Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2395)
З потоку життя (5488)
Душі криниця (3131)
Українці мої... (1401)
Резонанс (1382)
Урок української (978)
"Білі плями" історії (1588)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (231)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МЕРТВ╤ ЗАГОВОРИЛИ. У ЛУЦЬКУ В╤ДНАЙДЕН╤ ОСТАНКИ РОЗСТР╤ЛЯНИХ В'ЯЗН╤В РАДЯНСЬКОГО РЕЖИМУ
5 серпня 1937 року за наказом НКВС СРСР №00447 вступила в д╕ю постанова Пол╕тбюро ЦК ВКП(б)...


ПОЛЬСЬКА КОМ╤С╤Я: НА Л╤ВОМУ КРИЛ╤ Л╤ТАКА КАЧИНСЬКОГО ╢ СЛ╤ДИ ВИБУХУ
Про це заявила речниця ком╕с╕╖ Марта Пальонек, пов╕домля╓ «╢вропейська правда» з...


ПРАВДА ПРО В╤ЙНУ
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшли друком спогади Геннад╕я Ф╕м╕на «Доброволець «Сумрака».


В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ Н╤МЕЧЧИНИ ПЕРЕД УКРА╥НОЮ: НИН╤ШНЯ ВАЖЛИВ╤ША ЗА ╤СТОРИЧНУ
Укра╖на була основною метою взагал╕ вс╕╓╖ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, ╖╖ еп╕центром - вважа╓ ╕сторик...


СПРАВЖН╤ ПРОБЛЕМИ КИ╥В МА╢ З ВАТУТ╤НИМ, А НЕ З ШУХЕВИЧЕМ
Розмежування рос╕йських ╕ укра╖нських д╕яч╕в не наст╕льки складне, щоб вважати його неможливим




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 16.06.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 16.06.2017
ПЕРЕМОГА П╤Д БАТОГОМ – РЕАБ╤Л╤ТАЦ╤Я ЗА БЕРЕСТЕЧКО

Саме там 365 рок╕в тому було доведено, що Укра╖на ма╓ регулярне козацьке в╕йсько, здатне перемагати ворога не к╕льк╕стю, а вм╕нням

Не без старання рос╕йського «старшого брата» на початку ХХ стол╕ття поле траг╕чно╖ для козак╕в Берестецько╖ битви забудували православними храмами, що мали ув╕чнити пам’ять про загиблих ╕ нагадувати про благод╕яння царя Москов╕╖, який взяв п╕д самодержавну руку «недолугих» брат╕в-укра╖нц╕в.
╤сторикам добре в╕домо, що московська пол╕тика пов╕льного оч╕кування зазнала кардинальних зм╕н аж через р╕к п╕сля страшно╖ поразки в╕йськ Хмельницького п╕д Берестечком. Причиною пробудження ╕нтересу царя до укра╖нських справ стала тр╕умфальна перемога козак╕в п╕д Батогом й одруження Богданового сина Тимоша з донькою господаря Молдови Василя Лупула, що стало ╓вропейським проривом Укра╖ни й загрожувало в╕дкинути Москов╕ю на перифер╕ю пол╕тичного життя.
За руку прекрасно╖ Розанди Лупул змагалися знан╕ польськ╕ магнати: син брацлавського во╓води Потоцького, князь Дмитро Вишневецький ╕ овдов╕лий коронний гетьман Мартин Калиновський. Однак Богдан Хмельницький за п╕дтримки кримського хана ╕ сприяння турецького султана дом╕гся згоди Василя Лупула на одруження його доньки з Тимошем. ╤шлося про династичний шлюб, адже союз Укра╖ни й Молдови створював передумови для противаги Польщ╕.
Не дивно, що сам коронний гетьман Мартин Калиновський вир╕шив завадити одруженню суперника, ставши на шляху н╕бито нечисленного загону Тимоша, що навесн╕ 1652 року вирушив до Молдови. Це була не помста ображеного жениха, якому п╕днесли гарбуза, а початок ново╖ повномасштабно╖ в╕йни для повного знищення Укра╖ни. Не зайве нагадати, що вкрай невиг╕дну ╕ принизливу Б╕лоцерк╕вську угоду, нав’язану Хмельницькому п╕сля поразки п╕д Берестечком, польський сейм не ратиф╕кував, розв’язавши руки для продовження бойових д╕й.
Охочих «боронити прекрасну княжну в╕д шлюбу з диким хлопом» виявилося багато, адже ╕ юн╕ романтики, й досв╕дчен╕ во╖ни були впевнен╕, що козаки мало на що здатн╕ п╕сля катастроф╕чного розгрому п╕д Берестечком. У табор╕ поблизу гори Бат╕г б╕ля сучасного села Четвертин╕вки Тростянецького району В╕нниччини, з╕бралось понад 30-тисячне в╕йсько, на п╕дмогу якому прямували все нов╕ загони з Польщ╕.
Поляки були наст╕льки впевненими у швидк╕й перемоз╕ й легк╕й слав╕, що сприйняли над╕сланий Богданом Хмельницьким Мартинов╕ Калиновському лист ╕з проханням «в╕д╕йти з╕ сво╖м в╕йськом» ╕ не заважати походу Тимоша до Молдови «для вир╕шення особисто╖ справи» не як застереження, а як св╕дчення слабкост╕ супротивника.
Усл╕д за 20-тисячним загоном на чол╕ ╕з сином Хмельницького йшли чотири найкращ╕ козацьк╕ полки п╕д проводом самого гетьмана.
1—2 червня (22—23 травня ст. ст.) в╕дбулася битва, яку сучасники заслужено прир╕вняли до перемоги Ганн╕бала п╕д Каннами. Через самовпевнен╕сть Мартина Калиновського польська к╕ннота покинула укр╕плений таб╕р, погнавшись за ворогом, який н╕бито в╕дступав, а вже невдовз╕ гусари з величезними втратами змушен╕ були пробиватися назад п╕д захист артилер╕╖ й н╕мецьких найманц╕в-п╕хотинц╕в, що займали оборону в шанцях.
Битва п╕д Батогом стала першою без участ╕ селян-повстанц╕в. Саме тут доведено, що Укра╖на ма╓ регулярне козацьке в╕йсько, здатне перемагати ворога не к╕льк╕стю, а вм╕нням. Ще одна особлив╕сть битви п╕д Батогом — те, що шляхтич╕-гусари в пан╕ц╕ спробували вирватися з табору, покинувши напризволяще обози, п╕хоту ╕ командуючого, за наказом якого по вт╕качах в╕дкрили вогонь.
Однак н╕що вже не могло зарадити нищ╕вному розгрому. За св╕дченням сучасник╕в, «╕ ста не врятувалося». Горду Р╕ч Посполиту охопив такий жах, що шляхтич╕ масово вт╕кали на лише з укра╖нських земель, а й нав╕ть у Польщ╕ в╕дсилали ж╕нок ╕ д╕тей про всяк випадок на зах╕дн╕ креси.
Саме п╕сля перемоги козак╕в п╕д Батогом Москов╕я актив╕зувала переговори, що за п╕втора роки завершилися Переяславською радою.
Та Богдан Хмельницький укотре не скористався можлив╕стю пок╕нчити з розгромленою Польщею, вважаючи, що козакам чужа земля без д╕ла. Тим часом поляки послали в╕йсько на п╕дмогу правителям Валах╕╖ й Транс╕льван╕╖ ╕ сп╕льними зусиллями усунули в╕д влади Василя Лупула.  
Однак нав╕ть чергова усп╕шна ╕нтрига Реч╕ Посполито╖ не врятувала кра╖ну в╕д розгрому. Не менш марними стали пошуки Хмельницьким допомоги в сус╕дн╕х державах, а не у власного народу.

В╕ктор ШПАК
«Укр╕нформ»
(Картина художника Андр╕я Ляха)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 16.06.2017 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18686

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков