╕нженера Л╕ня, яких замордували в камер╕, де сид╕ла банда Воробйова-Клейна, д╕знались т╕льки в концтабор╕. На сьомий день голодовки прибула ком╕с╕я з Москви на чол╕ з заступником м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ Кабуловим, з членами ЦК. Вс╕ камери в╕дкрились, генерал монотонним голосом зачитав постанову, де було вказано, що наш╕ вимоги будуть задоволен╕, нас в╕дправлять з тюрми в концтаб╕р, а тюрму переведуть на калор╕йн╕ше харчування.
Генерали ГУЛАГу намагалися розм╕стити внутр╕шн╕ тюрми подал╕ в╕д людських очей, в╕д м╕ста чи села. Таким чином ╕золяц╕я пол╕тв’язн╕в була майже абсолютною, н╕яких контакт╕в з волею, ╕з зовн╕шн╕м св╕том. Не дозволяли писати листи до родич╕в, до дружин, до д╕тей, не дозволяли читати св╕жих газет, нав╕ть рад╕о-"брехунець" вимикали. ╤з книжок т╕льки твори класик╕в марксизму-лен╕н╕зму та бога-╕дола Йосипа Стал╕на. Мабуть, жодний комун╕ст не прочитав
ст╕льки твор╕в Лен╕на, Стал╕на, як пол╕тв’язн╕ в закритих тюрмах концтабор╕в. У внутр╕шн╕х в’язницях був такий режим прац╕ та ╕снування, що б╕льше року нав╕ть найздоров╕ший орган╕зм не витримував. За одне правдиве слово, за переписаний в╕рш, за молитву до Бога ув’язнен╕ каралися карцером "лужею" або "банею". "Лужа" - маленька камера-одиночка, заповнена водою, в як╕й в’язень сто╖ть ц╕лий день, нари в╕дмикають т╕льки на н╕ч. "Баня" - також камера-одиночка, р╕зниця в тому, що вода
тут капа╓ з стел╕ вдень ╕ вноч╕. Внутр╕шн╕ тюрми, окр╕м жорстокого режиму, в╕др╕знялись сво╖м пекельним виглядом ╕ запахом, як╕ наводили жах ╕ тугу на вс╕х, хто туди потрапляв. Нав╕ть тимчасов╕ помешкання для найманих роб╕тник╕в зводили з дощок ╕ тирси, а тюрми будували кап╕тально - з кам╕ння, зал╕за ╕ бетону, з високою кам’яною огорожею, колючим дротом, з вежами на вс╕х кутах, з охоронцями, озбро╓ними автоматами та кулеметами, з сигнал╕зац╕╓ю. ╤снування в закритих таб╕рних тюрмах в╕др╕знялось в╕д ╕снування на зонах в концтаборах; сюди пом╕щали нескорених ╕ незламаних духовно людей. Тут над ними знущались не т╕льки голодом ╕ холодом, а й методами псих╕чного ╕ ф╕зичного
тиску - над кожним окремо...
(Продовження в наступному номер╕).

АНОНС! У нед╕лю, 8 липня, ╤. М. Гасюк буде гостем авторсько╖ телепрограми О. Польченка "Млин". (ДТРК "Крим", поч. о 10.35).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 06.07.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4920

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков