"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
#3 за 19.01.2007
ХТО ВРЯТУВАВ УКРА╥НЦ╤В В╤Д СТАЛ╤НСЬКО╥ ДЕПОРТАЦ╤╥ В 1944 РОЦ╤?
В. Д. ТИХЕНКО.
ШАНОВНА редакц╕╓! Надсилаю вам свою статтю-роздум "Хто врятував укра╖нц╕в в╕д стал╕нсько╖ депортац╕╖ в 1944 роц╕?". Статтю я задумав уже давненько. Використовував матер╕али журналу "Наша Громада" № 295, 296 за травень - червень 1999 р. (з м. Адела╖да, Австрал╕я), а також книгу "Укра╖нська див╕з╕я "Галичина" (╕сторико-публ╕цистичний зб╕рник) ки╖вського видавництва "Ярослав╕в Вал" (2005 р.). Так сталося, що про УПА ми зна╓мо хоч дещо, а про "Галичину" - мало або й зовс╕м н╕чого... Тема реаб╕л╕тац╕╖ во╖н╕в-ветеран╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни (повстанц╕в ╕ див╕з╕йник╕в) вже давно актуальна, але вс╕ укра╖ноненависники й малосв╕дом╕ укра╖нц╕ стоять горою супроти справедливост╕. Можливо, я чогось не розум╕ю, але мен╕ прикро за наших укра╖нських ╕сторик╕в, що вони не роз'яснюють н╕ влад╕, н╕ нам, нетямущим, що бандер╕вц╕ й див╕з╕йники ╓ не лише ветеранами в╕йни, а передовс╕м - нашими ╕стинними рят╕вниками в╕д стал╕нсько╖ депортац╕╖ в 1944 р. То, може, ця стаття хоч трохи в цьому посприя╓ та наблизить цю реаб╕л╕тац╕ю? В. Д. ТИХЕНКО. с. Видне Красногвард╕йського району АРК.
У 1956 р. в Москв╕ в╕дбувся ХХ з'╖зд КПРС, на якому тод╕шн╕й новий генсек Микита Хрущов розв╕нчав культ особи Й. Стал╕на, показавши багато його жахливих злод╕янь. Говорилося тод╕ й про жорстоку нац╕ональну пол╕тику "батька вс╕х час╕в ╕ народ╕в", про несправедливу депортац╕ю з р╕дних земель кримських татар, чеченц╕в, ╕нгуш╕в, карача╖вц╕в, калмик╕в, а також кримських грек╕в, в╕рмен, болгар ╕ н╕мц╕в. Тод╕ ж М. Хрущов пов╕домив, що Стал╕н збирався депортувати з Укра╖ни ╕ вс╕х укра╖нц╕в, але не зд╕йснив цього через ╖хню багаточисельн╕сть, мовляв, не вистачало н╕ вагон╕в для перевезень, н╕ м╕сця в Сиб╕ру. Про велику б╕ду в╕д стал╕нських депортац╕й ми зна╓мо сьогодн╕ переважно з╕ стор╕нок преси та розпов╕дей самих кримських татар про 18 травня 1944 року. Саме в цей день було примусово виселено з Криму вс╕х (близько 200 тисяч) кримських татар ╕ в╕дправлено ╖х у товарних вагонах на спецпоселення в р╕зних м╕сцях СРСР. Через нестерпн╕ умови транспортування (т╕снява, спрага, голод, хвороби тощо) ╕ тяжке загальне становище в умовах спецпоселень уже в перш╕ роки вигнання загинуло близько 40% кримських татар. Ось таке, а може, ╕ ще нестерпн╕ше "життя" планував ╕ укра╖нцям "наш р╕дний, наш любимий Стал╕н". Я ще й зараз пам'ятаю, що пов╕домлення М. Хрущова про той злов╕сний стал╕нський задум викликало тод╕ серед укра╖нц╕в велике обурення, хоча деяк╕ запекл╕ стал╕н╕сти й заперечували слова генсека, казали, що "Микита бреше, бо н╕яких документ╕в про це в нього нема╓". ╤ ось в уже незалежн╕й Укра╖н╕, коли стали б╕льш доступними ран╕ше суворо засекречен╕ документи, ╕сторик В. Марочк╕н, займаючись пошуком матер╕ал╕в про ОУН-УПА, неспод╕вано знайшов документ ╕ про задуману московськими верховодами депортац╕ю укра╖нц╕в. Цей документ був опубл╕кований у газет╕ "Л╕тературна Укра╖на" № 8 в╕д 27 лютого 1992 р.
"Совершенно секретно" ПРИКАЗ № 0078/42 22 июня 1944 г. г. Москва ПО НАРОДНОМУ КОМИССАРИАТУ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ СОЮЗА ССР И НАРОДНОМУ КОМИССАРИАТУ ОБОРОНЫ СОЮЗА ССР Содержание: О ликвидации саботажа на Украине и о контроле над командирами и красноармейцами, мобилизованными из освобожденных областей Украины... ...ПРИКАЗЫВАЮ: 1. Выслать в отдельные края Союза ССР всех украинцев, проживавших под властью немецких оккупантов. 2. Выселение производить: а) в первую очередь украинцев, которые работали и служили у немцев; б) во вторую очередь выслать всех остальных украинцев, которые знакомы с жизнью во время немецкой оккупации; в) выселение начать после того, как будет собран урожай и сдан для нужд Красной Армии; г) выселение производить только ночью и внезапно, чтобы не дать скрыться другим и не дать знать членам его семьи, которые находятся в Красной Армии. 3. Над командирами и красноармейцами из оккупированных областей установить следующий контроль: а) завести в особых отделах специальные дела на каждого; б) все письма проверять не через цензуру, а через особый отдел; в) прикрепить одного секретного сотрудника на 5 человек командиров и красноармейцев. 4. Для борьбы с антисоветскими бандами перебросить 12 и 25 карательные дивизии НКВД. Приказ объявить до командира полка включительно. Народный Комиссар Внутренних Дел Союза ССР БЕРИЯ Зам. Народного Комиссара Обороны Союза ССР ЖУКОВ Верно: начальник 4-го отделения, полковник ФЕДОРОВ. (ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 70, спр. 997, ар. 91).
Цей "Приказ" означав, що виселенню п╕длягали практично вс╕ укра╖нц╕, в т╕м числ╕ ╕ с╕м'╖ червоноарм╕йц╕в та партизан╕в, бо "под властью немецких оккупантов" опинилася вся Укра╖на. Але дуже хитро-мудрий Стал╕н нав╕ть не поставив тут св╕й п╕дпис, хоча загальнов╕домо, що без того бажання чи згоди тод╕ взагал╕ н╕чого важливого в Союз╕ РСР не робилося. А от п╕дпис маршала Жукова да╓ ч╕тке пояснення, чому в╕н у роки в╕йни зумисно винищував солдат╕в-укра╖нц╕в, власне, депортував на той св╕т. У харк╕вськ╕й газет╕ "Журавлик" (№ 4, кв╕тень 2003 р.) розпов╕да╓ться, як п╕сля визволення Харкова в 1943 р. один полонений н╕мецький генерал звернувся до Г. Жу-кова: "Ви маршал?! Не може цього бути! Якби ви були маршалом, ви н╕коли б не дозволяли посилати на заб╕й сво╖х солдат╕в без жодного захисту. Такого зневажливого ставлення до життя сво╖х солдат╕в жоден маршал св╕ту н╕коли й н╕де не допускав!" В╕дпов╕дь чесного н╕мця наст╕льки вразила чванькуватого Жукова, що в╕н, не соромлячись присутн╕х, зреагував ╕мпульсивно: "А что этих хохлов жалеть? Они же изменники Советской Родины! Чем больше их выбьют, тем легче и лучше будет русскому (Жуков за нац╕ональн╕стю ╓рзя-мордовець) народу!.."
╤╤
╤ все ж Й. Стал╕н з╕ сво╖ми в╕рними пос╕паками так ╕ не наважився на повномасштабну депортац╕ю укра╖нц╕в, хоча для цього, здавалося б, були вс╕ умови: "Приказ" п╕дписано, весь урожай з╕брано й здано держав╕, всю територ╕ю Укра╖ни зв╕льнено в╕д н╕мц╕в... Щоправда, М. Хрущов на ХХ з'╖зд╕ комун╕ст╕в пояснював, що укра╖нц╕в в╕д депортац╕╖ врятувала ╖хня велика чисельн╕сть ╕ техн╕чн╕ причини. На перший погляд, це звучить досить переконливо, бо нас ╕ справд╕ було тод╕ близько 40 м╕льйон╕в. Але водночас таке однобоке пояснення виклика╓ ╕ велик╕ сумн╕ви щодо його повно╖ правдивост╕. А нап╕вправда, як кажуть, ще г╕рша за в╕дверту брехню, бо закрива╓ собою повну (справжню) правду ╕ вводить в оману. По-перше, важко пов╕рити, що пишучи св╕й варварський "Приказ № 0078/42 от 22.06.1944 г.", Стал╕н, Бер╕я та Жуков у той момент не знали н╕ про чисельн╕сть укра╖нц╕в, н╕ про розм╕ри Сиб╕ру, ан╕ про справжню к╕льк╕сть вагон╕в-товарняк╕в у сво╖й власн╕й держав╕. Безперечно, вс╕ вони про це були прекрасно по╕нформован╕, але й це ╖х тод╕ не зупинило. (То що ж ╖х так налякало дещо п╕зн╕ше?) По-друге, в 1932 - 1933 роках укра╖нц╕в теж багато було, але нелюдська кремл╕вська влада тод╕ досить усп╕шно зд╕йснила св╕й варварський план Голодомору-геноциду. Бо на той час розр╕знен╕ селянськ╕ маси залишились без сво╓╖ природно╖ ел╕ти ("куркул╕в" Москва заздалег╕дь виселила за меж╕ Укра╖ни), тож були селяни зовс╕м беззахисними ╕ безпорадними перед згуртованою й озбро╓ною комун╕стичною владою ╕ без громадського спротиву в муках помирали, лише проклинаючи комуняк╕в. Ось на таку ж беззахисн╕сть укра╖нського народу, очевидно, й розраховували московськ╕ правител╕ ╕ на цей раз, гадаючи, що укра╖нц╕ будуть тихими й п╕ддатливими, як у 1932 - 1933 роках, що вони слухняно й пок╕рно, як в╕вц╕ або телята, зайдуть соб╕ у вагони-товарняки та й по╖дуть здихати ще в дороз╕ або в ╕нших "отдельных краях Союза ССР". Але в червн╕ 1944 року, коли п╕дписувався цей нелюдський "Приказ", укра╖нц╕ вже не були такими беззахисними, бо мали загартовану в боях з н╕мцями й б╕льшовиками чисельну й добре орган╕зовану Укра╖нську Повстанську Арм╕ю (УПА), що д╕яла переважно на теренах Зах╕дно╖ Укра╖ни. (Зак╕нчення в наступному номер╕)
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4400
|