Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3670)
З потоку життя (6890)
Душі криниця (3703)
Українці мої... (1509)
Резонанс (1604)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЙОГО НАЗИВАЛИ «СТР╤ЛЕЦЬКИМ БОЯНОМ»…
С╕човий рух в Галичин╕ був позначений неабияким сплеском народно╖ творчост╕, саме в цей пер╕од...


ПРИСВЯТИВ ЖИТТЯ ТЕАТРОВ╤
Хрестомат╕йний автор, знайомий нам з╕ шк╕льних п╕дручник╕в – ╤ван Карпенко-Карий, нин╕...


УКРА╥НСЬКИЙ МОЙСЕЙ – МИТРОПОЛИТ ШЕПТИЦЬКИЙ
Духовна велич укра╖нського Мойсея – митрополита Шептицького – безц╕нний дар нашого...


НЕ СТАЛО ВАДИМА РО╥КА…
11 вересня п╕шов з життя Вадим Михайлович Ро╖к, син кримсько╖ укра╖нсько╖ вищивальниц╕-геро╖н╕...


МИРОСЛАВ МАМЧАК: ПАМ'ЯТ╤ ВАЛЕР╤Я ГРОМЦЕВА
7 вересня 2020 року в соц╕альних мережах поширилася зв╕стка, що у ╕зра╖льському м╕ст╕ Хайфа помер...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2014 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 19.12.2014
КРИМСЬКЕ УКРА╥НСТВО ОРГАН╤ЗОВУ╢ТЬСЯ В СОЦМЕРЕЖАХ

«Покращення» по-кримськи

З ╤нтернету: «…Аннексия Крыма четко поделила его жителей на два лагеря. Здесь нет не определившихся. Здесь даже маленькие дети знают, на чьей они стороне. И даже дети знают: если ты в желто-синем лагере — будь осторожен, не болтай лишнего. Украинский флажок в машине или вырывающееся из нее «Я не здамся без бою» — не удивляйтесь потом проколотым колесам. «Лайкнул» в «Фейсбуке» фотожабу на Путина или выматюкался в адрес новых порядков – жди вежливых экипированных гостей часов в 6 утра. И пусть самое крамольное, что они найдут в твоем доме, будет Коран или томик Кобзаря, это не важно. Они ведь не искать приходят. Запугать – вот главная их цель. Выдавить из Крыма потенциальных диссидентов, чтобы не портили благостную картину всенародной радости. Пророссийская истерия в Крыму выкрасила в цвета «аквафреш» гаражи, капоты машин, ворота, собачьи будки, автобусные остановки, строительные автокраны, детские площадки. И сорвала последний украинский флаг, который реял над Меджлисом, замазала краской почтовые желто-синие ящики, выкорчевала дорожные указатели с украинскими названиями. Поэтому цепляешься взглядом за сине-желтые одежды прохожих на улицах и манекенов в витринах магазинов. И хочешь верить, что этот выбор цветов не случайный. Ищешь своих. Среди чужих. «Будьте осторожны», — шепчет аптекарша девушке с кулоном-трезубцем на груди. Своя. «Вот вам пачка макулатуры», — говорит продавец, давая сдачу стопкой рублей. Свой. «Мама, не бери Ваньке эти носки, они же, как флаг России», — с детской непосредственностью заявляет девочка лет восьми в детском магазине. Свои. «Есть украинское молоко? Нет, российского не надо», — говорит женщина в магазине. Своя. Обрывки фраз, ненароком услышанные разговоры на улице, в маршрутке, в магазине, на рынке – сканер работает постоянно. И не только на поиск своих, но и на идентификацию чужих. Чтобы держаться подальше от этих рьяных и бескорыстных помощников новой власти…»
Цей допис нев╕домого автора говорить про те, що Крим так ╕ не став стов╕дсотково пророс╕йським. Укра╖нц╕ в╕дчувають себе так, як у Ки╓в╕ чи в Харков╕ на початку 80-х рок╕в минулого стол╕ття. ╤ укра╖нцями бути некомфортно, але ж ╕ рос╕янами ставати не хочеться…
З Андр╕╓м Щекуном зустр╕чаюсь практично щоразу, коли при╖жджаю до Ки╓ва. Прикро т╕льки, що не завжди оперативно подаю матер╕ал. Так ╕ цей – з деяким зап╕зненням. На останню нашу зустр╕ч координатор громадського руху «╢вромайдан-Крим» прийшов разом з черговим кримським б╕женцем. Мовчазний бахчисара╓ць ╢вген розпов╕в про те, що вимушений був покинути п╕востр╕в п╕сля того, як на знак протесту проти деб╕льно╖ аксьоновсько╖ влади у кафе засп╕вав укра╖нський г╕мн... Присутн╕ кримськ╕ татари в╕дразу п╕двелися ╕ почали п╕дсп╕вувати. Хтось здивовано переглядався, н╕би говорячи сво╖м поглядом: «Господи, невже це можливо?», хтось вороже зиркав з-п╕д лоба. П╕сля виконання г╕мну ╢вгена вв╕чливо попередили «доброзичливц╕», що так б╕льше робити не можна. Що сваритися з новою владою – соб╕ дорожче. Але молодий укра╖нець вже й сам давно вир╕шив: ╖хати на Велику Укра╖ну, ╖хати негайно з цього задушливого болота! Укра╖нський г╕мн був прощанням з п╕востровом. Кримськ╕ татари залишаються — у них тут могили предк╕в... Тримайтеся, хлопц╕. Ми ще повернемося! ╤ допоможемо вам поставити «вату» на м╕сце. А поки у нас багато справ на материков╕й Укра╖н╕, адже в╕йна на сход╕ трива╓…
* * *
╢вген просив не згадувати його пр╕звища ╕ не давати в газету фото, адже на п╕востров╕ залишилася р╕дня. Нова кримська влада з дисидентами бореться р╕шуче ╕ жорстко, зовс╕м не так «╕нтел╕гентно», як укра╖нська бореться з сепаратистами в Харков╕, Одес╕, Запор╕жж╕, Мар╕упол╕… Але у нас, певно, св╕й шлях. Очевидно ╕ сво╓ призначення.
* * *
Цього разу, починаючи розмову з Андр╕╓м Щекуном, я в╕дразу поставив питання руба: оск╕льки минулого разу ми говорили про велик╕ проблеми, то чи не можна тепер згадати про як╕сь усп╕хи укра╖нства в Криму? Бодай про якийсь позитив?
— Пом╕тно, що останн╕м часом кримчани почали орган╕зовуватися в соцмережах, – в╕дпов╕в Андр╕й. — Насамперед, для того, щоб п╕дтримувати одне одного морально. Вони створюють р╕зн╕ об’╓днання, групи, остання група нарахову╓ до 6 тисяч учасник╕в. ╥╖ назва — «група за збереження громадянства Укра╖ни». Це говорить про великий потенц╕ал того кримського середовища, яке сто╖ть на позиц╕ях укра╖нсько╖ державност╕, незалежно╖ Укра╖ни. Тобто люди, як╕ не хочуть брати рос╕йського громадянства, вважають, що краще триматися купи. Адже виживати в Криму, маючи лише укра╖нське громадянство, непросто. Ця група досить активна, вже налагоджен╕ контакти з нашим МЗС. Незабаром представники ц╕╓╖ групи запрошують мене на свою зустр╕ч. Виника╓ законом╕рне питання: патр╕отичн╕ люди в Криму ╓, ╕ важливо, як Укра╖на буде ╖х захищати.
— Л╕за Богуцька розпов╕дала мен╕, що один ╕з ╖╖ кримських знайомих помер в╕д ╕нсульту, а ╕нший пок╕нчив життя самогубством. ╤ одна, ╕ друга смерть напряму пов’язан╕ з окупац╕╓ю Криму. Дизайнер, який отримав ╕нсульт, незадовго перед тим просив у не╖ вибачення, мовляв, ти борешся, а я ось… вимушений отримати рос╕йське громадянство. В╕н дуже переживав ту обставину, що не ма╓ сили боротися з несправедлив╕стю. А саму окупац╕ю Криму в╕н вважав великою несправедлив╕стю ╕ великим лихом для кримчан. Серце не витримало тривалого стресу… ╤нший же кримчанин просто не захот╕в приймати рос╕йського громадянства, п╕сля анекс╕╖ Криму в╕н втратив св╕й б╕знес, розорився, а оск╕льки був дуже хворий ╕ не мав грошей на л╕кування, то в╕д того розпачу пов╕сився…
— Завжди окупац╕я територ╕й ╓ великим ударом для людей. Слабш╕ можуть не витримати великого психолог╕чного навантаження. Думаю, що багатьом кримчанам, як╕ покинули п╕востр╕в, потр╕бна допомога психолог╕в.
— Мабуть, не т╕льки психолог╕в…
— Звичайно! Повинна бути соц╕альна програма держави, яка б дозволила комплексно вир╕шувати питання. Поки що влада не розум╕╓, що треба вир╕шувати питання з житлом. Вир╕шувати можна по-р╕зному. Якщо ╓ заможн╕ люди, як╕ щось продали в Криму ╕ тепер хочуть будуватися на материков╕й Укра╖н╕, то держава повинна п╕ти ╖м назустр╕ч. Якщо людина не ма╓ кошт╕в, щоб будуватися, треба надати ╖й соц╕альне житло. На тих умовах, що воно не може бути приватизоване кримчанами. Тобто коли повернуться до Криму, то в╕ддадуть його держав╕. А поки будуть сплачувати стов╕дсотково комунальн╕ послуги, також ╕ оренду, але за п╕льговими ц╕нами. А ще треба вир╕шити питання з працевлаштуванням. Це — першочергове питання. А вже пот╕м, при потреб╕ – оздоровлення, допомога психолог╕в, про що я вже казав. Окрема робота повинна проводитися з д╕тьми. Бачу по сво╖х д╕тях, що пере╖зд був для них великою травмою. Вони без к╕нця малюють танки, танки, танки… На них синьо-жовт╕ прапори, патр╕отичн╕ гасла. Нав╕ть на день народження мо╓╖ дружини син намалював лист╕вку з гаслами: «Слава Укра╖н╕» ╕ «Смерть ворогам!». Отже, д╕ти значно важче, н╕ж ми, доросл╕, переносять окупац╕ю. Адже це зруйнувало ╖хн╕й св╕т… З малюнк╕в видно, що вони п╕дсв╕домо бачать вих╕д у силовому вир╕шенн╕ проблеми. Д╕ти дуже переживали за мене, коли я був у полон╕… Зрозум╕ло, що в ц╕й ситуац╕╖ не зайвою була б допомога психолога. Мало того, що на батьк╕в звалилася купа проблем, але ж найболюч╕ша проблема – д╕ти. Скр╕зь навколо розмови про в╕йну, ув╕мкнуть телев╕зор – там теж в╕йна…
— Не раз чув нар╕кання в╕д знайомих кримчан, що проблеми кримських б╕женц╕в н╕хто не хоче вир╕шувати. Чим це можна пояснити: байдуж╕стю держави? Наявн╕сть прихованих внутр╕шн╕х ворог╕в?
— Головний ворог – бюрократизм. Влада не хоче приймати потр╕бн╕ законопроекти, бо це —зайв╕ затрати. Значить, влада не зробила висновк╕в п╕сля Майдану. Я н╕коли не пов╕рю, що в Укра╖н╕ зовс╕м нема╓ на це грошей. А ще чимал╕ грош╕ дають ╕ м╕жнародн╕ фонди та орган╕зац╕╖. Законопроект, який ми хочемо проштовхнути, в╕дкрива╓ механ╕зм залучення м╕жнародних кошт╕в якраз на потреби вимушених переселенц╕в. З цим питанням упоралася Груз╕я, це робили й ╕нш╕ кра╖ни. Натом╕сть влада сво╖м законом про в╕льну економ╕чну зону зробила нас… нерезидентами. Вийшла постанова Нацбанку, ╕ вже вс╕ наш╕ рахунки перекрит╕. Ма╓ться на уваз╕ — кримськ╕ рахунки на тимчасово окупован╕й територ╕╖. В тому числ╕, перекрито й рахунок нашо╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Укра╖нський д╕м». А там же кошти, грант… М╕г би мати якийсь оклад, писати проекти.
— Донецьким, мабуть, не легше...
— Думаю, у б╕женц╕в з Донбасу проблема соц╕ально╖ адаптац╕╖ може стояти ще гостр╕ше, н╕ж у кримчан. Психолог╕чно╖ – тим б╕льше. Адже вони бачили кров ╕ руйнування.
— Ми говорили про психолог╕в. А церква? Вона не могла б допомогти у ц╕й ситуац╕╖ – як донецьким, так ╕ кримчанам?
— Звичайно, церква багатьом допомага╓. Ми з дружиною, коли ╓ час, йдемо до церкви. Нещодавно до нас за╖жджав владика Климент – в╕н був у Ки╓в╕ про╖здом, коли вирушав на святу землю, в ╢русалим. Я звернув увагу, як мо╖ д╕ти тягнуться до нього. ╥м потр╕бна ця атмосфера християнсько╖ любов╕, в╕дчуття людського тепла... Але дорослим кримчанам найб╕льше допомогло б в╕дчуття, що держава про них пост╕йно дба╓ ╕ робить усе можливе, щоб повернути Крим в лоно Укра╖ни.

Серг╕й ЛАЩЕНКО


ТИМ ЧАСОМ...
У спецв╕дд╕ленн╕ м╕грац╕йно╖ служби у смт. Новотро╖цьке Херсонсько╖ област╕ нема╓ канцтовар╕в ╕ в╕дсутн╓ опалення. Про це сайту «Крим.Реал╕╖» пов╕домив координатор руху «╢вромайдан-Крим» Андр╕й Щекун.
За його словами, ця ╕нформац╕я надходить в╕д м╕сцевих волонтер╕в. «До нас надходять так╕ сигнали про проблему в Новотро╖цькому, де в м╕грац╕йн╕й служб╕ дос╕ нема╓ опалення, нема╓ канцтовар╕в, черги. Хоча в сам╕й м╕грац╕йн╕й служб╕ працюють «на знос», приймаючи по 170 кримчан на день. Але держава не дба╓ про цих сп╕вроб╕тник╕в», – розпов╕в кримський актив╕ст.
Ще одн╕╓ю проблемою ц╕╓╖ установи з обслуговування кримчан ╓ в╕дсутн╕сть можливост╕ сво╓часно ╕ швидко оплачувати держмита. «Там потр╕бно поставити як╕сь терм╕нали, щоб люди мали змогу одразу оплачувати держмито. На цей момент тако╖ можливост╕ безпосередньо в цьому пункт╕ нема╓», – зазначив А. Щекун.
Нагада╓мо, п╕сля анекс╕╖ Криму, з 3 кв╕тня почав працювати спец╕альний п╕дрозд╕л м╕грац╕йно╖ служби Укра╖ни в Херсонськ╕й област╕, який прийма╓ кримчан з паспортних питань.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2014 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14461

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков