"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2015 > Тема "Урок української"
#18 за 01.05.2015
ТРИ ПЕРЕСЕЛЕНСЬК╤ ДОЛ╤. ДОЛЯ ТРЕТЯ: РОС╤ЙСЬКА
З Укра╖ною в душ╕
Наприк╕нц╕ 2014 року видання «П╕д приц╕лом» запустило м╕н╕-цикл «Три переселенськ╕ дол╕», в якому вимушен╕ переселенц╕ з Криму, що презентують р╕зн╕ народи, розпов╕дають ╕стор╕╖ свого життя, яке зм╕нили под╕╖ того часу. Ф╕нальну ╕стор╕ю нам розпов╕в Андр╕й Ночк╕н – х╕м╕к за фахом, рос╕янин за походженням, укра╖нець за бажанням. — Як давно Ви прожива╓те в Криму? Зв╕дки походить Ваш р╕д? — Я живу в Криму з червня 1992 року – саме тод╕, коли мен╕ було 13 рок╕в, наша родина пере╖хала з Московсько╖ област╕. Народився ж я у В╕нниц╕. Мо╖ батьки – в╕йськовослужбовц╕, тому ми багато раз╕в зм╕нювали м╕сце проживання, але Крим був останн╕м з них. Принаймн╕ так здавалося до анекс╕╖. — Де ╕ як Вам вдалося так добре вивчити укра╖нську мову? — Не можу сказати, що вона в мене добра – ран╕ше не вистачало практики сп╕лкування. Вивчив я ╖╖ самост╕йно. Розум╕ти укра╖нську мову я став завдяки телебаченню. Коли я пере╖хав до Криму у 1992 роц╕, по укра╖нському телебаченню показували передач╕ та ф╕льми, як╕ я до цього в Рос╕╖ дивився р╕дною мовою, рос╕йською, з укра╖нським дублюванням. В установ╕, де я працював у С╕мферопол╕, мовою ведення справ була державна, укра╖нська. Так я набув письмово╖ практики укра╖нсько╖ мови. — Що саме сформувало Ваш проукра╖нський св╕тогляд? Чи через нього Вам довелося залишити Крим? — Багато рок╕в я прожив поза Укра╖ною. М╕й проукра╖нський св╕тогляд формувався поступово, але дуже пов╕льно, за допомогою подорожей Укра╖ною, сп╕лкування з╕ сп╕вв╕тчизниками. Безпосередньо в Криму це було б неможливим. Саме под╕╖ наприк╕нц╕ лютого 2014 року в С╕мферопол╕ митт╓во дали розум╕ння того, наск╕льки я люблю свою кра╖ну. Це в╕дбулося митт╓во, коли над Радою м╕н╕стр╕в АРК я не побачив державного прапора. Через те я ╕ залишив Крим. — Що стало причиною Вашого пере╖зду на материкову Укра╖ну? — Розум╕ння того, що я не зможу довго бачити те, що навколо мене в╕дбува╓ться, ╕ не зможу працювати в Криму без рос╕йського паспорта. А отримувати його я не збирався, оск╕льки ця процедура була б поза законом. — Чим особисто Вам не ╕мпонував той «рос╕йський св╕т», який запанував у Криму з березня 2014 року? — Тотальна брехня, небувалих розм╕р╕в антиукра╖нська пропаганда, ╕ розум╕ння того, що я втрачаю свободу. Я почав боятися насл╕дк╕в за висловлення сво╓╖ позиц╕╖, ╕, як показують под╕╖, недаремно. — Як Вам живеться на материку зараз? Що в Вашому житт╕ з’явилося нового, ╕ чого Вам браку╓ – пор╕вняно з кримським пер╕одом життя? — Мен╕ браку╓ укра╖нського С╕мферополя. Я дуже хочу до нього повернутися, але його тимчасово не ╕сну╓. — Ви тривалий час працювали в систем╕ осв╕ти в Криму – ╕ продовжу╓те працю в ц╕й царин╕ тепер на материков╕й Укра╖н╕. Наск╕льки тепер╕шн╕ аспекти Вашо╖ прац╕ в╕др╕зняються в╕д минулих? — Якщо чесно, не в╕др╕зняються. Я фактично займаюся тим же, чим ╕ займався. Можливо, саме це й допомогло мен╕ швидко адаптуватися. — Чи справд╕ осв╕та Криму зазнавала «насильницько╖ укра╖н╕зац╕╖», якою 23 роки лякали кримчан? Наск╕льки кримська школа була укра╖нською? — Говорити про «насильницьку укра╖н╕зац╕ю» Криму – просто см╕шно. Про що мова, коли б╕льш н╕ж 90% учн╕в навчалися рос╕йською, рос╕йська мова в Криму була обов’язковим навчальним предметом, державна п╕дсумкова атестац╕я з рос╕йсько╖ мови завжди була обов’язковою для кримських випускник╕в? При цьому сл╕д враховувати те, що етн╕чних рос╕ян у Криму далеко не 90%. — Що вам в╕домо про тепер╕шню осв╕ту в Криму? Кого нова осв╕тня система тепер готу╓ з маленьких кримчан? — Основне коло мо╖х знайомих складають осв╕тяни. Вони мають р╕зн╕ позиц╕╖ щодо зм╕н, як╕ в╕дбуваються. Але п╕сля сп╕лкування з ними на профес╕йн╕ теми можу сказати – в Криму зараз в╕дбува╓ться профанац╕я зм╕н: «В╕д старого в╕дмовля╓мось, нового запропонувати не можемо». Кого тепер готу╓ кримська осв╕тня система – важко сказати, бо ще не минуло достатньо часу. Але виховна складова зараз просто жахлива. З того, що мен╕ в╕домо, чимось вона нагаду╓ Радянський Союз, якщо анал╕зувати п╕дходи. — Що б Ви порадили т╕й кримськ╕й молод╕, яка пов’язу╓ сво╓ майбутн╓ з Укра╖ною, зокрема, хоче навчатись в Укра╖н╕? До реч╕, нещодавно було запущено дистанц╕йний навчальний ресурс для кримчан – http://educrimea.org/ Як Ви особисто оц╕нили б под╕бний проект? — Молод╕, котра пов’язу╓ сво╓ майбутн╓ з Укра╖ною, я б порадив скористатися тими умовами, як╕ створю╓ держава: навчатися за екстернатною формою навчання у навчальних закладах, розташованих на материков╕й частин╕ Укра╖ни. Закон щодо забезпечення прав мешканц╕в окупованих територ╕й гаранту╓ кримським аб╕тур╕╓нтам отримання бюджетного м╕сця у ВНЗ, якщо вони пройдуть ЗНО й отримають результат. Що ж стосу╓ться будь-яких дистанц╕йних осв╕тн╕х ресурс╕в – головною проблемою в цьому план╕ ╓ ╕нформац╕йна ╕золяц╕я кримчан, через яку т╕ фактично не мають змоги д╕знатися про ╕снування под╕бних проект╕в. ╤ як вир╕шити цю проблему, я не знаю. — Чи Вам в╕дом╕ факти дискрим╕нац╕╖ рос╕ян у Криму – зокрема, з боку Укра╖ни як держави? У чому полягали утиски етн╕чних рос╕ян, рос╕йськомовного населення, про як╕ так наполегливо роками розпов╕дала ╕ розпов╕да╓ зараз рос╕йська преса? Чи були вони наст╕льки серйозними, що стали причиною силового в╕дторгнення Криму в╕д Укра╖ни? — Дискрим╕нац╕я? Рос╕ян? У Криму? Я, етн╕чний рос╕янин, про свою дискрим╕нац╕ю в Криму вперше почув з рос╕йського телебачення, коли в╕дбувалася аг╕тац╕я у зв’язку з п╕дготовкою до под╕╖, яку дехто назива╓ «референдумом». — Чи довелося Вам зазнати зараз негаразд╕в на материков╕й Укра╖н╕ через сво╓ етн╕чне походження? Чи справд╕ в Укра╖н╕ недобре ставляться до рос╕ян, зокрема кримських, як це подають рос╕йськ╕ ЗМ╤? — Це так само см╕шно, як ╕ «насильницька укра╖н╕зац╕я» в Криму. — Яким Ви бачите сво╓ повернення до Криму? Що для цього ма╓ статися? — Над державними буд╕влями Криму ма╓ замайор╕ти синьо-жовтий прапор.
Тарас ТИМЧЕНКО
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2015 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15166
|