Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БАЛУХ ПОЧАВ ПРОХОДИТИ РЕАБ╤Л╤ТАЦ╤Ю
Приватна кл╕н╕ка «Нодус», в як╕й найближчими м╕сяцями проходитиме реаб╕л╕тац╕ю та...


ЙОГО НАЗИВАЛИ «СТР╤ЛЕЦЬКИМ БОЯНОМ»…
С╕човий рух в Галичин╕ був позначений неабияким сплеском народно╖ творчост╕, саме в цей пер╕од...


ПРИСВЯТИВ ЖИТТЯ ТЕАТРОВ╤
Хрестомат╕йний автор, знайомий нам з╕ шк╕льних п╕дручник╕в – ╤ван Карпенко-Карий, нин╕...


УКРА╥НСЬКИЙ МОЙСЕЙ – МИТРОПОЛИТ ШЕПТИЦЬКИЙ
Духовна велич укра╖нського Мойсея – митрополита Шептицького – безц╕нний дар нашого...


НЕ СТАЛО ВАДИМА РО╥КА…
11 вересня п╕шов з життя Вадим Михайлович Ро╖к, син кримсько╖ укра╖нсько╖ вищивальниц╕-геро╖н╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 23.12.2005 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 23.12.2005
ВАСИЛЬ СТУС - ГЕРОЙ УКРАЇНИ
.


Ця звістка заскочила українців зненацька. "Справжні поети не потребують нагород", - говорять одні. "Він заслуговує більше за всіх, бо загинув за Україну", - твердять інші. "А чому заразом не дали, скажімо, Олені Телізі?" - дивуються треті.
Важко заперечити будь-який з цих аргументів.
Віктор Ющенко поставив себе у складну ситуацію. Якщо Героєм України стає людина, яка загинула ще в часи СРСР, то логічно продовжити ряд і дати Героя, наприклад, Симону Петлюрі. Ну, а далі хто? Залізняк, Нестор Літописець?..
З іншого боку, треба ж їх, свого часу недооцінених, якось відзначити. Час уже формувати свій український пантеон справжніх Героїв. Які держава має для цього інструменти?
Проста побутова логіка підказує, що найвищою відзнакою для історичного діяча сьогодні є... портрет на грошовій купюрі. Саме так. Не смійтеся. Згадайте, хто намальований на грошах, і спробуйте заперечити.
Другий щабель у табелі про ранги відзнак міцно утримує пам'ятник. Зверніть увагу: за соціалізму погруддя на батьківщині ставили не всім Героям, а тільки тим, хто заслужив цього звання двічі.
Тобто Герой України - лише третя за рейтингом відзнака. Героїв багато, навіть із перебором. Є серед них і Настя Вівчар, і Павло Загребельний, і Володимир Литвин, і Тамара Прошкуратова. З тексту Указу Президента ви-ходить, що Стуса поставили в один ряд із ними. Не кожному сподобається така строката компанія.
"За кожною дією шукайте інтерес", - учили свого часу класики марксизму. Давайте й ми подивимося на проблему з цього боку. Оголосимо розшук зацікавлених осіб.
Чи потрібна висока дер-жавна відзнака Василеві Стусу? Безумовно, ні. На Страшному суді звання та наго-роди навряд чи зараховуються.
А родині? Судячи з коментарів сина поета, Дмитра Стуса (див. нижче) - не дуже.
Тоді для кого ж цей Указ?
Першим, безумовно, на думку спадає Віктор Ющенко. Кому давав звання його попередник? Кирпі та Звягільському. А цей - Стусу. Відчуваєте різницю?
А другим після тривалих роздумів назвемо таки український народ. Тобто нас із вами.
Усі традиційні релігії мають один схожий ритуал - молитву. Ми звертаємося до Бога, називаємо імена померлих. І не замислюємося, чи так уже потрібні насправді їм наші свічки біля ікон. Бо перш за все ці свічки та молитви потрібні нам. Так само, як і записки з іменами в руках священика. Це - знак нашої поваги, нашої пам'яті.
Зірка Героя України - теж знак пам'яті. Нашої спільної політичної пам'яті. Кожен молиться у свій спосіб. Ми - запалюємо свічки, а держава - дає звання. Вона просто іншого не вміє.
Тож не кинемо каменем у тих, хто молиться, навіть якщо вони сповідають свої ритуали. Молитва не буває зайвою, так само, як і пам'ять.

КУТ ЗОРУ
Для людей слово "поет", як, зрештою, і постать самого Поета, завше несе "загальнонародне" значення. Він - співець "дум і прагнень" народу, втілення "ідеалів" народу, духовний його взірець.
І так, відірваний від свого народження, від свого реального земного життя, Поет стає Ідеєю. Після присудження Василеві Стусу звання Героя України наш кореспондент поспілкувався з літературознавцем, членом Асоціації українських письменників Дмитром Стусом, сином Поета. Нам був цікавий погляд на взаємини Поета та держави.
... Чи має Поет зобов'язання щодо держави? Не має. Поет може мати зобов'язання тільки перед землею, традицією, людьми. Якщо ж зобов'язання перед Державою в нього з'являються, його слід називати не поетом, а співцем, який служить сьогоднішнім божкам. А це мало пов'язане із задивленням у майбутнє - питомою ознакою справжнього поета... Чи має держава зобов'язання перед поетом? Не має. Вони з'являються лише тоді, коли та починає використовувати поета у якихось своїх цілях. Натомість держава має зобов'язання перед культурою. Бо фінансувати бібліотеки та інші заклади культури безпечніше й вигідніше, аніж тюрми та колонії для неповнолітніх.
У кожний історичний період не так багато держав, спроможних забезпечити своїм громадянам гідне та достойне життя. У більшості випадків авторитет держави тримається лише на апараті примусу. Але в критичні періоди цього замало. Тоді й з'являється потреба у використанні поетів. Саме задля таких періодів їх "підгодовують та утримують". Щоправда, при цьому абсолютна більшість із них втрачає здатність "прозирати" майбутнє.
Записала Софія НЕГОДА.
(Г-та "Друг читача", №23, грудень 2005 р.).

СТУС
Твоє обличчя -
різьблене з граніту!
Найдосконаліший
митець мигцем
Відбив у бронзі
профіль твій різцем,
Коли вершив
поставу красовиту.
Наваго подвигу
супроти гніту,
Такою волею,
з таким лицем,
Тугою крицею -
в труді з Творцем -
Беруть найвищі
піраміди світу!
Хвала тому,
хто дій сувору твердь
Несе, як свято,
крізь тюремні будні,
На скін призначену
здолавши смерть!
Радійте, правди
вісники майбутні, -
Дала гранітна
винницька земля
Визвольний чин
для Стуса Василя.
Яр СЛАВУТИЧ.
1981.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 23.12.2005 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3508

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков