Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2761)
З потоку життя (5872)
Душі криниця (3302)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1444)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1623)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДОСЛ╤ДНИКИ П╤ДТВЕРДЖУЮТЬ ЗАГИБЕЛЬ СЕМИ М╤ЛЬЙОН╤В В╤Д ГОЛОДОМОРУ
На цьому наголосив перший в╕це-прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни, голова Всеукра╖нсько╖ правозахисно╖...


РОЗСЛ╤ДУВАННЯ ДЕПОРТАЦ╤╥ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
Орган╕затором заходу виступив Кримськотатарський ресурсний центр.


МИНУЛА 32 Р╤ЧНИЦЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКО╥ КАТАСТРОФИ
26 кв╕тня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоц╕ Чорнобильсько╖ АЕС стався потужний...


ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ Ф╤ЛЬМ «КРИМ, ЯК ЦЕ БУЛО» З’ЯВИВСЯ У В╤ЛЬНОМУ ДОСТУП╤
«Крим, як це було» - це ╕стор╕я оф╕цер╕в, солдат╕в та матрос╕в, як╕ п╕д час...


ПОРТНИКОВ: ЯНУКОВИЧУ ГОТУВАЛИ ВТЕЧУ ТА ПОВЕРНЕННЯ НА ЧОЛ╤ КОЛОНИ ОКУПАНТ╤В
Чотири роки тому В╕ктор Янукович вт╕к до Рос╕╖. Зараз обставини його зникнення з Ки╓ва, а пот╕м ╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 12.02.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 12.02.2016
ДЕЯК╤ СТОР╤НКИ З ╤СТОР╤╥ ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ
В╕тал╕й ЛАЗОРК╤Н

Книга в газет╕
Продовження.
Поч. у № 34-52 (2015 р.) — № 1-6


«Кримська св╕тлиця» публ╕ку╓ газетний вар╕ант книги полковника В╕тал╕я Лазорк╕на, одного ╕з засновник╕в Збройних Сил Укра╖ни ╕ Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни, про ╕стор╕ю творення Укра╖нського в╕йська, ╕ зверта╓ться ╕з закликом до видавц╕в та потенц╕йних спонсор╕в п╕дтримати видання повно╖ верс╕╖ книги. Звертатися з пропозиц╕ями можна на електронну адресу редакц╕╖ — kr_svit@meta.ua, або автора — vlazorkin@ukr.net.

П╕д час сп╕льно╖ роботи в НДЦ ГШ ЗСУ над проблемами реформування Збройних Сил я переконався, що полковник Анатол╕й Гриценко був добрим анал╕тиком, дуже енерг╕йним ╕ надзвичайно працьовитим, проте жорстким та вимогливим.
Мен╕ працювати з ним було ц╕каво та, на жаль, було це недовго, оск╕льки новий начальник Генерального штабу ЗСУ генерал-полковник Затинайко Олександр ╤ванович, за розпов╕дями «св╕дк╕в», зв╕льнив полковника Гриценка з в╕йськово╖ служби за те, що Анатол╕й Степанович дуже наполегливо намагався переконати генерала Затинайка в необх╕дност╕ реформувати Збройн╕ Сили Укра╖ни з використанням досв╕ду Сполучених Штат╕в Америки.
Та генерал-лейтенант Затинайко чомусь образився на полковника Гриценка ╕ вони дуже посварилися, що завершилось зв╕льненням Анатол╕я Степановича, який п╕шов працювати до Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ до 1999 року очолював анал╕тичну службу апарату Ради нац╕онально╖ безпеки й оборони Укра╖ни.
З грудня 1999 року Анатол╕й Гриценко став президентом Укра╖нського центру економ╕чних ╕ пол╕тичних досл╕джень ╕мен╕ Олександра Разумкова. З лютого 2000 року Анатол╕й Степанович працював позаштатним консультантом Ком╕тету з питань нац╕онально╖ безпеки й оборони Верховно╖ Ради Укра╖ни, став членом Громадсько╖ ради експерт╕в з внутр╕шньопол╕тичних питань при Президент╕ Укра╖ни. У червн╕ 2004 року став кер╕вником ╕нформац╕йно-анал╕тичного забезпечення виборчо╖ кампан╕╖ кандидата у Президенти Укра╖ни В╕ктора Ющенка, голови пол╕тично╖ парт╕╖ «Наша Укра╖на». П╕сля перемоги на виборах В╕ктор Ющенко призначив Анатол╕я Гриценка м╕н╕стром оборони Укра╖ни. На ц╕й посад╕ Анатол╕й Степанович пропрацював з 4 лютого 2005 року до 4 грудня 2007 року.
Вдруге з Анатол╕╓м Гриценком я мав коротк╕ зустр╕ч╕ у грудн╕ 2004 року в Будинку профсп╕лок на майдан╕ Незалежност╕ у Ком╕тет╕ нац╕онального порятунку п╕д час буремних под╕й, як╕ ув╕йшли в ╕стор╕ю Укра╖ни як Помаранчева революц╕я.
У листопад╕ 2004 року п╕сля першого туру вибор╕в Президента Укра╖ни у Ки╓в╕, на майдан╕ Незалежност╕, в Будинку профсп╕лок, кандидатом у президенти В╕ктором Ющенком було розм╕щено створений ним Ком╕тет нац╕онального порятунку. Там же, у к╕мнат╕ номер 325, за згодою секретаря ком╕тету, народного депутата Укра╖ни 4-го скликання Йосипа В╕нського я орган╕зував громадський координац╕йний центр з роботи ╕з в╕йськовими формуваннями при Ком╕тет╕ нац╕онального порятунку з контактним телефоном 229-47-22.
╤дею створення такого в╕йськового органу мен╕ п╕дказала моя дружина ╢вген╕я Михайл╕вна п╕сля того, як ми в╕льно зайшли в ком╕тет ╕ у нас н╕хто не спитав перепустки. Так м╕г би зайти будь- хто з╕ злими нам╕рами. Тож вона порадила мен╕ навести з цим порядок.
Для зручност╕ роботи я запровадив оперативне чергування оф╕цер╕в ╕з завданням в╕дсл╕дковування перем╕щення в╕йськових формувань з метою запоб╕гання силових д╕й влади проти учасник╕в Майдану.
Протягом усього пер╕оду нашо╖ роботи з 24 листопада до 31 грудня 2004 року в оперативн╕й груп╕ пл╕ч-о-пл╕ч з╕ мною ц╕лодобово чергували в╕дом╕ члени Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни: кап╕тан 1-го рангу Анатол╕й Грищук, заступник начальника факультету Нац╕онально╖ академ╕╖ оборони Укра╖ни, полковник Лев Федик, начальник ф╕зично╖ п╕дготовки ЗС Укра╖ни, полковник Володимир Пр╕нько, начальник картограф╕чно╖ фабрики М╕ноборони Укра╖ни, майор Олександр Котенко.
Ми ц╕лодобово п╕дтримували зв’язок з генералами й оф╕церами МВС, Внутр╕шн╕х в╕йськ, ЗСУ, в╕йськово╖ розв╕дки, СБУ, Нац╕онально╖ академ╕╖ оборони, в╕дсл╕дковували пересування в╕йськових п╕дрозд╕л╕в, зм╕ни в ╖хн╕й дислокац╕╖, анал╕зували ╕нформац╕ю, що надходила, ╕ передавали ╖╖ безпосередньо кер╕вництву Ком╕тету нац╕онального порятунку або безпосередньо до Юл╕╖ Тимошенко через ╖╖ пом╕чника ╢вгена Добряка.
Поруч з нашим каб╕нетом були розташован╕ каб╕нети народних депутат╕в Укра╖ни В╕ктора Пинзеника, Павла Качура, Давида Жван╕╖, Юр╕я Луценка.
Пост╕йний зв’язок по моб╕льному телефону ми п╕дтримували з народними депутатами Укра╖ни Юр╕╓м Кармаз╕ним, головою Парт╕╖ захисник╕в В╕тчизни Укра╖ни, Олекс╕╓м ╤вченком, командувачем Народно╖ гвард╕╖, ╕з Степаном Хмарою, Тарасом Стецьк╕вим, з кер╕вниками служб безпеки ╕ громадського порядку р╕зних р╕вн╕в: Володимиром Антонцем, Петром Головатенком, Юр╕╓м Криворучком, Володимиром Чеповим. Задокументовану ╕нформац╕ю ми негайно передавали особисто ╕ безпосередньо до приймальних Юл╕╖ Тимошенко, Олександра З╕нченка, В╕ктора Ющенка.
Частими гостями в наш╕й к╕мнат╕ були народн╕ депутати Михайло Кос╕в, Степан Хмара, Георг╕й Манчуленко, Юр╕й Кармаз╕н, як╕ пер╕одично чергували на Майдан╕, пом╕чники цих та ╕нших народних депутат╕в.
Таким чином, у нас не було браку канал╕в для сво╓часного ╕нформування про будь-яку небезпеку вищого кер╕вництва Ком╕тету нац╕онального порятунку, народного Президента В╕ктора Ющенка та Юл╕╖ Тимошенко, як╕ п╕дтримували прямий зв’язок з президентами дружн╕х держав.
Нас на той час хвилювало одне – як уникнути безвинних жертв, як захистити Майдан ╕ наших пров╕дник╕в. Тому ми склали план проведення переговор╕в з кер╕вниками силових структур та орган╕зац╕╖ протид╕╖ силовому вар╕анту влади, зг╕дно з яким п╕дтримували прямий зв’язок з колишн╕м нардепом Михайлом Ратушним, який мав блокувати вулиц╕ вантаж╕вками на маршрутах можливого пересування в╕йськ до Майдану; з кер╕вництвом м╕ського тролейбусного управл╕ння, яке за нашою командою мало заблокувати вулиц╕ тролейбусами; з головою Ки╖всько╖ м╕сько╖ орган╕зац╕╖ Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни ╢вгеном Лупаковим, в розпорядженн╕ якого були до п╕втори тисяч╕ моб╕л╕зованих оф╕цер╕в запасу пост╕йно╖ готовност╕ та дек╕лька сотень укра╖нського козацтва; з Михайлом Хабаровим, головою Товариства укра╖нських оф╕цер╕в, у розпорядженн╕ якого також було до тисяч╕ моб╕л╕зованих оф╕цер╕в запасу.
Я не кажу вже про нардеп╕в Давида Жван╕ю та Володимира Бондаренка, як╕ мали моб╕льн╕ сили протид╕╖ по Ки╓ву та област╕. Вони блокували озбро╓них металевою арматурою ╕ дерев’яними б╕тами молодик╕в Сурк╕са у прим╕щеннях на стад╕он╕ «Динамо» й ╕нших спортивних базах та засланих козачк╕в, як╕ жирували в панс╕онатах у передм╕ст╕ Ки╓ва за кошти нев╕домого спонсора. З колишн╕х спецназ╕вц╕в, як╕ були перев╕рен╕ реальними во╓нними д╕ями, був орган╕зований заг╕н швидкого реагування п╕д командуванням полковника Шайтанова.
Так що не так╕ ми були вже безпорадн╕. Тил нашо╖ служби забезпечував справжн╕й укра╖нський козак Коваленко ╤ван Олександрович ╕ його син В╕тал╕й, зубний л╕кар, який врятував не одного учасника Помаранчево╖ революц╕╖ в╕д зубного болю, допомагали мо╖ друз╕-побратими Чу╓шков Леон╕д Михайлович, Дробот В╕тал╕й ╤ванович, дружина ╢вген╕я Михайл╕вна, наш╕ д╕ти.
Вс╕ вони ╓ живими св╕дками тих под╕й на Майдан╕ та за його межами, зокрема под╕й 27, 28 ╕ 29 листопада 2004 року, ╕ вс╕ вони знають, що запоб╕гти пролиттю кров╕ наших громадян вдалося саме завдяки д╕ям патр╕от╕в Укра╖ни, зокрема тих, хто не злякався ╕ пов╕домив на наш телефонний номер 229-47-22, що на 17.00 все кер╕вництво Внутр╕шн╕х в╕йськ було з╕брано на нараду до командувача Внутр╕шн╕х в╕йськ; тих, хто не злякався ╕ зателефонував нам, пов╕домивши, що Внутр╕шн╕ в╕йська приведено у готовн╕сть, оф╕цери перевдягнут╕ у форму сержант╕в ╕ рядових, отримали зброю, набо╖, ек╕п╕ровку, що виведено з бокс╕в БТРи ╕ в╕йська чекають на команду щодо виходу наступом на Майдан. Пов╕домили про це саме наш╕ прост╕, але св╕дом╕ люди, вони не називали сво╖х пр╕звищ, знаю, що один з них був прапорщиком, який видавав зброю з╕ складу. В╕н був схвильований, просив поквапитися з протид╕╓ю в╕йськовим.
Наша група одразу для перев╕рки достов╕рност╕ надано╖ ╕нформац╕╖ зателефонувала в дек╕лька не пов’язаних м╕ж собою м╕сць, у тому числ╕ ╕ до розв╕дки, й у штаб Внутр╕шн╕х в╕йськ. Все п╕дтвердилося, ╕ ми негайно р╕зними каналами зв’язку та через пом╕чника Юл╕╖ Тимошенко ╢вгена Добряка по╕нформували пан╕ Юл╕ю та В╕ктора Ющенка про злов╕сн╕ нам╕ри командування МВС.
Приблизно через годину-п╕втори нам пов╕домили, що В╕ктор Андр╕йович мав перемовини з Джорджем Бушем та ╕ншими президентами. Допомагав йому Борис Тарасюк, а пан╕ Юл╕я вийшла безпосередньо на кер╕вництво МВС ╕ ультимативно ╖м заявила, що ╖й усе в╕домо про готовн╕сть спецназу, про зброю, про набо╖, що вс╕ вони особисто будуть в╕ддан╕ п╕д суд за сво╖ антиконституц╕йн╕ д╕╖ проти Укра╖нського народу. У в╕дпов╕дь генерали запевнили пан╕ Юл╕ю, що це просто планове навчання ╕ вони нав╕ть не спод╕валися такого повороту справ, що вони негайно перенесуть це навчання на подальш╕ терм╕ни. Ще п╕зн╕ше нам пов╕домили, що д╕йсно була дана команда на роззбро╓ння в╕йськ ╕ на в╕дб╕й готовност╕. В╕йськов╕ здали зброю й ек╕п╕ровку. БТРи було поставлено до бокс╕в, люди в╕дпущен╕ по дом╕вках.
Вже десь оп╕вноч╕, вийшовши з Будинку профсп╕лок на Майдан, я з рад╕стю почув впевнений дзв╕нкий голос Юл╕╖ Володимир╕вни з трибуни Майдану. Як завжди, з гумором, вона розпов╕дала, що боятися м╕л╕ц╕ю не треба, наступу на Майдан не буде, м╕л╕ц╕я – з народом, ми будемо працювати у звичному режим╕.
Можна трошки в╕дпочити, – подумав я ╕ попрямував додому...

Глава 26.
НАУКОВА Д╤ЯЛЬН╤СТЬ

Наступного дня, 28 грудня 2004 року, з почуттям виконаного обов’язку перед Укра╖ною за вчасне попередження кер╕вництва Ком╕тету нац╕онального порятунку я повертався до сво╓╖ 325-╖ к╕мнати. В коридор╕ третього поверху я з╕ткнувся з Анатол╕╓м Гриценком, який прямував до к╕мнати, де був розташований прес-центр ком╕тету. Ми прив╕талися, але Анатол╕й Степанович був чимось явно стурбований ╕ посп╕шав, тому розмови не склалося. А через деякий час ми д╕зналися, що Анатол╕й Гриценко призначений в уряд Юл╕╖ Тимошенко м╕н╕стром оборони Укра╖ни.
Безумовно, будучи талановитим анал╕тиком ╕ великим прагматиком, Анатол╕й Степанович давав велику над╕ю на позитивн╕ зм╕ни в оборонному сектор╕, на запровадження наукових п╕дход╕в у вир╕шенн╕ оборонних завдань.
Начальником Генерального штабу ЗС Укра╖ни за каденц╕╖ Анатол╕я Гриценка з 19 липня 2004 до 18 листопада 2009 року був генерал-полковник Кириченко Серг╕й Олександрович (генерал арм╕╖ Укра╖ни з 2007 року). 16 червня 2005 року для генерал-полковника Серг╕я Кириченка була введена нова посада – начальника Генерального штабу ЗС Укра╖ни – Головнокомандувача ЗС Укра╖ни. Це, безумовно, був крок уперед щодо розмежування функц╕й м╕н╕стра оборони ╕ начальника ГШ ЗС Укра╖ни, але цей крок не вир╕шував головного питання – виведення Збройних Сил Укра╖ни, як замовника ресурс╕в ╕ ╖хнього споживача, з п╕дпорядкування м╕н╕стра оборони, який ма╓ функц╕╖ постачальника ресурс╕в.
Таким чином, Збройн╕ Сили не отримали функц╕й контролю к╕лькост╕ й якост╕ ресурс╕в, як╕ нада╓ М╕н╕стерство оборони, а м╕н╕стр оборони залишався без мотивац╕╖ контролю за як╕стю використання наданих ресурс╕в, що збер╕га╓ корупц╕йну складову в ус╕й ц╕й систем╕ п╕дпорядкованост╕.
Тим не менше, Анатол╕й Гриценко, як м╕н╕стр оборони, був ближче до вир╕шення сво╖х функц╕ональних обов’язк╕в за посадою, н╕ж ус╕ ╕нш╕ м╕н╕стри. Анатол╕й Степанович багато уваги прид╕ляв в╕йськов╕й пол╕тиц╕, активно налагоджував зв’язки з командуванням НАТО та з державами-членами НАТО. Орган╕зував показн╕ ротн╕ навчання на пол╕гон╕, запросивши на них ╕ Верховного Головнокомандувача ЗС Укра╖ни В╕ктора Ющенка.
При╓мною неспод╕ванкою для мене особисто було те, що вперше за багато рок╕в, аж у грудн╕ 2006 року, м╕н╕стр оборони Укра╖ни згадав про одного ╕з засновник╕в Збройних Сил ╕ першого оф╕цера Збройних Сил Укра╖ни полковника Лазорк╕на В╕тал╕я ╤лл╕ча та запросив на урочистост╕ з нагоди ╖хнього п’ятнадцятир╕ччя до М╕н╕стерства оборони, де сам особисто вручив мен╕ медаль «15 рок╕в Збройним Силам Укра╖ни».
Це було д╕йсно при╓мно, коли на такому високому р╕вн╕ тоб╕ дякують за те, що ти зробив, ╕ дають високу оц╕нку тво╖й прац╕.
На урочистостях було багато знайомих мен╕ ос╕б. На добру згадку про цю под╕ю я сфотографувався з ╤риною Геращенко, яка була прес-секретарем кандидата у Президенти Укра╖ни В╕ктора Ющенка. Вона також була нагороджена юв╕лейною медаллю ╕ отримала букет червоних гвоздик.
Проте необх╕дних глибинних оч╕куваних реформ в оборонн╕й сфер╕ так ╕ не в╕дбулось. Анал╕зуючи весь пер╕од оборонного буд╕вництва в Укра╖н╕, я з прикр╕стю маю констатувати, що з 1994 року в╕йськова наука так ╕ не стала опорою нац╕онального оборонного буд╕вництва, хоча для цього були закладен╕ вс╕ основи.
Важливо було лише те, щоб високопосадовц╕ займалися не лише адм╕н╕струванням, набутим п╕д час свого власного службового досв╕ду, а й використали досягнення в╕йськово╖ науки у сво╖й повсякденн╕й д╕яльност╕ на таких високих посадах, як м╕н╕стр оборони, начальник Генерального штабу ЗС Укра╖ни та ╖хн╕ заступники.
З огляду на це я вважаю, що призначення на ц╕ посади ос╕б, як╕ не мали досв╕ду стратег╕чного планування та сп╕впрац╕ з науковими установами, було грубою кадровою помилкою. Про це св╕дчать результати «круглого столу» «В╕йськова наука й оборона», орган╕зованого ╕ проведеного в╕дд╕лом оборонного буд╕вництва Збройних Сил, ВПК та конверс╕╖ газети «Народна арм╕я». Як писала «Народна арм╕я» у сво╓му п╕дсумковому зв╕т╕: «В робот╕ «круглого столу» взяли участь пров╕дний спец╕ал╕ст в╕йськово-наукового управл╕ння ГШ ЗС Укра╖ни, кандидат в╕йськових наук, генерал-лейтенант запасу Олександр Кузьменко, заступник з науково╖ роботи начальника ЦНД╤ МО Укра╖ни, полковник В╕тал╕й Лазорк╕н, начальник наукового центру ВПС при Ки╖вському ╕нститут╕ ВПС, доктор техн╕чних наук Олександр Сафронов, голова секц╕╖ прикладних проблем МО Укра╖ни при Презид╕╖ НАН Укра╖ни, кандидат техн╕чних наук, полковник Михайло Митрахович, начальник в╕дд╕лу науки й ╕нформатизац╕╖ ГУ осв╕ти М╕н╕стерства оборони, кандидат техн╕чних наук полковник Микола Гн╕денко, начальник наукового центру СВ при Ки╖вському ╕нститут╕ СВ, кандидат техн╕чних наук, полковник Василь Хитрик.
Учасники «круглого столу» п╕дтвердили вимоги щодо створення ╓диного координац╕йного центру науково╖ д╕яльност╕ та його ф╕нансування. Таким ╓диним центром ма╓ бути Центральний науково-досл╕дний ╕нститут МО Укра╖ни, який не керуватиме д╕яльн╕стю наукових установ МО Укра╖ни, а саме координуватиме наукову д╕яльн╕сть. Науков╕ центри при в╕йськових навчальних закладах мають ╕снувати ╕ розвивати ╖хню наукову роботу, а при командуваннях видами Збройних Сил мають бути науков╕ центри для розвитку теор╕╖ ╕ практики видових в╕йськових операц╕й».
На той час цей «круглий ст╕л» мав важливе значення. Проте рутина повсякденно╖ д╕яльност╕ високопосадовц╕в не дозволила скласти ч╕тко╖ й ефективно╖ схеми науково╖ роботи в МО Укра╖ни.

(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 12.02.2016 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16657

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков