Версiя для друку Обговорити в форумi

Звернення до донецьких (і не тільки!) українців

Вже не раз і не два читаємо плач донецьких українців про те, що їх утискують, що знищують залишки українських шкіл, українську культуру. І виникло до вас запитання, любі земляки: українців в Донеччині таке ж кількісне співвідношення до росіян, як індіанців до блідолицих в США? Якщо так, то наслідуйте американських індіанців, поселяйтесь в резервації і вимагайте надання вам статусу вимираючої етнічної меншини. А якщо ні, якщо вас більшість, то якого біса ви плачете? Чому не даєте достойної відсічі супостатам, не виконуєте заповіт нашого пророка Т. Шевченка: "... добре вигострить сокиру та й заходиться вже будить отую волю". Чи та "сокира" вам уже не по плечу? Перевелись лицарі в Україні? А може, вони сплять і їх треба розбудити?
Ми тепер живемо в Криму і заздримо кримським татарам. Їх також гнули, ламали, винищували, як і українців. Та не зламали. Вони згуртовані, дружні, активно виборюють свої права. От би і всім українцям діяти так само. Та ні, ми кожен сам по собі. В результаті маємо те, що маємо. Ми можемо звернутись за допомогою до чужого дядька, але самі нічого не робимо.
В Криму росіян значно більше, ніж українців. Нам тут "воювати" значно складніше. Та все ж таки ми щось здобуваємо. Раніше не було жодної української школи, тепер є чотири. Мало, але маємо надію на збільшення. Є і українські (за духом!) газети "Кримська світлиця" та три додатки до неї - "Джерельце", "Будьмо!", "КримСПОРТ", є газета "Думка". Восени минулого року в Сімферополі відбувся "Форум демократичних сил". Ми приймали Віктора Ющенка і його соратників. А що у вас, де українців більшість?
Ви не зупинили той шабаш "відьом" в Донецьку. Ви самі винні в тому, що в радах всіх рівнів панують недруги України, це ви все віддали їм на відкуп. Ви їх обрали, чому не обрали своїх? А вони тепер винищують все українське в Україні. Є такий соціально-моральний закон: "Якщо людина бачить, що твориться злочин і нічого не робить, щоб його зупинити, вона мимоволі є співучасником цього злочину".
Якби ви згуртувались і були активні та патріотичні, то недруги б принишкли. Поет Маяковський писав: "Единица - ноль, единица - вздор. Один, даже важный самый, не поднимет простое пятивершковое бревно, тем более дом пятиэтажный. А если в партию сгрудились малые - сдайся враг, замри и ляг!" Якщо ми будемо сповідувати принцип - моя хата скраю,  над нами й далі знущатимуться. Коли ж згуртуємось, то переможемо і матимемо свою українську владу. Тарас Шевченко заповідав нам: "Борітеся - поборете!" Прокидаймося, голосуймо на виборах за нашу українську патріотичну людину - і все буде гаразд.

с. Восход, Красногвардійський район, АР Крим.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #37 за 10.09.2004 > Тема "Урок української"